НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"

Стадницька Наталія Євгенівна

УДК.547.543:547.26.122

Синтез та властивості деяких гетеро- та карбоциклічних похідних тіосульфокислот

02.00.03 – органічна хімія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата хімічних наук

Львів-2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті "Львівська політехніка" Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - кандидат хімічних наук, доцент Лубенець Віра Ільківна, Національний університет "Львівська політехніка", доцент кафедри технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології

Офіційні опоненти - доктор хімічних наук, професор Ільченко Андрій Якович, Інститут органічної хімії НАН України, провідний науковий співробітник

доктор хімічних наук, професор Грищук Богдан Дмитрович, Тернопільський державний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, завідувач кафедри хімії

Провідна установа – Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України, кафедра органічної хімії, м. Харків

Захист відбудеться " 07 " вересня 2001 р. о_1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.01 у Національному університеті "Львівська політехніка" (79013, Львів-13, пл. Св. Юра ?, ауд. 240).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету "Львівська політехніка" (79013, Львів, вул.Професорська,1)

Автореферат розісланий " 04 " серпня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, Д 35.052.01 Скорохода В.Й.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтенсивний розвиток хімії сірковмісних органічних сполук зумовлений їх важливим науковим та практичним значенням. Серед них особливе місце займають естери тіосульфокислот загальної формули RSO2SR', що є аналогами природного антибіотику аліцину. Хоча ці сполуки відомі давно, але до цього часу вони є цікавими моделями для вивчення взаємозв'язку між структурою, реакційною здатністю і біологічною активністю. Тіосульфонати є активнішими сульфенілюючими реагентами, ніж дисульфіди і разом з тим стабільнішими в порівнянні з сульфенгалогенідами. Завдяки високій реакційній здатності та широкому спектру біологічної дії тіосульфонати, а також похідні хіноліну, тіазолу, бензімідазолу, бензотіазолу та хінонів запропоновані як лікарські засоби, пестициди, консерванти фруктів та овочів, біоциди для захисту матеріалів від біопошкоджень. Враховуючи практичну цінність тіосульфонатів з одного боку і гетеро- та карбоциклічних фрагментів з іншого, поєднання їх в одній молекулі є, без сумніву, позитивним фактором, який дозволяє одержати сполуки з новим спектром біологічної дії. До теперішнього часу методи їх синтезу та властивості практично не досліджені. Тому актуальним є синтез тіосульфонатів та їх попередників, що містять гетеро- та карбоциклічні фрагменти біля атома сірки різного ступеня окиснення, та вивчення їх біологічної дії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в рамках наукової тематики кафедри технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології Національного університету "Львівська політехніка" – "Розробка теоретичних основ синтезу нових гетероциклічних і хінонових похідних тіолсульфонатів з комплексом корисних біологічно активних властивостей" та "Розробка нових методів синтезу тіосульфонатних похідних аліфатичного, ароматичного і гетероциклічного типів для створення нових біологічно активних сполук" ( № держреєстрації 0100U000518 та 0198U002389)

Мета і задачі дослідження. Розробка методів синтезу і визначення властивостей тіосульфокислот, їх солей, та естерів гетеро- та карбоциклічного ряду - об'єктів подальших хімічних перетворень та потенційних біологічно активних сполук.

Об'єкт дослідження – синтез сірковмісних сполук загальної формули RSO2SR' з різними замісниками та дослiдження їх властивостей.

Предмет дослідження – одержання естерів, що містять гетеро- або карбоциклічний фрагмент біля атома сірки з різним ступенем окиснення.

Методи дослідження –алкілюванням солей тіосульфокислот різними алкілюючими агентами, сульфонілюванням гетероциклічних тіолів, реакціями приєднання тіосульфокислот та їх солей до сполук з кратними зв'язками, а також реакцією заміщення синтезовано ряд різноманітних естерів тіосульфокислот. Будову синтезованих сполук підтверджували даними ПМР, мас- та ІЧ-спектроскопій, склад - елементним аналізом, індивідуальність - методом ТШХ.

