Луганський державний педагогічний університет
імені Тараса Шевченка

Семенов Микола Анатолійович

УДК 371.3:373.5

ГУМАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
В СТАРШИХ КЛАСАХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ СЕРЕДНІХ ШКІЛ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Луганськ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: | кандидат технічних наук, доцент Меняйленко Олександр Сергійович, завідувач кафедри інформатики Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

Офіційні опоненти: | академік АПН України, доктор педагогічних наук, професор Ільченко Віра Романівна, завідувач лабораторії інтеграції змісту шкільної освіти Інституту педагогіки АПН України (м. Полтава);

кандидат педагогічних наук, доцент Порус Борис Натанович, доцент кафедри філософії і соціології освіти Луганського інституту післядипломної освіти.

Провідна установа: | Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, кафедра теорії та історії педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться “17” жовтня 2001 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.29.053.01 у Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

Автореферат розісланий “15” вересня2001 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Л.Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і ступінь дослідженості проблеми. Освіта в будь-якому суспільстві є первинною цінністю, оскільки від її рівня залежить розвиток цього суспільства в майбутньому. Мінливість умов довколишнього світу, постійне зростання вимог до фахівця вимагають адаптації та змін методології процесу навчання. При всьому тому важливо не забути про особистість учня, врахувати педагогічні, психологічні, індивідуально-особистісні мотиви, характеристики й фактори.

Одним з аспектів змін у суспільстві є його інформатизація. Відбувається активне впровадження нових інформаційних технологій в освіту, комп’ютер стає не тільки об’єктом вивчення, але й засобом навчання. Розвиток комп’ютерних мереж і технологій дистанційного навчання дозволить у перспективі зняти залежність якості навчального процесу від близькості до інтелектуальних еліт. Іншим важливим аспектом є можливість індивідуалізувати процес навчання, доповнити діалог “учитель – учень” спілкуванням “учитель – комп’ютер – учень”, що знімає нерівність у стосунках і виявляє нові резерви для розкриття творчого потенціалу учнів.

В основі гуманізації лежить принцип домінування інтересів особистості. Тому використання інформаційних технологій в освіті повинно бути не пристосуванням навчально-виховного процесу до вимог технічних засобів, а адаптацією комп’ютерних засобів до вимог розвитку особистості. Для цього необхідно розробити відповідну теоретичну базу.

У наш час, незважаючи на досить велику кількість навчальних комп’ютерних програмних засобів, розробка наукового підходу до використання інформаційних технологій значно відстає від процесу стрімкого впровадження їх в освіту. Зміни, що відбуваються в освіті, потребують перегляду та переоцінки основних компонентів педагогічного процесу з використанням інформаційних технологій, впровадження ідей гуманізації в освіту, орієнтації форм і методів комп’ютерного навчання на індивідуальні особливості учня.

Проблема розробки теоретичних основ гуманізації освіти з використанням інформаційних технологій, незважаючи на її важливість, глибоко не досліджувалась ні в науково-теоретичному, ні в методичному плані. Проте в її вирішенні можна спиратися на принципово важливі ідеї загальної гуманізації освіти. Вони розкриті у працях видатних педагогів Я.Коменського, Я.Корчака, А.Макаренка, Ж.-Ж.Руссо, Г.Сковороди, В.Сухомлинського, К.Ушинського. Важливий внесок у розробку проблеми гуманізації шкіл зробили Ю.Бабанський, Г.Балл, І.Бестужев-Лада, І.Бех, М.Берулава, Є.Бондаревська, Л.Вовк, Б.Гершунський, І.Зязюн, В.Ільченко, Б.Коссов, В.Кремень, М.Нікандров, В.Оконь, І.Підласий, Г.Шевченко, М.Ярмаченко. Різні аспекти цієї проблеми висвітлені в ряді дисертацій (І.Кірєєва, Г.Жирська, І.Родигіна).

Аналіз праць цих науковців дозволяє визначити гуманізм як сукупність об’єктивного й суб’єктивного ставлення до кожного учня як до вищої самостійної цінності. Іншим аспектом є взаємодопомога і співробітництво вчителя та учнів у досягненні спільних цілей, відмова від авторитарних методів.

Основні теоретико-методологічні, психолого-педагогічні принципи побудови комп’ютерних навчальних технологій розглянули в своїх працях О.Андрєєв, В.Безпалько, О.Брусенцов, Б.Гершунський, І.Мархель, Є.Машбиць, М.Нікандров, С.Пейперт, В.Пєтрушин, Н.Тализіна, Г.Фролова. У них сформульовано найважливіші вимоги до навчальних комп’ютерних засобів, розглянуто основні підходи до побудови навчальних програм.

Використання комп’ютерів дає змогу широко застосовувати принципи індивідуалізації процесу навчання з урахуванням можливостей учня як однієї з вимог гуманізації. Дані принципи в навчанні без комп’ютерів розглянули І.Бех, М.Євтух, Н.Єсипова, А.Кирсанов, В.Лозова, І.Унт, М.Ярмаченко. Проте їх праці не містять формального опису системи індивідуалізації, що унеможливлює її використання в комп’ютерних системах.

