занепаду, вказують на те, що старшинсько-козацькі родини періоду Богдана Хмельницького поступово сходили з політичної арени і лише в останній період існування козацької держави вони дещо повернули собі вплив. Це сталося у наслідок того, що владні старшинські родини першої половини XVШ ст. протягом 1764 - 1782 рр. переорієнтовувалися на російську суспільну ієрархію. Встановлено, що з 601 старшинської родини відомих за гетьманування Богдані Хмельницькому за Самойло- вича на урядах залишалися 75, за Мазепи - 64, Скоропадського - 40, Апостола - 31, в останній період існування козацької держави - 37.
Як бачимо, поступова еволюція козацької старшини в бік Російської імперії призвела до відсутності протесту проти знищення спочатку гетьманства, а потім і самих козацько-старшинських урядів. Розгромлена січова старшина або знаходилась у в'язницях, або разом з городовою отримувала російські звання і дворянство. Зберігаючи свої соціальні завоювання, свій соціальній статус багато з представників елітарних родин, переходили на службу монарху безпосередньо, а не через проміжковий ланцюг Гетьманщини.
Козацька держава була тією національною нішею на європейській карті, яку вдалося вибороти козацтву, українській покозаченій шляхті. Проте, тогочасні реалії засвідчують, що захистити цю державу як самодостатнє і самостійне утворення вони не змогли. Не змогли протистояти і асиміляційним процесам, що ще на два століття відстрочило появу на світових картах держави України. Національна еліта несе відповідальність за стратегічні і тактичні прораху- нки державотворчого процесу середини XVII - кінця XVIII ст., унаслідок яких державність України під ударами впливових зовнішніх факторів була втрачена.
Джерела та література
Універсали Богдана Хмельницького 1648-1657 / І.Крип'якевич, І.Бутич (упор.), В.Смолій та ін.; НАН України, Інститут історії України. - К., 1998.
Універсали Івана Мазепи. 1687 - 1709. / Упорядкування І.Бутич. - К.; Львів: НТШ, 2002; Т. ІІ. - К.; Львів: НТШ, 2005.
Універсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойло- вича (1657 - 1687). - К. - Львів: НТШ, 2004.
Руська (Волинська) метрика. Регести документів Коронної канцелярії для українських земель (Волинське, Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства) 1569-1673. Передмова П. Кеннеді Грімстед. - К., 2002.
Мицик Ю. Буремний 1648 рік (Добірка неопублікованих джерел) // Націона- льно-визвольва війна українського народу середини ХУІІ століття: політика, ідеологія, військове мистецтво. - К., 1998.
Доба гетьмана Івана Мазепи в документах / Упорядник С. Павленко. - К., 2007.
Ковальський М.П. Проблеми джерелознавства історії українського козацтва // Українське козацтво: витоки, еволюція, спадщина. Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 500-річчю українського козацтва. Київ - Дніпропетровськ, 13-17 травня 1991 р.: У 3 вип. - К., 1993.
Джерелознавство історії України. Довідник. - К., 1998.
Калакура Я.С. Історичне джерелознавство. Підручник. - К., 2002.
Мицик Ю.А. Писемні джерела з історії українського козацтва // Історія українського козацтва. Нариси у 2 т. - К., 2007. - Т. 2.
Кривошея В.В. Українська козацька старшина (огляд джерельної бази) // Гі- лея. - 2007. - Вип. 7.
Реєстр Війська Запорізького 1649 року. - К., 1995.
Присяжні книги 1654 р. Білоцерківський та Ніжинський полки / Упорядники Ю. Мицик, М. Кравець. - К., 2003.
Швидько Г.К. Компут і ревізія Миргородського полку 1723 р. - Дніпропетровськ, 2004.
Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч. 2. Синодики як джерело до козацько-старшинської генеалогії. - К., 1998.
Синодик Крупицько-Батуриського монастиря / Підготував до друку та вступні зауваги Ігоря Ситого // Сіверянський літопис. - 1997. - № 5.
Синодик Любецкого Антониевого монастыря. - Чернигов, 1902. - /10/, 79, /6/ с.
Попружна А. Духовні заповіти як джерело з історії благодійництва козацької старшини (за матеріалами тестаментів другої половини ХУІІ - ХVIII ст.) // Матеріали науково-практичної конференції «Культурно- релінійний розвиток Гетьманщини кінця ХVII - початку ХVIII століття». - Ніжин, 2006.
Кривошея О.В. Духовний заповіт як історичне джерело // Гілея. - 2007. - Вип. 7.
Кривошея О.В. Духовний заповіт 1650 року обозного Війська Запорозького Івана Тихоновича Волевача як історичне джерело // Козацька скарбниця. Гетьманські читання. - Чернівці, 2006. - Вип. 3.
