Евристичні функції (правила) пріоритету (переваги) є базою як аналітико- пріоритетних, так і евристичних методів.

Основні типи функцій переваги:

- операційні, тобто такі, у яких аргументами виступають лише параметри операцій, що беруть участь у конфлікті. Приклади - правило SIO "shortest internal operation"- найкоротшої операції чи LIO "longest internal operation"- найдовшої операції;

- партіонні- функції, аргументами яких є параметри більш, ніж однієї операції над партією деталей чи параметрами партії в цілому. Наприклад, функція, що реалізує „правило найбільшої тривалості циклу виготовлення". Гї модифікація- функція LRT ("longest remaining time" - найбільший час виготовлення, що залишився);

- ресурсні - функції, аргументами яких є ті чи інші параметри обладнання. До них можна віднести функцію, що реалізує вирішення конфліктної ситуації в К-ій групі обладнання на користь тієї операції qjk, для якої наступна по технології операція

повинна виконуватись на одному із станків групи обладнання, що найменш забезпечені фронтом операцій.

Спосіб застосування функцій переваги може залежати також від динаміки розвитку процесу вирішення. З цієї точки зору можна виділити наступні функції переваги:

- статичні, значення яких обчислюється тільки на основі вихідної інформації і не залежать від варіанту розвитку процесу вирішення;

- динамічні, значення аргументів яких залежать від отриманого на момент часу ts конфлікту варіанту часткового вирішення;

- прогнозні, при обчисленні яких береться до уваги і інформація про можливі варіанти розвитку процесу вирішення після моменту прийняття рішення.

Слід також відрізняти елементарний і комбінований засоби застосування функцій переваги. Елементарною називається побудова алгоритмів, коли в процесі пошуку одного варіанту вирішення аналітичний вираз функції переваги незмінний і однаково застосовуваний до всіх елементів моделі, що беруть участь в конфліктній ситуації. Комбінований засіб застосування передбачає наявність декількох різних аналітичних виразів функцій переваги, застосування яких в даній конкретній конфліктній ситуації регламентується виконанням певних умов. Комбіновані функції переваги базуються на елементарних.

Ефективності застосування різноманітних функцій переваги присвячено багато робіт. Серед усіх досліджених функцій виділяються більш або менш ефективні в різноманітних виробничих ситуаціях для досягнення тієї чи іншої мети. Однак, як справедливо відмічав професор В.М. Португал, „універсальних" функцій пріоритету немає: „Спільним недоліком усіх запропонованих функцій переваги, як простих, так і складних, є наступне. Експериментальна перевірка функцій переваги показує, що для кожної функції існують як задачі, для яких дана функція переваги приводить до вирішення, близького до оптимального, так і задачі, для яких застосування даної функції призводить до поганих результатів."[3].

В зв'язку з цим особливу увагу було приділено до ускладнених функцій переваги і до комбінованого засобу їх застосування. Це дало змогу істотно згладити недоліки, властиві окремо взятим функціям.

Ця проблема детально висвітлена в [3]. Автори роблять наступні висновки: "... з ефективністю евристичних функцій переваги доцільно співставити іншу їх важливу характеристику - витрати на застосування.

Ускладнення функції переваги не завжди викликає адекватне або хоча б помітне підвищення її ефективності. Часто результат буває зворотнім". І далі: „...не слід абсолютизувати той чи інший засіб застосування функцій переваги. Кожен з них має свої переваги і недоліки. Для обґрунтування їх вибору в кожній конкретній ситуації, а точніше, в класі ситуацій, слід детальніше проаналізувати їх порівняльні переваги".

Алгоритм В.А. Петрова А-6М можна віднести до евристичних алгоритмів з динамічно-партіонною функцією переваги та комбінованим засобом її застосування у відповідності з наведеною вище класифікацією. Проте клас аналітико-пріоритетних алгоритмів, на нашу думку, представляє найбільший інтерес для дослідження. Метою нашого дослідження було порівняння найкращих моделюючих алгоритмів - В.А.Петрова, Е.Г.Іоффе, та М.Б.Міроносецького - шляхом експериментів з імітаційними моделями, побудованими на їх базі. В результаті експериментів з'ясовано, що найкращиммоделюючим алгоритмом для багатьох випадків є саме алгоритм В.А.Петрова, який і пропонується застосовувати для генерації графіків завантаження роботи дільниць в межах функціонування економічних інформаційних систем. На даний момент створена велика кількість економічних інформаційних систем як вітчизняного, так і закордонного виробництва. Найкращі з них, наприклад, ВЛЛК (застосовується на кіровоградському підприємстві "Гідросила") генерують оптимізовані по певному критерію графіки завантаження роботи устаткування. Проблема полягає в тому, що такі системи коштують дуже дорого - від 150000 до декількох мільйонів доларів, тривалим є строк їх впровадження на підприємстві. Впровадження таких дорогих систем не під силу, та і недоцільно для середніх машинобудівних підприємств, як, наприклад, НВФ "Астра". Це підприємство виготовляє біля 45 видів складного деревообробного устакування. Складність конструкції машин ілюструє такий факт: підприємство самостійно виготовляє більше 11 тисяч найменувань деталей. В докризових умовах підприємство досить успішно працювало, незважаючи на значний податковий тиск. На даному етапі, коли попит на продукцію різко скоротився, підприємству треба перебудовувати свою роботу по організації виконання наявних замовлень. Складовою частиною механоскладального цеху є механічна дільниця з різнопрофільним машинобудівним обладнанням. Організація узгодженої роботи такої дільниці є складною задачею, тому що треба виконувати одночасно декілька неспівпадаючих вимог:

а) жорстко дотримуватись послідовності технологічних процесів;

б) надавати виготовлену продукцію в заплановані строки для скорочення терміну виконання замовлення і вивільнення обігових коштів;

в) забезпечувати завантаженість устаткування;

г) забезпечувати завантаженість робітників.

В докризових умовах завантаженість роботи