ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 808.3 – 087(043)

Клименко Наталія Борисівна

НАЗВИ ОДЯГУ

В СХІДНОСТЕПОВИХ ГОВІРКАХ ДОНЕЧЧИНИ

Спеціальність 10.02.01 – українська мова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Донецьк – 2001

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі української мови Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент

Познанська Віра Дмитрівна,

Донецький національний університет,

кафедра української мови Донецького

національного університету, доцент

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Ужченко Віктор Дмитрович,

завідувач кафедри української мови

Луганського державного педагогічного

університету ім. Тараса Шевченка

кандидат філологічних наук

Матіїв Микола Дмитрович,

Таврійський національний університет

ім. В.І.Вернадського,

доцент кафедри української мови

Провідна установа – Харківський національний університет

ім. В.Н.Каразіна,

кафедра української мови

Захист відбудеться 24.04.2001 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м.Донецьк, вул. Університетська, 24, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Донецького

національного університету за адресою: 83055, м.Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий 22.03.2001 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради д.філол. н., проф. М.Г.Сенів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Діалектна лексика залишається важливим об'єктом дослідження в сучасному мовознавстві. За останні десятиріччя зібрано значний фактичний матеріал, проведено аналіз різних шарів лексики українських говорів, однак значна частина словникового складу недостатньо вивчена. Увага до лексичного складу народних говорів посилюється необхідністю більш докладного дослідження структури словника окремих говірок, його системної організації, розв'язання питання просторового розміщення лексики, взаємовідношень словникового складу різних діалектів.

На сьогодні особливо актуальним є дослідженя новостворених говорів. Вивчення тематичних груп діалектої лексики говорів територій пізнього заселення є важливим, оскільки відображає своєрідність перебігу еволюційних процесів на лексичному рівні. Крім того, це дає можливість не тільки докладніше вивчити лексику окремих діалектів, але й подолати нерівномірність дослідження українського (а ширше – і слов'янського) діалектного континууму.

Цілісне вивчення словникового складу новостворених українських говорів можливе тільки з урахуванням системного характеру лексики. Ідея системного дослідження лексики, що знайшла своє відображення в працях О.О.Потебні, М.М.Покровського, Л.В.Щерби, В.В.Виноградова, була розвинена в дослідженнях Д.М.Шмельова, М.І.Толстого, В.К.Павела, Г.П.Клепікової, В.С.Сорбале та ін., послідовно обстоюється в сучасній діалектній лексикології.

Дослідження лексичного складу українських діалектів з урахуванням багатовимірних смислових зв'язків і відношень, в яких перебуває лексема з іншими елементами системи, стало можливим завдяки розробці моделювання системи мовних одиниць. Моделювання мовних одиниць різних структурних рівнів застосовується в роботах Л.Е.Калнинь, В.В.Мартинова, П.Ю.Гриценка, В.Д.Ужченка, А.С.Зеленька та інших. У сучасних лексикологічних дослідженнях домінує комплексний аналіз лексико-семантичної структури діалектної мови.

Лексика одягу вже була предметом системного дослідження на матеріалі старожитніх українських говорів (праці К.Г.Зозуляк, Ф.Й.Бабія, Л.Г.Анісімової, Н.І.Пашкової). Однак, на матеріалі більшості українських говорів (у тому числі й новостворених) тематична група лексики одягу не була предметом спеціального дослідження. Фрагментарність опису аналізованої ТГЛ в українському діалектному континуумі детермінувала необхідність системного аналізу назв одягу в східностепових говірках Донеччини.

Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що лексика одягу східностепових говірок ще не була предметом спеціального вивчення. Досі не розроблено моделі аналізу ТГЛ, для якої характерне значне варіювання семантичної структури назв, уживаних в інших українських говорах та літературній мові. Для системного аналізу лексики українських діалектів необхідно дослідити лексичну неоднорідність говірок будь-якого континууму в лексичному й лінгвогеографічному аспектах.

Оскільки говірки Донецької області є новоствореними і функціонують на території пізнього заселення, то на лексичному складі й семантичній структурі елементів аналізованої тематичної групи позначився вплив інших говорів; відбилися особливості утворення назв у східностепових говірках.

Вивчення лексичної системи східностепових говірок є актуальним ще й тому, що історія заселення й дозаселення території Донецької області зумовила формування гетерогенного характеру досліджуваних говірок. Більшість з них є континуантами говорів південно-східного діалектного типу (середньо-, нижньонаддніпрянських, слобожанських), хоча окремі східностепові говірки зберігають риси північного й південно-західного діалектів. Дослідження ж словникового складу східностепових говірок дає можливість простежити взаємодію і відображення характерних рис різних материнських діалектних основ у лексиці аналізованої тематичної групи.