Для досягнення поставленої мети необхідно було:

·

· встановити умови алкілювання солей лужних металів тіосульфокислот, що містять фрагменти хіноліну, тіазолу, а також умови сульфонілювання гетероциклічних тіолів синтезованими сульфохлоридами;

· визначити шляхи синтезу сульфонілтіокарбаматів та a-гідроксиалкілових естерів тіосульфокислот;

· показати здатність тіосульфокислот та їх солей вступати в реакції приєднання та заміщення;

· дослідити напрямки практичного використання синтезованих естерів.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті проведених досліджень:

·

· розроблено нові оригінальні методи синтезу тіосульфонатів з гетеро- та карбоциклічними фрагментами біля атома сірки різного ступеня окиснення;

· вперше синтезовано S-хінонові естери тіосульфокислот приєднанням тіосульфокислот та їх солей до хінонів та заміщенням атомів хлору в 2,3-дихлор-1,4-нафтохіноні на тіосульфонатний фрагмент;

· синтезовано раніше не відомими реакціями приєднання тіосульфокислот до ізоціанатів та альдегідів нові сульфонілтіокарбамати і a-гідроксиалкілові естери тіосульфокислот;

· вивчені умови синтезу сульфохлоридів, солей, тіосульфокислот та їх естерів, що містять фрагменти хіноліну, 8-гідроксихіноліну та 2-ацетиламінотіазолу.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено препаративні методики синтезу S-гетероциклічних естерів різних тіосульфокислот сульфонілюванням тіолів, відновленням сульфінових кислот. Запропоновано нові методи одержання та препаративні методики синтезу тіосульфонатів із гетеро- та карбоциклічним фрагментом біля атома сірки різного ступеня окиснення, що дають можливість здійснювати синтез потенційних біологічно активних речовин. Встановлено деякі закономірності залежності структура - активність, які можуть бути використані для спрямованого синтезу біологічно активних сполук. Серед синтезованих тіосульфонатів виявлено речовини, які проявляють протимікробну, рістрегулюючу, антигельмінтну та антибіокорозійну дію.

Особистий внесок здобувача полягає в проведені експериментальних досліджень, обробці отриманих результатів, розшифруванні спектральних даних, формулюванні основних положень і висновків дисертаційної роботи.

Мікробіологічні дослідження проведені в інституті рибного господарства Академії аграрних наук України, в Державному науково-дослідному контрольному інституті ветпрепаратів та кормових добавок та на кафедрі технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології Національного університету "Львівська політехніка".

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідались на науково-технічних конференціях Державного університету "Львівська політехніка" в 1996-2000 роках, на шостій науковій конференції "Львівські хімічні читання - 97" (Львів, 1997 р.), на ХVIII Українській конференції з органічної хімії (м. Дніпропетровськ, 1998 р.), на конференції молодих науковців з органічної хімії (м. Київ, 2000 р.), на міжнародній ХІХ Польсько-Українській конференції "Полімери спеціального застосування" (Польща, м. Радом, 2000 р.) та на міжнародній конференції "Хімія азотовмісних гетероциклів" (м. Харків, 2000 р.).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковано в 6 статтях та 10 тезах доповідей наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 262 найменування та додатку. Матеріали роботи викладені на 153 сторінках машинописного тексту, містять 34 таблиці та 5 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Синтез і властивості тіосполук

В першому розділі дисертаційної роботи викладено огляд літературних джерел останніх досягнень в області синтезу і властивостей тіосульфонатів і SH-сполук.

