Міністерство внутрішніх справ України

Національний університет внутрішніх справ

Карманов Євген Вадимович

УДК 347.457

ДОГОВІР БАНКІВСЬКОГО ВКЛАДУ (ДЕПОЗИТУ)

В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

12.00.03. – цивільне право і цивільний процес;

сімейне право; міжнародне приватне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Харків – 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі цивільно-правових дисциплін Національного університету внутрішніх справ МВС України.

Науковий керівник доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України, Азімов Чингизхан Нуфатович,

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри цивільного права № 1

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, доцент Підопригора Оксана Опанасівна, Державна академія управління при Президентові України, професор кафедри права і законотворчого процесу

кандидат юридичних наук, доцент Яроцький Віталій Леонідович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, завідуючий кафедрою цивільного права № 

Провідна установа Одеська національна юридична академія Міністерства освіти і науки України, м. Одеса

Захист відбудеться 02.07.2001 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.03 у Національному університеті внутрішніх справ МВС України за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету внутрішніх справ МВС України за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.

Автореферат розісланий 01.06.2001 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Є.Кириченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сьогодні в Україні продовжується процес реформування банківської системи. Зміни пов'язані з розвитком в Україні ринкової економіки, створенням сучасної банківської системи. Від рівня правової урегульованості банківських відносин багато в чому залежить успіх ринкових реформ в Україні.

Однак, як свідчить аналіз правозастосовної практики, існує чимало прогалин у регулюванні відносин у банківській сфері взагалі та в регулюванні вкладних (депозитних) відносин в іноземній валюті зокрема. Конструктивну роль у підвищенні ефективності механізмів регулювання банківських валютних відносин має відіграти юридична цивілістична наука. На жаль, в Україні за роки незалежності ще не було комплексних спеціальних досліджень питань регулювання банківських валютних відносин. В основному останнім часом увага науковців зосереджувалась на загальних проблемах банківської системи України. Однак, цього, безперечно, недостатньо. Нині вкрай актуальною є необхідність розробки наукових рекомендацій для подальшого вдосконалення чинного законодавства, що регулює вкладні (депозитні) відносини в іноземній валюті, які будуть сприяти вдосконаленню Проекту нового Цивільного кодексу України, а у разі його прийняття – вдосконаленню практики його застосування.

Актуальність та необхідність наукового дослідження поставлених у дисертації проблем визначається такими факторами:

·

· існуючі в законодавстві України норми не відображають специфічності, комплексності банківських валютних відносин;

· більш того, нормативно-правові акти, які регулюють банківські операції з іноземною валютою, у ряді випадків непослідовні, неузгоджені і навіть суперечливі; крім того, деякі cпираються на дещо застарілі на сьогоднішній день концептуальні положення, що негативно впливає на розвиток банківських валютних цивільно-правових відносин;

· у цивільно-правовій науці України комплексного дослідження операцій банків з іноземною валютою на рівні дисертації або монографії не проводилось, а деякими авторами були тільки проаналізовані окремі правові питання валютних відносин при дослідженні загальних цивільно-правових проблем;

· необхідність розробки науково обґрунтованого визначення понять договору банківського вкладного рахунку в іноземній валюті, договору банківського депозитного рахунку в іноземній валюті, договору банківського вкладу в іноземній валюті, договору банківського депозиту в іноземній валюті, договору банківського кредиту в іноземній валюті, та комплексного дослідження банківських валютних цивільно-правових відносин давно назріла.

Ставлячи за мету наукове обґрунтування змісту та форм реалізації банківських валютних відносин, автор виходив, насамперед, з того, що актуальність дослідження обумовлена потребами здійснення банками операцій з іноземною валютою, необхідністю створення науково-обгрунтованої системи цивільно-правових договорів та необхідністю приведення чинної нормативної бази відповідно до світової практики розвитку договірних відносин у цій сфері.

Тому розробка та включення до Проекту нового Цивільного кодексу України спеціальних правових норм, які регулюють банківські валютні відносини, будуть сприяти вдосконаленню здійснення операцій з іноземною валютою.

Усе викладене й обумовило вибір теми дослідження та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до комплексної цільової програми “Правові проблеми здійснення майнових та особистих немайнових прав в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0186.070867) та “Головними напрямками наукових досліджень Університету внутрішніх справ МВС України на 1996 – 2000 роки”, затвердженими вченою радою Університету внутрішніх справ 5 січня 1996 року (протокол №4).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є визначення правової природи договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті, розгляд особливостей валютних правовідносин як виду цивільно-правових відносин; виявлення недоліків правового регулювання вказаних відносин і внесення пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства в цій області; вироблення науково-практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення банківських валютних цивільно-правових відносин, підвищення ефективності функціонування банків в зазначеній сфері.

