ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ

ім. Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

БАРИШЕВА Олена Іванівна

УДК 159.922.7/.8+159.9:7.01

САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА САМОРЕАЛІЗАЦІЯ

ЯК МОТИВ УЧАСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВ
У ГУРТКОВІЙ РОБОТІ

19.00.07- педагогічна і вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ-2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України

Науковий керівник - член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор БОРИШЕВСЬКИЙ Мирослав Йосипович, Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, лабораторія психології особистості ім. П.Р.Чамати, завідувач.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, старший науковий співробітник ШВАЛБ Юрій Михайлович, Інститут психології ім. Г.С. Костюка, лабораторія екологічної психології, завідувач

кандидат психологічних наук, доцент НІКОЛЕНКО Дмитро Олександрович, Київський інститут внутрішніх справ при НА МВС України, начальник психологічного факультету

Провідна установа - Слов’янський державний педагогічний інститут, кафедра психології

Захист відбудеться “12” червня 2001 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. .453.01 в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 01033, м.Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.

Автореферат розісланий “7” травня 2001р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради БАЛЛ Г.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ. В сучасних умовах зростають вимоги до педагогічної та психологічної наук у справі виховання творчої особистості, здатної знайти своє місце на складних перехрестях життя, самовизначитися і реалізувати себе. Зросло значення виховання у людини таких особистісних якостей, завдяки яким вона поступово стає активним суб’єктом соціальної взаємодії. Ще більш важливого значення набуває проблема активізації самовиховання учнів, адже становлення суспільно активної та гармонійно розвиненої особистості великою мірою залежить від власних зусиль самої людини, спрямованих на самовдосконалення як неодмінної умови досягнення успіху в самовизначенні, самореалізації, життєтворчості.

Саме позашкільна діяльність, участь старшокласників у різних її видах - важлива сфера, у якій можливості для вияву самоактивності, а водночас і для особистісного самовизначення та самореалізації учнів є вельми широкими. Вільна від жорсткої регламентації, обов’язковості, позашкільна діяльність розкриває широкі можливості для вияву самостійності, самоактивності, що вельми імпонує учням підліткового і щонайбільше - раннього юнацького віку

В сучасній психологічній науці існують різні підходи до розв’язання проблеми самовизначення особистості. Для нашого дослідження особливе значення мають праці К.О.Абульханової-Славської, М.Й.Боришевського, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьє-ва, С.Д.Максименка, С.Л.Рубінштейна, А.Маслоу, К.Роджерса, Нат.Роджерс та ін., в яких йдеться про сутність та джерела активності особистості, висвітлюються положення психології життєвого самовизначенння та самореалізації.

Вагомий внесок у розробленість питань психології творчої діяльності, зокрема театральної, зробили Л.С.Виготський, П.М.Єршов, Т.Ф.Завадська, З.Я.Корогодський, Р.О.Пономарьова, Ю.І.Рубіна, Є.Ю.Сазонов, К.С.Станіславський та ін.

Важливим є вивчення мотиваційної сфери особистості, яку вітчизняні психологи М.І.Алєксєєва, Л.І.Божович, О.М.Леонтьєв, М.В.Матюхіна, Ю.М.Орлов досліджували в контексті практичної діяльності, враховуючи включеність особистості у систему колективних і суспільних взаємин. Натомість мотивація саморозвитку, самовизначення часто залишалася поза увагою вчених.

Незважаючи на значні потенційні можливості нерегламентованої позашкільної діяльності щодо особистісного самовизначення учнів, вона поки що не стала об’єктом належної уваги науковців. Не були предметом спеціальних досліджень, зокрема, питання мотивації участі учнів у позашкільній діяльності. Не досліджувався вплив на особистість старшокласників їх участі у тих видах позашкільної діяльності, котрі за своїм змістом і формами організації носять творчий характер.

Враховуючи актуальність проблеми, її недостатню наукову розробленість, а також орієнтуючись на запити практики, було визначено ТЕМУ дослідження: “САМОВИЗНАЧЕННЯ ТА САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ЯК МОТИВ УЧАСТІ СТАРШО-КЛАСНИ-КІВ У ГУРТКОВІЙ РОБОТІ”. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної проблеми лабораторії психології особистості Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Номер держреєстрації 0196V006959.

ОБ’ЄКТ дослідження - мотиваційна сфера особистості.

ПРЕДМЕТ дослідження - процес самовизначення та самореалізації старшокласників у позашкільній літературно-драматичній діяльності.

МЕТА дослідження полягає:

- у теоретичному та експериментальному обґрунтуванні моделі організації позашкільної діяльності, яка сприяла б розвитку у старшокласників потреби у самовизначенні та реалізації свого творчого потенціалу;

- у з’ясуванні умов, за яких участь у літературно-драматичній творчій діяльності набуває для старшокласників мотиваційної значущості щодо самовизначення та самореалізації.

Теоретичний аналіз психологічної сутності самовизначення, самореалізації та мотивації поведінки особистості дав змогу висунути ГІПОТЕЗУ дослідження. Значні можливості для прояву старшокласниками суб’єктності та розвитку рефлексивності надає їх участь у позашкільній діяльності, зокрема у гуртковій роботі, що пояснюється специфікою останньої: відсутністю жорсткої регламентації, добровільністю участі в ній учнів, творчим характером навчально-виховного процесу. Мотивація участі старшокласників у гуртковій роботі посилюється у міру розширення можливостей для вияву ініціативи, творчого потенціалу, розвитку та реалізації здібностей.

У відповідності з метою і гіпотезою були визначені ЗАВДАННЯ дослідження:

1. Розкрити можливості особистісної самореалізації старшокласників у гуртковій діяльності.

2. З’ясувати взаємозалежності між мотивацією участі старшокласників у гуртковій діяльності та творчим характером останньої.

