УДК 631.1

Андрійченко Л.В., Хомяк П.В., Рибка В.С., Компанієць В.О.

АГРОЕКОЛОГІЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

Викладено агроекологічні аспекти вирощування озимої пшениці в умовах південного Степу України та обґрунтовано їх економічну доцільність.

Ключові слова: озима пшениця, попередник, сорт, технологія, урожайність, рентабельність.

Представлены агроэкологические аспекты выращивания озимой пшеницы в условиях южной Степи Украины и обоснована их экономическая целесообразность.

Ключевые слова: озимая пшеница, предшественник, сорт, технология, урожайность, рентабельность.

The article presents the agroecological factors of growing winter wheat in conditions of southern Steppe of Ukraine and motivated its economical practicability.

Key words: winter wheat, predecessor, sort, technology, productivity, profitability.

Вступ. Останніми роками Україна впевнено заявляє про себе на світовому ринку зерна дедалі зростаючим обсягом зернового експорту. Зернове господарство країни, в основному, зосереджено в зоні Степу, але тут воно відрізняється своєю нестабільністю [1; 2]. У нинішніх економічних умовах вирішення цієї проблеми стримується через дефіцит матеріально-технічних ресурсів, недостатнє використання генетичного потенціалу сортів, необхідністю оптимізації технології вирощування цієї культури, яка би враховувала біологічні особливості сорту [1].

Одна з головних умов, що визначає величину врожаю зерна в посушливих умовах Степу, - наявність в ґрунті вологи, тому система землеробства тут повинна бути направлена, головним чином, на її накопичення та збереження, ефективне використання рослинами [2; 3]. На вологозабезпеченість зернових, і в першу чергу, озимої пшениці значно впливає попередник, оскільки початковий період її розвитку, включаючи появу сходів, і наступні періоди часто проходять в умовах нестачі вологи.

Для подальшого підвищення врожайності та якості зерна озимої пшениці великого значення набуває підбір нових сортів інтенсивного та напівінтенсивного типу, що відрізняються широкими адаптаційними можливостями до специфічних зональних умов, і які найбільш повно розкривають генетичний потенціал зернової продуктивності [4].

В останні роки в Україні намітилась тенденція до зниження витрат на вирощування сільськогосподарських культур, у тому числі й зернових. А правильний підбір сорту та попередника під озиму пшеницю є найдешевшим та ефективним засобом збільшення її врожайності [5; 6]. У зв'язку з цим і виникла потреба у вивченні цих агроекологічних заходів з метою підвищення продуктивності культури та стабілізації виробництва зерна в різні за метеорологічними умовами роки.

Матеріал і методика досліджень. Дослідження проводили на базі Миколаївського Інституту агропромислового виробництва УААН протягом 2006-2008 рр. Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем південний на карбонатному лесі. Потужність гумусового горизонту - 30 см, кислотність близька до нейтральної (рН 6,8). Повторність у дослідах триразова, площа посівної ділянки - 320 м2, облікової - 200 м2. У досліді № 1 висівали 5 сортів озимої пшениці - Альбатрос одеський (контроль), Куяльник, Вікторія одеська, Селянка, Єрмак, норма висіву - 5 млн шт/га. Озиму пшеницю розміщували за трьома традиційними попередниками: чорним паром, кукурудзою на силосі та озимою пшеницею (стерньовий). Агротехніка в дослідах - загальноприйнята для Степу України. Основне добриво в кількості 0Р60 вносили восени під культивацію, яка передувала передпосівній. У період відновлення весняної вегетації проводили перше підживлення пшениці N40 прикореневим способом, друге - поверхневим способом у кількості N3) перед виходом рослин у трубку. На початку молочної стиглості зерна проводили третє підживлення карбамідом N0.

У досліді № 2 вивчали вплив ресурсного насичення технології та попередників на продуктивність і економічну ефективність вирощування озимої пшениці. Схема включала дві технології вирощування - ресурсоощадну та інтенсивну, на які накладалися три попередника: чорний пар, кукурудза на силос, стерньовий (озима пшениця). Інтенсивна технологія, на відміну від ресурсоощадної, передбачала внесення основного добрива восени під культивацію, три підживлення (N10, та 0) та інтегрований захист посівів від шкодочинних об'єктів. Хімічний захист посівів проводили з урахуванням порогів економічної шкодочинності. Збирання проводили прямим комбайнуванням поділянково самохідним комбайном «Сампо-130». При постановці досліджень керувались методикою, прийнятою в державному сортовипробуванні сільськогосподарських культур [7], дисперсійний аналіз дослідних даних здійснювався на ПЕОМ за Б.А. Доспєховим [8].

Економічна оцінка результатів дослідів проводилася відповідно до загальноприйнятих методик, розроблених в Інституті зернового господарства

Залежно від рівня врожайності та якості отриманого зерна формувалися й інші економічні показники. Зокрема, вирощування озимої пшениці за чорним паром було не лише найдешевшим (у середньому 914,6 грн/т), але й найбільш прибутковим

УААН, ННЦ «Інститут аграрної економіки УААН» та інших науково-дослідних установах. При розрахунках основними критеріями були прийняті: собівартість одиниці продукції, прибуток на гектар посіву всього і в тому числі додатковий, а також рівень рентабельності. Витрати на гектар посіву та собівартість одиниці продукції при застосуванні різних елементів технології вирощування озимої пшениці обчислювалися на основі складених технологічних карт та чинних методичних рекомендацій [9; 10]. Ці показники були розраховані за нормативами і розцінками, що діють в господарствах степової зони. Вартість зернової продукції в розрахунку на гектар площі визначена за серед- ньоринковими цінами залежно від класу зерна станом на початок 2010 р. Чистий прибуток розраховано як різницю між вартістю врожаю і виробничими затратами (собівартістю) на його одержання.

Результати досліджень. Результати сортовипробування різних сортів озимої пшениці (табл. 1) показали, що в умовах південного Степу України незамінним попередником, що забезпечує накопичення достатніх запасів вологи та поживних речовин, а отже, і формування найвищого рівня врожайності, є чорний пар. Середній рівень урожайності за досліджуваними сортами становив