Актуальність дослідження лексики одягу говірок Донеччини зумовлена також відсутністю в українській діалектології робіт, в яких була б репрезентована диференціація всього східностепового континууму за даними лексики. Так, у роботах Л.Д.Фроляк порушується питання лексичної диференціації лише частини східностепового континууму – говірок Північного Приазов'я.

Зв'язок з науковими програмами. Дослідження структурно-семантичної організації тематичної групи назв одягу східностепових говірок та просторової поведінки досліджуваного сегмента діалектної лексики розкриває один з аспектів наукової теми кафедри української мови Донецького національного університету “Українська мовно-національна картина світу: семантико-граматичні, соціолінгвістичні й емотивні аспекти” (Г-00/12).

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в роботі вперше здійснено системне дослідження лексики одягу східностепових говірок; розроблено модель аналізу ТГЛ, для якої характерна значна семантична варіативність назв, уживаних в інших українських діалектах; доповнено й уточнено лексичну диференціацію вже досліджуваних говірок Донеччини й ареальне членування всього східностепового діалектного континууму за даними лексики однієї тематичної групи.

Метою дослідження є системний аналіз тематичної групи лексики одягу східностепових говірок Донеччини.

Основні завдання дослідження:

1) здійснити необхідні записи фактичного матеріалу – діалектної лексики на позначення одягу в східностепових говірках;

2) дослідити склад і семантичну структуру тематичної групи назв одягу східностепових говірок;

3) за даними лексики одягу встановити зв'язки досліджуваного новоствореного діалектного континууму з материнськими діалектними основами;

4) з'ясувати специфіку лексики одягу говірок Донеччини за співвідношенням архаїчних та інноваційних рис;

5) виявити особливості просторового розміщення назв одягу східностепових говірок і на основі цього уточнити й доповнити інформацію про ареальне членування досліджуваного діалектного континууму.

Об'єктом дослідження є лексика новостворених східностепових говірок Донеччини, неоднорідних за діалектотвірними основами. Вони виникли в результаті пізнього заселення південно-східної України, що відбувалося з ІІ пол. ХІХ ст. до І пол. ХХ ст. У їх формуванні взяли участь переселенці, які були носіями південно-східного наріччя української мови, рідше – північного (вихідці з Чернігівської губернії), південно-західного та деяких південноросійських говірок, а також носії інших слов'янських і неслов'янських мов (болгарської, грецької, німецької тощо).

Предметом дослідження є окремий сегмент лексичної системи східностепових українських говірок – тематична група назв одягу, яка включає ряд ЛСГ: загальні назви одягу; назви верхнього одягу; назви нагрудного одягу; назви стегнового одягу; найменування сорочки та її частин; назви одягу для рук і ніг; назви дитячого одягу; назви частин одягу і його доповнень; назви, пов'язані з ремонтом одягу; назви способів носіння одягу; назви процесів і дій, пов'язаних з носінням одягу.

Основою для виділення названих ЛСГ слугували як відмінності реалемного плану, так і специфіка семантичної структури лексики. Таке структурування ТГЛ одягу дозволяє описати не тільки ядро аналізованої тематичної групи, а й її периферію: ЛСГ назв, пов'язаних з ремонтом одягу; ЛСГ назв способів носіння одягу.

Матеріалом дослідження послугували польові записи, здійснені протягом 1996-2000 рр. у 110 населених пунктах Донецької області за спеціально складеною програмою, що містить близько 500 питань. Програма для запису лексики одягу східностепових говірок розроблена на основі “Програми для збирання матеріалів до Лексичного атласу української мови” Й.О.Дзендзелівського. Для зіставлення використані матеріали різних лексикографічних та лінгвогеографічних джерел.

До аналізу залучено понад 1000 назв одягу східностепових говірок Донеччини.

Методи дослідження. Аналіз лексики одягу східностепових говірок Донеччини здійснювався описовим і лінгвогеографічним методами.

Особистий внесок здобувача полягає у спробі проведення системного аналізу одного з сегментів лексики східностепових говірок, визначенні особливостей структурної організації ТГЛ одягу, з'ясуванні характерних рис словника побутової лексики (одягу) новостворених українських говірок Донеччини, розташованих на периферії українського діалектного континууму, встановленні внутрішнього членування східностепового діалектного континууму за даними однієї тематичної групи лексики. Усі результати дослідження одержані автором самостійно.

Теоретичне значення роботи полягає в подальшій розробці й систематизації теоретичної і практичної бази дослідження лексики новостворених східнсотепових говірок. Так, у дисертації репрезентовано модель аналізу тематичної групи лексики, для якої характерне значне варіювання семантичної структури загальновживаних назв, визначено диференціацію всього діалектного східностепового континууму за даними однієї ТГЛ – назв одягу.