Синтез тіосульфонатів гетероциклічного ряду

Вихідною субстанцією для синтезу естерів тіосульфокислот (6а-в-9а-в;10а;11а,б;12а) є сульфохлориди (4а-в), фізико-хімічні константи яких в літературі відсутні. Вони легко гідролізують при виділенні, а тому описаними є лише продукти їх перетворень. Нами розроблено методики синтезу, виділення та ідентифікації сульфохлоридів (4а-в) сульфохлоруванням хіноліну, 8-гідроксихіноліну, 2-ацетиламінотіазолу 10 кратним надлишком хлорсульфонової кислоти в жорстких умовах (100-150 0С) протягом кількох годин. Використання сульфокислот (2а-в) для одержання сполук (4а-в) (згідно зі схемою) виявилося недоцільним. Взаємодією водних розчинів сульфіду натрію і гідросульфіду калію з сульфохлоридами (4а-в) вперше одержано солі лужних металів тіосульфокислот (5а-в), з яких алкілюванням диметилсульфатом чи галогеналкілами в спирті або ацетоно-водному середовищі синтезовано S-алкілові естери тіосульфокислот (6а-в; 9а-в; 10а; 11а,б; 12а). Тіосульфоестери (6а-в-9а-в;10а;11а,б;12а) - кристалічні речовини ідентифіковані фізико-хімічними методами (ПМР, ІЧ- та мас-спекроскопії) та даними елементного аналізу.

Відновленням сульфохлориду (4в) одержано сульфінову кислоту (15) і її натрієву сіль (13), які використані для синтезу 3-хлорметилового естеру (14) і діацетилдіамінодитіазолсульфонсульфіду (16). Диспропорціювання кислоти (15) при нагріванні в льодяній оцтовій кислоті не дало очікуваного продукту (16). Тіосульфоестер (16) одержано відновленням сполуки (15) двохлористим оловом в середовищі ацетону в присутності концентрованої хлоридної кислоти.

З метою розширення прикладних можливостей тіосульфонатних похідних 2-меркаптобензотіазолу, 2-меркаптобензімідазолу та інших гетероциклічних тіолів, нами здійснено синтез нових тіосульфонатів (18а-е; 20а,б,г,д; 22г; 24г,д,є), шляхом сульфонілювання тіолів (17; 19; 21; 23) або їх солей відповідними ароматичними і гетероциклічними сульфохлоридами в присутності третинних амінів за наступною схемою.

Для запобігання перебігу конкуруючої взаємодії між утвореним естером тіосульфокислоти і вихідним тіолом, суміш тіолу з третинним аміном (піридин, триетиламін, хінолін, диметиланілін) або водний розчин тіоляту лужного металу вводили поступово, контролюючи методом ТШХ відсутність тіолу або тіоляту в реакційній масі. Нами встановлено, що сульфонілювання тіолятів відбувається значно швидше (2-5 годин) в ацетоно-водному середовищі, ніж сульфонілювання тіолів в присутності третинних амінів в абсолютних розчинниках (24-48 годин).

Практично не вивченими є хімічні властивості тіосульфокислот внаслідок малої стабільності більшості таких кислот. При підкисленні солей (5а,б) нами вперше виділені тіосульфокислоти (25а,б), нерозчинні в більшості органічних розчинників та у воді, розчинні при нагріванні у ДМФА та піридині.

Достатньо відомим є тіолювання ізоціанатів, яке запропоноване як препаративний метод одержання тіокарбаматів. Нами вперше одержані сульфонілтіокарбамати взаємодією тіосульфокислот (25а,28) з феніл- і 3-ізопропеніл-a,a'-диметилбензилізоціанатами (26а,б) в присутності каталітичних кількостей органічних основ (триетиламін).

При ацилюванні біфункціональної тіосульфанілової кислоти (28), атака ізоціанатами проходить по обох реакційних центрах.

Умови ацилювання аміногрупи тіосульфанілової кислоти (28) ізоціанатами встановлені нами на прикладі взаємодії S-етил-4-амінобензолтіосульфонату (30) з ізоціанатами. Реакція проходить в значно м'якших умовах: в інертних розчинниках (бензол, толуол) при температурі 40-60 0С навіть без каталізатора і прискорюється в присутності триетиламіну (контроль методом ТШХ).

Не відомою раніше взаємодією тіосульфокислот з альдегідами синтезовано a-гідроксиалкілові естери тіосульфокислот (34а,б; 35а,б). Як тіосульфонатні складові були використані 3-піридин- (32) і 8-хінолінтіосульфокислоти (25а). Значно вищі виходи в цій реакції досягнені при каталізі процесу кислотами Льюіса в суспензії абсолютних розчинників (хлороформ, хлористий метилен, етер).

