Державна структура управління туризмом і готельним господарством наведена на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Структура управління туризмом і готельним господарством.

Для реалізації державної програми в галузі готельного бізнесу необхідні належні методи управління (рис. 1.3). В даному контексті під методами розуміють певні дії, спрямовані на досягнення поставленої мети.

1. Адміністративні методи – сукупність прийомів і засобів, метою яких є створення сприятливих умов для подальшого розвитку та ефективного функціонування готельних підприємств, реалізацію державних програм в галузі та вироблення пріоритетних напрямів розвитку як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях.

Рис. 1.3. Методи ринкового управління діяльністю готельних підприємств.

Адміністративні методи управління можна поділити на наступні складові:

Стратегічне планування та прогнозування – процес розробки загальної стратегії й програми дій, що дає можливість забезпечити ефективне функціонування й розвиток галузі в майбутньому. Стратегічне планування може бути розраховане як на короткострокову перспективу, так і на середньострокові та довгострокові перспективи.

Наукові розробки й дослідження – направлені на проведення аналізу діяльності готельного господарства України; розроблення теоретичних й практичних рекомендацій щодо удосконалення управління готельним господарством; встановлення партнерських відносин з іноземними навчальними закладами даного напряму з метою запозичення іноземного досвіду;

Кадрова політика – аналіз потреб готельного сектору в кадрах відповідної кваліфікації; розробка проектів щодо створення технікумів (ліцеїв) готельного господарства по регіонам; надання консультацій, проведення семінарів, форумів; удосконалення системи підготовки і перепідготовки кваліфікації для осіб, зайнятих в готельному бізнесі; створення науково-освітніх центрів з підручниками, фото- і відео матеріалами для викладачів фахових дисциплін та бажаючих займатися науковими розробками в галузі; впровадження механізму безперервного контролю за якістю підготовки фахівців;

Формування професійних організацій галузі - формування структур на зразок Ради з питань розвитку готельного бізнесу в регіонах, професійних асоціацій готельєрів, які мали б лобіювати інтереси готельних підприємств при прийнятті важливих державних рішень та здійснювати контроль за діяльністю як центральних, так і місцевих органів влади в галузі; надання консультацій і підтримка регіональних адміністрацій з метою посилення їх ролі в проведенні державної політики щодо розвитку готельного господарства; розроблення рекомендацій та наукових прогнозів при стратегічному плануванні розвитку готельного бізнесу; залучення професійних організацій галузі для розроблення нової методології проведення стандартизації та сертифікації об’єктів готельного господарства;

Централізований збір статистичної інформації – створення загальнодоступної бази даних (сайту) щодо статистичної інформації;

Сприяння будівництву й реконструкції – прозоре виділення місцевою владою земельних ділянок на пільгових умовах; надання з боку центральної влади пільгового кредитування проектів будівництва готелів, особливо економ-класу та хостелів.

2. Соціально-економічні методи – проведення PR-заходів на рівні регіону з метою збереження українських традицій гостинності й культури; формування сприятливого іміджу України як туристичної держави (в т.ч. на иіжнардному ринку); участь у міжнародних виставках і ярмарках, стажування; організація в Україні заходів за участі іноземних й вітчизняних готельєрів щодо подальшого розвитку готельного бізнесу; створення бренду для вітчизняних готелів.

Основними інструментами соціально-економічних методів є:

Маркетинг та маркетингові дослідження – виявлення і вивчення споживчого попиту; проведення маркетингових досліджень; зменшення невизначеності та ризику; створення конкурентних переваг;

Застосування комплексу маркетингових комунікацій – створення і розповсюдження рекламно-промоційних матеріалів про наявні вітчизняні готельні підприємства; виготовлення й розповсюдження високоякісних (в т.ч. й на іноземних мовах) каталогів, проспектів, брошур, статтей, звітів, листівок, інформаційних аркушів, в яких повинні міститися докладні відомості про вітчизняні готельні підприємства та спектр послуг, що надаються ними, ціни, тощо; виготовлення та реалізація відео та СD-продукції; реклама в засобах масової інформації, телебаченні, радіо, зовнішня реклама; створення вигідної для готелів репутації, тобто атмосфери взаєморозуміння й взаємної довіри між готелем й туроператорм.

Створення загальнодоступних сайтів підприємств готельного бізнесу – створення загальнодоступних баз даних і довідкових серверів готельних підприємств регіону, реклама й організаційна підтримка цього порталу в мережі Інтернет; створення повнофункціональних сайтів на зразок туристичних порталів міст з можливостями пошуку та доступу до сайтів місцевих підприємств готельного бізнесу [25]; узгодження та використання зарубіжних інформаційних ресурсів і ресурсів суміжних галузей галузевими інформаційними системами та засобами мережі Інтернет [25].

3. Фінансові методи – забезпечення сприятливого кредитного середовища шляхом відкриття мікрокредитної лінії для підприємців, що бажають розпочати власну справу в галузі або розвити вже існуючу; сприяння залученню великих інвестицій для приведення галузі до світових стандартів та подальшої інтеграції в світовий ринок готельних послуг.

Утримання від введення митного збору - відміна митного збору у 2003 р. надала готельним підприємствам України реальну можливість розпочати серйозні роботи по модернізації інфраструктури та зниження тарифів на послуги.

Надання податкових пільг у ВЕЗ туристичного спрямування - передбачають регулювання податкової політики та надання податкових пільг під конкретні проекти;

Створення сприятливого інвестиційного клімату - сприяння залученню великих інвестицій в розвиток готельного бізнесу та його інфраструктури.

4. Правові методи – розроблення проекту Закону України, положення якого повинні визначати правові, економічні й організаційні основи створення й подальшого функціонування підприємств готельного бізнесу та співпадати з міжнародним законодавством у даній сфері.

Удосконалення нормативно-правового законодавства є вимогою часу, оскільки більшість нормативів та положень застаріли і не можуть мати належний ефект в сучасних реаліях;

Створення та реалізація державної програми розвитку готельного бізнесу на перспективу надасть змогу вирішувати проблеми галузі на державному рівні в загальному контексті соціально-економічного розвитку регіону, що в кінцевому результаті сприятиме збільшенню тур-потоків, розвитку суміжних галузей, створенню нових робочих