Практичне значення роботи. У науковий обіг уведено новий лексичний матеріал, який може бути використаний для різних діалектологічних і лексикологічних досліджень, укладання “Словника східностепових говірок”, “Словника українських народних говорів”, регіонального атласу, для доповнення Лексичного атласу української мови. Атлас побутової лексики (одягу) східностепових говірок, уміщений у додатках до дисертації, розширює ареалогічну інформацію про досліджувані говірки. Результати роботи є вихідним матеріалом для вивчення лексики східностепових говірок у курсі української діалектології, можуть використовуватись у спецкурсах і спецсемінарах з діалектології, для написання курсових і дипломних робіт.

Апробація роботи. Результати дослідження викладено в доповідях на Другій міжнародній конференції “Функціональна граматика” (Донецьк, 1999), на міжнародній науковій конференції “Актуальные проблемы исследования языка и речи” (Мінськ, 1998), вузівській науковій конференції професорсько-викладацького складу (Донецьк, 1997). Окремі розділи та вся дисертація обговорювалась на засіданні кафедри української мови Донецького національного університету. З теми дисертаційної роботи опубліковано 5 статей і 2 тез доповідей.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, основної частини, що містить два розділи, висновків, списку використаної літератури (253 позиції), списку джерел та їх умовних скорочень (39 позицій). У додатках уміщено Атлас побутової лексики (одягу) східностепових говірок, індекс аналізованої лексики, зразки текстів, в яких репрезентовані назви одягу. Атлас складається з передмови, засад картографування, 151 карти (атомарних і синтетичних), легенд і коментарів до карт, індекса назв обстежених населених пунктів. Повний обсяг дисертації становить 400 сторінок, текстова частина викладена на 170 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується вибір теми дослідження, її актуальність, наукова новизна, висвітлюється стан вивчення діалектної лексики в цілому та аналізованої ТГЛ зокрема, визначаються об'єкт і предмет, методи дослідження, формулюється мета й завдання, за допомогою яких здійснюється її досягнення, вказується матеріал дослідження, визначається теоретичне значення й практична цінність роботи.

Перший розділ “Структурна організація і семантика назв одягу в східностепових говріках Донеччини” присвячений структурно-семантичному аналізу однієї ТГЛ – назв одягу східностепових говірок і складається з тринадцяти підрозділів. У підрозділі 1.1 висвітлюється стан дослідження лексики в сучасній лінгвістиці, що ґрунтується на розумінні її системного характеру; мотивується логіко-предметне членування аналізованої ТГЛ. Усі інші підрозділи присвячені аналізу ЛСГ, виділених у межах тематичної групи назв одягу. Структурний принцип аналізу лексики дозволив установити специфіку відношень між елементами системи, об'єктивно визначити ЛСГ. Виділення таких лексико-семантичних об'єднань базується на врахуванні внутрішніх зв'язків компонентів, структурних типів лексики і типів позначених ними предметів та явищ навколишньої дійсності.

Структурна організація досліджуваних ЛСГ часто не однотипна. Так, серед ЛСГ назв одягу можна виділити такі, компоненти яких об'єднуються навколо однієї гіперонімічної назви, наприклад, назви сорочки, назви спідниці, назви чоловічого стегнового одягу. Відмінними за структурною організацією є ЛСГ, елементи яких не поєднуються навколо однієї стрижневої назви одягу, наприклад: назви верхнього одягу, назви нагрудного одягу, назви дитячого одягу.

Компоненти аналізованої ЛСГ об'єднуються на основі спільних ознак семантики, а протиставляються за диференційними ознаками (ДО). У позамовному просторі ЛСГ співвідносяться з групою реалій, що об'єднуються за спільними ознаками і призначенням. Для всіх аналізованих ЛСГ назв одягу інтегральною ознакою є наявність регулярних опозицій сем, які зумовлюються типовими для лексики одягу ДО: “спосіб виготовлення”, “крій”, “матеріал, з якого виготовлено одяг”, “спосіб носіння”, “час носіння”. Тісне переплетення кількох ДО денотатів на основі спільної референтної співвіднесеності назв дозволяє сформувати наддіалектні сітки-моделі, які допомагають розглянути структурні особливості аналізованих ЛСГ назв одягу, визначити характер системних зв'язків їх компонентів, ступінь детермінованості семантичної структури досліджуваної лексики структурою реалії. Так, наддіалектна модель семантичної структури назв спідниці (табл. 1.1) передбачає переплетення основних ДО, реалізація яких детермінувала формування різних мікропарадигм назв спідниці на основі репрезентації визначених опозицій сем.

