Словаччина виробляє близько 0,4 млн т паперу (Україна — 0,1 млн т). Юсновні підприємства деревообробної та целюлозно-паперової промислово-сті знаходяться на півночі країни, у Жилінському та Пряшівському краях. Сільське господарство. На сільськогосподарські землі припадає близь-ко половини (2446 тис. га) всієї площі країни. Рілля займає 61% площі сільськогосподарських угідь. Друге місце за питомою вагою належить сіно-жатям і пасовищам — 34%.

У рослинництві основною продукцією, що вирощується, є зернові, кар-топля, цукрові буряки, олійні, кормові та овочі. Валові збори зернових — близько 3,5 млн т. Зокрема, пшениці — 2,0 млн т, кукурудзи — 0,6 млн т, гороху — 0,1 млн т. Особливістю Словаччини є великі обсяги вирощування ячменю — 0,8 млн т. Вирощується також 0,5 млн т картоплі, 1,7 млн т цукрових буряків, 0,2 млн т олійних та ін. Головним рослинницьким регіоном країни є Подунайська низовина. Тут вирощується основна частина пшениці.кукурудзи, гороху та олійних. Необхіднийдля пивоваріння солодовий яч-ніяь вирощується на Подунайській низовині, а фуражний — в гірській час-ині Словаччини. Основні райони вирощування картоплі — північ і схід кра-ян. Посіви цукрового буряку концентруються головним чином, на півночі їодунайської низовини. Урожайність вирощуваної продукції досить висока. Наприклад, пшениці 44 ц/га, ячменю 34 ц/га, картоплі — 155 ц/га та цукрового буряку 350 ц/га. На південному заході Словаччини розвинене виноградарство та садівництво, особливо багато абрикосових садів. Поголів'я великої рогатої худоби становить 0,9 млн голів, свиней 2,1 голів, овець 0,4 млн голів і птиці — 13,4 млн голів. Головне місце у тваринництві займає розведення великої рогатої худоби. На Подунайській низовиині поширене стійлове і пасовищне утримання великої рогатої худо-і;в гірській частині — пасовищне. Свиней відгодовують на сало та м'ясо.[22] c. 3. Овець розводять головним чином на карпатських пасовищах, туди їх пере-ганяють, як правило, влітку, а навесні і восени овець випасають на пасо-вищах коло сіл. Словаччина виробляє близько 400 тис. т м'яса, в тому числі близько 100 тис. т м'яса птиці, 1,2 млн л молока, 1,6 млн штук яєць, 2,1 тис. т овечого сиру та 1,1 тис. т вовни. Надої молока від однієї корови становлять 3,2 тис. л на рік.

Висновок

Отже, сучасна промисловість Словаччини розвинулась за дру-гу половину XXст, Найбільша концентрація промислового виробництва на заході, північному заході та сході країни. Країна характеризується швидкими темпами розвитку, досить інтенсивно впроваджуються реформи. Країна характеризується певними контрастими розвитку , це перш за все пов’язано з територіальною організацією промисловості. Так рівень концентрації промисловості найвищий на заході країни, найвищий на сході країни. Відповідно до цього відображається і рівень життя населення . Зокрема показниками цього можуть бути такі показники як, рівень зростання зарплат та рівня ВВП на душу населеня. Ці показники показують таку ж ситуацію, тобто високі темпи зростання показників на заході країни, зокрема найвищі показники в Братиславському краї, та менші показники на сході. Але слід відмітити , що позитивну динаміку, причому досить значну мають усі регіони країни.

Розділ 6. Розвиток соціального комплексу та сфери послуг.

Культура та мистецтво. Словацька культура середньовіччя тісно пов'язана з чеською. До XVIII ст. не робилося жодних спроб з систематизації словацької мови, створення творів з використанням національних традицій. Війни та повстання XVII ст. спустошили словацькі землі, ниви було занедбано, а міста збезлюдніли. Все це не могло не відбитися й на розвитку культури. Розчленування Угорського королівства й утвердження османського панування над його середньою частиною призвели до переміщення центру політичного життя на північ і північний захід. [20] c. 5.

Приплив біженців на словацькі землі, господарське освоєння цих територій спричинили зміни в етнічному складі місцевої людності. Оскільки словаки були активними учасниками всіх війн та станових повстань, що їх ініціювали угорці, в цей період відбувалося "ословачення" міст і витіснення з них німецького елементу. Саме за таких несприятливих умов і відбувався процес формування словацької народності. Вже в XVI ст. у словаків з'являються ознаки етнотериторіального розуміння батьківщини. У1685 р. вперше зафіксовано назву "Словаччина ". В цей період належність словаків до Угорського королівства являла собою основу їхнього національного світосприйняття, оскільки вони вважали себе складовою угорської політичної та історичної спільноти. Терміни "словак "і "татранський слов'янин "були ознаками селянського стану.

Поширення в словацьких землях гуманістичних і ренесансних ідей, зростання міст, зміцнення бюргерства у соціальній структурі суспільства зумовили появу нових елементів у духовному житті словаків. Особливий вплив на розвиток словацької культури справила Реформація. Однак багатства краю зосереджувалися в руках угорської шляхти та німецького бюргерства. Словацькі землі стали центром культурного життя габсбурзьких володінь Угорського королівства.Важливим чинником розвитку культурних процесів у Словаччині стало входження її (так само як і Чехії) до складу однієї держави— Габсбурзької монархії. Етнічна близькість народів сприяла посиленню впливу чеської культури на формування національної самосвідомості. Так, у словацьких землях поширилася т. зв. "біблійшина" — чеська мова, якою було перекладено Біблію (відома під назвою Краліцької). Поступово "біблійшина" утвердилася як мова писемності певної частини словаків, нею видавалися навіть королівські розпорядження. Проте загальний рівень грамотності населення залишався досить низьким.

Поширення ідей Реформації сприяло змінам у галузі освіти. Так, навчальні заклади в словацьких землях поступово набували конфесійної забарвленості, й хоча вони були приватними, їхня діяльність регламентувалася органами місцевого самоврядування. Найбільш відомими були протестантські