Велике значення для опису психологічних принципів гуманізації та індивідуалізації процесу навчання мають роботи А.Адлера, Л.Виготського, В.Давидова, В.Крутецького, А.Маслоу, К.Роджерса та ін.

Я.Коменський писав про необхідність використовувати такі методи навчання, які б дозволили учням навчатися із задоволенням і максимально розкрити весь свій потенціал. На сьогодні проблема розробки педагогічних комп’ютерних технологій, що “настроюються” на конкретного учня, ґрунтовно не досліджена ні в науково-теоретичному, ні в методичному аспекті. У вирішенні цього складного питання можна базуватися на принципових положеннях, отриманих у роботах Г.Атанова, Г.Балла, В.Безпалька, А.Берга, А.Довгяло, М.Жалдака, Л.Ітельсона, Г.Костюка, Л.Ланди, Є.Машбіця, А.Сохора та ін.

Особливий інтерес для теми даного дослідження становить теорія побудови адаптивних навчальних програм. В їх основі лежить принцип управління процесом навчання, при якому вибір управління залежить від індивідуальних особливостей учня. Відповідно до сучасних вимог це питання вивчене в працях Р.Аткінсона, В.Безпалька, А.Берга, О.Меняйленка, Л.Растригіна, А.Фельдбаума, Я.Ципкіна та ін.

Таким чином, протиріччя між вимогами гуманізації процесу навчання в сучасній педагогіці, з одного боку, та існуючими методами побудови комп’ютерних навчальних систем і недостатнім рівнем науково-теоретичної та методичної дослідженості даного питання, з другого боку, дозволяє констатувати наявність проблеми. Це й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження "Гуманізація навчально-виховного процесу в старших класах загальноосвітніх середніх шкіл в умовах інформаційних технологій".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках науково-дослідних робіт "Розробка та дослідження адаптивних комп’ютерних систем навчання" (номер державної реєстрації 01960001762) і "Розробка та дослідження методів синтезу адаптивних комп'ютерних мультимедіа систем" (номер державної реєстрації 01980002639), які виконувалися на кафедрі інформатики Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом завідувача кафедри, доцента, кандидата технічних наук
Меняйленка О.С.

Об’єкт дослідження – гуманізація навчально-виховного процесу в старших класах загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження – педагогічні умови гуманізації навчально-виховного процесу в старших класах загальноосвітніх шкіл в умовах запровадження інформаційних технологій.

Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних основ гуманізації навчально-виховного процесу з використанням нових інформаційних технологій; розробка технології побудови комп’ютерних навчальних систем, які враховують вимоги гуманізації (індивідуальні здібності учнів); визначення особливостей та заходів підвищення ефективності процесу виховання старшокласників в умовах використання інформаційних технологій.

Відповідно до мети в роботі поставлені такі завдання:

·

·

·

·

·

Як висновок із цього була сформульована гіпотеза дослідження: гуманізація навчально-виховного процесу в старших класах загальноосвітніх середніх шкіл можлива за таких умов:

·

·

·

У дослідженні використано комплекс методів: теоретичні методи дослідження – аналіз педагогічної, психологічної, спеціальної літератури з теми дослідження для розкриття теоретичної сутності поняття гуманізації навчально-виховного процесу з використанням нових інформаційних технологій; метод теоретичного моделювання при формальному описі процесу навчання; методи емпіричного дослідження – педагогічний експеримент, комп’ютерне тестування здібностей учня до навчання, психологічних властивостей особи (пам’яті, уваги, мислення) для визначення факторів, що дозволяють гуманізувати (індивідуалізувати) навчально-виховний процес в умовах інформаційних технологій; методи статистичної обробки кількісних показників дослідження, імовірнісний, регресійний при аналізі характеру впливу психологічних особливостей особистості на ефективність навчання залежно від методики навчання.

Методологічною основою дослідження є: філософські концепції про цінність та унікальність людського життя, твердження антропологічної гуманної педагогіки про пріоритети інтересів учня в навчально-виховному процесі, гуманна психологія А.Маслоу, психолого-педагогічні концепції особистісно-зорієнтованого навчання й виховання, концепції побудови адаптивних комп'ютерних навчальних програм.

Теоретичну основу дослідження складають фундаментальні педагогічні концепції гуманізації освіти, суб'єкт-суб'єктної взаємодії учасників педагогічного процесу (Г.Балл, І.Бех, М.Берулава, І.Бестужев-Лада, О.Вишневський, М.Євтух, І.Зязюн, В.Ільченко, М.Ярмаченко); психолого-педагогічні концепції особливостей розвитку особистості старшокласників (І.Кон); психолого-педагогічні концепції комп’ютерного навчання (Г.Балл, В.Безпалько, А.Довгяло, М.Жалдак, Г.Костюк, Є.Машбіць, І.Підласий); концепції диференційованого та індивідуального навчання (І.Бех, І.Унт); наукові положення кібернетики, що розглядають навчання як процес управління (Л.Растригін, А.Фельдбаум, Я.Ципкін).

