У Закарпатському передгір'ї на буроземних ґрунтах сформувалися грабові й букові діброви та судіброви з дубом скельним. Свіжі грабові судіброви (С2) Закарпаття мають невеликі площі південних схилів середньої крутизни з неглибокими буроземними ґрунтами. У деревостані переважає дуб скельний (II бонітету), рідше - звичайний з домішкою граба, черешні, береки, осики, груші, берези, клена польового; у підліску - ліщина, крушина ламка, свидина, глід, шипшина, кизил. Свіжі букові і грабово-букові судіброви розташовуються вище грабових судібров, на схилах середньої крутизни з буроземними змитими ґрунтами. Головна порода -дуб скельний II бонітету, а також дуб звичайний, бук, граб, черешня, береза, верба козяча, подекуди берека, клен польовий, осика. Підлісок слабко розвинутий (глід, свидина, ліщина). Букові діброви (D2) займають пологі схили з глибокими ґрунтами, утворюють високопродуктивні деревостани. Трапляються вологі букові судіброви і діброви на пологих схилах північних і східних експозицій з буроземними ґрунтами. У складі насаджень - дуб скельний І-ІІ бонітетів з домішкою бука, граба, берези, осики, верби козячої, береки, вільхи чорної, липи, клена гостролистого. Підлісок рідкий з крушини ламкої, бруслини європейської, вовчого лика, горобини, ліщини. Трав'яний покрив утворюють мегатрофи - зеленчук, зірочник, маренка запашна, рідше - ломиніс, плющ. На північному макросхилі у Прикарпатті умови різноманітніші: тут формуються ялицеві діброви і судіброви, яличини, суяличини, а також бучини і субучини вологих гігротопів, які (залежно від домішок) бувають дубово-буковими і грабово-буковими. Деревостани у цих типах лісу мають високу продуктивність: ялиця досягає І-Ia (в яличинах) і ІІ-І (в суяличинах) бонітетів. Домішки дуба, граба, бука зумовлені висотою над рівнем моря, іншими чинниками. В районі селища Солотвине трапляється також домішка смереки природного походження; тут же формуються вологі смереково-букові й сирі смерекові суяличини.
Породний склад сучасних деревостанів у Прикарпатті сформувався під впливом господарської діяльності людини і представлений переважно чистими смеречинами чи деревостанами з домінуванням смереки. Нижньогірську частину Карпат з бурими лісовими суглинистими ґрунтами займає буковий пояс.[5]
Для кожного з нас з Карпатами зв’язано якесь приємне, незабутнє, рідне сердцю відчуття. Багато хто серед нас пройшов саме тут, серед їхніх зелених круч, свій перший похід, зустріли нових друзів, привезли безліч спогадів. Карпати, майже для кожного українця, це доступний і приємний відпочинок. Байдуже, що на Говерлу збираєшся вже в десятий раз. Адже знову і знову вона якась різна. Та навіть в таких наших до болі знайомих Карпатах завжди є місце новому, чудовому, досі небаченому закуточку, який відкриває перед очима зовсім новий світ, доповнюючи картину, й до того дуже яскраву, ще більшим розмаїттям кольорів. Саме деяким з таких захованих куточків рідного краю присвячено цей опис. То ж рушаймо.. Ви вирішили поїхати до Карпат вперше? А може вже в котре і бажаєте чогось новенького? В будь-якому випадку, а чому б не почати вашу маленьку подорож, наприклад в с. Розгірче та не подивитися на чудовий скельний монастир, або може й заночувати. Отже ви сідаєте на потяг до Львова, а звідти маршруткой на Сколе (які ходять кожні 1-2 години, найближча до поїзду N91 Київ-Львів відходить о 7:30) під’їзжаєте до самісінького села Розгірче (їхати 2,5 год, коштує 7 грн.). Вийти треба біля повороту на Нижню Стинаву. І от ви вийшли з тісних стін маршрутки і зразу ж наповнюєтесь ніжним повітрям безкрайнього поля, цвірінькання птахів лоскочить ваші вуха, ви закриваєте очі і, розправляючи руки, мов крила, віддаєте своє тіло і подих вітрові. Ось і дім... нарешті. Добридень, Сонце!