Таблиця 1.1

Модель семантчиної структури назв спідниці

ДО Семи

спідниця

спосіб виготовлення зшита незшита частково зшита

крій з одного полотнища з кількох полотнищ з одного полотнища з кількох полотнищ з кількох полотнищ

на зборах на складках вільна пряма пряма пряма

матеріал будь-яка тканина

полотно

сукно

вовна

спосіб носіння верхня

спідня

час носіння буденна

святкова

Назви, які реалізують указані ДО, утворюють мікропарадигми, що перетинаються в багатьох точках, взаємодіють, зумовлюючи появу семантичного синкретизму полісемантичних лексем. Аналіз структурної організації тематичної групи назв одягу показав, що одними з домінуючих ДО у виділених лексико-семантичних парадигмах виступають “крій”, “спосіб виготовлення” і “матеріал, з якого виготовлено одяг”.

У межах аналізованих ЛСГ виділяються декілька мікропарадигм, які визначаються на основі протиставлення сем. Для більшості східностепових говірок релевантними виявляються такі опозиції сем: “полотняний одяг”: “неполотняний (з фабричної тканини) ~”; “верхній одяг”: “спідній ~”, “буденний одяг”: “святковий ~”, “рукавний одяг”: “безрукавний ~”, “довгий одяг”: “короткий ~”, “ватний одяг”: “неватний ~” та інші. Такі опозиції сем реалізуються в східностепових говірках лексичними парами, що репрезентують конкретні різновиди одягу. Наприклад, опозиція сем “чоловічі спідні полотняні штани”: “~ неполотняні (з фабричної тканини) ~ реалізується в досліджуваних говірках такими лексичними парами: п'ідтштaники : кал'сoни, спoдники : кал'сoни, спoд'н'і : кал'сoни, сп'iдн'і : кал'сoни, пиштaники : кал'сoни, порткu : кал'сoни, спoд'н'іки : кал'сoни, порткu : кал'цoни, спoд'н'і : кал'ісoни. Опозиція сем “короткий ватний безрукавний одяг”: “~ неватний (з тканини) ~ ”виражена в східностепових говірках 36 лексичними парами: т'iлогрeйка // теплyшка : жил'oтка; дyшогр'iйка : жил'eтка // безрукaвка; теплyшка // д?шогр'iйка : жил'eтка; теплyшка // д?шогр'iйка // т'eлогрeйка : жил'eтка; т'eлогр'eйка : жил'oтка та інші.

Лексична реалізація аналізованих мікропарадигм у східностепових говірках відзначається значною фонетичною, словотворчою варіативністю, уживанням великої кількості дублетно-синонімічних назв. Так, сема “старий одяг (загальна назва)” реалізується лексемами: лахм'iт':а, лахмoт':а, старe, старйo, барахлo, лaн'ц'і, гнuдники, шмaт':а, манaт':а, манaтки, хабoт':а, дран':o, дрaн'т'а, дрaнки, тр'aпйа, тр'апйo, тр'апкu, рідко – ганч'iрйа, лaхи, стр'oпйа, лахманuна, лaхи. Серед загальних назв одягу найбільш поширеними є: одeжа, адeжа, оадeжа, у?'іж, у?'аг, од'oжа, од'івб?ка, вд'івaчка, убрaн':a, уд'ігaчка, у?'ага, вд'агaло. Видовжена жіноча безрукавка із саморобного сукна, на підкладці в східностепових говірках позначається лексемами: кирсeт, карсeт, корсeт, кирсeтка, карсeтка, керсeтка, керсeт, корсeтка, зрідка – ґорсeт, карс'eтка (див. к.49). Значна варіативність назв аналізованої ТГЛ зумовлена, очевидно, такими позамовними чинниками: історія заселення і дозаселення території Донеччини, географічне розташування східностепових говірок. Особливості історії заселення досліджуваного діалектного континууму зумовили вплив різнодіалектних основ на формування лексичного складу східностепових говірок. Фонетичні, лексичні, словотворчі особливості назв одягу виявляють спорідненість досліджуваних говірок з материнськими діалектними основами. За наявності рис південно-східного, південно-західного й північного типів аналізовані матеріали дозволяють визначити провідну роль у

формуванні словника побутової лексики говірок південно-східного діалектного типу, а саме: середньо-, нижньонаддніпрянських і слобожанських.

Співіснування різнодіалектних і різномовних рис в обстежених говірках зумовило варіювання лексичної і семантчиної структури назв одягу, функціонування значної кількості дублетно-синонімічних назв.