Наукова новизна роботи полягає в подальшому розвитку проблеми теоретичного обґрунтування гуманізації навчально-виховного процесу з використанням інформаційних технологій у старших класах загальноосвітньої школи; уперше розроблені вимоги до побудови комп’ютерних навчальних програм, що дозволяють організувати навчально-виховний процес для кожного учня з урахуванням його індивідуальних особливостей засобами інформаційних технологій; удосконалено практичне вирішення проблеми використання інформаційних технологій, насамперед комп'ютерних мереж, для виховання учнів.

Практичне значення. Розроблена система вибору стратегії навчання в комп'ютерній програмі, пакет прикладних навчальних програм, методика проведення факультативу з використання комп'ютерних мереж для виховання учнів. Отримані результати можуть бути використані при проектуванні освітніх комп'ютерних засобів, у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл. Практична реалізація здійснювалася в роботі зі школярами (середні школи №1, 60 м. Луганська, Лисичанська гімназія), а також у навчальному процесі Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

Особистим внеском у статтях, написаних у співавторстві, є розробка теоретичних основ гуманізації навчально-виховного процесу з використанням інформаційних технологій; розробка формального опису й подання методів навчання в мультимедійних навчальних програмах; дослідження ефективності методів навчання для учнів з різними рівнями здібностей до навчання, методична схема використання комп’ютерних мереж для підвищення ефективності навчально-виховного процесу; розробка системи вибору методу навчання в адаптивних навчальних програмах залежно від вимог гуманізації.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні результати досліджень обговорювалися на міжнародній науково-практичній конференції вчених Московського державного автомобільно-дорожного інституту (Технічного університету) і Луганського сільськогосподарського інституту (Москва, Луганськ, 1997 р.); на I Українській науково-методичній конференції “Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України” (Одеса, 1992 р.), міжвузівській науково-практичній конференції “Нові інформаційні технології в навчальному процесі загальноосвітньої школи та вузу” (Київ, 1995 р.), на Всеукраїнській науково-методичній конференції “Нові педагогічні технології в контексті сучасних концепцій змісту освіти” (Луганськ, 1998 р.), на науково-методичній конференції “Застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі і науково-дослідній роботі” (Алчевськ, 1999 р.) та на науково-методичних конференціях викладачів ЛДПУ (Луганськ, 1992–2000).

Публікації. Основній зміст відображено в 11 публікаціях, надрукованих у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій, серед яких 3 одноособові статті у фахових педагогічних виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Мета, зміст, логіка дослідження обумовили структуру роботи, яка складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел
(277 найменувань) та 5 додатків (на 23 сторінках). Повний текст дисертації складає 206 сторінок. Дисертація містить 45 таблиць, 70 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми гуманізації навчально-виховного процесу з використанням інформаційних технологій, формулюються гіпотеза, мета і завдання дослідження. Визначаються предмет, методи та об’єкт дослідження, розкривається наукова новизна і практичне значення роботи.

Перший розділ "Теоретико-методологічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в старших класах загальноосвітніх середніх шкіл в умовах інформаційних технологій" містить комплексний аналіз основних складових теми: сутності гуманізації навчально-виховного процесу з використанням інформаційних технологій, психолого-педагогічних вимог до організації навчально-виховного процесу з використанням інформаційних технологій, існуючих підходів до конструювання навчальних програм.

Освіта повинна враховувати тенденції розвитку різних сфер життєдіяльності людини: сучасних технологій, науки, духовної культури, національної ідеї суспільства, загальнолюдської моралі, екології та багатьох інших. Об’єднуючим, системоутворюючим елементом урахування цих факторів має стати гуманізація навчально-виховного процесу, розробка для кожного учня оптимальної навчально-виховної методики.

Значний внесок в опис теоретичних положень гуманізації процесу навчання зробили праці Я.Коменського, Я.Корчака, А.Макаренка, М.Монтессорі, Ж.-Ж.Руссо, Г.Сковороди, В.Сухомлинського, К.Ушинського. Ці вчені показали необхідність пріоритету інтересів розвитку особистості в навчально-виховному процесі. У розділі аналізуються сучасні погляди на тлумачення гуманізму, гуманізації. При розкритті поняття “гуманізм” нами враховано, що в педагогічній і філософській літературі існує парадигмальна поліфонія у його визначенні. Різних акцентів набуває це поняття у філософії при розгляді його як сукупності поглядів, що виражають повагу до гідності та прав людини. Інший підхід до визначення поняття “гуманізм” полягає у трактуванні його як принципу світогляду, позначення моральних, етичних якостей особи, її права на щастя. Гуманізм визначається також як система ставлення до людини як до вищої цінності.