Для досягнення поставленої мети основна увага була приділена вирішенню таких задач:

·

· дати характеристику юридичної природи валюти та валютних операцій, а також їх функцій;

· дослідити основні права та обов'язки учасників договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті;

· виявити можливості та раціональні межі використання зарубіжного досвіду здійснення операцій з іноземною валютою в Україні;

· розкрити основні риси договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті, котрі визначають його особливості, класифікацію, впливають на установлення його місця в системі цивільно-правових договорів;

· здійснити комплексний аналіз чинного законодавства, яке регулює здійснення операцій з іноземною валютою, з метою виявлення напрямків удосконалення законодавства, що регулює вказані суспільні відносини, а також здійснення аналізу питань відносно характеристики договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті, які в науковій літературі або зовсім не досліджувалися, або досліджені недостатньо, внесення рекомендацій щодо удосконалення чинного законодавства.

Об'єкт дослідження – комплекс суспільних відносин, які виникають у процесі здійснення банками операцій з іноземною валютою, а також аналіз чинного законодавства України і зарубіжних країн, спеціальної вітчизняної та іноземної наукової літератури з цього питання.

Предмет дослідження – договір банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті як угода та вид цивільно-правового відношення.

Методи дослідження. Договірні правовідносини, об'єктом яких є іноземна валюта, досліджуються з урахуванням їх історичного розвитку, починаючи з римського приватного права, цивільного права дореволюційної Росії, цивільного права радянського періоду, цивільного права України, а також основних моментів здійснення договорів з іноземною валютою в інших країнах. Такий історично-порівняльний підхід зумовлений становленням в Україні цивільного права як приватного, що є рівноправним (а не підпорядкованим) поряд з публічним правом. Це, в свою чергу, вимагає звернення до витоків приватного права та дослідження позитивних моментів його здійснення в різні часи та в різних країнах. Аналіз нормативно-правових актів був проведений за допомогою загально-наукових методів (системного, функціонального, аналітичного) та спеціально-юридичних методів (порівняльно-правового, історико-юридичного, формально-логічного) та інших засобів наукового пізнання.

Методологічну основу дисертаційної роботи складають закони матеріалістичної діалектики, об'єктивно існуючі закони суспільно-економічного розвитку суспільства і держави та окремі загальні та спеціальні методи наукового пізнання, правових категорій і явищ; системного аналізу досліджуваних правовідносин; порівняльно-правового аналізу правових норм і правових понять; формально-логічного аналізу правових категорій у їх взаємозв'язку.

Використання в дисертації зазначених методів наукового пізнання надало можливість автору виявити особливості договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті, з'ясувати місце досліджуваного договору в системі цивільно-правових договорів, розкрити юридичну сутність елементів договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті, сформулювати теоретичні і практичні висновки.

Сформульовані в дисертаційній роботі теоретичні висновки, практичні рекомендації та інші результати дослідження ґрунтуються на працях провідних вчених-правознавців України, СРСР, СНД: Агаркова М.М., Азімова Ч.Н., Айзенберга І.П., Алексєєва С.С., Альтшулера А.Б., Баскакової М.А., Бекерської Д.А., Бобрової Д.В., Богуславського М.М., Вільнянського С.І., Воронової Л.К., Гавзе Ф.І., Горбунова О.Н., Граве К.А., Гурвича І.С., Єрмакової Т.С., Єфімової Л.Г., Іоффе О.С., Костюченка О.А., Кузьміна В.Ф., Мамутова В.К., Мейера Д.І., Новицького І.Б., Опришка В.Ф., Павлодського Є.А., Підопригори О.А., Пушкіна О.А., Самойленка В.М., Смірнова В.Т., Суханова Є.О., Толстого Ю.К., Халфіної Р.О., Шкундіна З.І., Юрченко А.К. та інших.

Крім того, теоретичні висновки ґрунтуються на роботах, авторами яких є вчені інших держав: Algudah F., Brindle M., Bringht C., Browse F., Гавальда К., Cranston R., Дейлі Ж.П., Diana McNaughton, Елліс Л.Х., Farugi S., Hall M., Hopt K., Howells G., Ласк Г., Livingston D, Mann F., Miller R., Molyneux P., Пассейк Ж.Г., Пебро М., Поллард А.М., Reed C., Стуфле Ж., Tennekoon R., Хойер В., Usher J. та інші.