Периферійне географічне розташування досліджуваних говірок – на межі українського й російського діалектних континуумів – сприяло активізації міжмовних контактів, що не могло не позначитися на особливостях лексики (і назв одягу зокрема) східностепових говірок. Так, в українських східностепових говірках уживаються назви в'етрoвка, т'eлогр'eйка, шуб'eйка, п'ерчaтки, т'іл'eс'н'і чулкu, т'eл'н'і чулкu, п'ел'oнка, п'іл'oнка, ползункu, штан'iшки, п'ін'eтки, тoп'іки, р'yша, р'yшики, що переважно засвідчують вплив російської мови на фонетичному рівні.

Крім лексики, що відображає різнодіалектні та іншомовні впливи, у східностепових говірках функціонують назви одягу, що відбивають відмінності в структурі реалемного плану обстежених говірок: трoакaр, тройекaр, тройакaр, т'ірaса. Однак локальна специфіка назв аналізованої тематичної групи полягає не стільки у функціонуванні ендемічної лексики (троакaр, лaцик, пoтник, розтoчка, кладyнка), скільки в семантичній спеціалізації окремих найменувань, відомих іншим українським діалектам – причому особливості семантичної спеціалізації назв одягу в східностеповому діалектному континуумі залежали від різних тенденцій розвитку семантичної структури слова: від звуження до ускладнення семантики окремого номена. Прикладом може слугувати семантична структура лексеми шмaт':а (табл. 1.2)

Зміни в семантичній структурі аналізованих лексем вплинули на функціональне навантаження архаїчних та інноваційних назв одягу. Завдяки таким змінам у деяких ЛСГ архаїчні назви не відійшли до пасивної лексики говірок. Так, лексема лапс'ордaк (в окремих говірках – лапсердaк, лапс'ердaк, лапс'урдaк, лапсардaк) – початково “стародавній довгополий верхній єврейський одяг” – наразі належить до активної лексики більшості східностепових говірок через розвиток у семантичній структурі слова значень: “ірон. будь-який верхній одяг” і “поганий, старий одяг” (див. к.44).

Отже, ТГЛ одягу становить багатопланову систему: до її складу входять ЛСГ назв одягу різних типів, кожна з яких розпадається на дрібніші лексико-семантичні парадигми. Узагальнююча модель кожної ЛСГ відображає диференціацію аналізованих назв за кількома ДО. Структурно-семантичний аналіз лексики одягу східностепових говірок показав, що досліджувані говірки є складовою частиною українського мовного континууму і характеризуються набором лексичних, фонетичних, семантичних, граматичних особливостей, що виділяє їх з-поміж інших південно-східних говорів.

Таблиця 1.2

Модель семантичної структури лексеми шмaт':а

Номер моделі Семантична структура лексеми шмaт':а Говірки “

подраний одяг (загальна назва)” “спідній одяг (загальна назва)” “одяг (загальна назва)” “зневажл. одяг (загальна назва)” “старий, поношений одяг (загальна назва)”

1 + 2-5,25,54,58,79, 30,36-40,7,8,16, 15,107,46,11,45,56,27,14,53,108,6,9,10,33,80,86,49,52,100,12,57, 59,83,90,97

2 + + + 70

3 + 13,89,110

4 + + 23,44,102

5 + + 47,67

Розділ ІІ “Ареальна характеристика назв одягу східностепових говірок” присвячено лінгвогеографічному вивченню лексики одягу досліджуваного регіону. Дослідники новостворених говорів української мови (Ф.Т.Жилко, А.М.Поповський, А.А.Сагаровський, К.Д.Глуховцева, Л.Д.Фроляк, З.Л.Омельченко, В.В.Лєснова та інші) уже відзначали відсутність у таких діалектних масивах чітко вираженого протиставлення діалектних зон.

Картографовані матеріали показали, що для східностепових говірок Донеччини характерні кілька типів ареальної поведінки аналізованої лексики: ареальна мозаїка, мінімальна диференціація, виділення мікроареалів. В.В.Лєснова відзначає, що такі ж типи ареальної поведінки характерні й для східнослобожанських говірок за даними ТГЛ назв людини та її рис).

Мозаїчний характер просторової поведінки лексики одягу східностепових говірок зумовлений кількома чинниками: 1) впливом не тільки говірок південно-східного, а й північного й південно-західного діалектних типів на формування новостворених східностепових говірок, що спричинило співіснування різнодіалектних рис у лексичній системі говірок Донеччини; 2) географічне розташування досліджуваного діалектного континууму зумовило наявність результатів не лише міждіалектного, а й міжмовного контактування. Ці чинники сприяли розвитку значної варіативності лексики одягу і функціонування дублетно-синонімічних назв, що ускладнює виділення окремих східностепових мікроареалів. Так, для загального позначення старого

одягу в досліджуваних говірках використовуються лексеми: лaн'ц'і // барахлo // гнuдники – 58 н.п., лахм'iт':а // старe // лaнци – 99 н.п., лахм'iт':а // барахлo // гнuдники // цyрйа – 97 н.п., лахмoт':а // шмaт':а // старйo – 3 н.п., лaн'ц'і // хабoт':а // лахмoт':а – 36 н.п. та інші; для позначення предмета, який служить для застібання одягу – пyгвиц'а // гyдзик // пyговка – 1 н.п., пyговка // пyгавиц'а // пyговочка – 2 н.п., ґyдзик // кyз'ік // пуговиц'а – 11 н.п., кyзик // пyгавка – 16 н.п. та інші.