Таким чином, суть гуманізму в освіті – в орієнтації навчання та освітнього процесу в цілому на учня; у створенні максимально сприятливих умов для його оволодіння соціально накопиченим досвідом, який реалізується в змісті навчання; у розвитку й прояві творчої індивідуальності. Особливість системи навчально-виховного процесу з використанням інформаційних технологій полягає в технічній природі інформаційних технологій, у доповненні стандартної структури педагогічного діалогу “учитель – учень” спілкуванням “учитель – комп’ютер – учень”. Технічна природа інформаційних технологій і загальнолюдська природа поняття “гуманізм” не суперечитимуть одна одній, якщо в основу методів використання інформаційних технологій в освіті покласти принцип пріоритету інтересів особи.

На основі аналізу існуючих підходів сформульовано систему критеріїв гуманізації навчально-виховного процесу з використанням інформаційних технологій: відповідність об’єктивних факторів розвитку суспільства (наявність національної самосвідомості, розвиненість громадянського суспільства, систем моралі, соціальне благополуччя) інтересам усебічного розвитку особистості; відповідність міжособистісних відносин у навчально-виховному процесі принципам рівності, співробітництва в досягненні спільної мети, відмова від авторитарних методів; відповідність змісту і методів навчання цілям розвитку особистості, її здібностям, індивідуальним особливостям та інтересам; виключення можливих негативних впливів інформаційних технологій на здоров’я, психіку й поведінку людини; створення ресурсів освітнього процесу, що дозволяють одержати освіту самостійно особам, які мають об’єктивні й суб’єктивні обмеження щодо звичайних способів навчання; створення ресурсів виховного процесу, що дозволяють одержати доступ до скарбів світової культури за допомогою мережі Internet.

Теоретичні основи гуманізації навчально-виховного процесу з використанням інформаційних технологій базуються на педагогічних концепціях (І.Підласий, В.Лозова, Т.Ільїна, В.Оконь, І.Харламов, В.Петрусинський), які розглядають навчання й виховання як багатофакторний і динамічний процес. Формалізація методів навчання базується на існуючих класифікаціях методів (Ю.Бабанський, В.Безпалько, М.Данилов, Б.Єсипов, І.Лернер, М.Махмутов, В.Петрусинський, М.Скаткін, І.Харламов). Однак багато із запропонованих методів навчання, як зазначав Є.Машбіць, не можуть бути формалізовані й використовуватися в комп’ютерних навчальних системах. Проведений аналіз дозволяє зробити висновок про те, що наявні комп'ютерні методи навчання не враховують вимоги гуманізації, не існує формалізованих теорій вибору методів залежно від індивідуальних особливостей учня.

Проведений аналіз психологічних концепцій дозволяє стверджувати, що існуючі теорії можуть бути використані при розробці навчально-виховних методик, але вони також не формалізовані. Більшість розглянутих теорій не враховує вимог пріоритету інтересів особистості учня і його індивідуальності.

Використання комп'ютерів у навчально-виховному процесі дозволяє уточнити тлумачення індивідуалізації та диференціації навчання, для визначення яких у педагогічній науці існує кілька підходів. Аналіз різних джерел дозволяє зробити висновок про те, що індивідуалізація навчально-виховного процесу – це гнучка динамічна система навчання й виховання, розроблена для кожного учня залежно від його індивідуальних особливостей. Диференціація учнів дозволяє будувати формалізовані системи вибору методу навчання залежно від приналежності учня до певної підгрупи. Число підгруп, на які диференціюють учнів, визначається більшістю дослідників інтуїтивно і дорівнює трьом чи чотирьом. Використання інформаційних технологій дозволяє, як правило, індивідуалізувати навчання без розподілу учнів на “сильних” і “слабких”, тоді кожен учень може навчатися в індивідуальному темпі за спеціально підібраною методикою, у комфортних умовах без можливих негативних впливів від страху виявитися в групі “слабких” учнів.

Використання інформаційних технологій передбачає формалізований підхід до опису навчально-виховного процесу для реалізації в комп’ютерних системах методів навчання й виховання, систем індивідуалізації. У працях Л.Растригіна, О.Меняйленка вказано на можливість використання методів кібернетики, теорії управління, принципу зворотного зв’язку для оптимального навчання в рамках обраної структури, на необхідність використання ймовірнісних методів при моделюванні навчально-виховного процесу, оскільки на нього діє багато збурюючих факторів, які неможливо точно оцінити.

Для формального опису системи індивідуалізації навчально-виховного процесу необхідно вибрати здібності, які можна виміряти й оцінити. Як основні доцільно вибрати психологічні характеристики здатності людини до навчання – пам’ять, увагу й мислення. Результати досліджень пам’яті, уваги й мислення вказують на вплив даних показників на процес навчання. Однак, з огляду на багатофакторність і складність цих параметрів, механізми їх впливу на процес навчання вивчені недостатньо. Індивідуальність визначається не тільки здібностями, а також характером, темпераментом, інстинктом і деякими іншими характеристиками особистості, але точна оцінка даних параметрів неможлива. Отже, їх не можна формалізувати й використовувати в навчальних комп’ютерних системах.