З альдегідами взаємодіють також аліфатичні і ароматичні тіосульфокислоти. Їх одержують in situ при підкисленні суспензій їх солей лужних металів (36а,б; 38а,б; 40а,б).

Тіосульфоестери (37а; 39б) дією хлористого тіонілу перетворені у відомі a-хлоралкілові естери (42а; 43б).

Взаємодія хінонів з тіосульфонатними реагентами

З метою вивчення нових хімічних властивостей тіосульфокислот та їх солей проведено їх приєднання до 1,4-бензо- і 1,4-нафтохінонів.

При взаємодії бензохінону (44) з сполуками (45а-є) одержано продукти приєднання (47а-є). У випадку реакції з тіосульфанілат-іоном (45г), який має два нуклеофільні центри, приєднання хінона проходить при низькій температурі селективно по тіосульфонатній групі.

В аналогічних умовах приєднання аміна (30) до бензохінону не відбувається. Продукт реакції (48) виділений лише при кип'ятінні реакційної маси в метанолі протягом п'яти годин.

Тіосульфонати (50а-г) реагують з 1,4-нафтохіноном (49), очевидно, з утворенням малостійкої ароматичної структури (51), яка в ході реакції може окиснюватися вихідним хіноном (49) або киснем повітря, і при цьому спостерігається зміна забарвлення реакційної маси з жовтого (1,4-нафтохінон) через оранжевий до коричневого кольру.

Для синтезу естерів тіосульфокислот з нафтохіноновим франментом досліджено взаємодію 2,3-дихлор-1,4-нафтохінону з солями лужних металів тіосульфокислот. Спроби синтезу цього типу естерів проводились багаторазово науковцями нашої кафедри, але незалежно від природи тіосульфокислоти в протонних і апротонних розчинниках навіть при кімнатній температурі кінцевим продуктом реакції у всіх випадках був виділений дибензтіантрендихінон (54), який, як відомо, є також продуктом взаємодії 2,3-дихлор-1,4-нафтохінону (53) з сульфідом натрію.

Змінюючи умови проведення реакції, нам вдалося, лише знизивши температуру до -15 0С, в апротонних розчинниках і змінюючи порядок змішування реагентів, виділити та ідентифікувати моно- (56а-з) і дизаміщені (57а-в,е,и) продукти взаємодії, з переважаючою кількістю перших і з незначною домішкою сполуки (54) при еквімолярних кількостях реагентів.

При взаємодії 2,3-дихлор-1,4-нафтохінону (53) з двома молекулами солей (55а-в,е,и) одержано в основному продукти дизаміщення (57а-в,е,и) і залежно від зміни температури в границях (-5ё-15 0С) з більшою чи меншою кількістю речовини (54).

Це пояснюється високою реакційною здатністю естерів тіосульфокислот. Очевидно, сполуки типу (56а-з) чи (57а-в,е,и) утворюючись зразу взаємодіють з вихідними реагентами і кінцевим продуктом реакції є сполука (54).

Здатність естерів тіосульфокислот реагувати з солями цих кислот виявлена вперше.

Була розроблена препаративна методика сульфохлорування 2,3-дихлор-1,4-нафтохінону хлорсульфоновою кислотою без використання органічних розчинників. Зазначено, що взаємодія 2,3-дихлор-1,4-нафтохінон-6-сульфохлориду (58) з розчинами сульфіду чи гідросульфіду калію або натрію веде до утворення високоплавкої, погано розчинної у воді та ацетоні сполуки (59).

У зв'язку з цим, для одержання тіосульфоестерів, що містять 2,3-дихлор-1,4-нафтохіноновий фрагмент, нами було проведено сульфонілювання тіолів сульфохлоридом (58).

При взаємодії 2,3-дихлор-1,4-нафтохінону (53) з тіосульфонатом (30) в апротонних розчинниках (толуол, бензол) при кип'ятінні реакційної маси протягом 48 годин в присутності піридину нами одержано кінцевий продукт реакції лише у вигляді стійкої піридинієвої солі (63).

