У Словаччині починає втілюватись в життя програма побудови швид-кісних автострад. До ладу вже стали такі чотири автостради, або їх діля-нки: Братислава-Кути (в Чехію); Братислава-Трнава-Горна Стреда (пла-нується продовження до Тренчина); Ліптовска Тепла-Гибе (Жилінський край) та Кошице-Пряшів.

Найбільше вантажів перевозить залізничний транспорт — 60 млн т, далі автомобільний — 32 млн т і найменше річковий — 2 млн т. У переве-зеннях пасажирів ситуація дещо інша. Найбільше їх перевозиться автомо-більним транспортом — 720 млн осіб, суттєво менше залізничним — 90 млн осіб і найменше річковим — 0,2 млн осіб. Майже весь дунайський річковий вантажо- і пасажирооборот країни концентрується у двох пор-тах — Братиславі і Комарно.

Важливе значення для Словаччини має трубопровідний транспорт. По ньому до країни надходять російська нафта та газ. Нафтопровід "Дружба", газопроводи "Братерство", "Союз" та "Прогрес" починаються на південно-му сході, на українсько-словацькому кордоні, і проходять півднем Словач-чини на захід. Нафтопровід "Дружба" переходить до Чехії, від нього є вітка до Братислави. Газопроводи зі Словаччини продовжуються до Чехії та Австрії.

Транспортні показники.

v Довжина залізничних колій: всього 3662км., у тому числі електрифіковані 1588 км.

v Довжина автошляхів , всього 42993 км. , у тому числі з твердим покриттям 37533 км.

v Довжина трубопроводів, сира нафта – 449км. , нафтопродукти – немає, природній газ 6769 км.

v Довжина судноплавних шляхів – 172 км.

v Кількість аеропортів, всього 36, з непокритими смугами 18, з пристосованими смугами – 18, гелікоптерні станції 1.

Висновок

Отже, словацька культура є невідємною частиною угорської та чеської культури, адже протягом років зазнавала їх впливу, та утисків. Так словацька літературна мова почала формуватися лише на кінець 18 століття. Щодо системи освіти , то Словаччина має досить розгалужену систему навчальних закладів всіх рівнів, зокрема і вищих навчальних закладів. Найвідомішими університетами є Братиславський університет ім. Я. Коменського і Кошицький університет ім. . П. Й. Шафарика. Розвинута тут і транспортна мережа, що почала модернізуватися і зараз відповідає світовим стандартам. Словаччина як високо розвинута країна веде торгівельні відносини. Сальдо торгівлі відємне. Найбільшими партнерами щодо експорту у 2000-му році були: Німеччина – 27%, Чехія – 15%, Італія – 9%. По імпорту – Німеччина – 27%, Російська Федерація – 18%, Чехія – 15%.

Розділ 7. Розвиток та перспективи Українсько-словацьких відносин.

7.1.Історичне минуле ураїнсько-словацькі відносини.

Народи України і Словатчинни порівняно недавно здобули незалежність, реалізквавши мрії своїх національних пророків Тараса Шевченка і Людовіта Штура. Така спільна історична парадигма зумовлює зміст сьогоднішніх взаємин країн. Напевно, найбільш характерною ознакою сучасних відносин між нашими країнами, подібно до більш давніх часів, є те, що вони ніколи не були позначені існуванням будь – яких “затьмарених” сторінок, тереторіальних притензій або інших серйозних проблем. Історична , культурна, мовна та етнічна близькість , багато в чому схожі внутрішні трансформаційні процеси і проблеми, а також по суті спільні зовнішньополітичні цілі та завдання стали тим обєктивним підгрунтям на якому базується поступальний розвиток українсько – словацьких відносин.

Рис.7.1. Музей української культури у м.Свидник (Пряшівський край)

Україна однією з перших офіційно визнала незалежну Словацьку Республіку. [29] c. 243. Це сталося в день її утворення – 1 січня 1993 року. А вже через пів року було підписано Договір про добросусідство , дружні відносини і співробітництво між двома державами. Саме добросусідцтво, дружні відносини та співробітництво є найбільш характерними рисами Українсько - словацьких відноин сьогоденн Словацько-українські зв'язки мають давні традиції. Українці і словаки межують між собою на довжина бл. 200 км на території , центр якої став осередком в Словаччині . За деякими джерелами, словаки - найближчі "генетичні родичі" українців: обидва народи мали подібну соц. структуру, , мову і нар. творчість, врешті, їх єднала до 1918 спільна недоля угор. поневолення. Попри це, їхні взаємини були скорше принагідні й обмежені Закарпаттям та, в малій мірі, Галичиною.

Історичне минуле українсько – словацьких відносин.

Через Словатчину здавна проходили важливі торгівельні шляхи, які зв'язували Україну з Західною та Південною Європою. Уже з середньовіччя на Україну їздили словацькі мандрівні торгівці і ремісники. Значна частина провідного духовенства Закарпаття, з якого пізніше виходили єпископи чи професори богословських шкіл, вчилася у 18. в. у Трнавській богословській семінарії. У Трнаві були надруковані і перші книжки для закарпатських українців: «Катехизис» (1698), «Буквар» (1699) та «Краткоє припадков моральних собраніє» (1727).

Цікавий опис своєї подорожі на Україну зробив словак , який у 1708 — 09 на доручення семигородського кн. відвідав тут шведського короля та зустрічався з . Під час своїх подорожів на Словаччині побував .

Першими словацькими вченими, що почали глибше цікавитися Україною, були (1793 — 1852) і (1795 — 1861); вони утримували безпосередні зв'язки з укаїнськими діячами і мали позитивний вплив на розвиток національного відродження в Україні. Шафарик одним з перших в Європі виступив на захист самобутности українського народу, його мови і культури. У 40-их pp. укр. поезію почав інтенсивно вивчати Л. Штур. Найвизначнішим представником українсько-словацьких взаємин був Богуш Носак-Незабудов (1818 — 77); йому належить і перший переклад з української мови, опублікований у пресі («Дума про втечу трьох братів з Озова», 1848). Чималу увагу закарпатським українцям приділяли також Й. Гурбан, А. Радлінський, П. Келлнер та ін. На Слов'янському Конгресі у Празі словаки підтримали гал. і закарп. українців.