Існуючі методи побудови навчальних комп’ютерних систем, які базуються на лінійних, розгалужених, змішаних, “логічних” схемах, непридатні для розробки навчальних програм з урахуванням принципів гуманізму, вимог урахування індивідуальних особливостей учня. Як основну доцільно використовувати теорію адаптивних програм, що дозволяє підстроювати навчальну систему під особливості конкретного учня.

Установлено, що потенціал комп’ютерної мережі Internet має бути використаний в інтересах учня як засіб, котрий дозволяє розширити можливості для доступу до глобальних баз знань і культурних досягнень, підсилити роль учителя у виховному процесі, формувати планетарне мислення, почуття патріотизму, високу духовність, використовуючи комунікативні можливості мереж для виховання духу колективізму, взаємодопомоги.

У другому розділі “Розробка й дослідження шляхів та засобів гуманізації навчально-виховного процесу в умовах інформаційних технологій" наведено результати експерименту, що досліджує індивідуальні особливості (психологічні особливості пам’яті, уваги й мислення) учнів старших класів, ефективність комп’ютерних методів навчання, визначається ефективність різних комп'ютерних методик навчання для учнів з відмінними рівнями пам’яті, уваги й мислення. За результатами експерименту встановлено характер залежності ефективності методик від індивідуальних властивостей учнів. В експерименті було задіяно понад 300 учнів старших класів середніх шкіл, розроблено систему вибору комп'ютерного методу навчання залежно від індивідуальних особливостей, створено систему індивідуальної виховної роботи з використанням комп’ютерної мережі Internet, можливостей пошукових серверів для доступу до досягнень світової культури.

Імовірнісні характеристики параметрів визначалися статистично. Для виключення інтерсуб’єктивних впливів експериментаторів вимірювання параметрів індивідуальних особливостей учнів проводилися за допомогою комп’ютерного тестування. Таким чином досягалася рівність умов експерименту для всіх учнів; вірогідність експерименту забезпечувалась автоматизованим способом збору даних та їх обробкою з використанням комп’ютерів. Для тестування психологічних параметрів на основі існуючих методик були розроблені адаптовані комп'ютерні програми. Отримані характеристики пам’яті, уваги й мислення розглядалися як системи випадкових величин. Для вивчення даної системи визначалися основні ймовірнісні характеристики: надійні інтервали, дисперсії, полігони розподілу.

Результати досліджень свідчать про існування значних відмінностей у характеристиках пам’яті, мислення, уваги учнів. Установлено багатофакторність даних параметрів і складність механізму психологічних явищ у процесі навчання. Виявлено, що розподіли психологічних параметрів в обраних групах мають різну кількість локальних максимумів – від 1 до 5, що вказує на необхідність диференціювати учнів за здібностями, розбивати їх на 2, 3, 4 чи 5 підгруп і розробляти методики навчання для кожної підгрупи. Дані результати підтверджують пропозиції розбивати учнів на 3, 4 підгрупи, однак дозволяють робити це не інтуїтивно, і варіювати число підгруп залежно від психологічних особливостей.

На наступному етапі експерименту досліджувалася залежність ефективності різних методів навчання при використанні їх за допомогою комп’ютерів від індивідуальних психологічних особливостей учнів. Як величини, що характеризують ефективність методу навчання, були обрані оцінки успішності і час навчання. За експериментальні групи вибиралися класи учнів. Отримані результати свідчать про високу ефективність комп’ютерних методів навчання. Середня оцінка успішності для комп’ютерних методів лежить в інтервалі 0.72–0.8, що відповідає в середньому оцінці 4 (8–9 за дванадцятибальною шкалою), тоді як для попереднього тесту оцінка знаходиться в інтервалі 0.44–0.57 (5–7).

За допомогою кореляційного аналізу встановлено, що відсутня стійка кореляційна залежність між більшістю психологічних параметрів і оцінками знань. Значення коефіцієнтів кореляції між оцінками успішності, отриманими за допомогою комп’ютерного тестування, і параметрами пам’яті, уваги й мислення вище, ніж для традиційних оцінок. У випадку комп’ютерного тестування коефіцієнти кореляції між успішністю й рівнями вербальної пам’яті і мислення дорівнюють 0.13, для рівня числової пам’яті – 0.19, для рівня уваги – ?0.17. Отримані дані значно вищі за відповідні значення коефіцієнтів кореляції для традиційних оцінок успішності. Це вказує на суб’єктивність оцінок, що виставляються вчителем традиційним способом, і на необхідність оцінювати успішність за допомогою комп’ютерного тестування. Отримані результати означають, що вплив кожного з розглянутих факторів на систему обмежений, а також, що на успішність діють збурюючі параметри. Тому особливості психологічних параметрів потрібно враховувати на початковому етапі навчання для вибору оптимальної методики навчання залежно від приналежності учня до тієї чи іншої підгрупи. На наступних етапах необхідно скористатися методами кібернетики, використовувати адаптивну систему, що враховує результати навчання на попередньому етапі й настроюється на конкретного учня – вибирає для нього оптимальну методику навчання.

