ПРОДУКТИВНІСТЬ ГІБРИДІВ СОНЯШНИКУ СЕЛЕКЦІЇ А.М.Г. "МАГРОСЕЛЕКТ" НА РІЗНИХ ФОНАХ МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ В УМОВАХ СКОРОЧЕНОЇ РОТАЦІЇ

У статті наведені результати досліджень по вивченню продуктивності гібридів соняшнику селекції А.М.Г. "Магроселект" на різних фонах мінерального живлення у короткоротаційній трипільній сівозміні в умовах південного Степу України.

In the article the researches results are directed. It was investigated the productivity hybrids sunflowers selection of "A.M.G.-Magroselect" on variety backgrounds of fertilizers in short term crop rotation in the condition of south Ukraine Steppe.

Соняшник є провідною олійною культурою як в області так і по всій Україні. Через низькі витрати обігових коштів та високу ліквідність продукції виробництво даної культури навіть за рівнем врожайності 5 ц/га вважається рентабельним. Його виробництво суттєво впливає на економічну ситуацію в південному регіоні - він посідає перше місце за рівнем рентабельності, а також покращує фінансовий стан сільськогосподарських підприємств. За статистичними даними, в багатьох агропідприємствах півдня України на соняшник припадає 55-75 % прибутку від рослинництва [2, 3].

Так, за оперативними даними міністерства АПУ, площа посіву соняшнику в 2003 році по Україні склала 4,1 млн га при врожайності його насіння 11,3 ц/га, в 2004 р. цей показник склав 3,2 млн га та 9,9 ц/га відповідно, а в 2007 р. площі посіву сягнули 5,0 млн га. Таким чином, термін ротації соняшнику в сівозміні скоротився з рекомендованих 8-10 до 3-5 років, або його вирощують навіть у беззмінних посівах. Неминучим наслідком цих змін стало різке падіння його врожайності до рівня 7,8-11,2 ц/га [1, 4, 5].

З наведених даних видно, що виробництво соняшнику та продуктів його переробки завжди буде однією з пріоритетних галузей народного господарства. Але проблема підвищення економічної ефективності виробництва насіння соняшнику все ще залишається актуальною.

Відомо, що головними причинами зменшення продуктивності при скороченні терміну повернення соняшнику на попереднє місце в сівозміні є як порушення водного та поживного режимів ґрунту, так і розповсюдження в посівах специфічних бур'янів і хвороб (вовчок, біла гниль, іржа, несправжня борошниста роса, вертицильоз, альтернаріоз, фомоз, фомопсис тощо).

Якщо питання, пов'язані з порушенням водного та поживного режиму ґрунту можливо вирішити шляхом впровадження в короткоротаційну сівозміну ланки пар - озимі - соняшник та внесенням раціональних доз мінеральних добрив на заплановану врожайність, то погіршення фітосанітарного стану посівів соняшнику вирішується виключно за допомогою імунних сортів та гібридів. Але переважна більшість вітчизняних сортів та гібридів не пристосовані до скороченого терміну ротації (3-5 років) і не витримують фітопатогенного навантаження ґрунту, тому їхня імунність є умовною.

За таких умов значний науковий і практичний інтерес набуває питання апробації найкращих імунних гібридів закордонної селекції в умовах 20-30 % насичення сівозмін посівами соняшнику.

З цією метою в Миколаївському інституті АПВ УААН спільно з ТОВ "Південьагрохім" у 2007 року був закладений демонстраційний посів найкращих імунних гібридів соняшнику молдавської селекції фірми А.М.Г. "Магроселект". Роботу виконували в короткоротаційній трипільній сівозміні з 30 % насиченням соняшником чистий пар - озима пшениця - соняшник.

Основною ґрунтовою відміною дослідного поля є чорнозем південний малогумусний пилувато-важкосуглинковий на карбонатному лесі із вмістом 2,9 - 3,2 % гумусу в орному шарі ґрунту, 3,0 - 3,6 мг/100г N03, 3,4-10мг/100г ґрунту Р2О5 та 20-30мг К2О. Глибина гумусового шару 30 см, перехідного до 60 см. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН 6,5-6,8), гідролітична кислотність у межах 2,002,52 мг екв. на 100 г ґрунту. Сума увібраних основ складає 32-35 мг екв. на 100 г ґрунту, ступінь насичення основами - 95,7 %. За механічним складом ґрунтова відміна віднесена до важкосуглинистої із вмістом 62,3 % пилу, 36,1 % мулу та 26 % піску.

У досліді випробували такі гібриди соняшнику як Віталія, Оксана, Ксенія, Дрофа та Сорока. Соняшник висівали по трьом фонам мінерального живлення - М0Р0К0, М30Р30К30 та М60Р60К60. Кінцева густота стояння - 45 тис/га. Площа посівної ділянки 210 м2, облікової - 100 м2. Повторність чотириразова. Основні результати досліджень та схема досліду представлені в формі таблиці 1.

З наведених даних видно, що в умовах скороченої ротації найкращими з апробованих гібридів по всім фонам мінерального живлення виявилися Дрофа, Сорока та Віталія. А якщо порівнювати рівень їхньої урожайності (30,5 - 36,9 ц/га) з середньостатистичним по регіонам України - 10,2-11,0 ц/га, враховуючи генетично обумовлену пластичність до умов вирощування, то можна стверджувати, що данні гібриди найбільш пристосовані до нинішнього рівня агрокультури соняшнику в нашій країні.

Крім цього вони проявили повний імунітет до ураження білою і сірою гнилями, іржею, фомозом, фомопсисом та вовчком соняшниковим.

Враховуючи те, що за останні роки застосування добрив під соняшник скоротилося майже в 10 разів, цей фактор також має помітний вплив у короткоротаційних сівозмінах. Аналіз наших даних свідчить, що добрива, зокрема в дозі М30Р30К30 досить суттєво зменшують негативну реакцію соняшнику на скорочення терміну повернення на попереднє місце та підвищують його врожайність у середньому на 2,5 - 4,6 ц/га. Внесення мінеральних добрив у дозі М60Р60К60, враховуючи їх вартість та прибавки до урожаю, в порівнянні з фоном М30Р30К30 економічно не виправдане.

Отже, поєднуючи раціональну систему удобрення з найкращими зразками соняшнику, якими є гібриди фірми А.М.Г. "Магроселект",