У процесі роботи також використовувалися роботи економістів, філософів, котрі досліджували проблеми, що стосуються питань, які аналізуються.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першим комплексним аналізом договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті.

Наукова новизна дисертаційного дослідження конкретизується у наступних основних положеннях:

1. Узагальнення концепції історичного виникнення та розвитку договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті. Сформульований висновок, що завдяки розробці та прийняттю низки нормативно-правових актів, ринок іноземної валюти України вступив до якісно нового етапу свого розвитку. Сьогодні практично кожна фізична та юридична особа отримала вільний доступ до необхідних їм ресурсів ринку іноземної валюти. Зараз усі особи мають можливість укладати з банками договір банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті. Це має для України не тільки юридичне й економічне значення, але й політичне, тому що свідчить про подальші демократичні процеси у державі.

2. Формулювання власного поняття іноземної валюти, пропозиція її класифікації. Це дозволяє банку визначити найбільш привабливу іноземну валюту з тим, щоб у майбутньому одержати більш високий прибуток та уникнути ризику.

3. Обґрунтування необхідності включення до Проекту нового Цивільного кодексу України такого виду договору, як банківський вклад (депозит) в іноземній валюті. Це буде сприяти формуванню у громадян і юридичних осіб впевненості у тому, що їх кошти в іноземній валюті будуть їм не просто повернені, але й з відсотками. Така впевненість, у свою чергу, сприяє все більшому залученню вільних коштів в іноземній валюті фізичних та юридичних осіб в інвестиційні процеси в Україні і, як наслідок, розвитку економіки держави.

4. Пропозиція закріпити в чинних нормативно-правових актах терміни “валютодавець” та “валютоотримувач”, що надасть змогу адекватно визначати правосуб'єктність таких осіб.

5. Визначення правової природи договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті. Це договір реальний – вважається укладеним з моменту передачі валютодавцем суми вкладу (депозиту) в іноземній валюті валютоотримувачу. Оскільки валютодавець отримує лише право вимагати у валютоотримувача повернення суми вкладу (депозиту) в іноземній валюті і відсотків по ньому та не має якихсь обов'язків перед своїм контрагентом, цей договір є одностороннім та оплатним. Оскільки цей договір опосередковує кілька різнорідних відносин та об'єднує умови, об'єктивно необхідні для формування зобов'язань різних типів, тому він стає змішаним договором. Ця класифікація має важливе теоретичне і практичне значення, в особливості для систематизації законодавства. Правильно продумана класифікація дозволить виявити загальні і відмітні ознаки договірних відносин і на основі цього забезпечити їхнє ефективне правове регулювання.

6. Встановлення співвідношення договору банківського вкладу (депозиту ) в іноземній валюті з іншими цивільно-правовими договорами, що дає впевненість у тому, що договір, який досліджується, є самостійним цивільно-правовим інститутом. Це дає можливість визначити місце договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті в науково-обгрунтованій системі цивільно-правових договорів.

7. Визначення форми договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті. Досліджуваний договір банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті повинен бути укладений у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті вважається дотриманою, якщо внесення вкладу засвідчене ощадною книжкою, ощадним або депозитним сертифікатом чи іншим виданим валютоотримувачем валютодавцю документом, що відповідає вимогам, передбаченим для таких документів нормативно-правовим актом, встановленими у відповідності з ним банківськими правилами та застосовуваними у банківській практиці звичаями ділового обігу.

8. На підставі проведеного аналізу чинного законодавства висловлено низку конкретних пропозицій щодо його вдосконалення, зміни та доповнення з метою забезпечення всебічного розвитку операцій з іноземною валютою в Україні, що дасть змогу створити банківську систему ринкового типу і, як наслідок, поліпшити економічний стан України.

9. Розроблення та запропонування типових форм договору банківського вкладу в іноземній валюті та договору банківського депозиту в іноземній валюті, що дасть можливість стандартизувати їх укладення, а отже, усунути зловживання у цій сфері банківської діяльності. Розроблені форми вищезазначених договорів складені з урахуванням чинного законодавства України, мають чітку внутрішню структуру, використані формулювання виключають подвійне тлумачення.

Крім того, визначено правові гарантії та механізми здійснення операцій з іноземною валютою, детально досліджено стан нормативного регулювання валютних відносин в Україні, запропоновано ефективні правові форми, які у найбільшій мірі забезпечать здійснення банками операцій з іноземною валютою.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що матеріали дослідження містять комплексну характеристику правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті. Результати дослідження дозволяють обґрунтувати концептуальні підходи до вирішення теоретичних проблем визначення і правового регулювання банківських валютних відносин, договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті. Вони створюють теоретичну основу для необхідних законодавчих перетворень, здатні звернути увагу інших дослідників на подальші пошуки і системні дослідження у сфері практичного просування до сучасних форм цивілізованого ринку.