Таблиця 1

Результати дослідження ефективності різних методів навчання для підгруп, диференційованих за параметрами пам’яті, уваги й мислення

№ експериментальної групи

(метод навчання) | Середня успішність для підгруп,
упорядкованих за спаданням психологічних параметрів

1-а група

(проблемний) |

0.76, 0.65, 0.72, 0.74, 0.78 | 0.72, 0.79, 0.64, 0.71 | 0.67, 0.75, 0.69, 0.73 | 0.73, 0.7, 0.69, 0.83 | 0.65, 0.76, 0.78, 0.69, 0.67 | 0.73, 0.74, 0.64, 0.78 | 0.75, 0.63, 0.75, 0.67 | 0.8, 0.71, 0.7

2-а група

(аналітико- синтетичний) | 0.78, 0.76, 0.76 | 0.89, 0.72, 0.74, 0.79 | 0.76, 0.75, 0.78 | 0.76, 0.74, 0.79, 0.74 | 0.79, 0.73, 0.81, 0.72 | 0.74, 0.76, 0.74, 0.85, 0.72 | 0.74, 0.77, 0.76 | 0.76, 0.76, 0.76

3-я група

(практичний) | 0.83, 0.78, 0.81, 0.82, 0.78 | 0.72, 0.8, 0.82, 0.83 | 0.84, 0.78, 0.8 | 0.72, 0.84, 0.82, 0.72 | 0.72, 0.8, 0.83 | 0.81, 0.81, 0.72, 0.92, 0.78 | 0.8, 0.82, 0.8 | 0.78, 0.84, 0.81

4-а група

(репродуктивний) | 0.65, 0.83, 0.73 | 0.72, 0.76, 0.77, 0.77 | 0.69, 0.73, 0.79, 0.83 | 0.81, 0.76, 0.72, 0.72 | 0.61, 0.83. 0.74,.0.78, 0.64 | 0.78, 0.71, 0.83, 0.8 | 0.71, 0.81, 0.78 | 0.71, 0.79, 0.75

5-а група

(модифікований репродуктивний) | 0.75, 0.85, 0.88, 0.87 | 0.73, 0.81, 0.88, 0.84 | 0.69, 0.88, 0.78, 0.87 | 0.89, 0.83, 0.82, 0.8, 0.83, 0.67 | 0.85,.0.76, 0.81, 0.89 | 0.83, 0.78, 0.83, 0.83, 0.83 | 0.83, 0.78, 0.82, 0.86 | 0.78, 0.81, 0.85

6-а група

(пояснювально -ілюстративний) | 0.72, 0.81, 0.86 | 0.75, 0.78, 0.78, 0.91 | 0.72, 0.85, 0.75, 0.91 | 1, 0.81, 0.77, 0.8, 0.78 | 0.88, 0.83. 0.72, 0.8, 0.72 | 0.8, 0.79, 0.8, 0.85 | 0.69, 0.79, 0.85, 0.93 | 0.78, 0.86, 0.79

На наступному етапі експерименту досліджувалась ефективність різних методів для учнів з відмінними рівнями пам’яті, уваги й мислення. Для кожного учня визначався рівень попередніх знань і підгрупа, до якої він відноситься за рівнем пам’яті, уваги й мислення. Результати експерименту, що характеризують ефективність різних методів навчання для підгруп, диференційованих за психологічними параметрами, наведені в табл. 1, де – обсяг пам’яті на числа; – обсяг пам’яті на беззмістовні буквосполучення; – обсяг пам’яті на слова; 1– стійкість уваги (час); 2– здатність уваги до переключення (час); 1– коефіцієнт інтелекту; 2– рівень мислення на “складні аналогії”; 3– рівень мислення на “числові закономірності”.

Установлено, що ефективність різних методів навчання для підгруп учнів, диференційованих за параметрами пам’яті, уваги й мислення, значно відрізняється. Так, успішність для учнів з високою пам’яттю на склади максимального значення 0.91 набуває для пояснювально-ілюстративного методу. Для учнів з низькою пам’яттю на числа і слова максимальні результати успішності 0.83 і 0.84 дає практичний метод. Найкращий приріст для цих учнів дає аналітико-синтетичний метод. Для учнів з високим рівнем стійкості уваги максимальний результат успішності (1) показав пояснювально-ілюстративний метод. Модифікований репродуктивний метод найбільше підходить для учнів зі слабкою увагою (успішність 0.83). Отримані результати ефективності різних методів навчання свідчать про вплив індивідуальних психологічних особливостей учня на ефективність різних методів навчання й повинні бути використані для вибору початкового методу навчання в адаптивних навчальних системах, що дозволяють враховувати вимоги гуманізації.

Таким чином, у результаті експерименту встановлено, що ефективність навчання для учнів з розходженнями в параметрах пам’яті, уваги й мислення залежить від обраного методу навчання.

Вимоги гуманізації та індивідуалізації до комп’ютерних навчальних систем формалізовані у вигляді системи вибору стратегії навчання в адаптивній навчальній програмі, наведеній на рис. 1.