3. Розробити модель та програму літературно-драматичної творчості, у якій розкриваються потенційні можливості старшокласників, що сприяє їх самореалізації.

МЕТОДОЛОГІЧНОЮ ОСНОВОЮ дослідження є положення філософії, психології про сутність особистості; про активність самої особистості в опануванні знань, духовної культури, досвіду соціально-ціннісної діяльності (К.О.Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, Ю.Козелецький, В.С.Мерлін, К.К.Платонов, С.Л.Рубін-штейн), розробки в галузі психології життєвого самовизначення та самореалізації (А.Маслоу, Ю.М.Орлов, К.Роджерс, В.Франкл), а також особистісно-центрованої терапії на основі експресивних мистецтв (Нат.Роджерс); дослідження потребово-мотиваційної сфери особистості (В.Г.Асєєв, М.І.Алєксєєва, В.А.Іванніков, М.В.Матюхіна, Ю.М.Орлов), принципи діяльнісного, особистісного та вікового підходів до вивчення процесу формування особистості старшокласника (Л.І.Божович, М.Й.Боришевський, Л.С.Виготський, Я.Л.Коломінський, І.С.Кон, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, А.В.Мудрик, С.Д.Максименко), роботи, присвячені проблемам психології творчої діяльності, зокрема театральної (Л.С.Виготський, П.М.Єршов, Т.Ф.Завадська, З.Я.Корогодський, В.О.Моляко, Ю.І.Рубіна, Є.Ю.Сазонов, К.С.Станіславський).

Для розв’язання поставлених завдань використано МЕТОДИ: теоретичний аналіз філософської, психологічної, педагогічної, соціологічної літератури, дослідно-педагогічна та психоконсультаційна робота, експеримент, аналіз творчих робіт старшокласників, методи психолого-педагогічні, психодіагностичні, психокорекційні, психололго-мистецькі, методи математичної статистики. Здійснено ретроспективний аналіз власного досвіду педагогічної та психоконсультаційної роботи.

БАЗОЮ дослідження слугували гуртки: літературно-драматичний, літературно-творчий, художнього читання Нижньодуванського Будинку дитячої та юнацької творчості, Сватівського Будинку творчості Луганської області, Палацу школярів Ленінського району м.Луганська, старші та середні класи загальноосвітніх шкіл (№ 20 м.Луганська, Нижньодуванська СШ, шкіл Сватівського району Луганської області).

Експериментальною роботою було охоплено близько 900 осіб: гуртківці - старшокласники та підлітки, керівники гуртків позашкільних установ, вчителі, класні керівники, батьки. 540 з них - ті, хто брав безпосередню участь (з різною мірою залучення) в експериментальній апробації розробленої автором спеціальної програми.

НАУКОВА НОВИЗНА дослідження. Розкрито психологічну сутність позашкільної нерегламентованої творчої діяльності старшокласників з елементами психологічного всеобучу учнів і специфіку вияву вказаної діяльності щодо самовизначення старшокласника. З’ясовано специфіку мотивації участі старшокласників в літературно-драматичній діяльності, її вплив на задоволення потреби в самовизначенні та самореалізації. Виявлено залежність між розвитком особистості, що прагне самовизначитися, та особливостями виховного впливу на неї нерегламентованої творчої діяльності.

ТЕОРЕТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ дослідження полягає у поглибленні психологічних знань про механізми особистісного самовизначення старшокласника; у визначенні змісту потреби в самовизначенні та самореалізації у старшокласників. Експериментально доведено, що особистісні новоутворення, які формуються у процесі навчання за пропонованою програмою: ініціативність, рефлексія, гуманістична спрямованість, адекватність ставлення до себе і оточуючих, прагнення самореалізації - переростають у відносно стійкі внутрішні регулятори поведінки, сприяють розвитку індивіда як активного суб’єкта життєдіяльності.

ПРАКТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ полягає у розробці системи ефективного психологічного забезпечення процесу особистісного самовизначення старшокласників; у розробці і реалізації моделі організації гурткової нерегла-ментованої діяльності з елементами психологічного всеобучу в умовах позашкільної установи та загальноосвітньої школи; у розробці методичних рекомендацій для допомоги керівникам гуртків позашкільних установ та загальноосвітніх шкіл, організаторам позанавчальної роботи учнів, методистам, психологам. Результати дослідження можуть бути використані у підготовці лекцій з проблем психології активності особистості, творчої діяльності, для розробки як нових, так і для вдосконалення нині діючих програм гурткової роботи, які сприяли б реалізації творчого потенціалу особистості старшокласника.

ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ У ПРАКТИКУ. Розроблені та експериментально перевірені програми діяльності гуртків літературного напрямку для позашкільних установ та загальноосвітніх шкіл впроваджено у роботу Нижньодуванського Будинку дитячої та юнацької творчості, Сватівського Будинку творчості Луганської області. Ленінського Палацу школярів м.Луганська; у роботу загальноосвітніх шкіл - Нижньодуванської СШ, СШ № 20 м.Луганська; на основі матеріалів дослідження розроблено цикл лекцій з питань психології особистості, психології ранньої юності, організації творчої діяльності як засобу особистісного самовизначення старшокласника; окремі методи роботи використовуються у психоконсультаційній практиці Кабінету психологічної допомоги та Служби “Телефон Довіри” Луганського міського центру соціальних служб для молоді.

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ. Результати дослідження доповідались на Міжнародних конференціях “Молодь і проблеми конфлікту в період переходу до демократичного суспільства” (Чернівці, 1994), “Жіночий рух в Україні: Історія і сучасність” (Одеса, 1994), “Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика” (Київ-Чернівці, 1995), Міжнародному Конгресі “Социальные аспекты психического здоровья детей и подростков (Одеса, 1994), Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми психологічної освіти в системі підвищення кваліфікації кадрів” (Київ, 1994), “Система цінностей як регулятор педагогічної взаємодії” (Дрогобич, 1994), “Діалог культур і духовний розвиток людини” (Київ, 1995), “Формування духовних цінностей у учнівської молоді” (Луганськ, 1997). Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри психології Луганського державного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка, на засіданнях лабораторії психології особистості Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.

СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ ДИСЕРТАЦІЇ. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури (який містить 225 джерел), додатків. Зміст роботи викладений на 170 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У ВСТУПІ обґрунтовується актуальність проблеми, визначається предмет, об’єкт, мета, гіпотеза та завдання дослідження, розкривається наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи.

У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ “Особистісне самовизначення та самореалізація як предмет наукового аналізу” розглядаються основні підходи до питань самовизначення та самореалізації особистості, аналізуються дослідження мотиваційної сфери самовизначення як важливого чинника активності особистості у різних видах діяльності. Розглядається проблема формування потреби в самовизначенні й самореалізації та значення нерегламентованої діяльності у цьому процесі.

Пошук сфер реалізації своїх можливостей, здібностей є завжди актуальним для людини. Поняття самовизначення є одним із центральних понять у психології особистості. В сучасній науковій літературі існують різні підходи до розв’язання проблеми самовизначення особистості, що віддзеркалюється у різному тлумаченні суті поняття. Багато дослідників (К.О..Абульханова-Славська, Б.Г.Ананьєв, Л.І.Божович, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, В.М.Мясищев, С.Л.Рубінштейн та ін.) мотиваційну спрямованість особистості пов’язують безпосередньо з процесом особистісного самовизначення, наголошуючи при цьому на вирішальному значенні цих конструктів у формуванні моральності особистості, ії гуманістичної спрямованості, у визначенні рівня її вихованості.

Як показали дослідження (О.О.Бодальов, М.Й.Боришевський, І.В.Дубровіна, В.К.Котирло, В.С.Мухіна, В.Ф.Сафін та ін), є підстави стверджувати наявність спонукального і регулятивного значення оцінних ставлень та мотивів у самовизначенні особистості і міжособистісній взаємодії.

Важливою для самовизначення особистості є сфера вияву її здібностей та творчого потенціалу. Особливої уваги у контексті обраної нами теми заслуговують дослідження можливостей театрально-мистецької діяльності у розвитку і вихованні особистості. В такому ракурсі драматична творчість розглядалася М.М.Бахтіним, Л.С.Виготським, П.М.Єршовим, З.Я.Корогодським, О.Л.Кудряшовим, Є.Ю.Сазо-новим, К.С.Станіславським, Наталі Роджерс.

Останнім часом з’явилися дослідження, що пропонують іноваційний підхід до творчої мистецької діяльності школярів: М.Р.Баяновська, Н.Й.Волошина, Г.Я.Жирська, С.І.Науменко, О.Б.Старовойтенко, В.С.Юркевич, М.В.-Б.Боуен, П.Вайнцвайг, Дж.Фримен.

Аналізуючи понятійний апарат проблеми, переконуємося, що категорія “потреба” є надзвичайно складною: вона може розглядатися як філософська, біологічна, соціологічна, економічна категорія.

Розглядаючи потреби як життєві цілі, спрямовані на підтримку необхідних умов існування (В.А.Іванніков), слід вважати, що потреби можна водночас розуміти як характеристику взаємовідносин живої істоти (системи) зі своїм середовищем.

Багато дослідників (А.Маслоу, В.А.Іванніков, Р.С.Немов, Ю.М.Орлов та ін.) класифікують потреби людини як систему з головними і похідними потребами, при цьому потребу в самовизначенні та самореалізації незмінно відносять до вищих духовних потреб.

Відправною точкою виховання, формування творчої особистості у демократичному суспільстві можна вважати процес формування і задоволення моральних та інших духовних за своїм змістом потреб.

Виховання потреб у пізнанні, у творчій самореалізації, потреби у вияві своїх здібностей, своєї індивідуальності - актуальні завдання сучасного виховання, яке має бути безпосередньо спрямоване на збагачення творчого потенціалу держави.

ДРУГИЙ РОЗДІЛ “Дослідження потребово-мотиваційної сфери старшокласників у гуртковій діяльності” присвячений аналізу природи експерименту, характеристиці діагностичних методик та розгляду експериментальних матеріалів констатуючого етапу дослідження.

Як свідчать численні дослідження (Л.І.Божович, М.Р.Гінзбург, І.В.Дубровіна, А.В.Мудрик, А.В.Петровський та ін.), а також наші власні дані про звернення абонентів до кабінету психологічного консультування, особистісне самовизначення як психологічне явище найвиразніше виявляється на межі старшого підліткового і раннього юнацького віку. Статистична обробка звернень на “Телефон довіри” та аналіз структури юнацьких проблем підтверджують ці положення. Найбільш актуальними проблемами, з приводу яких старшокласники звертаються до психолога по допомогу, є такі:

1. Проблеми аутоідентифікації, самовизначення 21,5%

2. Проблеми спілкування (з однолітками, друзями, приятелями;

проблеми спілкування в групі (формальні, неформальні);

батьки і діти; значущий дорослий (учителі, вихователі,

керівники об’єднань за інтересами) тощо. 20 %

3. Психосексуальні проблеми; проблеми здоров’я, 18,6%

4. Проблеми дозвілля, знайомства і самотності (реалізація себе в діяльності

і спілкуванні) 10,8%

За даними низки досліджень (І.В.Дубровіна, Д.Й.Фельдштейн, Л.М. Фрідман та ін.), у ранньому юнацькому віці відбуваються докорінні зміни у змістові та співвідношенні основних мотиваційних тенденцій особистості. Мотиваційно актуальною стає суспільно-корисна діяльність, яка відповідає основоположним потребам старшокласника в самовизначенні себе як суб’єкта, в самореалізації себе як особистості. Одним з провідних мотивів участі в позашкільній, гуртковій чи суспільно-корисній діяльності є прагнення старшокласника до рівноправної, рівновідповідальної творчої діяльності та відповідного такій діяльності спілкування.

