Упорядники поставили перед собою завдання: у 3-х томах видання "підібрати документи- матеріали, які б дали більш-менш завершене уявлення про літературне десятиріччя, і в такий спосіб дати можливість кожному культробітникові, учневі, навчителеві, критикові, рецензентові, літературознавцеві та й просто рядовому читачеві найсистематичніше проаналізувати...розвиток і досягнення перших десятьох років української радянської літератури".

Ми зупинили нашу увагу на першому біобібліографічному томі видання з декількох причин. Передусім, це один з перших українських тематичних довідників (у 1926 р. з'явилися "Матеріали до словника українських граверів" П.М. Попова [11]). За змістом - це біобібліографічний довідник, у якому подаються імена понад 1300 імен (165 біографічних довідок) письменників, літературознавців, критиків тощо, праці яких створили українське літературне поле у 1917-27 роках [12]. Багато з цих письменників почали свою літературну діяльність, розкрили свій талант в українському літературному просторі, яке дослідники називають складовою частиною українського відродження або ренесансу 1917-33 років (Ю. Луцький, Ю. Лавріненко та ін.).

По-друге, через біографічні довідки і бібліографію авторам праці вдалося показати формування в Україні спільного органічного літературного процесу із стильовими течіями (футуризм, неокласицизм, символізм тощо), дискусіями, змаганнями, творчими угрупованнями ("Плуг", ВАПЛІТЕ та ін.), видавничою діяльністю та роллю в цьому альманахів і журналів ("Червоний шлях", "Життя й революція", "Літературний ярмарок", "Глобус", "Плуг", "Гарт", "Всесвіт", "Молодняк" та ін.).

По-третє, біобібліографічний покажчик "Десять років української літератури" визначається цікаво продуманими критеріями добору персоналій, структури бібліографічних довідок тощо. У цілому матеріал покажчика наближає його до біобібліографічного довідника і дозволяє скласти певне уявлення щодо тенденцій розвитку літературного процесу в Україні протягом десятиріччя, а також дозволяє використати матеріали покажчика в біографістиці.

Матеріал першого тому охоплює літературне життя в Україні в перші десять років після Жовтневої революції. Укладачі розуміли, що українська література цього періоду являє собою надзвичайне явище. Це "стихійний рух від землі, від верстату до письменницької творчості". Зібрані до купи твори майстрів і твори початківців допоможуть дати картину літературного будівництва першого десятиріччя.

Керуючись цим, укладачі поклали в основу формування довідника бібліографічний критерій. Свідомо відмовившись від літературних і естетичних оцінок творів, автори намагались у покажчику зібрати до купи "більше літературних фактів", розкиданих, перш за все, по літературних журналах і періодичній пресі. Окремі видання на той час мали далеко не всі представники літературного життя.

Такій підхід дозволив включати письменників, незважаючи на художню цінність їхніх творів, незалежно від їхнього ідеологічного напрямку та причетності до того чи іншого літературного угруповання. Це дозволило зібрати в одному тому літераторів, які тільки почали літературну діяльність; письменників, твори яких уже "мають тверду художню репутацію"; письменників демократичного напрямку, які продовжували творчо працювати в радянський час (Х. Алчевська, С. Васильченко, М. Могилянський, В. Чередниченко та ін.); письменників, що жили та працювали на Західній Україні (О. Кобилянська, В. Стефаник, Б. Антонич); а також українських авторів, які емігрували (І. Атаманюк, І. Куліш, М. Ірчан). До довідника увійшли письменники, які працювали "на Великій Радянській Україні", а ті, що живуть поза межами УСРР мають увійти, якщо вони випустили окремі видання, чи друкувалися в періодичній пресі України. На думку укладачів, твори майстрів і твори початківців у сукупності своїй дозволять скласти грандіозну картину літературного будівництва і боротьби десятиліття 1917-1927 рр.

Автори розуміли неправомірність такого підходу як наукового, але це надавало можливість зберегти для історії великі й малі факти з літературного життя в Україні, бо вони "в своїй сутності дають повноту соціального життя" (настрій, школи, напрямки тощо) та фіксують "почуття революції" українських письменників і громадян "з пером в руці" [9.-С. V].

Бібліографічні дані з біографічними довідками, які разом створюють літературний портрет письменника, нерівнозначні за розміром і змістом. У кожному конкретному випадку бібліографія персоналії складається 1) лише з бібліографії творів; 2) з бібліографії творів, критичних статей, рецензій; 3) з бібліографії творів, бібліографічніх відомостей, витягів з критичних статей, присвячених останньому творчому етапу, чи рецензій.

При наявності псевдоніму (псевдонімів) він додається до прізвища авторів. При цьому твори згруповано за кожним псевдонімом окремо. Такій розподіл бібліографічного матеріалу дозволяє судити (умовно) про інтенсивність творчого процесу. Видання, що повторювалися, разом із накладами дають можливість зробити певні висновки про популярність письменника.

Джерелом для довідок стали автобіографії та бібліографія, написані самими письменниками; анкети літературних організацій (перш за все - "Плуг"), "Хрестоматія нової української літератури" М.А. Плевака. Бібліографічні дані добиралися з бібліографічних видань - "Книгар" (1917-1919), "Голос друку" (1921), "Бібліологічні вісти" (1923), "Книга" (1923-1924), "Червоний шлях", "Літопис Українського Друку " та ін., а також матеріал, одержаних від Українського Наукового інституту книгознавства та Української книжкової палати тощо.

Структуру подання матеріалу до персоналій розглянемо на двох прикладах.

Б. Антоненко-Давидович [9.-С.9-10]: 1) Коротка біографічна довідка; 2) Твори, окремі видання за підписом Антоненка-Давидовича Б. (назва, зміст, тираж, ціна); 3) Рецензії на твори (см. п. 2); 4) Проза в періодичної пресі за підписом Антоненка-Давидовича Б.; 5) Твори в періодичної пресі за підписом Антоненка Б.; 6) Критика (см. п. 5); 7) Твори в періодичної пресі за підписом Вірного Б.; 8) Бібліографія.

Йогансен Михайло [9.-С.195-199]: 1) Коротка біографічна довідка; 2) Цитати, уривки з критичних творів, рецензій, які характеризують творчість письменника; 3) Твори (окремі