Рівень урбанізації країни становить 57%. У XXст. він постійно зростав, наприклад, в 1922 р. дорівнював 18%, а у 1970 р, вже 37%. З 2865 словацьких поселень 136 є містами. З них два великі міста — Братислава (452 тис. осіб, столиця країни) та Кошице (241 тис. осіб). Дев'ять міст є середніми, це Пря-шів (93 тис. осіб). Нітра (87 тис. осіб), Жиліна (87 тис. осіб), Банська-Бистри-ця (85 тис. осіб), Трнава (70 тис. осіб), Мартін (61 тис, осіб, Жилінський край), Тренчин (59 тис. осіб), Попрад (55 тис. осіб, Пряшівський край). Превідза (54 тис. "осіб, Тренчинський край). Середні міста концентруються в ос-новному на заході, в долині Вагу. Тут зосереджено 6 із 9 середніх міст. Малих міст — 61. У Словаччині є два міста з людністю менше 2000 осіб. Для віднесення до категорії міст повинні бути Історичні, соціальні і економічні підстави. Найстарішими містами країни є Нітра, заснована у 826 р. як столи-ця найдавнішого словацького Нітранського князівства, а також Братислава (907 р., сучасна столиця) та Шаля (1002 р., Нітранський край).Щільність населення Словаччини становить 109 осіб/км2. Це приблиз-но така ж щільність населення, як і у південного сусіда — Угорщини, У північних і північио-західних сусідів — Польщі і Чехії щільність населення трохи вища, близько 130 осіб/км2. В західних і східних -— Австрії та України, навпаки, нижча, відповідно близько 100 осіб/км2 і 90 осіб/км. Щіль-ність населення найвища на заході країни.

Рис.3.1. Братіслава – столиця і найбільше місто Словаччини

Тут, у Братиславському та Трнавському краях, вона досягає 140~160 осіб/км2. Висока щільність населення (К20-140 осіб/км2) у Жилінському, Нітранському, Тренчинському та півні-чно-східному Пряшівському краях. Найнижча щільність населення в сере-дній частині, особливо на серединному Півдні, у Бансько-Бистрицькому та Кошицькому краях — 80-100 осіб/км2.

Зміна чисельності населення. Таб.3.1 |

1995 | 19996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

Чисельність (чол) | 5 432 383 | 5 374 362 | 5 387 665 | 5 392 982 | 5 396 193 | 5 407 956

Зростання | 0,54% | 0,34% | 0,12% | 0,08% | 0,04% | 0,12%

Національний склад населення. За національним складом населення Словаччини відносно однорідна країна, словаки становлять 85,7 % населення, або 4600 тис. осіб. Початок формування словацького народу відноситься до 19 ст. Його основою стали слов’янські племена, що в середині 1 тисячоліття пересилились з північних схилів Карпат. Вони асимілювали населення, переважно кельтів, що проживали тут. Словаки переважають на всій території, за винятком півдня і північного сходу. [7] c. 244.

Виділяють три культурно – територіальні групи словаків – західну, середню та східну. Крім того, культурно – етнографічними особливостями володіють словаки – горяни, мешканці Карпат. Словацька діаспора за кордоном налічує 800 тис. осіб, зокрема у США – близько 400 тис. осіб, чехії – 200, Югославії – 50, Канаді – 40, румунії – 30, Польші – 20 та Україні близько 6 тис. осіб.Першою за кількістю етнічною меншиною є угорці — 568 тис. осіо (10,6%). Ареал проживання угорців — вузька смуга на південь від лінії Братислава-Ґаланта-Нове Замки_Левіце_Лученець-Рожнява~Кошице-Требішов. Цигани є другою за питомою вагою (1.6%) етнічною меншиною — 85 тис. осіб.[7] c. 247 Вони роззосереджемі майже по всій країні, але їх найбільші групи знаходяться у Східній Словаччині. Третьою етнічною меншиною (1,0%) є чехи — 58 тис. осіб. Вони проживають у найбільших містах.Четвертою етнічною меншиною є українці-русини. Згідно з офіційни-ми даними, їх 32 тис. осіб (0,6%). Українці-русини є автохтонами північно-східної Словаччини в адміністративних межах Пряшівського краю. Тери-торія їхнього розселення — Південна Лемківщина, або Пряшівщина. Сло-вацько-українська етнічна границя проходить по лінії Стара Любовня-Са-бинів-Бардіїв—Ґіральтівці_Стропків—Гуменне — Собранце. На північ та схід від цієї лінії переважають українці-русини. Територія заселення і чисель-ність українців-русинів ще в недалекому минулому були набагато більши-ми.На це, серед іншого, вказує наявність у Словаччині значного числа (близько 180 тис. осіб) греко-католиків, основна частина яких тепер слова-ки, а у минулому були українцями-русинами. Близько 100 тис. греко-като-ликівСловаччини проживає у Пряшівському краї і 70 тис. осіб у Кошицько-му краї.

.

Рис.3.2 Православний храм в м. Бардії.

Рис.3.3 Річка Попрад – найзахідніша етнічна межа розселення українців в Європі

Таким чином, можна припустити, що українців-русинів та словаків українського походження у Словаччині близько 200 тис. осіб. Головними укра-їнсько-русинськими геокультурними центрами на словацькій Лемківщині є Пряшів, Свидник, Межилабірці, Стропків, Гуменне, Снина та ін.Німецькаетнічна меншина є п'ятою за часткою у населенні (0,1%), або 5 тис. осіб. Вони розселені на півночі Словаччини переважно у Спиші (Пря-шівський край).

Рис.3.4 Центр українського культурного життя українців Словаччини – м.Пряшів

Шостою, і останньою, значною етнічною меншиною (0,06%) є поляки — 3 тис. осіб. Мікроареалом їхнього розселення є північно-західна Орава (Жилінський край).

Міста:

§ Братислава (448 600 жителів)

§ Кошиці (245 200 жителів),

§ Прешов (95 800 жителів),

§ Жиліна (87 800 жителів),

§ Нітра (87 300 жителів),

§ Бранська-Бистриця (84 300 жителів),

§ Трнава (70 200 жителів),

Висновки до розділу.

Отже, Населення Словаччини складає приблизно 5,6 млн. осіб.Зараз демографічна ситуація є не досить сприятливою, адже спостерігається, хоча і не від’ємний, проте дуже не значний приріст населення. Зараз цей показник становить приблизно 0,12 %. Це перш за все викликано низьким рівнем народжуваності та низьким рівнем смертності, що призводить