тут є безліч гірськолижних курортів, багато санаторіїв, тут безліч мальовничих місць. Словаччина відома своїми печерами. Пейзажі Словаччини важко уявити без старовинних фортець і замків; тут збереглося 180 фортець і 1200 садиб. Практично в кожному місті є замок. Найвідоміші з них - Спішські-Град (на схід від Левочі), замок Орава (за 30 км на північ від Ружомберока), замок Тренчин (в Західній Словаччині). Наймальовничіші історичні міста Словаччини –Братислава, Бардеєв, Кошиці і Левоча. Кожне місто, кожний куточок цієї чарівної країни славиться своїми історико – культурними памятками, кожний з яких є неповторним зразком світової архітектури, з своєю неповторною красою та цікавою історією.
Сучасна промисловість Словаччини розвинулась за дру-гу половину XXст, Найбільша концентрація промислового виробництва на заході, північному заході та південному-сході країни. Країна характеризується швидкими темпами розвитку, досить інтенсивно впроваджуються реформи. Країна характеризується певними контрастими розвитку , це перш за все пов’язано з територіальною організацією промисловості. Так рівень концентрації промисловості найвищий на заході країни, найвищий на сході країни. Відповідно до цього відображається і рівень життя населення . Зокрема показниками цього можуть бути такі показники як, рівень зростання зарплат та рівня ВВП на душу населеня. Ці показники показують таку ж ситуацію, тобто високі темпи зростання показників на заході країни, зокрема найвищі показники в Братиславському краї, та менші показники на сході. Але слід відмітити , що позитивну динаміку, причому досить значну мають усі регіони країни.
Словацька культура є невідємною частиною угорської та чеської культури, адже протягом років зазнавала їх впливу. Так словацька літературна мова почала формуватися лише на кінець 18 століття. Щодо системи освіти , то Словаччина має досить розгалужену систему навчальних закладів всіх рівнів, зокрема і вищих навчальних закладів. Найвідомішими університетами є Братиславський університет ім. Я. Коменського і Кошицький університет ім. . П. Й. Шафарика. Розвинута тут і транспортна мережа, що почала модернізуватися і зараз відповідає світовим стандартам. Словаччина як високо розвинута країна веде торгівельні відносини. Сальдо торгівлі відємне. Найбільшими партнерами щодо експорту у 2000-му році були: Німеччина – 27%, Чехія – 15%, Італія – 9%. По імпорту – Німеччина – 27%, Російська Федерація – 18%, Чехія – 15%.
Україну та Словаччину повя’зують не лише спільні кордони, традиційні господарські зв’язки , але й близькі проблеми політичного, економічного та культурного характеру. Україна визнала незалежність Словаччини, і того ж дня країни встановили дипломатичні відносини. Країни підписали угоди про добросусідство, дружні відносини та співробітництво, договір про спільний кордон. Словаччина підтримувала прагнення України щодо вступу до ЄС. Україна та Словаччина зазначили ,що вони є ,були і будуть стратегічними партнерами та будуть підтримувати добросусідські відносини. Словацька Республіка є поборником інтеграції України у євроатлантичні структури. Тому Словаччина, не лише через політичний діалог, але й технічною допомогою, підтримує прагнення українського керівництва у досягненні мети програми „Інтенсифікований діалог НАТО – Україна”. Словацькі спеціалісти взяли активну участь у розробці стратегічних документів для інформаційної кампанії про НАТО. Інтенсивною є співпраця в рамках єврорегіону «Карпати».
Перспективи розвитку теми дослідження дуже великі, адже на даний час не існує ґрунтовних та повних досліджень про Словаччину. Зокрема, досить перспективна робота в напрямі вивчення досвіду Словаччини та впровадження його в Україні, дослідження соціально-економічного розвитку окремих країв.
Використана література та джерела
1. Безуглий В.В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.-К.: ВЦ «Академія»,2005. – 704с.
2. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна і соціальна географія світу: Навч. Посіб. Вид. 2-ге, доп., перероб. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 688с. (Альма – матер ).
3. Блій Г.де, Муллер П. Географія: світи, регіони, конценти. – К.: Либідь, 2004.
4. Бромлей Ю. В. Страни ы народи. Зарубежная Эвропа. Восточная Эвропа. – М.: Мысль, 1980. – 122 -162с.
5. Вступ до економічної і соціальної географії /А.П. Голіков, Я. Б. Олійник, А.В. Степаненко. – К.: Либідь, 1996. – 320 с.
6. Гілецький Й.Р., Сливка Р.Р., Богович М.М., Економічна і соціальна географія :Посібник для абітурієнтів/ За ред.. Гілецького Й.Р. – Львів : ВНТЛ – Класика, 2005. – 400с.
7. Довгань Г. Д. Сиротенко А. Й. Стадник О.Г. Країнознавство. Довідник. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок» , 2007. -418 с.
8. Історія півд.. і зах. Слов’ян. За редакцією В. А. Жебокрицького. Видавництво Київського університету. 1966 р.
9. Кріль М. Історія Словаччини. – Л., 2006.- 264с.
10. Кріль М. Словацька Республіка: 1993 -2005 рр.// Педагогічна думка. – 2005. №4. – С. 58 – 66.
11. Кріль М. Історія країн Центрально Східної Європи ( кінець 20 – початок 21 ст. ) : Навч. Посібник. – К.: Знання, 2008. – 284с.
12. Кріль М. Суспільно – політичний розвиток Словаччини : 1945 – 1995 : Текст лекцій. – Л., 1996. – 54с.Атлас світу/ За редакцією І. С. Руденко. – Комітет природніх ресурсів України . ДНВП « Картографія » ,2002-2005 рр., -192 с.
13. Коротка історія Чехії і Словаччини. За редакцією професора П. С. Федорчака. – Івано – Франківськ; Видавництво « Плай » Прикарпатського університету ім.. Василя Стефаника; ТзОВ « Галицька друкарня », 1999. – 170с.
14. Краткая история Чехословакии. – М .: Наука, 1988. – 576с.
15. Лажнік В. Й / Геополітична ситуація і геополітичні процеси в регіоні ( Центрально – Східна Європа ). 39 с.
16. Литвин В. Українсько – словацькі відносини:історія і сучасність.// Голос України. – 2003. –
