у випадку з масовою загибеллю метелика Монарха від пилку отруйної для нього генетично модифіокваниї кукурудзи), що може призвести до глобальної біоценотичної кризи.
Як зазначає Ілона Білан: “вплив генетично модифікованих продуктів харчування на здоров'я людини досліджений до певної міри, але впевнено можна сказати, що генетично модифіковані продукти харчування можуть викликати алергічні реакції, а мікроорганізми, що знаходяться в людському організмі, набувають стійкості до антибіотиків”.
У генетично модифікованих продуктах харчування є як свої противники, так і прихильники. Зацікавленість останніх пояснюється досить просто - великими фінансовими вливаннями потужних корпорацій, що працюють у цьому напрямку.
Деякі генетично модифіковані організми при потраплянні в інше середовище можуть надати патогенним бактеріям стійкість до антибіотиків, створених для боротьби з ними. Це буде призводити до неможливості лікування багатьох захворювань. Відповідно патогенні мікроорганізми будуть переходити в мікрофлору кишечника, що було показано у відповідних експериментах. [24]
Результати відчизняних досліджень свідчать, що основними ризиками споживання продуктів харчування, виготовлених на генетично модифікованих компонентах, здатне викликати послаблення імунітету, гострі порушення функціонування організму, таких як алергічні реакції і метаболічні розлади, в результаті безпосередньої дії трансгенних білків. Який вплив нових білків, які продукують вбудовані в організми гени, - невідомо. Людина їх раніше ніколи не вживала і тому незрозуміло, чи є вони алергенами. Близько 25% всіх так званних “патогенез-залежних білків”, які активно використовуються для отримання генетично модифікованих рослин, також володіють вираженими алергічними реакціями. [25]
Відомо, що першість за обсягами виробництва генетично модифікованих продуктів харчування належить США, а за їх розповсюдженням лідирують країни, що розвиваються. В Україні, за неофіційними даними, модифікованими картоплею, соєю та кукурудзою зайнято 45 відсотків посівних площ. [26]
1.3 Аналіз законодавчої нормативно-правової бази, обігу в Україні, розробленихних на генетично модифікованій основі, продуктів харчовання
В Україні єдиним нормативно-правовим документом щодо ГМО на сьогоднішній день був і є “Тимчасовий порядок ввезення, державного випробування, реєстрації та використання трансгенних сортів рослин”, затверджений постановою КМУ ще в 1998 році. Деякі моменти опосередковано викладені у законах “Про захист прав споживачів”, "Про безпеку та якість харчових продуктів та продовольчої сировини" тощо. [51]
Член кореспондент НАН України Вадим Гончарук навів перелік статетей з законів України які стосуються генетично модифікованої продукції.
ЗУ “Про тваринний світ” від 13.12.2001 р.
ст.51: “Створення нових штамів мікроорганізмів, біологічно активних речовин, виведення генетично змінених організмів, виробництво інших продуктів біотехнології здійснюються лише в установленому порядку і за наявності позитивних висновків державної екологічної експертизи”;
ст.51: “використання зазначених організмів і речовин за відсутності таких висновків забороняється”.
ЗУ “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 7.02.2002 р.
ст.1: “біологічні фактори середовища життєдіяльності - будь-які вірусні, пріонні, бактеріальні, паразитарні, генетично модифіковані організми, продукти біотехнології тощо, що впливають або можуть впливати на здоров'я людини чи на здоров'я майбутніх поколінь”.
ЗУ “Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини” від 06.09.2005 р.
ст.37: “Новий харчовий продукт, який вміщує, складається або виробляється з генетично модифікованих організмів, регулюється положеннями спеціального законодавства”;
ст.38: “Написи на етикетці харчового продукту, такі як “повністю натуральний”, “органічний”, “оригінальний”, “без генетично модифікованих організмів”, підлягають перевірці”.
ЗУ “Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини” від 1.12.2005
Новий харчовий продукт(ст.І):
- має нову або цілеспрямовано модифіковану первісну молекулярну структуру;
- містить або складається з генетично модифікованих організмів;
- виготовлений з речовин продуктів життєдіяльності генетично модифікованих організмів, але не містить генетично модифіковані організми.
Середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності:
(ч.4 ст.8): “розвиток генно-інженерних технологій, генетично модифікованих культур та організмів”.
ЗУ “Про основи національної безпеки України” від 15.12.2005 р.
ст. 7: “посилення впливу шкідливих генетичних ефектів у популяціях живих організмів, зокрема генетично змінених організмів, та біотехнологій”.
ЗУ “Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні” від 09.02.2006 р.
ЗУ “Про захист населення від інфекційних хвороб” від 09.02.2006 р.
ст.14: “Підприємства, установи, організації, у яких проводяться дослідження, пов'язані зі створенням нових та генетично змінених мікроорганізмів і біологічно активних речовин, підлягають обов'язковій реєстрації з метою здійснення державного контролю”.
Вадим Гончарук заявив, що законодавством України визначено 3 категорії генетично модифікованої продукції: [27]
Категорія: Продукти, які містять генетично модифіковані організми (в основному, трансгенна кукурудза і соя).
Категорія: Продукти переробки трансгенної сировини (наприклад, соєвий сир, соєве молоко, чіпси, кукурудзяні пластівці, томатна паста. Ними можуть бути харчові добавки, що вносяться до харчових продуктів, як структуруючі підсолоджуючі, фарбувальні речовин, а також як речовини, що підвищують вміст білка.
Категорія: Трансгенні овочі і фрукти, а незабаром, можливо, і продукти тваринного походження, що безпосередньо споживаються в їжу. Зменшення природного біорізноманіття, зникнення існуючих видів рослин та тварин".
У Статті 4 Закону України “Про захист прав споживачів” наводяться лише загальні положення: Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:
захист своїх прав державою;
належну якість продукції та обслуговування;
безпеку продукції;
необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією, або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди. Існує потреба розроблення та прийняття закону прямої дії, в якому було б чітко вписано, ким є Україна стосовно ГМО. Чи ми є державою, яка має на своїй території ці продукти іноземного виробництва (імпортовані), чи ми самі є виробником нових модифікованих рослин і продуктів за українською технологією для власного використання, а можливо наша країна - це лише сировинна база для експериментів з ГМО для потреб інших
