Більшість дітей здобували початкову освіту в церковних школах. Наступним етапом було навчання в "латинській" школі. Лише вихідці із заможних родин могли завершувати свою освіту в гімназіях. У деяких містах були відкриті спеціальні навчальні заклади для дівчат.

Становлення словацької культури відбувалося в надзвичайно складних умовах. Угорська правляча еліта всіляко гальмувала цей процес, проводила політику мадяризації словацької шляхти та інших верств населення. Всі ці негативні явища посилювалися діяльністю єзуїтів, які в 1561 р. з'явилися в словацьких землях. Очоливши контр-реформаційний наступ єзуїти підпорядкували собі всю систему освіти. В наступний період у краї були відкриті єзуїтські школи, гімназії та університети. Так, у 1635 р. був заснований Трнавський університет, який мав теологічний, філософський та юридичний факультети, у 1657 р. — Кошицький університет.Ідейне протистояння доби Контрреформації специфічно проявилося у сфері освіти, зокрема, у вигляді вистав дитячих театрів, які діяли як у католицьких, так і в протестантських школах. В них ставилися п'єси таких відомих літераторів-єзуїтів, як Я. Ліпаї, Д. Мітіс та ін.

Швидко розвивалася у словацьких містах видавнича справа. Так, уже в 70-х роках XVI ст. у Братиславі, Бардієві, Кошице, Трнаві, Банській Бистриці були відкриті друкарні. Тільки в друкарні Левочі до кінця століття вийшло друком близько 900 видань, у Трнавському університеті — понад 600. Після поразки повстання (1620) у словацьких містах Сеніц, Тренчин, Жиліна розмістилися друкарні чеських видавництв.

У XVI ст. в Словаччині розвивалася світська й духовна поезія. Так, відомими латиномовними поетами того часу були В. Мадер, Я. Бокатіус, П. Рубігалус, В. Еалаша. [14] c. 233.

В історичних піснях та любовній ліриці лунала тема боротьби проти османів. Надзвичайно популярними були "Пісня про Сегетський замок" та "Пісня про блакитний камінь". У цей період з'являються також поетичні твори, написані т. зв. змішаною "чесько-словацькою" мовою.

У творчості словацьких поетів XVII ст. домінував т. зв. "маньєризм". Яскравими представниками цього стилю були П. Беніцький, Я. Філіцький, Я. Ланіго. їхні вірші написані здебільшого мадярською й змішаною "чесько-словацькою" мовами. У стилі "бароко" написана духовна лірика таких відомих поетів того часу, як Д. Матешицький, Є. Млинарових, Я. Глоссіус. Цей стиль характерний також для деяких історичних пісень (наприклад "Пісня про Новий Замок"), в яких розповідалося про османську навалу, народні рухи та повстання в словацьких землях.

Наприкінці XVII ст. у Словаччині поширюються й прозові твори на релігійно-побутові теми, мемуари та розповіді про подорожі. Так, в автобіографічній книзі "Доля Піларика Степана, вірного слуги Господа Бога" (1666) розповідається про поневіряння автора в османській неволі. Бурхливіподії періоду Контрреформації описані у творах Т. Машніка, Я. Сімонідеса, Д. Крмана.

Вагомий внесок у скарбницю словацької культури зробив Д. Горчичка. За його активної підтримки було видано чимало праць чеських і словацьких діячів культури. Так, у Левочі вийшли друком відома праця Я. Коменського "Видимий світ у малюнках" (1685), збірка пісень Трановського (1684) та ін. З ім'ям Д. Горчички пов'язані перші дослідження словацького фольклору та публікація "Нового латинсько-словацького базару", де були вміщені словацькі прислів'я.

Вже на початку XVI ст. в королівських містах словацьких земель активно будувалися храми, ратуші, фортифікаційні споруди. В архітектурі, образотворчому мистецтві переважала пізня готика. Європейське визнання здобули майстри кошицької архітектурної та скульптурної шкіл.

Для багатьох словацьких міст кінця XVI ст. характерні ренесансні будівлі, в яких верхня частина стін прикрашалася багатофігурними композиціями. Словацькі замки того часу вирізнялися міцними наріжними вежами та внутрішніми аркадними двориками.

Поступово готичний стиль поступається місцем Ренесансу. На зміну архітектурного стилю вплинули італійські майстри, які брали участь у будівництві фортець. Було перебудовано стару фортецю в Комарно, збудовано фортецю Нові Замки. Розпочалося також спорудження костелів, які виконували оборонну функцію. Серед них — храми в Битчі, Бетлановце, Стражскі, Маркошевце тощо.

Під впливом Ренесансу впорядковувались майдани, вулиці, окремі будинки багатьох міст. Було розширено арки в будинках Левочі, Старої Любавни, Жиліни. Фасади будівель ренесансного стилю утворювали справжні ансамблі, такі як у Банській Бистриці та Банській Штявниці.Кінець 18-го початок19-го столітть також ознаменувався певним розвитком у сфері культури та мистецтва.[13] c.100.Themostprestigiouspersonalityofthe 19thcenturyisundoubtedlyLudovitStur (1812-1856): writer, scholaranddeputyintheHungarianDiet.Найбільш престижні особистісті 19-го століття, поза сумнівом, це Людовит Стуре (1812-1856): письменник, вчений і депутатугорського парламенту. Hewasthemainarchitectofthecreationofamodernliterarylanguage (1844). Він був головним архітектором створення сучасної літературної мови (1844). Thislanguage, basedonthedialectfromcentralSlovakia, wasadoptedbytheentirenation.Ця мова булла прийнята всією нацією. InspiredbytheHelegianphilosophy, hedevelopedtheconceptofSlovakianromanticism, whosemaincharacteristicsarethepre-eminenceofpatrioticthoughtandtheattachmenttopopulartraditions. Він розробив концепцію словацького романтизму, основними характеристиками якого є переважання патріотичні думки і прихильності до популярної традиції. 20 століття20thCenturyAtthebeginningofthe 20thcenturyaliterarygroupcalled "TheSlovakianmodernists: whoseleaderwasthepoetIvanKrasko (1876-1958) stoodoutamongtherest. Hisstyleisclosetothoseofwesternsymbolistsyetexemplifyingtheworriesofthepoetforhispeoples' fate.На початку 20-го століття літературну групу під назвою «Словацькі модерністи»: лідером якої був поет Іван Краско (1876-1958) виділяються серед інших. Його стиль близький до західних символістів ще ілюструє турботу про поета за долі своїх народів. Prevalent in this writing style and common to all the literary streams of 19th century Slovakia, is the constant concern to defend the very existence of the nation; its language and its culture. Йому, як і в принципі всім діячам культури та мистецтва притаманні досить яскраві риси вираження національної самосвідомості, таких як відстоювання у всьому права Словаччини на власну культуру,