Мінімальна диференціація східностепових говірок зумовлена: співіснуванням в одній говірці двох лексем на позначення однієї реалії, одна з яких, як правило, є загальновживаною; функціонуванням майже в усіх говірках досліджуваного континууму однієї назви як лексичного маніфестанта певної семи.

Так, часто серед синонімічних або варіантних назв одна, як правило, є загальновживаною або відбиває особливості (переважно фонетичні) східностепових говірок. Цей тип просторової поведінки характеризує такі лексичні пари: кoфта і кoхта, гoл'фи і гoл'хви, сп'іднuц'а і йyпка, сорoчка і рубaшка та інші.

Мінімальна диференціація східностепових говірок може бути викликана й поширенням переважно однієї назви, що пояснюється порівняно більшою однорідністю південно-східних говорів. У цьому випадку ареальні опозити є спорадичними. Прикладом такої лексичної реалізації в східностепових говірках послуговують репрезентанти семем: “брудний одяг” – гр'aзне; “плащеподібний суконний верхній одяг” – с'ір'aк, “верхній одяг довгого крою, що одягається поверх сукні, костюма тощо” – пал'тo, “жіночий одяг, верхня частина якого становить єдине ціле з нижньою” – плaт':а та інші.

Отже, більшість лінгвістичних карт, що входять до Атласу побутової лексики (одягу) східностепових говірок відбивають незначну диференціацію говірок Донеччини за даними лексики одягу: зі 142 карт мозаїчну ареальну поведінку аналізованих явищ передають 35 (25%), мінімально здиференційованими виявляються досліджувані говірки на 62 картах (44%). Тільки на 31% карт Атласу можна простежити більш-менш окреслені мікроареали східностепових говірок. Цим східностепові говірки не відрізняються від інших новостворених говорів української мови і цілком виправдовують характеристику, дану дослідниками щодо відсутності діалектної групи й частково для північної.

Аналіз просторового розміщення назв одягу східностепового діалектного континууму виявив, що досліджувані говірки найчастіше диференціюються за: репертуаром лексичних маніфестантів аналізованих сем; семантичною спеціалізацією аналізованих лексем; варіативністю фонетичної структури досліджуваних назв; наявністю / відсутністю лексичної репрезентації окремих

сем; співвідношенням інноваційних та архаїчних назв одягу; ступенем вияву тенденції до уникнення специфічних лексем і поширенням українських загальновживаних номенів.

Картографовані матеріали дозволяють виділити на території Донеччини такі мікроареали: північний (говірки Краснолиманського, частково Слов'янського й окремих населених пунктів північної частини Артемівського району); північно-західний (говірки Олександрівського, Добропільського, Костянтинівського й окремі говірки на півдні Слов'янського й півночі Красноармійського районів); західний (говірки Красноармійського, частково Ясинуватського, північної частини Великоновосілківського, окремі говірки Мар'їнського району); мар'їнсько-волноваський (говірки населених пунктів Мар'їнського і Волноваського районів) – див. к.151; південний (говірки Володарського, Першотравневого, Новоазовського, частково Тельманівського районів); східний (говірки Амвросіївського, Старобешівського, Шахтарського, частково Тельманівського й Артемівського районів).

Виділення таких мікроареалів східностепових говірок є спробою членування території поширення новостворених периферійних українських говірок, визначення місця говірок Донеччини в системі української діалектної мови.

У висновках формулюються основні результати дослідження:

1. ТГЛ одягу становить багатопланову систему: до її складу входять ЛСГ назв одягу різних типів, кожна з яких розпадається на дрібніші лексико-семантичні парадигми. Включення назв до аналізованої ТГЛ відбувалося на основі спільності теми і сфери використання лексем. В основі зв'язку слів у ЛСГ лежать інтегральні ознаки семантики, що дозволяють об'єднати певні лексеми в одне лексико-семантичне утворення. У ЛСГ виділяються лексико-семантичні парадигми, в яких аналізовані назви вступають у відношення опозиції за різними ДО. Кожна з аналізованих ЛСГ не є закритою структурою, оскільки компоненти однієї ЛСГ можуть переходити до складу іншої і навіть виходити за межі аналізованої ТГЛ через появу семантичного синкретизму полісемантичних лексем.