Існуюча офіційна система організації роботи з молоддю не може повністю задовольнити потребу старшокласників в самоствердженні, самовираженні. Творча гурткова діяльність з елементами психологічного всеобучу дає великі можливості в плані самовизначення особистості школяра та реалізації його творчих здібностей. Розглядаючи мотивацію в поєднанні її динамічної та змістовної сторін, слід відзначити, що продуктивність нерегламентованої діяльності, її процес і результати визначаються, по-перше, змістом мотивів, а по-друге, мірою активності, напруженості мотивів відповідного змісту, що в цілому створює своєрідність мотивації особистості.

Експериментальна перевірка гіпотез дослідження проводилася за низкою методик. Перший блок методик був спрямований на дослідження потребово-мотиваційної сфери і визначав різні її сторони: найбільш або найменш усвідомлені мотиви, найбільш актуальні потребові блоки, значення різноманітних груп мотивів у системі мотивації старшокласника.

На констатуючому етапі дослідження найбільш усвідомленими мотивами участі в гуртковій діяльності (за даними низки методик, що співвіднесені між собою) є:1) мотивація змістом (група навчально-пізнавальних мотивів), 2) мотивація обов’язку і відповідальності, 3) мотивація досягнення, 4) мотивація самовизна-чення (Методика з визначеним переліком мотивів М.В.Матюхіної), причому за даними анкету-вання (перша зона усвідомлення) найважливішою є потреба спілкування, прагнення вирішення комунікативних проблем (28.09 %), а за тестом гумористичних висловів (О.Г.Шмельов, В.С.Бабіна) - найбільш мотиваційно-значущим блоком є творче самоствердження через мистецтво (13.19 %).

Другий блок методик мав на меті дослідження індивідуально-психологічних особливостей старшокласників, оскільки це дало б можливість відстежити, які зміни відбуваються в структурі особистості старшокласника під впливом участі в літературно-драматичній діяльності за експериментальною програмою.

Дослідження ціннісних орієнтацій старшокласників (за методикою М.Рокича) дало змогу виявити їхні термінальні та інструментальні цінності: серед перших провідні позиції мають здоров’я (І), наявність вірних друзів (II), любов (III). Виявлено досить низький рівень рефлексії, можливу необхідність, але невизначеність процесу самопізнання, оскільки цінності, що стосуються особистісного розвитку, зокрема, такі як “пізнання”, “розвиток” посіли відповідно лише XIV і XVI місце, а цінність “творчість” - VIII. При цьому бажаними якостями для старшокласників є “впевненість у собі” (IV м.), “самостійність, незалежність у міркуваннях і вчинках” (VII м.), що є підтвердженням актуальності їх у ситуаціях спілкування в юнацькому віці, які однак, виражають прагнення старшокласників до принаймні зовнішнього благополуччя; водночас відчутним є дискомфорт з приводу розбіжностей зовнішньої самопрезентації та внутрішньої невпевненості. Розміщення інструментальних цінностей свідчить про досить негативне ставлення старших школярів до світу дорослих, де чесність і благородство не є основоположним законом. Але незважаючи на певний цинізм і прагматизм тверджень і поведінки (які є скоріше захисною реакцією перед дорослим світом байдужості, практицизму і конкуренції), старшокласникам більш властиве прагнення романтизму і чистоти взаємин. Тут, як свідчать дані, має місце ідеальне проектування якостей особистості та способу дії у різних життєвих ситуаціях, які старшокласники хотіли б бачити у ставленні до себе, а не принципи, якими вони самі керуються в житті.

Дослідження самооцінки як важливого компонента самосвідомості виявило, що лише у 14,58% старшокласників самооцінка адекватна, у 39,58% вона завищена, в 43,75% - знижена, для 2,08% школярів властиве суперечливе ставлення до себе, що свідчить про необхідність корекційної роботи. Діагностика психологічного мікроклімату колективу як чинника успішної реалізації навчально-виховної програми (за “Експрес-методикою” вивчення соціально-психологічного клімату колективу - О.С.Михалюк, А.Ю.Шалито) виявило позитивне ставлення до колективу гуртківців у показниках емоційного компоненту мікроклімату (Ме=0,416) та невизначеність, суперечливість оцінок поведінкового компоненту (Мп =0,125), що свідчить про сумнівне ставлення до власних можливостей стосовно спроможності досягнення результатів, про невпевненість у своїх творчих силах. Когнітивний компонент має найнижчі показники (Мк= –0,02). Отримані дані свідчать про те, що кожному гуртківцю бракує достатніх психологічних знань для виваженого твердження про власні індивідуально-психологічні особливості та своїх товаришів; старшокласники не володіють операціонально психологічними поняттями в достатній мірі для їх використання в життєвих ситуаціях, але відчувають нагальну потребу в таких знаннях.

У ТРЕТЬОМУ РОЗДІЛІ “Психологічне забезпечення процесу особистісного самовизначення старшокласників” висвітлюються результати формуючого експерименту, розглядається процес взаємодії низки психологічних чинників творчої діяльності, аналізуються форми і методи вказаної діяльності, які сприяють самовизначенню і самореалізації старшокласників.

Створення програми формуючого експерименту мотивовано гіпотезами дослідження.

Запропонована програма літературно-драматичного гуртка з елементами психологічного всеобучу учнів побудована на розвитку у старшокласників творчих здібностей, здатності до рефлексії, самопізнання і реалізації однієї з найбільш актуальних соціально-психологічних потреб - потреби в самовизначенні та самореалізації.

