Одним із напрямків наших досліджень саме і був пошук заходів, які сприяли б попередженню втрат ґрунтової енергії через припинення ерозійних процесів, попередження надмірної мінералізації органічних речовин ґрунту,

вдосконалення технологічних рішень при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Робота виконувалась упродовж 1972-1996 років у серії польових дослідів на різних елементах рельєфу на чорноземах звичайних і південних Степу України за методиками, прийнятими в ґрунтозахисному землеробстві.

Виконані на чорноземі південному експерименти свідчать, що тривале застосування у сівозміні безполичкового обробітку ґрунту, перш за все, обумовлює певну диференціацію його орного шару по основних агрохімічних показниках.

Якщо по оранці у верхньому 0-10 см шарі містилось 3,12 % гумусу, то на фоні безполичко- вого розпушування 3,18 %. Вміст загального фосфору склав відповідно: 0,13 та 0,17 %, а калію 1,8 та 2,2 %. У шарі 10-20 см по безполичковому обробітку вміст гумусу зменшився на 0,04 %, загального фосфору - на 0,03 % та загального калію - на 0,3 % у порівнянні з поличковим.

У цілому ж по орному шару основні агрохімічні показники ґрунту, що обумовлюють його родючість, після ротації сівозміни змінились наступним чином: на фоні систематичного поличкового обробітку вміст гумусу зменшився на 0,09, загального фосфору - на 0,012 %. При безполичковому обробітку не помічено падіння вмісту гумусу та фосфору, проте кількість загального азоту зменшилась на 0,023 %. Такі показники, як загальний калій (при високому рівні забезпечення ним ґрунту) та сума увібраних іонів на різних фонах обробітку залишились практично на початковому рівні.

Як видно з наведених у таблиці 2 даних, при правильному застосуванні традиційного поличкового обробітку можна попередити втрату 5,52 т/га ґрунту, в якому міститься майже 0,2 т/га гумусу. Поєднання поличкового та безполичко- вого обробітків у сівозміні здатне попередити втрату ґрунту в 1,37, а використання тільки безполичкових знарядь - у 1,66-1,75 рази більше. Значної різниці у застосуванні різних безполичкових знарядь для попередження втрат ґрунту й гумусу не встановлено.

Оскільки якість втраченого ґрунту по варіантах практично однакова, подібна пропорція має місце і по енергоємності цих втрат.

Менше всього енергії потрібно витратити на поновлення втраченого ґрунту на фоні його обробітку чизельними знаряддями, в той час, як при традиційному поличковому - в 1,61 рази більше.

При застосуванні в зернотрав'яній сівозміні на схилі крутістю 3-5° мінімізованого безполичко-

вого обробітку в органічній речовині орного шару ґрунту містилось найбільше енергії (табл. 3). Цей показник дещо меншим був по систематичному різноглибинному обробітку грунту із застосуванням безполичкових знарядь (на 0,96 %), а при комбінуванні поличкових і безполичкових знарядь енергії в органічній речовині 0-30 см шару ґрунту було на 2,62 % менше, ніж у кращому варіанті.

У верхньому 0-10 см шарі ґрунту варіювання по варіантах у вмісті органічної речовини були більшими - вони склали 6,23 %.

Таким чином, зменшити втрати ґрунтової енергії в орних землях за сучасних умов ведення агропромислового виробництва можна за рахунок таких заходів:

1. Впровадження ґрунтозахисної системи землеробства в цілому, що зменшить втрати гумусу від ерозійних процесів до рівня природного ґрунтоутворення (2-4 т/га).

2. Замість інтенсивного поличкового перейти до мінімізованого диференційованого обробітку ґрунту в сівозмінах, що крім збереження ґрунтової енергії забезпечить значне заощадження енерговитрат.

3. За умов занедбаного тваринництва і відсутності достатньої кількості органічних добрив використовувати усі відомі методи виробництва таких добрив шляхом компостування, заготівлі ставкового мулу, переробки різних органічних матеріалів каліфорнійським червоним черв'яком, сидерації рослин тощо.

4. Залишати максимально можливу кількість нетоварної частини врожаю у полі, не допускаючи спалювання соломи.

5. Внесення мінеральних добрив при хронічній їх нестачі здійснювати переважно роздрібним, локальним методами, що підвищать їх ефективність і окупність врожаєм.

ЛІТЕРАТУРА

1. Методика оценки биоэнергетической эффективности технологии производства кукурузы. - Днепропетровск, 1984. - 43 с.

2. Методика оценки эффективности систем земледелия на биоэнергетической основе. - М., 1989. - 39 с.

3. Методические рекомендации по энергетической оценке систем и приемов обработки почвы. - М., 1989. - 29 с.

4. Эколого-экономическая оценка почвозащитных мероприятий: Методические мероприятия. - Ворошиловград, 1987. - 44 с.

5. Медведовський О.К. Біоенергетична оцінка інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур. - К.: Урожай, 1993. - 65 с.

6. Медведовський О.К., Іваненко П.І. Енергетичний аналіз в сільськогосподарському виробництві. - К.: Урожай, 1988. - 208 с.

7. Смаглій О.Ф. та ін. Агроекологія. - К.: Вища освіта, 2006. - 670 с.