Практичне значення результатів дослідження визначається внесенням пропозицій і формулюванням висновків, які можуть бути використані для вдосконалення чинного цивільного законодавства. Автор дисертації вважає, що реалізація цих пропозицій у Проект нового Цивільного кодексу України дозволить суб'єктам господарювання уникнути помилок при здійсненні банківських операцій з іноземною валютою.

Вони можуть бути використані при підготовці підручників, навчальних посібників, курсів лекцій для студентів юридичних факультетів та вищих закладів освіти, а також можуть бути корисними для адвокатів та працівників юридичних служб підприємств, установ, організацій і банків. Деякі сформульовані у дисертації положення мають, звичайно, дискусійний характер і можуть послужити базою для подальшого наукового дослідження правових проблем банківських валютних відносин.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою, першим в Україні спеціальним дослідженням, присвяченим договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті. Реалізуючі мету та поставлені завдання, автор одержав результати, які характеризують їх новизну. Так, під час роботи над дисертацією автором досліджені нові аспекти динаміки укладення та припинення договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті. Це дає змогу кваліфікувати зроблені дисертантом висновки та пропозиції як певний внесок у науку цивільного права і відмежування від тих, які формувалися раніше іншими вченими з проблем, що були предметом дослідження. Усі опубліковані праці виконані дисертантом особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обговорювались на засіданнях кафедри цивільно-правових дисциплін Університету внутрішніх справ МВС України. Свої погляди з питань, які стосуються дослідження, автор запропонував на другій та третій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” (1999 р., 2000 р.). Результати роботи використовуються у навчальному процесі при вивченні дисципліни “Правове регулювання діяльності банків” у Харківській філії Української академії банківської справи. Основні положення цього наукового дослідження були використані при підготовці книги: Карманов Є.В. Банківське право України, допущеної Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти.

Результати дослідження заслуховувалися та були використані на курсах підвищення кваліфікації банківськими працівниками при Харківській філії Української академії банківської справи.

Публікації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції щодо вдосконалення законодавства, яке регулює здійснення банками України операцій з іноземною валютою, викладені в 10 опублікованих автором статтях та інших наукових працях.

Структура дисертації. Відповідно до мети та завдань дисертаційного дослідження, структура роботи включає вступ, два розділи, які містять вісім підрозділів, висновки до кожного розділу та загальні висновки, 2 додатки та список використаних джерел. Загальний обсяг роботи 177 сторінок. Список використаних джерел нараховує 326 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, його зв'язок з науковими програмами, визначаються об'єкт і предмет, мета та основні завдання дисертаційної роботи, характеризується методологічна основа, науково-теоретична, нормативно-інформаційна та факторологічна бази дослідження, його наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи, особистий внесок здобувача, апробація результатів дослідження тощо.

У першому розділі “Загальні положення про договір банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті”, який складається з трьох підрозділів, розглядаються питання, пов'язані з виникненням та розвитком договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті, визначенням його місця в системі договірного права України, співвідношенням з іншими цивільно-правовими договорами.

У першому підрозділі “Генезис договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті” досліджуються передумови й етапи розвитку досліджуваного договору.

Підкреслюється, що елементи, притаманні договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті, існували в давнину. Автор вказує, що на думку істориків, ще 2300 років до нашої ери у халаїв були компанії, які поряд з виконанням інших функцій приймали вклади. Згадки про перші відокремлені вкладні операції відносяться до VI століття до нашої ери. Банк, як економіко-правове явище відомий з давніх часів. В історичній літературі є вказівки на те, що банки функціонували у Вавилоні, Греції, Єгипті, Римі. Вони виконували різноманітні операції – від комісійних операцій з купівлі, продажу та платежів за рахунок клієнтів до прийняття вкладів, видачі кредитів.

Дисертантом аналізується вплив розвитку договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті на розвиток держави.

Автор зазначає, що реальний розвиток договору банківського вкладу (депозиту) як інституту цивільного права почався у XX столітті і у своєму розвитку пройшов декілька етапів. Дається характеристика чотирьом етапам розвитку договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті. При цьому вказується, що перший етап почався з моменту проголошення радянської влади на Україні, утворенням СРСР та характеризувався повною централізацією коштів в іноземній валюті.