Зміст розділів психологічного всеобучу містить в собі:

- вивчення особистості, її структури, індивідуально-типологічних особливостей;

- формування емоційно-почуттєвої сфери, навичок саморегуляції та самовиховання;

- з’ясування закономірностей спілкування та адаптації молодої людини в соціумі, збагачення комунікативного досвіду старшокласників у процесі театрально-мистецької діяльності, засвоєння методів практичної психології спілкування;

- вивчення пізнавальної діяльності людини, визначення її можливостей та місця у Всесвіті;

- дослідження власної особистості, тренінг творчої акторської психотехніки, практичне втілення отриманих психологічних знань у творчій драматичній діяльності.

Форми роботи з психологічного всеобучу учнів запроваджуються через призму індивідуального підходу, вибору індивідуальних засобів впливу і носять активний характер.

Форми і методи роботи в літературно-драматичному гуртку ми умовно розподілили на:

- психолого-педагогічні (наприклад, бесіди: репродуктивні, проблемні, аналі-тичні; диспути ; робота з художніми текстами);

- психодіагностичні (тести, анкетування, експеримент тощо)

- психолого-мистецькі (сценічна грамотність у вправах та етюдах, вправи і завдання на розвиток уяви та акторського бачення, робота над роллю тощо)

- психокорекційні (тренінг на матеріалі суміжних мистецтв, психолого-мис-те-ць-кий комплекс вправ із самопізнання, самовизначення, самореалізації у спілкуванні і творчості, метод психологічного аналізу життєвих ситуацій).

Проведене дослідження дає змогу з’ясувати психологічні чинники і умови характеру їх взаємодії у процесі задоволення потреби старшокласників у само-визначенні і самореалізації та може слугувати для визначення моделі позашкільної діяльності, яка сприяла б самовизначенню та самореалізації старшокласника. Ланцюг причинно-наслідкових взаємозалежностей, на нашу думку, має наступний вигляд: озброюючи особистість психологічними знаннями у процесі літературно-драматичної діяльності, ми впливаємо на формування світогляду і стимулюємо самопізнання. Самопізнання проходить триєдино: 1) під час виконання ролі (старшокласник приміряє різноманітні соціальні ролі, формує власну систему думок і ставлень щодо відображуваних подій, ситуацій, героїв і стосовно себе в аналогічних умовах); 2) у реалізації специфічних форм роботи драматичного колективу; 3) у процесі спілкування з групою, партнерами по сценічному майданчику, керівником, глядачами, надаючи перевагу діалогічним формам спілкування. Самопізнання є основою самосвідомості, таким чином у процесі реалізації програми гурткової роботи ми впливаємо на формування самосвідомості, однією із складових якої є самооцінка особистості, образ “Я”. В цьому процесі велику роль відіграють почуття, які є органічною складовою драматичної творчості. Усвідомлюючи самого себе (завдяки самопізнанню, психологічному всеобучу та специфічній літературно-драматичній діяльності) і власні актуальні потреби (в самовизначенні, самореалізації, самоствердженні через спілкування і діяльність), старшокласник починає розуміти, що мотивом участі і є задоволення потреби в самовизначенні, самореалізації, розв’язанні комунікативних проблем. Мотив участі може перебувати на різному рівні усвідомлення на початку гурткової діяльності, але в процесі її відбувається формування духовного світу особистості, виховання вищих духовних потреб, задоволення яких і стає головним мотивом участі в позашкільній нерегламентованій діяльності.

Розвиток рефлексії відбувається у контексті міжособистісної взаємодії. Структурні компоненти навчально-виховного процесу гурткової діяльності: колективний характер творчості (1), робота над роллю, спектаклем (2), психологічний всеобуч (3), самопізнання, самовиховання (4), вплив мистецтва та літератури (5) допомагають вирішувати проблеми спілкування, розвивають комунікативні здібності. Останні дають змогу юнацтву бути більш підготовленими до самостійного життя, визначитися та реалізувати себе в світі людей та професій. Процес самовизначення і самореалізації та усвідомлення власних мотивів пов’язані з процесами саморегуляції та самовиховання, які сприятимуть виходу свідомості на вищий рівень розвитку. Гуманістична спрямованість діяльності (творити добро для інших, радувати мистецтвом) має позитивний перенос на інші види діяльності, у самостійне життя - активна життєва позиція, прагнення бути корисним, примножувати добро у світі.

Таким, на нашу думку, є психологічний механізм формування мотиву участі старшокласників у гуртковій роботі у процесі задоволення потреби в самовизначенні та самореалізації, що може слугувати основою для моделі організації позашкільної гурткової діяльності, яка сприяє самовизначенню та самореалізації старшокласників.

Організація такої діяльності із старшокласниками висуває низку суттєвих вимог до педагога: глибоке знання психології, здатність до проектування і розвитку ситуацій, здатність до творчості.

Результати формуючого експерименту показали, що у процесі впровадження експериментальної програми гуртка відбулися суттєві позитивні зрушення в потребово-мотиваційній сфері старшокласників, їх особистісних характеристиках. За “Методикою з визначеним переліком мотивів” після завершення формуючого експерименту на провідні позиції виходить мотивація самовизначення, що свідчить про важливість процесу самопізнання для особистості старшокласника, усвідомлення певних рис у структурі світобачення, про важливість і складність процесу з’ясування особистісного сприймання світу, формування світогляду, визначення себе і свого місця в соціумі. Оскільки процес самовизначення особистості не може відбуватися незалежно від соціуму, здійснюється він через діяльність, спілкування, рефлексію, розвиток. Отже, участь в літературно-драматичній діяльності починає мотивуватися потребою в самовизначенні, прагненням самопізнання, самореалізації.