При кип'ятінні цієї ж реакційної маси у протонних розчинниках (метанол, етанол, ізопропанол) проходить заміщення атома хлору аміногрупою етилового естеру 4-амінобензолтіосульфокислоти, але одночасно у вказаних умовах проходить гідроліз продукту заміщення (64) по –S-S- зв'язку з утворенням 2-(4-сульфофеніламіно)-3-хлор-1,4-нафтохінону (65).

Продукт заміщення 2-(4-етилтіосульфонілфеніламіно)-3-хлор-1,4-нафтохінон (64) був виділений лише з виходом 15 % при взаємодії S-етил-4-амінобензолтіосульфонату (30) з хіноном (53) в ДМФА при температурі 50ё60 0С протягом чотирьох діб.

Біологічна активність естерів тіосульфокислот

В результаті спрямованого синтезу серед одержаних речовин виявлені сполуки з широким спектром біологічної дії. Біологічний скринінг проводився за наступними напрямками: пошук ефективних протимікробних засобів, встановлення інгібуючої дії при корозії металів, рістрегулюючої дії та пошук нових антигельмінтних засобів.

Вивчалась бактеріостатична та фунгістатична дія S-алкілових естерів 8-хінолінтіосульфокислоти на тест культурах Bacillus mesentericus, Echerichia coli шт. С-600, St. aureus, Sarcina lutea, Proteus vulgaris, Micrococcus lysodeik, Mycobacterium luteum, Seerratia marcescens, Penicillum chrysogenum, Penicillum vitalae, Aspergillus niger, Pichia quilliermondii, Debaryomyces hansenii, Saccharomyces cerevisiue, Candida tenuis, Candida сurvata, Candida robusta, Candida albicans.

Серед досліджуваних сполук виявлені речовини, які мають чітко виражену: бактерицидну активність - S-метил- (6а) і S-етил-8-хінолінтіосульфонати (7а); фунгіцидну активність - S-етил-8-хінолінтіосульфонат (7а) (стосовно дріжджоподібних грибів); рістстимулюючу активність - S-етил-8-хінолінтіосульфонат (7а); антигельмінтну активність - S-(бензімідазол-2-іл)-4-метоксикарбоніламінобензолтіосульфонат (25б); антибіокорозійну активність – S-метил- (6в), S-етил- (7в) і S-аліл-2-ацетиламіно-5-тіазолтіосульфонати (8в). Виявлено зв'язок між структурою деяких одержаних сполук і біологічною активністю.

ВИСНОВКИ

1. Визначено шляхи синтезу і знайдено препаративно зручні методи одержання нових естерів тіосульфокислот - похідних хіноліну, 8-гідроксихіноліну, 2-амінотіазолу, бензімідазолу, бензотіазолу, бензо- та нафтохінону, що дозволило здійснити спрямований синтез тіосульфонатів, у яких гетеро- або карбоциклічний фрагмент може знаходитися біля атома сірки різного ступеня окиснення. Ці сполуки є цінними сульфенілюючими реагентами в органічному синтезі і цікавими об'єктами для біологічних досліджень.

2. Вперше встановлено, що тіосульфокислоти та їх солі вступають в реакції приєднання до бензо- і 1,4-нафтохінону; при цьому одержано нові гідрохінонові і нафтохінонові естери тіосульфокислот, відповідно. Ця реакція має практичне значення - як новий метод одержання естерів тіосульфокислот.

3. Вивчена реакція 2,3-дихлор-1,4-нафтохінону з солями тіосульфокислот і знайдені умови, при яких отримано продукти моно- або дизаміщення, присутність яких раніше не була виявлена з причини їх високої реакційної здатності і єдиним продуктом реакції вважали дибензтіантрендихінон.

4. Виявлена здатність тіосульфокислот вступати в реакції приєднання до альдегідів та ізоціанатів з одержанням невідомих раніше a-гідроксиалкілових естерів тіосульфокислот та сульфонілтіокарбаматів відповідно. Показано, що реакція тіосульфокислот з ізоціанатами відбувається лише при високих температурах (150ё180 0С) в присутності каталізаторів, а з альдегідами при низьких температурах (-10ё5 0С) шляхом каталізу кислотами Льюіса.