Другий етап розвитку досліджуваного договору розпочався у 1986 році. Цей етап характеризується відсутністю спеціального органу валютного регулювання.

Третій етап розвитку досліджуваного договору почався у 1991 році, характеризувався розробкою і прийняттям нового законодавства, регулюючого банківські операції з іноземною валютою.

З прийняттям Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” у 1993 році починається четвертий етап. Враховуючи накопичений досвід, у Декреті розвинуті основні поняття: “валюта України”, “іноземна валюта”, “валютні цінності”, “валютні операції”, “резиденти”, “нерезиденти”, “уповноважений банк” тощо. Автор вказує, що нормативне визначення цих термінів має істотне значення. Передусім, воно дає можливість чітко з'ясувати зміст цього нормативно-правового акту, коло суб'єктів, на яке поширюється його дія. Крім цього, виключається двояке тлумачення зазначених термінів.

Дисертант приходить до висновку, що широке розповсюдження договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті гальмується відсутністю економічних передумов, а також недосконалим законодавством, яке регулює досліджуваний договір.

У другому підрозділі “Місце договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті в системі цивільно-правових договорів” автор розглядає правову природу досліджуваного договору. При цьому дисертант вказує, що правова природа договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті ні в законодавстві, ні в юридичній літературі чітко не визначена, що багато в чому пояснює суперечність і непослідовність у регулюванні цих відносин.

Аналізуючи особливості банківських договорів, автор вказує на їх складний характер, тобто наявність у межах окремо здобутого договору ознак договірних відносин різноманітних типів і видів. Це призвело до появи так званих змішаних (комплексних) договорів, до яких і відноситься досліджуваний договір банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті.

Зроблено висновки, що договір банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті опосередковує майнові відносини, що мають товарно-грошовий (економічний) характер. Договір, будучи необхідним елементом ринкової економіки, у свою чергу, виконує активну роль в організації і подальшому удосконаленні ринкової економіки. Таким чином, товарно-грошові відносини в умовах ринкової економіки втілюються в правову форму договору, форму, яка адекватно, тобто повністю відповідає змісту цих відносин.

На думку автора, договір банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті являє собою один з правових засобів, у межах якого інтерес кожної сторони, в принципі, може бути задоволений лише шляхом задоволення інтересу іншої сторони. Це й породжує загальний інтерес сторін в укладенні договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті і його належному виконанні. Зазначається, що досліджуваний договір, оснований на взаємній зацікавленості сторін, здатний забезпечити таку організованість, порядок та стабільність у вкладних (депозитних) операціях, яких неможливо досягти з допомогою найжорсткіших адміністративно-правових засобів.

Дисертант стверджує, що з допомогою договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті у громадян та юридичних осіб формується впевненість у тому, що їх грошові кошти будуть їм не просто повернені, але й з відсотками. Така впевненість, у свою чергу, сприяє усе більшому залученню вільних коштів в іноземній валюті фізичних та юридичних осіб в інвестиційні процеси в Україні і, як наслідок, розвиток економіки держави.

Підводячи підсумок, автор вказує, що розглянуті якості договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті неминуче зумовлюють посилення його ролі та розширення застосування по мірі розвитку в Україні ринкової економіки. Разом з тим, він констатує, що справді безцінні якості договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті зберігаються лише до тих пір, поки забезпечується необхідна свобода його укладення. Примушування до укладення чи будь-якого обмеження прав фізичних та юридичних осіб у досліджуваному договорі потягне відплив іноземної валюти з комерційних банків з непередбачуваними наслідками для економіки України.

У третьому підрозділі “Договір банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті як згода” автор аналізує досліджуваний договір з точки зору кола банківських відносин, яке він регулює.

При цьому автор вказує, що концепції, сформовані в юридичній літературі, дозволяють вважати, що у теперішній час до питання, яке стосується проблем правового регулювання банківських валютних відносин, існує, як мінімум, два різних підходи – цивілістичний (приватно-правовий) та фінансово-правовий (публічно-правовий).

Аналізуючи банківські валютні правовідносини, дисертант приходить до висновку, що вони по своїй суті є специфічним різновидом цивільно-правових відносин, і підтверджується це тим, що вони повністю відповідають найважливішим особливостям цивільних правовідносин.