Рис. 1. Система вибору методик в адаптивних навчальних системах

Система навчання містить опис різних методів навчання m1,…,mn. Для учня вибирається початкова методика навчання, що відповідає приналежності учня до визначеної групи поч. Вибір початкової методики здійснюється відповідно до результатів, описаних вище, які дозволяють диференціювати учнів залежно від рівня параметрів пам’яті, уваги й мислення. Задається обсяг навчальної інформації V, а також час навчання T. Учень у даній структурній схемі характеризується параметрами уваги, пам’яті й мислення та попереднім рівнем навчання
(, ,, ui-1). Після вивчення деякої порції навчального матеріалу фіксуються значення оцінки успішності ui і час навчання ti, що відповідають методиці mi. З урахуванням того, що на отримані результати в процесі навчання впливали випадкові збурення , уточнюється оцінка ефективності обраної методики навчання за рекурентними формулами стохастичної апроксимації. Згідно з отриманими результатами на наступному кроці навчання вибирається методика за максимальним критерієм. У випадку завершення часу навчання зберігаються поточні установки, що дозволять продовжити навчання після перерви.

На основі описаного алгоритму був розроблений пакет навчальних програм для вивчення програмування в середовищі Delphi. У даному пакеті максимально враховані інтереси особистості учня, йому пропонується навчання під управлінням електронного помічника, що автоматично вибиратиме оптимальну для нього методику навчання. Така програма дозволяє максимально гуманізувати процес навчання за допомогою інформаційних технологій. Крім цього, дана система дозволяє в процесі педагогічного пошуку додавати нові методики.

У межах реалізації запропонованих засобів гуманізації нами було розроблено програму і зміст цілісного факультативного курсу для учнів XI класу з тематики “Робота в мережі Internet”. Основний напрямок курсу – виховання особистості. При цьому розглядається підхід, який дозволяє спланувати керуючу діяльність учителя щодо організації роботи учнів у комп’ютерній мережі з урахуванням вимог цілей виховання і принципу гуманізму в освіті. Ключовим моментом в управлінні діяльністю учня в навчально-виховному процесі в умовах інформаційних технологій є навчання пошуку інформації засобами Internet. У процесі навчання роботи з пошуковими серверами вчитель може використовувати для прикладів ключових слів, фраз такі елементи, що відповідають багатоплановим виховним цілям.

Результати дисертаційного дослідження дозволяють зробити такі висновки.

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Дане дослідження не вирішує всіх проблем гуманізації навчально-виховного процесу в умовах інформаційних технологій. Подальшого вивчення потребує питання діалогу учня з комп'ютером, захисту дітей від негативної інформації Internet.

Основні положення дисертаційної роботи відображені в таких публікаціях.

1. Семенов Н.А. Исследование индивидуальных психологических особенностей учеников // Гуманізація навчально-виховного процесу. Науково-методичний збірник. (Випуск XI). – Словянск: Видавничий центр СДПІ, 2001. – C. 306-308.

2. Семенов Н.А. Об одном способе представления методик обучения в мультимедийном курсе по информатике // Вісн. Луган. держ. пед. уні-ту ім. Тараса Шевченка (педагогічні науки). – 2000. –№ 2. – C. 244-247.

3. Семенов Н.А. Использование сети Internet для поиска научной информации в процессе обучения студентов университета // Вісн. Луган. держ. пед. уні-ту ім. Тараса Шевченка (педагогічні науки). – 2000. – № 1.

4. Семенов Н.А., Гойденко А.В., Филиппов С.В. Исследование эффективности различных структур представления учебного материала в обучающих программах // Вісн. Луган. держ. пед. уні-ту ім. Тараса Шевченка (педагогічні науки). -2000. -№ 2. – C. 247-249.

5. Меняйленко О.С., Семенов М.А. Використання комп'ютера для визначення груп учнів при диференційованому методі навчання // Освіта на Луганщині. – 1997. – N 3. – 1997. – C. 68-69.

6. Меняйленко А.С., Семенов Н.А., Чебанов С.В. Исследование эффективности компьютерных обучающих программ // Застосування комп’ютерних технологiй у навчальному процесi i науково-дослiднiй роботi: Матерiали науково-методичної конференції /ВШБ-IЕМ. Редкол.: акад. АЕН України А.Г.Михайловський (в дп. ред.) iншi. - Алчевськ, 1999 р. – C. 87-91.

7. Меняйленко А.С., Семенов Н.А. Исследование вероятностных параметров внимания и их взаимосвязь с успеваемостью обучающихся // Информационные технологии: Сборник трудов. Выпуск 2. Луганск. Научно исследовательский и проектно-конструкторский институт "Искра". - Луганск, 1998. – C. 215-219.

8. Меняйленко О.С., Семенов М.А. Комп'ютерне тестування індивідуальних особливостей //Нові педагогічні технології в контексті сучасних концепцій змісту освіти: Збірник статей за матеріалами Всеукраїнської науково-методичної конференції (Луганськ. 17-18 березня 1998 р.) /Ред. кол.: О.І. Пометун (відп. редактор) та ін. – Луганськ: ЛДПІ, 1998. – C. 197-198.