5. Встановлено, що ацилювання S-етил-4-амінобензолтіосульфонату ізоціанатами відбувається в апротонних розчинниках при температурі 40-60 0С без каталізатора і значно прискорюється в його присутності. З'ясовано умови приєднання S-етил-4-амінобензолтіосульфонату до бензохінону та заміщення атома хлору в 2,3-дихлор-1,4-нафтохіноні цим естером.

6. Розроблено зручні препаративні методики одержання 8-хінолін-, 8-гідрокси-5-хінолін- та 2,3-дихлор-1,4-нафтохінон-6-сульфохлоридів. На основі перших двох синтезовано тіосульфокислоти та відповідні натрієві і калієві солі цих кислот, які є вихідними для синтезу нових S-алкілових естерів.

7. Проведено дослідження протимікробних властивостей деяких синтезованих сполук, серед яких знайдено речовини з бактеріостатичними, фунгістатичними, а також рістрегулюючими, антигельмінтними і антибіокорозійними властивостями. В порівнянні з промисловим препаратом хінозолом синтезовані нами S-метил-, S-етил- та S-аліл-8-хінолінтіосульфонати виявилися більш активними протимікробними засобами відносно досліджуваних тест-культур. Досліджено, що (S-бензімідазол-2-іл)-4-метоксикарбоніламінобензолтіосульфонат (25б) по антигельмінтній дії до шлунково-кишкових нематод проявляє екстенсефективність на рівні відомого ефективного антигельмінтика альбендазолу, діючою субстаніцією якого є S-пропілтіо-2-метоксикарбоніламінобензімідазол. S-Метил-, S-етил- S-аліл-2-ацетиламіно-5-тіазолтіосульфонати мають вищу антибіокорозійну активність, ніж промислові антикорозійні оливи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Лубенец В.И., Стадницкая Н.Е., Новиков В.П. Синтез тиосульфонатов - производных хинолина // Журн. орг. хим.- 2000.- Т. 36.- № 6 .- С. 883-885.

2. Стадницька Н.Є., Лубенець В.І., Новіков В.П., Комаровська О.З., Вовк Н.І., Криворучко О.М. Синтез та біологічна активність S-алкіл-(8-хінолін)тіосульфонатів // Фізіологічно активні речовини.- 2000.- № 2(30).- С.27-30.

3. Лубенец В.И., Стадницкая Н.Е., Новиков В.П. Синтез S-a-гидроксиалкиловых эфиров гетероциклических тиосульфокислот // Хим. гетероцикл. сод.- 2001.- № 3.- C.403-404.

4. Помірко Н.Є., Лубенець В.І. Тіолсульфонатні похідні заміщеної сечовини // Вісник ДУ "Львівська політехніка". Хемія, технологія речовин та їх застосування.- 1997.- № 316.- С.83-84.

5. Стадницька Н.Є., Лубенець В.І., Новіков В.П., Шибанова О.Б. Синтез заміщених несеметричних сечовин з тіосульфонатними групами // Вісник ДУ "Львівська політехніка". Хемія, технологія речовин та їх застосування.- 1997.- № 332.- С.210-212.

6. Стадницька Н.Є., Лубенець В.І., Новіков В.П. Алкілові естери 2-ацетиламіно-5-тіазолтіосульфокислоти // Вісник НУ "Львівська політехніка". Хімія, технологія речовин та їх застосування.- 2000.- № 414.- С. 165-167.

7. Стадницька Н.Є., Лубенець В.І., Новіков В.П. Ефіри тіосульфокислот гетероциклічного ряду // Тези доп. VI наук. конф. "Львівські хімічні читання". Львів.-1997.-С.62.

8. Лубенець В.І., Лужецька-Швед О.В., Яріш М.Є.,Стадницька Н.Є., Новіков В.П. Захист будівельних конструкцій від біопошкоджень тіосульфанілатами // Тези доп. VI наук. конф. "Львівські хімічні читання". Львів.-1997.-С.234.