На другому місці у виборах гуртківців - мотивація процесом (група навчально-пізнавальних мотивів) - відбувається з’ясування, усвідомлення і розуміння специфіки діяльності і симпатія до неї. Залишаються значущими мотивація змістом, мотивація обов’язку і відповідальності (III позиція). Відсутні показники мотивації уникнення неприємностей, низький показник мотивації благополуччя, що свідчить про більшу визначеність власної позиції старшокласника (порівняно з початковим етапом навчання в гуртку), про спроби відстояти власну точку зору неконфліктним шляхом, про зростання комунікативних здатностей. Знизилась також значущість престижної мотивації. В результаті формуючого експерименту старшокласники починають усвідомлювати важливість знання психології в житті людини: як свідчить зміст обраних мотивів, найбільш актуальною інформацією є психологічна, яка сприяє самовизначенню особистості.

За методикою “ТЮФ” виявлено, що показники I-III позицій порівняно з констатуючим експериментом залишились майже без змін. Важливість таких мотиваційних блоків як творча реалізація через мистецькі види діяльності (13,08%), мотивація досягнення (11,56%), значущість спілкування (11,54%) пояснює їх перебування на провідних позиціях.

Експериментальні дані, отримані в ході дослідження, свідчать не тільки про зміни в мотиваційній сфері особистості, а й про трансформацію особистісних якостей і перетворення в оцінювально-рефлексивній сфері. Позитивні зміни в свідомості і поведінці учнів відобразились у переоцінці цінностей, що опосередковують мотивацію активності особистості, у цілому спостерігається зростання вагомості моральних цінностей і зниження прагматичних, престижно-статусних. Зросла значущість цінностей, які стосуються особистісного розвитку. Так, цінність “пізнання” перемістилась з XIV на V місце; “активне життя, емоціональна насиченість життя” - з ХІІ на Х; “розвиток” - з XVI на ХІІ. Змінилось ставлення до розваг, їх важливість значно знизилась (переміщення з ХІІІ на ХУІІ місце), що свідчить про вдумливе ставлення до організації свого вільного часу, про змістовну насиченість нинішнього дозвілля корисними важливими справами. Інструментальні цінності добре характеризують зміни в усвідомленні морально-етичних понять; зросла значущість цінностей, що характеризують емпатійне ставлення до людей. Велику роль у цьому відіграла присутність у навчально-виховній програмі розділів з психологічного всеобучу учнів.

Дослідження самооцінки показали наявність тенденції до зміни її показників у бік адекватності, що й передбачалося гіпотезою дослідження. Порівняльні дані, отримані під час дослідження старшокласників загальноосвітніх шкіл, підтверджують правильність висунутого припущення: у старшокласників, що не навчалися за експериментальною програмою спостерігалось незначне зростання показників адекватності самооцінки водночас із зростанням показників зниженої самооцінки.

У старшокласників-гуртківців зафіксована тенденція до зростання рефлексивно-перцептивних показників, поглиблювалось усвідомлення себе як носія соціально-значущих цінностей. Змальованих позитивних змін у учнів контрольних груп не спостерігалось.

При перевірці вірогідності отриманих даних застосовувались методи математичної статистики. Обчислення підтвердили достовірність даних на рівні значущості р=0,05.

Порівняння даних, отриманих за тестом “Моя самооцінка” і фактору MD “Тесту Кеттелла”, підтверджує їх достовірність (було використано критерій Манна-Уїтні для порівняння показників різних методик; міра статистичного зв’язку даних визначена коефіцієнтом кореляції Пірсона на рівні значущості 0,05 і на рівні ,01).

У процесі формуючого експерименту відбулися виразні зміни і в оцінці соціально-психологічного мікроклімату в колективі. Показники по всіх компонентах: емоціональному, когнітивному, поведінковому - зросли. Методи математичної статистики підтвердили достовірність результатів, отриманих у кожній групі.

Отже, є підстави вважати, що пропонований варіант програми навчально-виховної гурткової роботи сприяє покращенню психологічного мікроклімату колективу, розкриттю індивідуальності кожного гуртківця і створенню оптимальних умов для його розвитку. Таким чином, перевірка продуктивності роботи за експериментальною програмою переконує в тому, що остання дійсно відповідає інтересам і потребам старшокласників.

У ВИСНОВКАХ зроблено підсумок результатів проведеного дослідження, у ході якого підтвердилися висунуті гіпотези та були розв’язані основні завдання, а також визначено перспективи подальшої розробки проблеми.

Узагальнення результатів дослідження дало підстави для таких висновків:

1. Проблема самовизначення, пошуки сфер реалізації здібностей особистості набуває особливої актуальності під кінець підліткового віку та в ранній юності.

Значні можливості для особистісного самовизначення старшокласників надає позашкільна діяльність, зокрема гурткова робота, яка включає методи активного психологічного впливу, носить творчий характер, де відсутня жорстка регламентація.

Процес задоволення потреби в самовизначенні та самореалізації старшокласників відбувається особливо успішно завдяки участі їх у театрально-творчій діяльності, оскільки остання дає змогу розширити й поглибити знання школярів про оточуючий світ, сприяє формуванню творчої особистості, соціально необхідних якостей, ціннісних орієнтацій, створює засади для подальшого психічного розвитку, для зростання духовної культури особистості.

2. Потреба старшокласників у самовизначенні та самореалізації обумовлюється специфічними внутрішніми умовами розвитку: формуванням світогляду як узагальненої форми самосвідомості, що виявляється у прагненні підійти до себе з позицій декларованих у суспільстві і фактично пануючих у ньому цінностей, та “відкриттям Я”, що переживається у формі почуття власної індивідуальної цілісності і неповторності.

Зміст потреби в самовизначенні у старшокласників включає: 1) формування себе як особистості, 2) соціалізацію, 3) розкриття індивідуальності.