Розглядаючи договір банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті, автор вказує на умовність термінології, яка говорить про “зберігання” грошових коштів вкладника (валютодавця). Незважаючи на використання поняття “депозит” (depositum і означає з часів римського права договір зберігання), ні про яке зберігання іноземної валюти в дійсності, звичайно, мови бути не може. У більшості випадків, особливо для юридичних осіб, предметом цих відносин є безготівкова іноземна валюта, яка не існує зовсім у вигляді паперових купюр, і являє собою право вимоги (видачі або перерахування відомої суми іноземної валюти). Але навіть при внесенні на рахунок готівкової іноземної валюти вона надходить до банку та знеособлюється, а вкладнику (валютодавцю) за його вимогою видаються інші купюри.

Не можна розглядати ці відносини і як різновид “зберігання із знеособленням речей” (так званого “іррегулярного зберігання”, предметом якого є речі, визначені родовими ознаками). Адже банк не зберігає кошти в іноземній валюті в буквальному значенні цього слова (навіть із знеособленням купюр), а використовує їх у своїй діяльності, не кажучи вже про фізичну неможливість “зберігання” безготівкових грошей.

Підводячи підсумок, дисертант відмічає, що з договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті виникає немов би ланцюг прав вимог: право вимоги клієнта до банку, право вимоги банку до клієнта – що створює фактично систему права вимог. І фінансовий ринок, заснований на банківських рахунках, на різноманітних вкладах (депозитах) характеризується вже як оборот прав вимог.

У розділі другому “Елементи договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті”, який складається з п'яти підрозділів, здійснюється аналіз елементів досліджуваного договору.

У першому підрозділі “Сторони у договорі банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті” досліджується правове положення учасників цього договору.

Автор проводить розмежування учасників договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті, при цьому він пропонує поділити їх на “валютодавців” та “валютоотримувачів”. При цьому дисертант вказує, що валютодавець – це суб'єкт банківської діяльності, який володіє правосуб'єктністю, передає валютоотримувачу предмет банківської операції (іноземну валюту) у володіння та користування. Валютоотримувач – це суб'єкт банківської діяльності, який володіє правосуб'єктністю, отримує від валютодавця предмет банківської операції (іноземну валюту) у володіння та користування.

Здобувач приходить до висновку, що поділ учасників на валютодавця та валютоотримувача в залежності від моменту переходу прав та обов'язків від одного суб'єкта банківських валютних цивільно-правових відносин до іншого суб'єкта цих відносин має не лише теоретичне, але й практичне значення, дає можливість визначити правосуб'єктність таких осіб. Воно повинно бути враховане законодавцем при визначенні змісту прав і обов'язків учасників договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті при встановленні меж дій досліджуваних відносин.

Підкреслюється, що запропонована назва учасників досліджуваного договору буде сприяти їх однаковому трактуванню, а, отже, ліквідує численну плутанину, існуючу в нормативно-правових актах.

У другому підрозділі “Предмет договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті” розглядається правова природа іноземної валюти як предмету досліджуваного договору.

Дисертант, аналізуючи чинне законодавство, вказує, що під іноземною валютою, як предметом договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті, слід розуміти грошові знаки окремих іноземних держав, що перебувають в обігу та є їх виключною власністю.

Здобувач приходить до висновку, що іноземна валюта є особливою категорією об'єктів цивільних прав, оскільки виконує роль загального еквівалента і у відповідності з цим має цілий ряд специфічних особливостей. При цьому він вказує, що іноземна валюта може бути предметом договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті тільки в передбачених законом межах і за певних умов.

Підкреслюється, що юридичні та фізичні особи укладають договір банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті з метою задоволення своїх потреб та інтересів. Іноземна валюта є предметом досліджуваного договору тому, що дії з нею задовольняють потреби та інтереси учасників банківських валютних цивільно-правових відносин.

У третьому підрозділі “Зміст та форма договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті” аналізується зміст, а також характеризуються та розглядаються різновиди форм укладання досліджуваного договору.

Автор зазначає, що під змістом договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті розуміється сукупність його умов, що формують і виражають взаємоузгоджене волевиявлення сторін. Оскільки договір є підставою виникнення цивільно-правового зобов'язання, то зміст цього зобов'язання розкривається через права та обов'язки його учасників, визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті.

Дисертант, детально аналізуючи особливості укладання договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті, приходить до висновку, що відповідно до чинних нормативно-правових актів, досліджуваний договір укладається в письмовій формі. При цьому він вказує, що письмова форма розуміється досить широко. Вона вважається дотриманою не лише при підписанні сторонами єдиного документа, але й якщо внесення вкладу засвідчено ощадною книжкою, ощадним (депозитним) сертифікатом або іншими виданими валютодавцю документами, які відповідають вимогам нормативно-правових актів та звичаям ділового обігу.