2. Узагальнююча модель кожної ЛСГ назв одягу відображає диференціацію аналізованих номенів за кількома ДО. Серед них найчастіше виступають: 1) спосіб виготовлення; 2) крій; 3) спосіб носіння; 4) матеріал, з якого виготовлено одяг; 5) стать носія одягу.

3. Хронологічна давність виникнення частини аналізованих денотатів зумовила розмежування словникового складу ТГЛ одягу на архаїчні та інноваційні назви. У більшості досліджуваних ЛСГ такі назви мають різне функціональне навантаження, однак у деяких ЛСГ функціональне навантаження архаїчних та інноваційних назв однакове (ЛСГ назв одягу для ніг, ЛСГ назв дитячого одягу). У ряді ЛСГ архаїчні назви не відійшли до пасивного словника говірок завдяки розвитку семантичної струткури слова.

4. Більшість аналізованих назв одягу досліджуваних говірок є однослівними субстантивними номенами (сорoчка, чумaрка, сачoк) або складними описовими номінативними конструкціями (сорoчка вuшита мaлорос'н?с'ка), рідше – субстантивованими атрибутивами (гр'б?не), що відбивають східностепові особливості формальної структури лексики одягу. Уживання описових номінативних конструкцій детермінувало тісне переплетення загальних назв одягу зі спеціальними.

5. Структурно-семантичний аналіз досліджуваної ТГЛ виявив ряд лексико-семантичних особливостей назв одягу в східностепових говірках.

Основна частина аналізованих назв входить до складу загальновживаної української лексики (коужyх, сп'іднuц'а) або співвідноситься з різними діалектними лексемами, уживаними в материнських говорах (карaс', чумaрка, б'іл':o).

Вплив українських говірок різних діалектних типів на лексичну систему східностепового континууму спричинив формування однієї з найхарактерніших рис новостворених говорів (у тому числі й східностепових) – варіативності; у назвах одягу східностепових говірок виявлено велику кількість фонетичних, словотворчих, граматичних варіантів.

Для більшості східностепових говірок характерне вживання дублетно-синонімічних назв, що також мотивується співіснуванням у говірці одного населеного пункту різнодіалектних і різномовних слів.

Локальна специфіка назв аналізованої ТГ полягає не стільки у функціонуванні лексики, уживаної тільки в східнсотепових говірках (троакaр, лaцик, пoтник, розтoчка, кладyнка), скільки в семантичній спеціалізації окремих найменувань, відомих іншим українським діалектам. Структурно-семантичний аналіз тематичної групи назв одягу дозволяє назвати семантичну спеціалізацію досліджуваної лексики як одну з найтиповіших рис східностепових говірок.

6. Просторова поведінка назв одягу засвідчує незначну диференціацію говірок Донеччини, що виявляється в мозаїчному характері і мінімальній диференціації говірок обстежених населених пунктів.

Ареальна характеристика назв одягу східностепового діалектного континууму дозволяє виділити деякі групи досліджуваних говірок в окремі мікроареали: північний, північно-західний, західний, мар'їнсько-волноваський, південний, східний, межі між якими є досить розмитими.

Основні положення дисертації висвітлено в таких публікаціях:

1. Принципи лексичної мотивації назв жіночого одягу в українській мові // Функціонально-комунікативні вияви граматичних одиниць: Зб. наук. пр. – К.: ІЗМН, 1997. – С.139-145.

2. Лексико-семантична група назв верхнього одягу в східностепових говірках Красноармійського району Донецької області // Матеріали вузівськ. наук. конф.: Філологічні науки. – Донецьк: Вид-во ДонДУ, 1997. – С.122-125.

3. Із спостережень над назвами одягу східностепових говірок (на матеріалі говірок Волноваського району Донецької області) // Збірник наукових праць Донецького державного університету: Лінгвістичні студії. – Донецьк: Вид-во ДонДУ, 1998. – Вип.4. – С.208-215.

4. Фонетичні особливості лексики одягу українських східностепових говірок // Актуальные исследования языка и речи: Материалы межд. науч. конф. мол. ученых. – Минск: Изд-во Белорус. ун-та, 1998. – Ч.3. – С.178-181.

5. Функціонування назв спідниці в говірках Донеччини // Збірник наукових праць Донецького державного університету: Лінгвістичні студії. – Донецьк: Вид-во ДонДУ, 1999. – Вип.5. – С.278-286.

6. Лексико-семантична група назв чоловічого стегнового одягу в східностепових говірках Донеччини // Лінгвістичні студії: Зб. наук. пр. – Донецьк: Вид-во ДонДУ, 2000. – Вип.6. – С.278-287.