9. Стадницька Н.Є., Болібрух Л.Д., Лубенець В.І., Лужецька-Швед О.В. Взаємодія ізоціанатів з ефірами 4-аміно- і 4-ацетиламінобензолтіосульфокислоти // Тези доп. VI наук. конф. "Львівські хімічні читання". Львів.-1997.-С.61.

10. Стадницька Н.Є., Лубенець В.І., Новіков В.П.. Губицька І.І. Нові сірковмісні сполуки хінолінового ряду // Тези доп. XVIII Укр. конф. з орг. хімії. Дніпропетровськ.-1998.- С. 400.

11. Lubenetc V.I., Stadnytska N.E., Baranovych D.B., Novikov V.P. Synthesis of a- fnd b-hydroxyalkyl esters of thiosulfoacids – preparates for protection against biocorrosion // Abstracts of XІХ Polish-Ukrainian conference "Polymers of special applications".- Rаdоm.-2000.- P. 78.

12. Lubenetc V.I., Zdyrko B.V., Goy О.V., Pаrashchyn J.D., Stadnytska N.E., Novikov V.V., Novikov V.P. Heterocyclic thiosulfonates and sulfamides – new biocide additives to polymers // Abstracts of XІХ Polish-Ukrainian conference "Polymers of special applications".- Rаdоm.-2000.- P. 79.

13. Novikov V.P., Lubenetc V.I., Stadnytska N.E., Novikov V.V. Synthesis and properties thiosulfonate derivatives of 8-hydroxyquinoline – modificators of policondensed polycondensed polymers // Abstracts of XІХ Polish-Ukrainian conference "Polymers of special applications".- Rаdоm.-2000.- P. 80.

14. Novikov V.P., Lubenetc V.I., Stadnytska N.E., Novikov V.V. Synthesis of tiosulfonate biocides based on quinones // Abstracts of XІХ Polish-Ukrainian conference "Polymers of special applications".- Rаdоm.-2000.- P. 97.

15. Лубенець В.І., Стадницька Н.Є., Новіков В.П. Синтез та протимікробна активність тіосульфонатів похідних хіноліну // Тези доп. Міжнар. конференції "Хімія азотвмісних гетероциклів".- Харків.- 2000.- С.250.

16. Лубенець В.І., Паращин Ж.Д., Стадницька Н.Є., Хоміцька Г.М., Новіков В.П.Синтез нових тіосульфонатних похідних бензімідазолу – потенційних біологічно активних сполук // Тези доп. Міжнар. конференції "Хімія азотвмісних гетероциклів".- Харків.- 2000.- С. 251.

АНОТАЦІЯ

Стадницька Н.Є. Синтез та властивості деяких гетеро- та карбоциклічних похідних тіосульфокислот. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.03 – органічна хімія. Національний університет "Львівська політехніка", Львів, 2001 р.

Дисертація присвячена синтезу естерів тіосульфокислот загальної формули RSO2SR' з гетеро- або карбоциклічним фрагментом біля атома сірки різного ступеня окиснення та вивченню властивостей синтезованих сполук для встановлення залежності спектру їх біологічної дії від будови.

Розроблено умови синтезу S-алкіл- 8-хінолін-, 8-гідрокси-5-хінолін-, 2-ацетиламіно-5-тіазолтіосульфонатів алкілюванням лужних солей тіосульфокислот. Запропоновано нові оригінальні методи синтезу тіосульфонатів приєднанням тіосульфокислот до ізоціанатів, альдегідів, хінонів. Заміщенням атомів хлору в 2,3-дихлор-1,4-нафтохіноні на тіосульфонатний фрагмент синтезовано продукти моно- і дизаміщення.

Встановлено деякі закономірності залежності структура - активність, які можуть бути використані для спрямованого синтезу біологічно активних сполук. Серед синтезованих тіосульфонатів виявлено речовини, які проявляють протимікробну, рістрегулюючу, антигельмінтну та антибіокорозійну дію.