Сформованість потреби в самопізнанні, самовизначенні, самореалізації у старшому шкільному віці, цілісність цього процесу дає можливість оцінити зрілість самої особистості. Практична діагностика будь-якої проблеми, актуальної для старшокласника, повинна ґрунтуватися на тих засадах, які посідає дана проблема в цілісній картині вікового розвитку, з одного боку, і в цілісному стані особистості - з іншого. Поєднання цих різних аспектів дозволяє не тільки зрозуміти конкретну особистість, але й визначити стратегію корекційного впливу, орієнтованого одночасно і на завдання розвитку в даному віці, і на його потенції, які не є універсальними для всіх, а в кожному окремому випадку встановлюються індивідуально, за активної участі самого старшокласника.

3. Виходячи з положення про єдність динамічної і змістовної сторін мотивації, важливим для розв’язання проблем формування особистості старшокласника є визначення місця процесуального і результативного в мотивації гурткової діяльності. Сенс діяльності людини, у тому рахунку позашкільної гурткової діяльності старшокласника, не тільки в тому, щоб отримати певний результат, але й пережити процес діяльності у всьому її змістовному багатстві.

Встановлено, що процесуальна сторона мотивації участі в гуртковій театрально-творчій діяльності може виявлятися у прагненні подолання перепон творчого характеру, випробування власних сил і здібностей. У той же час результативна мотиваційна установка набуває організуючого значення в детермінації діяльності. Важливою є інтеграція результативних і процесуальних спонукань: саме це забезпечує високий рівень мотивації і діяльності гуртківця.

Мотивація участі старшокласників у гуртковій роботі зростає відповідно до розширення можливостей для вияву ініціативності, самоактивності, творчості та реалізації власного потенціалу.

4. Психологічне забезпечення процесу особистісного самовизначення старшокласників здійснювалося через запровадження програми роботи літературно-драматичного гуртка з елементами психологічного всеобучу учнів.

Зміст психологічного всеобучу передбачає вивчення особистості, її структури, формування емоційно-почуттєвої сфери та навичок саморегуляції й самовиховання, з’ясування закономірностей спілкування, збагачення комунікативного досвіду у процесі театрально-мистецької діяльності, підвищення адаптаційних можливостей старшокласників у соціумі, дослідження власної особистості, використання отриманих психологічних знань у творчій діяльності, у повсякденному житті.

Пропонована програма заснована на низці психолого-педагогічних положень, втілюється через різноманітні творчі методи, що розподілені на психолого-педагогічні, психодіагностичні, психолого-мистецькі, психокорекційні. Активні методи навчання (дискусія, групова репетиційна робота, психологічний аналіз життєвих ситуацій, рольовий аутотренінг тощо) забезпечують можливість особистісного заохочення до навчально-виховного процесу, сприяють формуванню і усвідомленню кожнем учнем власної світоглядної позиції, особистісної системи цінностей, дозволяють проникнути у сутність життєвих явищ.

У ході експериментального дослідження доведена ефективність програми роботи гуртків літературного спрямування з елементами психологічного всеобучу учнів. По-перше, вона сприяє реалізації здібностей, творчого потенціалу особистості, самовизначенню старшокласника; по-друге, розвиває комунікативні здатності; по-третє, сприяє збагаченню внутрішнього світу особистості; по-четверте, допомагає психологічній адаптації старшокласників у соціумі. Вищесказане дає підстави рекомендувати застосування означеної програми в гуртковій, позакласній, позашкільній роботі, в корекційній роботі на мистецькій основі.

5. Виявлено залежність між розвитком особистості, що прагне самовизначитися, та особливостями виховного впливу нерегламентованої творчої діяльності на учнів.

Створено модель організації позашкільної діяльності, зокрема театрально-творчої гурткової роботи, що сприяє самовизначенню та самореалізації старшокласника.

Важливим моментом у особистісному самовизначенні старшокласників є стимулювання їх власної активності, яка спиралася б на визначену систему мотивів і ціннісних орієнтацій. Обґрунтована, рефлексивна самооцінка старшокласника сприяє становленню його особистості як активного суб’єкта самовизначення та самореалізації.

Зміни в особистісних характеристиках учнів виявились у зміні ціннісних орієнтацій у напрямку зростання вагомості моральних цінностей, які стосуються особистісного розвитку та самоудосконалення. Емоційно-вольові особливості старшокласників свідчать про те, що у процесі літературно-драматичної діяльності завдяки специфічним методам і формам роботи формується емоціональна зрілість, розвивається саморегуляція, більш усвідомленими стають мотиви поведінки. Започатковується формування важливих складових культури спілкування, без яких неможливі гармонійні взаємини з оточенням, це – відкритість, емпатія, конструктивність.

У процесі експериментального навчання формуються такі особистісні новоутворення як ініціативність, рефлексивність, гуманістична спрямованість, адекватність ставлення до себе і оточуючих, прагнення самореалізації. Вони переростають у відносно стійкі регулятори поведінки особистості, сприяють розвитку індивіда як активно суб’єкта життєдіяльності.

Виконане дослідження не вичерпує проблеми вивчення мотивації самовизначення особистості, самореалізації її через участь в мистецькій діяльності, недостатньо досліджені і механізми терапевтичної дії мистецьких, арт-технологій в житті сучасної людини, що і є перспективою для подальших досліджень.

Основний зміст дисертаційної роботи відображено в таких публікаціях автора:

1.Телефон доверия. - (Науч. изд.): Рекоменд. Ученым советом Луганского гос. пед. ун-та им. Тараса Шевченко. Рецензенти: доктор психол. наук, проф. Ю.Б.Максименко, канд. мед. наук Ю.В.Кукурекин, канд. пед. наук, доц. В.И.Макаров. - Луганск: Знание, 1999. - 51с.

2.Культура психіки і її виховання як необхідна умова оздоровлення і гуманізації сучасного суспільства //Освіта на Луганщині. - 1999. - №2. - С 11-23.

3.Організація термінової психологічної допомоги - “Телефон довіри” //Вісник Харківського ун-ту. Серія “Психологія”. - № 460. - Харків, 1999. - С.12-17.