7. Дублетно-синонімічні назви фартуха в східностепових говірках // Восточноукраинский лингвистический сборник. – Донецк: Донеччина, 2000. – Вып.6. – С.225-230.

АНОТАЦІЇ

Клименко Н.Б. Назви одягу в східностепових говірках Донеччини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 – українська мова. – Донецький національний університет. – Донецьк, 2001.

У роботі здійснено системний аналіз одного сегмента побутової лексики східностепових говірок. Визначено особливості структурної організації й семантики тематичної групи назв одягу, з'ясовано характерні риси словника новостворених українських говірок Донеччини. Результати дослідження свідчать, що аналізована тематична група лексики є багатоплановою системою: до її складу входять лексико-семантичні групи назв одягу різних типів, кожна з яких поділяється на дрібніші лексико-семантичні парадигми. Узагальнююча модель кожної лексико-семантичної групи відображає диференціацію лексики одягу за певними ознаками. Структурно-семантичні особливості назв одягу східностепових говірок характеризують говірки досліджуваного регіону як складову частину українського діалектного континууму.

Аналіз просторової поведінки назв одягу східностепових говірок дозволив уточнити й доповнити інформацію про ареальне членування говірок Донеччини.

Ключові слова: тематична група лексики, лексико-семантична група, моделювання, наддіалектна модель, сема, семантична структура слова, варіативність, дублетно-синонімічні назви, просторова поведінка лексики, мікроареал.

Клименко Н.Б. Названия одежды в восточностепных говорах Донетчины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 – украинский язык. – Донецкий национальный университет. – Донецк, 2001.

В работе проведён системный анализ одного сегмента бытовой лексики восточностепных говоров: рассмотрены структурно-семантические особенности названий одежды; установлены связи исследуемых говоров позднего образования с материнскими диалектообразующими основами, а также с другими украинскими, как правило пограничными, говорами; отмечено влияние русского литературного языка на произношение большинства инновационных наименований одежды; определена специфика анализированной лексики восточностепных говоров с учётом соотношения архаичных и инновационных наименований.

Анализ диалектного материала свидетельствует о том, что тематическая группа лексики одежды является многоплановой системой: в её состав входят лексико-семантические группы названий одежды разных типов, каждая из которых в свою очередь членится на более мелкие в количественном отношении лексико-семантические парадигмы. Обобщающая модель каждой лексико-семантической группы строится на системе интегрально-дифференциальных признаков. Все лексико-семантические группы представлены многочисленными диалектными вариантами (фонетическими, словообразовательными) общеупотребительных наименований одежды, что усложняет структуру анализированных ЛСГ. Названия одежды восточностепных говоров рассматриваются как органическая часть номинативного украинского диалектного континуума.

Характеристика изоглосс показывает, что говорам Донетчины не свойственна чёткая обозначенность диалектных зон, хотя и выделяются отдельные микроареалы по ряду признаков: репертуару лексических манифестантов анализированных сем; семантической специализации изучаемых лексем; наличию / отсутствию лексической репрезентации отдельных сем; соотношению архаичных и инновационных наименований одежды. Картографирование материалов показало, что для восточностепных говоров характерны несколько типов ареального поведения изучаемой лексики: ареальная мозаика, минимальная дифференциация, образование микроареалов, не являющихся изолированными структурами.

Ключевые слова: тематическая группа лексики, лексико-семантическая группа, моделирование, наддиалектная модель, сема, семантическая структура слова, вариативность, дублетно-синонимические наименования, ареальное поведение лексики, микроареал.

Klimenko N.B. Names of clothes in the eastern steppe dialects of Donetsk region. – Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philogy by speciality 10.02.01 – the Ukrainian language. – Donetsk National University, Donetsk, 2001.

The dissertation deals with structural and semantic analysis of one of thematic groups of lexis – clothes names presents a study of lexical and structural peculiarities of clothes names of Donetsk dialects; the connection between analysed newly formed dialects and the maternal dialectal basis are researched in the paper. The analysis shows that the thematic group of lexis of clothes is a many-aspect system which includes lexico-semantic groups of clothes names of different types which are, in their turn, dirided into smaller lexico-semantic paradigms. The generalized model of each lexico-semantic group reflects differentiation of analysed names according to several differential features.

Structural and semantic peculiarities of clothes names of the eastern steppe dialects characterise these dialects as a constituent of Ukrainian dialectal continuum.

The study of spacial behaviour of clothes names results in more precise definition and amplification of the information about areal amplication of the information about areal division of Donetsk dialects.

Key words: thematic group of lexis, lexico-semantic group, modelling, super dialectal model, seme, semantic structure of a word, variety, duplicate synonymous names, spacial behaviour of lexis, microareal.