Ключові слова: тіосульфонат, тіосульфокислота, естер тіосульфокислоти, сульфенілювання, хінон.

АННОТАЦИЯ

Стадницкая Н.Е. Синтез и свойства некоторых гетеро- и карбоциклических производных тиосульфокислот. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата химических наук по специальности 02.00.03 – органическая химия. Национальный университет "Львовская политехника", Львов, 2001 г.

Диссертация посвящена синтезу эфиров тиосульфокислот общей формулы RSO2SR' с гетеро- или карбоциклическим фрагментом при атоме серы различной степени окисления, а также изучению свойств синтезированных соединений для определения зависимости спектра их биологического действия от строения.

Розработаны условия синтеза S-алкил 8-хинолин-, 8-гидрокси-5-хинолин-, 2-ацетиламино-5-тиазолтиосульфонатов алкилированием щелочных солей тиосульфокислот. Предложены новые оригинальные методы синтеза тиосульфонатов присоединением тиосульфокислот к изоцианатам, альдегидам, хинонам. В результате взаимодействия тиосульфокислот с изоцианатами, альдегидами получены, ранее неизвестные, сульфонилтиокарбаматы и a-оксиалкиловые эфиры тиосульфокислот, соответственно. Присоединением тиосульфокислот к бензо- и 1,4-нафтохинонам синтезированы новые гидрохиноновые и нафтохиноновые эфиры тиосульфокислот. Замещением атомов хлора в 2,3-дихлор-1,4-нафтохиноне на тиосульфонатный фрагмент в зависимости от температуры, растворителя, соотношения и порядка смешивания реагентов синтезированы продукти моно- и дизамещения.

Наведены препаративные методики получения 8-хинолин-, 8-окси-5-хинолин-, и 2,3-дихлор-1,4-нафтохинон-6-сульфохлоридов сульфохлорированием хлорсульфоновой кислотой в жестких условиях. На основании 8-хинолин-, 8-окси-5-хинолинсульфохлоридов синтезированы натриевые и калиевые соли соответствующих тиосульфокислот, а также сами тиосульфокислоты.

Изучена реакция присоединения S-этил-4-аминобензолтиосульфоната к бензохинону и реакция замещения атома хлора в 2,3-дихлор-1,4-нафтохиноне этим эфиром.

Установлены некоторые закономерности зависимости структура - активность, которые могут быть использованы для направленного синтеза биологически активных соединений. Среди синтезированных тиосульфонатов выявлены вещества, которые проявляют противомикробное, рострегулирующее, антигельминтное и антибиокорозийное действие.

Ключевые слова: тиосульфонат, тиосульфокислота, эфир тиосульфокислоты, сульфенилирование, хинон.

SUMMARY

Stadnytska N.Y. Synthesis and properties of some hetero- and carbocyclic derivatives of thiosulfonic acids.- Manuscript.

Thesis for a candidate's degree on speciality 02.00.03 – organic chemistry.- National university "Lvivska polytechnica", Lviv, 2001.

Dissertation deals with synthesis of esters of thiosulfonic acids with general formula RSO2SR' with hetero- or carbocyclic fragments near sulfur atom of different oxidizing degree and with investigation: of properties of synthesized compounds for determination of dependence of biological activiti and structure. Conditions of syntesis of S-alkyl-8-quinoline-, 8-hydroxy-5-quinoline-, 2-acetylamino-5-thiazollethiosulfonates by alkylating of alkali salts of thiosulfoacids were investigated. New original methods of synthesis of thiosulfonates by addition of thiosulfonic acids to izocyanates, aldehydes, quinones were proposed. Products of mono- and disubstitution of chlorine atom in 2,3-dichlor-1,4-naphtoquinone on thiosulfonate fragment were synthesized.

Some conformities of dependence ''structura-activiti'' which can be used for goal-directed synthesis of biologic active compounds were determined. Between synthesized thiosulfonates a compounds with antimicrobical, grown-regulation, antihelmintical and antidamage action were finded.

Key words: thiosulfonate, thiosulfonic acids, esters of thiosulfonic acid, sulfenilation, quionone.