4.Теоретичні аспекти проблеми особистісного самовизначення старшокласників. //Психологія. Зб. наук. пр. - Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - Вип.1(8). - К., 2000. -С.102-113.

5.Мотиваційна сфера самовизначення старшокласника// Психологія. Зб. наук. пр. - Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. - Вип. 11. - К., 2000. - С. 217-227.

6.Загальна психологія: Навчально-методичний посібник по підготовці до занять для студентів педвузу та викладачів психології. - Луганськ: Знання, 1999. - 80 с.

7.Діалогічний підхід у керівництві позашкільною діяльністю старшокласників //Діалог культур і духовний розвиток людини: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. - К., 1995. - С. 45-48.

8.Психологічні знання в нерегламентованій діяльності старшокласників як засіб запобігання міжособистісних конфліктів // Молодь і проблеми конфлікту в період переходу до демократичного суспільства: Тези доповідей міжнар. молодіжної наук.-практ. конф. - Чернівці, 1994. - С. 269-270.

9.Вимоги до творчої особистості педагога нового часу // Актуальні проблеми психологічної освіти в системі підвищення кваліфікації кадрів: Тези доповідей і повідомлень республіканської наук.-практ. конф., 30-31.05.1994. - К., 1994. - С. 118-120.

10.Можливості формування загальнолюдських цінностей у процесі нерегламентованої діяльності // Жіночий рух в Україні: історія та сучасність. Міжнар. наук.-практ. конф. Одеса, жовтень 1994. Тези доповідей. - К.: ІСДО, 1994. - С. 258-260.

11.Формування ціннісних орієнтацій особистості старшокласника у процесі нерегламентованої діяльності // Система цінностей як регулятор педагогічної взаємодії: Тези доповідей наук.-практ. конф. м.Дрогобич / За ред. Боришевського М.Й., Савчина М.В. - Київ-Дрогобич, 1994. - С. 156-157.

12.О факторах, способствующих воспитанию психической культуры // Социальные аспекты психического здоровья детей и подростков. Материалы Междунар. конгресса / Под ред. проф. А.Я.Чебыкина. - Одесса, 1994. - С.14.

13.Роль етнографічних знань у запобіганні соціальних конфліктів // Конфлікти у суспільстві: діагностика і профілактика. Тези ІІІ Міжнар. наук. -практ. конф. / За ред. Пірен М.І. та ін. - Київ-Чернвці, 1995. - С. 183-184. /у співавт. Ладига О.І./

Баришева О.І. Самовизначення та самореалізація як мотив участі старшокласників у гуртковій роботі - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук 19.00.07.- педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2001.

Дисертація містить результати теоретичного та експериментального дослідження мотиваційної сфери самовизначення старшокласника. Розкрито психологічну сутність позашкільної нерегламентованої творчої діяльності з елементами психологічного всеобучу учнів і специфіку вияву вказаної діяльності щодо самовизначення старшокласника. З’ясовано специфіку мотивації участі старшокласників в літературно-драматичній діяльності. Розроблено й апробовано програму та модель позашкільної літературно-драматичної діяльності, яка сприяє самовизначенню та самореалізації старшокласника. Виявлено залежність між розвитком особистості, що прагне самовизначитися, та особливостями виховного впливу нерегламентованої творчої діяльності на учнів. Експериментально доведено, що особистісні новоутворення, які формуються у процесі навчання за пропонованою програмою - ініціативність, рефлексія, гуманістична спрямованість, адекватність ставлення до себе й оточуючих, прагнення самореалізації - переростають у відносно стійкі внутрішні регулятори поведінки, сприяють розвитку індивіда як активної особистості.

Ключові слова: самовизначення, самореалізація, самопізнання, позашкільна діяльність, потреба, мотив, мотивація, новоутворення, літературно-драматична творчість, інноваційний підхід.

Барышева Е.И. Самоопределение и самореализация как мотив участия в кружковой деятельности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины. - Киев, 2001.

Диссертация содержит результаты теоретического и экспериментального исследования мотивационной сферы самоопределения личности старшеклас-сника.

Рассмотрены основные подходы к вопросу личностного самоопределения и самореализации, осуществлен анализ исследований мотивационной сферы самоопределения как важнейшего фактора активности личности в различных видах деятельности. Рассмотрена проблема формирования потребности в самоопределении и самореализации, значение нерегламентированной внешкольной деятельности в этом процессе.

Раскрыта психологическая сущность внешкольной нерегламентированной творческой деятельности с элементами психологического всеобуча учащихся и специфика проявлений указанной деятельности относительно личностного самоопределения старшеклассников. Исследована специфика мотивации участия старшеклассников в литературно-драматической деятельности. В исследовании установлена зависимость между развитием самоопределяющейся личности и особенностями воспитательного влияния нерегламентированной творческой деятельности на учащихся.

Разработана и экспериментально апробирована программа и модель внешкольной литературно-драматической деятельности с элементами психологического всеобуча, которая способствует самоопределению и самореализации старшеклассников.

Предлагаемая программа литературно-драматического кружка с элементами психологического всеобуча построена на развитии у учащихся творческих способностей, рефлексии, самопознания и реализации одной из наиболее актуальных социально-психологических потребностей - потребности в самоопределении и самореализации. Содержание разделов психологического всеобуча объединяет в себе изучение личности. ее структуры. формирование эмоционально-чувственной сферы, навыков саморегуляции и самовоспитания, изучение закономерностей общения. приобретение коммуникативного опыта в процессе театрального творчества, повышение адаптации старшеклассников в социуме, исследование собственной личности, практическое использование полученных психологических знаний в театральной, других видах творческой деятельности. в повседневной жизни.

Для решения поставленных задач были использованы различные методы: наблюдение, беседы, анкетирование, эксперимент, психолого-педагогические, психодиагностические, психолого-театральные, психокоррекционные, методы математической статистики.

Для проверки гипотез исследования