У четвертому підрозділі “Відповідальність сторін по договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті” розглядається порядок притягнення учасників досліджуваного договору до відповідальності у разі його порушення.

Дисертант детально аналізує порядок притягнення сторін до цивільно-правової відповідальності за порушення договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті, вказує, що вона може виникнути тільки за таких основних умов: протиправність дії, якою заподіяно шкоду; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною дією і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду. Сукупність зазначених умов утворює склад цивільного правопорушення, який є основою цивільно-правової відповідальності за порушення договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті.

Відзначено, що цивільно-правова відповідальність по договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті настає для боржника в наступних випадках: за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по забезпеченню повернення вкладу (депозиту) в іноземній валюті; за погіршення умов забезпеченості; за прийняття вкладу в іноземній валюті від громадян не уповноваженою особою або з порушенням нормативно-правових актів про вклади; за неповернення вкладу (депозиту) в іноземній валюті, його неправомірне утримання або невиплату відсотків.

Підводячи підсумок, дисертант приходить до висновку, що цивільно-правова відповідальність за порушення договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті – це закріплений нормами цивільного права обов'язок відповідних правозобов'язаних суб'єктів (валютодавця, валютоотримувача) зазнавати позбавлень і обмежень у моральних і матеріальних благах, які спрямовані на забезпечення нормального розвитку банківських операцій з іноземною валютою.

У п'ятому підрозділі “Зміна та розірвання договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті” розглядаються особливості динаміки укладеного договору.

Автор вказує, що після укладання договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті може виникнути потреба у його зміні чи розірванні. Щоб забезпечити стабільність майнового обороту і впевненість учасників у непорушені взятих зобов'язань, забороняється одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна умов договору.

Відзначено, що зміна досліджуваного договору означає, що зобов'язання сторін діють відповідно до змінених умов щодо суми вкладу (депозиту), процентної ставки за користування вкладом (депозитом), строків виконання тощо. При розірванні договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті зобов'язання сторін припиняються.

Дисертант вказує, що зміна або розірвання договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті допускається за згодою сторін. Крім того, автор зазначає, що підставами припинення досліджуваного договору є виконання, неможливість виконання, смерть громадянина, ліквідація юридичної особи. При цьому автор детально аналізує ці підстави.

Підводячи підсумок, здобувач стверджує, що припинення договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті може відбуватися у трьох формах: по-перше, за згодою сторін, по-друге, за волею однієї з сторін, незалежно від згоди контрагента, і, по-третє, внаслідок обставин, які взагалі від сторін не залежать.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми правового регулювання договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті. Підсумовуються результати дисертаційного дослідження, формулюються теоретико-методичні рекомендації щодо їх використання для удосконалення системи цивільно-правових договорів.

Констатується, що сьогодні проблема правового регулювання валютної діяльності з точки зору вдосконалення цивільного законодавства не вирішена.

Правозастосовна практика повсякчас стикається з проблемами, які вже не можна розв'язати, подивившись у черговий коментар, для цього необхідні серйозні теоретичні пізнання, що стосуються історії розвитку досліджуваного інституту, його місця серед інших цивільно-правових категорій, досвіду їх застосування у інших правових системах, розуміння значення відповідних правових норм і можливих наслідків їх застосування до відносин, що регулюються. Іншими словами, сьогодні потрібен не лише коментар цивільного законодавства, але й серйозний науковий аналіз.

Правові норми, що регулюють банківські вкладні (депозитні) відносини повинні містити в собі положення, які передбачають визначення основних категорій, так і положення, які передбачають права й обов'язки суб'єктів (валютодавця та валютоотримувача), відповідальність сторін. Таким чином, при розробці нормативної бази необхідно виходити з наступних досліджених положень:

1) з необхідності:

·

· встановлення єдиного закріплення і трактування поняття договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті;

· врахування національним законодавством економічних передумов застосування договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті в Україні;

· уніфікації цивільного законодавства України, яке регулює банківські валютні відносини, з міжнародними нормами і відповідними правовими нормами у цій сфері інших держав.

2) а також з того, що:

·

· вклад в іноземній валюті є самостійним цивільно-правовим інститутом;

· депозит в іноземній валюті є самостійним цивільно-правовим інститутом;

· сторонами договору банківського вкладу (депозиту ) в іноземній влаюті є валютодавець та валютоотримувач;

· предметом цього договору є іноземна валюта;

· валютоотримувач використовує іноземну валюту у відповідності до передбачених договором умов.

