Структура побудови власного капіталу полягає у виділенні елементів двох рівнів:

основний капітал (капітал першого рівня);

додатковий капітал (капітал другого рівня).

Основний капітал включає: фактично сплачений і зареєстрований статутний фонд, резервний фонд, емісійні різниці, фонди економічного стимулювання, нерозподілені прибутки минулих років за мінусом нематеріальних актів та недосформованих резервів за активними операціями. Додатковий капітал складається із: резервів для відшкодування можливих втрат за наданими кредитами, загальних резервів, резерву переоцінки основних засобів, доходів поточного року, резервів під стандартну заборгованість інших банків, субординованого боргу. До субординованого боргу включаються кошти, залучені на умовах субординованого боргу на підставі угоди на строк не менше 5 років зі щорічним зменшенням розміру цих коштів на 20% від їх первинного розміру протягом 5 останніх років угоди. Розмір субординованого капіталу не має перевищувати 50% оновленого капіталу[11, с.66].

Найважливішим елементом додаткового капіталу виступають резерви, що створюються за рахунок прибутку під можливі втрати від активних операцій банків (кредитних, інвестиційних).

Основною метою формування цих резервів є відшкодування збитків, що можуть виникати у банківських установах від неповернення наданих кредитів та процентів за ними, від операцій з цінними паперами та іноземною валютою.

Капітал банку, як і капітал звичайного підприємства виконує важливі функції, основними серед яких виступають:

захисна, тобто функція страхування інтересів вкладників і кредиторів та покриття збитків від банківської діяльності;

функція забезпечення діяльності, за допомогою якої вже на початку діяльності, що до залучення достатньої кількості депозитних ресурсів, банк має можливість фінансувати оренду або придбання офісу, закупівлю техніки та обладнання тощо;

функція регулятора діяльності, тобто використання капіталу як бази для розрахунку відповідних обов’язкових економічних нормативів, що регулюють діяльність банківських установ.

На сьогодні НБУ встановив вісімнадцять обов’язкових економічних нормативів, які об’єднані в три групи:

нормативи капіталу;

нормативи ліквідності;

нормативи ризику.

Капітал банку, виконуючи регулятивну функцію, виступає базою для розрахунку нормативів, віднесених до першої групи, а саме:

нормативу капіталу банківської установи (Н1);

нормативу мінімального розміру статутного комітету банку (Н2);

нормативу платоспроможність (Н3);

нормативу достатності капіталу банку (Н4).

Норматив капіталу (Н1) діючого банку встановлено сумою у:

8 млн. грн. за станом на 01.10.2004;

10 млн. грн. за станом на 01.04.2005;

НБУ може переглядати значення нормативу капіталу станом на кожне перше число нового року залежно від економічного стану країни, стану світових фінансових ринків та відповідно до змін курсу національної валюти. Для визначення ступеня дотримання банком нормативу капіталу розраховується відповідна сума власних коштів, яка включає основний капітал (ОК) в повному обсязі і додатковий капітал (ДК) і субординований капітал (СК), але загальною сумою, що не перевищує розміру основного капіталу. Із розрахованої таким чином суми капіталу треба вирахувати вкладення банку в інвестиційні цінні папери та в асоційовані й дочірні підприємства. При цьому під асоційованою слід розуміти компанію, яка не є ні дочірньою фірмою, ні спільним підприємством банку, аж він через дочірні компанії володіє 20% або більшою частиною капіталу компанії. Дочірньою є компанія, що знаходиться в повній власності банку.

Отримання після відрахувань(В) сума капіталу () повинна бути ще скоригована на суму (якщо така є) вартість основних засобів банку (ОЗ) над вартістю капіталу ().

Таким чином розрахована вартість капіталу (К) для визначення нормативу капіталу банку становить

(1.1)

де - розрахункова сума капіталу після необхідних відрахувань

;

- перевищення вартості основних засобів над розрахунковою вартістю капіталу.

Норматив мінімального розміру статутного капіталу банку (Н2) встановлено в сумі, еквівалентній 1млн. євро. Розмір мінімального статутного фонду контролюється Національним банком України тільки на час створення та реєстрації банківських установ згідно з умовами та вимогами.

Норматив платоспроможності банку (Н3) розраховується як співвідношення капіталу банку і сукупних актів, помножених на відповідні вагові коефіцієнти за ступенем ризику. Співвідношення капіталу банку (К) і його активів (Ар) визначає достатність капіталу банку для проведення активних операцій з урахуванням ризиків, характерних для різних видів банківської діяльності, та обчислюється за формулою:

(1.2).

де К – капітал банку

Ар – активи

При визначеності платоспроможності банку підсумовуються відповідні активи, помножені на коефіцієнт ризику, наведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Групування активів банків відповідно до коефіцієнтів ризику.

Активи | Коефіцієнт

(процент)

ризику

1. Готівкові кошти і банківські метали | 0

Кошти у Національному банку України | 0

Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються НБУ | 0

Вкладення у державні боргові зобов’язання | 0

2. Короткострокові і довгострокові кредити, надані центральним державним органам | 10

3. Короткострокові й довгострокові кредити, надані місцевим державним органам | 20

Вкладення у боргові зобов’язання місцевих державних органів | 20

4. Кошти до запитання в інших комерційних банках | 50

Строкові кредити в інших комерційних банках | 50

5. Кредити, надані іншим банкам | 100

Кредити, надані клієнтам та іншим особам | 100

Дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами | 100

Вкладення у недержавні цінні папери | 100

Інша дебіторська заборгованість банку | 100

Товарно-матеріальні цінності | 100

Основні засоби | 100

Нормативне значення нормативу Н3 не може бути меншим 8%.

Норматив достатності капіталу банку (Н4) обчислюється як відношення капіталу до загальних активів банку, зменшених на створені резерви для відшкодування можливих втрат за відповідними активними операціями.

Відношення капіталу до загальних активів, зменшених на створені відповідні резерви, визначає достатність капіталу, виходячи із загального обсягу діяльності, незалежно від розміру різноманітних ризиків, та розраховується за формулою:

(1.3).

де ОК – основний капітал банку;

ЗА – загальні активи.

Нормативне значення нормативу Н4 повинно бути не менше ніж 4%.

Власний капітал банку – це першооснова його створення та ефективного функціонування. Збільшення розміру капіталу дозволяє банку відповідно