У березні 1934 р. було розпочате слідство у справі М.К. Вороного за участь у т. зв. справі Українського національного центру; у квітні 1938 р. знов заарештований за участь у "контрреволюційній військово-повстанській організації" і за рішенням трійки УНКВС по Одеській області розстріляний [26.-С.156]. За "Справою боротьбистів" (березень 1935 р.) були обвинувачені: Куліш М.Г. (t9.10.1937), Епік Г.Д.. (t9.10.1937), Поліщук В.Л., Підмогильний В.П. (t 9.10.1937),

Вражливий-Штанько В.П. (+ грудень 1937), Плужник Є.П. (t 2.2.1936), Панів А.С. (t9.10.1937) і засуджені до позбавлення волі на 10 років. Визначенням Військової колегії Верховного суду СРСР від 4 серпня 1956 р. реабілітовані [26.-С.163-165].

За матеріалами "Справи УВО" (Українська військова організація, 1933-34) проходили: Б.Д. Антоненко-Давидович, П.М. Губенко (О. Вишня), О.Ф. Досвітний, Д.Ю. Загул, М.І. Ірчан-Баб'юк, М.К. Козорис, С.В. Пилипенко, О.А. Слісаренко, М.М. Яловий та ін. Більшість обвинувачених у цій справі загинула в ході репресій. У 1937 р. у Соловецької тюрмі разом із 134 "українськими буржуазними націоналістами" були знищені деякі члени спілки революційних письменників "Західна Україна" - М.І. Ірчан, В.І. Атаманюк-Яблушенко, М.К. Козорис [26.-С. 132, 179, 335].

Були репресовані: Будяк Ю.Я. (спр. Покос; 1879-1942), Бобинський В.П. (1898-1938), Борзяк Д.С. (1897-1938), Божко С.З. (1901-47), Биковець М.М. (1894-?), Вороний М.М. (1904-41), Вухналь Ю. (спр. Ковтун І.Д.; 1906-37), Гедзь Ю. (1896-1937), Галушко Д.О. (1898-1938), Доленго М.В. (спр. Клоков; 1896-1981), Дукин М.В. (1905-43), Драй-Хмара М.О. (спр. Драй; 1889-1939), Жигалко С.Й. (1902-38), Івченко М.Є. (1890-1939), Йогансен М.Г. (1895-1937), Коряк В.Д. (1889-1937), Коцюба Г.М. (1892-1939), Капельгородський П.Й. (1882-1942), Коханський І.Т. (1901-41), Коваленко Б.Л. (1903-37), Крушельницький А.В. (1878-1937), Кулик І.Ю. (1897-1937), Кириленко І.У. (1903-38), Лан О. (спр. Коршак К.Ю.) (1897-1937), Лебединець М.М. (1888-1934), Лебідь А.Д. (1898-1937), Лісовий П.А. (спр. Свашенко) (1891-1943), Микитенко І.К. (1897-1937), Малицький Ф.М. (1900-88), Могилянська Л. (1899-1937), Семенко М.В. (1892-1937), Старицька-Черняхівська Л.М. (1863-1941), Савченко Я. (1890-30-ті), Тась Д.М. (спр. Могилянський; 1901-37), Чечвянський В. (спр. Губенко) (1888-1938), Чигирин В. (1908-41), Штангей В. (1895-1937), Шкурупій Г.Д. (1903-37), Ярошенко В. (1898-1937) та ін.

Наступні значні біобібліографічні довідники українських письменників з'являються в 1948 р. і 1960-1965 рр. За персональним складом вони значно відрізняються від покажчика "Десять років української літератури". У порівняні з ним, у біобібліографічний довідник Л. Хінкулова "Словник української літератури. Письменники Радянської України" (1948) [27.-С.587] було включено 260 імен радянських письменників. З довідника А. Лейтеса і М. Яшека, до цього словника було включено тільки 51 ім'я, що складає 3,9%. У біобібліографічний довідник "Українські письменники" (1965) [6], який включає 530 імен письменників, увійшло з довідника А. Лейтеса і М. Яшека 145 імен, що складає 11%. В усі три довідника увійшли імена 46 письменників: Бажан М., Вишня О., Вільховий П., Головко А., Голованіський С., Гончаренко І., Гордієнко К., Доленго М., Дольд (Михалик) Ю., Донченко О., Дубков Ю., Забіла Н., Іваненко О., Качура Я.Д., Клоччя А., Козланюк П., Корнійчук О., Кочерга І., Кротевич Е., Кундзіч О., Ле І., Майський М.С., Мамонтов Я., Масенко Т., Минко В., Нехода І., Панч П., Первомайський Л., Радченко П., Рильський М., Полонник К., Романовська М., Сенченко І., Скляренко С., Смілянський Л., Смолич Ю., Сосюра В., Сумний С., Терещенко М., Тичина П., Турчинська А., Усенко П., Чередниченко-Коваліва В., Чумак В., Шовкопляс Ю., Шпак М. Такі письменники, як П. Тичина, М. Бажан, М. Рильський, В. Сосюра увійшли в усі російські та українські довідники й енциклопедії радянських часів. Але вони та їхні твори також належать періоду українського ренесансу. В кожного з них є замовчувані твори, написані в ці роки, яки не згадуються в підручниках і виданнях цього часу. В "Української літературної енциклопедії" (літери А-Н; 1988-95) [28] із покажчика "Десять років української літератури" знаходимо вже 143 імені (21%). Ці підрахунки дозволяють вважати довідник А. Лейтеса і М. Яшека цінним біографічним джерелом для вивчення літературного життя і творчості його представників переважно в 1917-27 роках.

Уже через одинадцять років після виходу покажчика "Десять років української літератури" в "Литературной энциклопедии" (1939) у статті "Украинская советская литература" визначаються основні підсумки розвитку української літератури, даються політичні оцінки літературному процесу в СРСР. Зокрема в статті йдеться, що "советская украинская литература развивалась в обстановке напряженной классовой борьбы под благотворным воздействием освободительных идей великорусской литературы. Часть буржуазной интеллигенции, опираясь на класс сельской и промышленной буржуазии, стремились задержать рост советской литературы, разлагать ее изнутри". До останніх віднесено Хвильового, футуристів, неокласиків та інших, яких було "розгромлено" у роки другої п'ятирічки [29.-Стб.575-588].

З цієї енциклопедичної статті багато стає зрозумілим щодо критеріїв добору персоналій до наступних словників. Керуючись політикою в галузі літератури та ідеологічними партійними доктринами, багато з представників літературного життя в Україні перших десятиріч ХХ ст. не було включено до наступних словників. Для добору імен були задіяні інші критерії.

Так у біобібліографічний "Словник української літератури. Письменники Радянської України" Л. Хінкулова (1948), виданий Інститутом української літератури АН УРСР до 30-річчя Жовтневої революції, увійшло 260 діючих на "літературному фронті" поетів, белетристів, драматургів, письменників, літературознавців. Перш за все, членів Спілки радянських письменників