Після демократичних і ринкових перетворень 1989 року та розлучення з Чехією впродовж 1992—1993 років, Словаччина пережила свій варіант «кучмізму». «Батько нації» Владімір Мечіар, який правив до 1998 року, здійснював добре нам усім знайому політику «третього шляху». На практиці це означало уповільнення приватизації (особливо банків), зростання корупційних схем, непрозорі зв’язки з Москвою та експансивну фіскальнуполітику. Парламентські вибори 1998-го були саме тим, чим 2004 рік для України: з одного боку, надія на зміни, з іншого — тривожне очікування ймовірних фальсифікацій. Після перемоги на червневих парламентських виборах і створення уряду прем’єр-міністр Роберт Фіцо не вдається до радикальних рішень, які могли б відлякати іноземних інвесторів, і проводить доволі стриману економічну політику. Тож збереженню економічного зростання може зашкодити лише ситуація на ринку енергоносіїв, але не політика, вважають словацькі економісти

Словацька Республіка, з погляду інвестування, відноситься до країн з привабливим інвестиційним кліматом, який високо оцінений з боку світових інвестицій. 20-е місце серед лідируючих країн з якнайкращими умовами для підприємницької діяльності Словаччина одержала завдяки податковій реформі, спрощеному процесу реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, гнучкості законів про працю, високому рівню захисту інвесторів і доступності джерел інвестицій.Нові правила у області стимулювання інвестиційної діяльності коректують, уточнюють і об'єднують надання державної допомоги при її розгляді і твердженні у відомствах і уряді. Правила не відносяться до надання допомоги de minimis, державної допомоги для малих і середніх підприємців, в області навколишнього середовища, державної допомоги на основі затверджених схем державної допомоги і в області неринкових послуг. Словаччина, відповідно до нових правил, розділена на три зони, критерієм є середній рівень зареєстрованого безробіття окремих областей.:http://www.mfa.gov.ua/slovakia/*

Зелена зона : області з рівнем безробіття понад 15% (29 областей)
* Жовта зона: області з рівнем безробіття від 10 до 15% (24 областей)
* Червона зона: області з рівнем безробіття до 10% (26 областей)

При наданні державної допомоги уряд СР віддає перевагу таким галузям господарства, розвиток яких є пріорететним для Словаччини. Йдеться про виробничі процеси, продукт яких представляє додаткову цінність - центри розвитку і IT комп'ютерні технології. Допомога в обмеженому об'ємі надається галузям виробництва, які з погляду розвитку Словацької Республіки, менш привабливі (монтаж, дистриб'юторські центри).Уряд СР розробив наступні форми державної допомоги, які можна розділити таким чином: 

Непряма допомога.*

пільги по податках з доходів юридичних осіб

* переход права власності на нерухоме майно держави або області за ціну меншу, ніж ринкова ціна.

Пряма допомога*

предоставление фінансової дотації на покриття інвестиційних витрат на проект типу В.*

дотация на новостворені робітники місця *

дотация на освіту.

5.4. відміності у соціально-економічному розвитку.

Однією з основних характеристик Словаччини є певні контрасти у розвитку окремих регіонів. Це можна проаналізувати по таким двом показникам як рівня ВВП та рівень заробітної плати, що досить вірно можуть проаналізувати та показати рівень розвитку регіонів.[31] c. 8.

Проаналізуємо основні відмінності у рівні ВВП Як можна побачити на карті рівень ВВП у 2000 році найбільшим був в Братиславському краї 415$, адже тут сконцентровані основні промислові потужності, це саме стосується зокрема і Трнавського краю, де рівень ВВП становить 175$ Досить непогані

Рис.5.1 Рівень ВВП на душу населення, на 2000 рік.

показники в Тренчинському краї, Нітринському та Кошицькому краях. Невеликими показниками характеризуються –

1. Жилінський край.

2. Бансько-Бистринський край.

Найнижчим показником характеризується Прешовський край. Це пов’язано перш за все з низьким рівнем соціально–економічного розвитку, з низьким рівнем концентрації промисловості та низькими інвестицій.

Рис.5.2. Рівень ВВП на 2006 рік.

Досить точним показиком для визначення соціально – економічних диспропорцій у розвитку регіонів, можна вважати такий показник як рівень зростання заробітної плати, адже він дає реальний стан життя людей.[31] c.14.

Рис. 5.3.Величина заробітної плати на 2000 рік.

Рис. 5.4.Величина заробітної плати на 2004 рік.

Рис. 5.5.Величина заробітної плати на 2008 рік.

5.5 Географія промисловості та сільського господарства.С

Сучасна промисловість Словаччини розвинулась за дру-гу половину XXст, Найбільша концентрація промислового виробництва на заході, північному заході та сході країни.

Електроенергетика Словаччини виробляє близько 26 000 млн кВт/гоД електричної енергії. [28] c. 456.

Найбільша частка — 40% припадає на атомну енергію-Основна АЕС в Ясловське-Богуніце (Трнавський край). Теплоелектростан-ції виробляють близько 35% і гідроелектростанції 25% електричної енер-гії. Основні ТЕС — Вояни (Пряшівський край), Новаки (Тренчинський край) та Братиславська. Найбільша концентрація виробництва гідроенергії на р. Ваґ — каскад із 18 ГЕС. Продовжується також, спільно з Угорщиною, спорудження великої ГЕС на Дунаї. Словаччина видобуває близько 70 тис. т нафти і 350 млн м;і газу. Цього явно замало, тому основна частина нафти і газу імпортується. В районі м. Новаки (Тренчинський край) видобувається буре вугілля. Головним підприємством паливної (нафтопереробної) проми-словості є комбінат "Словнафт" у Братиславі.

У Словаччині відносно добре розвинена металургія, зокрема, чорна металургія. Видобуток залізної руди невеликий (1,1 млн т), тому основна частина імпортується, зокрема з України. Залізна руда видобувається на сході Словацького Рудногір'я (західна частина Кощицького краю). Центром видобутку марганцю є Попрад у Пряшівському краї. Виплавляється близь-ко 10 млн т сталі та прокату. Основним виробником сталі є металургійний комбінат-гігант у Кошице. Словаччина виплавляє близько 20 тис. т алюмі-нію на базі угорських бокситів. Виплавка алюмінію зосереджена у м. Жяр-над-Гроном (Бансько-Бистрицький край).

Основними центрами машинобудування у Словаччині є Братислава, Кошице, Пряшів, Жиліна, Трнава (виробництво автомобілів), Мартін (Жи-лінський край), Тренчин, Попрад (Пряшівський край), Комарно (центр словацького річкового суднобудування, Нітранський край), Рожнява (Ко-*ціицький край), Зволен (виробництво автобусів, Бансько-Бистрицький край). Хімічна промисловість концентрується