9. Семенов Н.А. Возможности новых информационных технологий в построении моделей обучения с учетом индивидуальных особенностей учеников // Научные труды международной научно-практической конференции ученых Московского государственного автомобильно-дорожного института (Технического университета) и Луганского сельскохозяйственного института (4-5 декабря 1997 года) Москва-Луганск: Изд-во МАДИ-(TУ) – ЛСХИ, 1997. – C. 68-70.

10. Меняйленко А.С., Семенов Н.А. Компьютерные методы оценки успеваемости учащихся // Новые технологии в обучении: Сборник научно методических работ преподавателей физ.-мат. фак., посвященный 70-летию института/ Луган. гос. пед. ин-т им. Т.Г. Шевченко. – Луганск, 1993. – C. 81-87.

11. Меняйленко А.С., Семенов Н.А. Оценка параметров корреляционной зависимости между успеваемостью учащихся и их оперативной памятью //Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України: Тези докл. I Української наук.-метод. конф., 7-11 вересня 1992 р. – Одеса, – Київ, 1992. – C. 183-184.

Семенов М.А. Гуманізація навчально-виховного процесу в старших класах загальноосвітніх середніх шкіл в умовах інформаційних технологій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук за фахом 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, 2001.

Дисертація присвячена розробці теоретичних основ гуманізації навчально-виховного процесу в старших класах з використанням комп’ютерних технологій.

Розроблено й запропоновано систему гуманізації навчально-виховного процесу з використанням інформаційних технологій, котра реалізована в системі адаптованого вибору методів в навчальних системах залежно від індивідуальних особливостей учня. Установлено ефективність різних методів навчання для учнів з різними рівнями пам’яті, уваги й мислення. Запропоновано схему використання інформаційних технологій у вихованні учнів старших класів.

Ключові слова: гуманізація навчально-виховного процесу, індивідуалізація навчально-виховного процесу, адаптована навчальна система, комп’ютерний метод навчання, вибір методу навчання, виховання з використанням комп’ютерних засобів.

Семенов Н.А. Гуманизация учебно-воспитательного процесса в старших классах общеобразовательных средних школ в условиях информационных технологий. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 – общая педагогика и история педагогики. – Луганский государственный педагогический университет имени Тараса Шевченко, 2001.

Диссертация посвящена разработке теоретических основ гуманизации учебно-воспитательного процесса в старших классах с использованием компьютерных технологий. Разработана методика дифференциации учащихся по параметрам памяти, внимания и мышления на 2-5 подгрупп, основанная на результатах психологического тестирования.

Определена эффективность различных методов обучения для учащихся с различными уровнями памяти, внимания и мышления. Успеваемость для учащихся с высокой памятью максимальное значение 0.91 (вероятностная оценка) принимает для объяснительно-иллюстративного метода. Для учащихся с низкой памятью максимальные результаты успеваемости 0.83 и 0.84 дает практический метод. Наилучший прирост для этих учащихся дает аналитико-синтетический метод. Для учащихся с высоким уровнем устойчивости внимания максимальный результат успеваемости 1 показал объяснительно-иллюстративный метод. Модифицирован-ный репродуктивный метод наиболее подходит для учащихся со слабым вниманием (успеваемость 0.83). Данный результат позволяет выбирать метод обучения на начальном этапе.

Разработана и предложена система гуманизации учебно-воспитательного процесса с использованием информационных технологий, реализованная в системе адаптированного выбора методов обучения в обучающих системах в зависимости от индивидуальных особенностей ученика. В данной системе метод обучения на начальном этапе выбирается в зависимости от принадлежности ученика к дифференцированной группе. Затем метод обучения может меняться за счет уточнения оценки эффективности метода по формулам стохастической аппроксимации. Предложена схема использования информационных технологий в воспитании учеников старших классов.

Ключевые слова: гуманизация учебно-воспитательного процесса, индивидуализация учебно-воспитательного процесса, адаптированная обучающая система, компьютерный метод обучения, выбор метода обучения, воспитание с использованием компьютерных средств.

Semenov M.A. Humanization of teaching and educational process in the higher form of Secondary schools by means of information technologies. – Manuscript.

A candidate dissertation on Pedagogy in specialty 13.00.01 – Common Pedagogic and History of Pedagogic. –Luhansk Taras Shevchenko Pedagogical University, 2001.

The dissertation is devoted to the development of theoretical grounds of educational process's humanization in the higher forms by means of computer technologies.

The system of teaching and educational process's humanization with the use of information technologies has been developed and recommended. This system has been imlemented in the process of adapted choice of the methods of teaching in educational systems with regard to a pupil's individual characteristics.

The fact that the use of the proposed system raises the efficiency of teaching and educational process has been proved.

The scheme of the use of information technologies in educational process of the higher forms' pupels has been proposed. The set of multimedia educational programs based on the grounds of Delphi programming has been developed.

Key words: humanization of teaching and educatioal process, individualization of teaching and educational procees, adapted educational system computer method of teaching, choice of the method of teaching, education by means of computer technologies.