Автор дійшов до висновку, що для того, щоб уникнути існуючих недоліків при здійсненні операцій з іноземною валютою, необхідно законодавчо врегулювати договір банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті шляхом включення цього інституту до Проекту нового Цивільного кодексу України та запропонував використовувати типову форму договору банківського вкладу в іноземній валюті та типову форму договору банківського депозиту в іноземній валюті, що буде сприяти укріпленню фінансової дисципліни, підвищенню довіри до банків та банківської системи України в цілому і, як наслідок, зміцненню економічної ситуації в Україні.

Використання вищезазначених норм в цивільному обороті дозволить зробити операції з іноземною валютою більш привабливими для всіх учасників банківських валютних відносин, а також зменшити валютний ризик при їх здійсненні. Крім того, закріплення цих правових норм у Проекті нового Цивільного кодексу України дозволить уніфікувати цивільне законодавство України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Карманов Є.В. Правове регулювання валютних операцій // Банківське право України: Навчальний посібник. – Харків: Консум, 2000. – С. 277-366.

2. Карманов Є.В. Про цивілістичний підхід до вирішення проблем правового регулювання валютних відносин // Право України. – 2000. – №3. – С. 81-83.

3. Карманов Є.В. Розвиток та сучасні проблеми правового регулювання банківського вкладу в іноземній валюті // Вісник Академії правових наук України: Збірник наукових праць. – Харків: Право. – 2000. – №1. – С. 120-128.

4. Карманов Є.В. Банківський сертифікат як форма укладення договору банківського вкладу в іноземній валюті // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. акад. України. – 2000. – Випуск 43. – С. 49-53.

5. Карманов Є.В. Правові аспекти регулювання валютних операцій у новому Цивільному кодексі України // Право України. – 2000. – №6. – С. 69-71.

6. Карманов Є.В. Проблемні питання динаміки договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті // Вісник Академій правових наук України: Збірник наукових праць. Право. -2000. – №4. – С. 161-169.

7. Карманов Є.В. Виникнення і розвиток валютного регулювання в Україні // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених: Збірник наукових праць. – Випуск 3-4. – Харків: Університет внутрішніх справ; “Основа”, 1997. – С. 510-526.

8. Карманов Є.В. Цивільно-правова природа договору банківського рахунку в іноземній валюті // Банківська система України: теорія і практика становлення: Збірник наукових праць. В 2-х томах. Т. 2. – Суми: ВВП “Мрія – 1” ЛТД “Ініціатива”, 1999. – С. 603-609.

9. Карманов Є.В. Особливості валютних правовідносин як виду цивільно-правових відносин // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених: Збірник наукових праць. – Випуск 5. – Харків: Університет внутрішніх справ, 1999. – С. 209-215.

10. Карманов Є.В. Кредитування в іноземній валюті як особлива форма кредитних правовідносин // Перспективи розвитку фінансово-банківської системи України: погляд у майбутнє: Збірник наукових доповідей. – Суми: Ініціатива, 1999. – С. 55-57.

АНОТАЦІЇ

Карманов Є.В. Договір банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті.

Дисертація у вигляді рукопису на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Національний університет внутрішніх справ МВС України, Харків, 2001.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті, необхідність в якому викликана, в першу чергу, перетвореннями, що відбулися в банківській сфері, і розвитком ринкових відносин в Україні, необхідністю приведення чинної нормативної бази у відповідність до світової практики розвитку договірних відносин, що розглядаються.

Аналізуються етапи розвитку, процес становлення законодавства, що регулює банківські валютні цивільно-правові відносини. Досліджуються юридична природа валюти та валютних операцій, а також їх функцій.

У роботі досліджуються наукові проблеми договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті, проблеми його законодавчого врегулювання, співвідношення з іншими цивільно-правовими договорами. Проаналізовані особливості укладання, змісту і виконання договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті.

Сформульовані наукові висновки та пропозиції щодо вдосконалення Цивільного кодексу України з питання, що стосується регулювання договору банківського вкладу (депозиту) в іноземній валюті.

Ключові слова: договір вкладу (депозиту), вклад, депозит, іноземна валюта, банківські валютні правовідносини.

Карманов Е.В. Договор банковского вклада (депозита) в иностранной валюте.

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.03 – гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. – Национальный университет внутренних дел МВД Украины, Харьков, 2001.

Дисертация посвящена исследованию актуальных вопросов теоретического и правоприменительного характера, связанных с правовым регулированием правоотношений, возникающих при осуществлении операций с иностранной валютой. Актуальность темы диссертационного исследования обусловлена отсутствием надлежащего