Рефінансування банків через операції на відкритому ринку здійснюється під забезпечення державних цінних паперів або врахованих банком векселів у розмірі, що не перевищує 85% від балансової вартості державних цінних паперів та 70% від номінальної вартості врахованих векселів. Кредитування здійснюється за процентною ставкою, що не нижча, ніж облікова ставка НБУ.

НБУ проводить тендери з короткострокового рефінансування банків за допомогою операцій на відкритому ринку в першу, другу та третю середу місяця, починаючи з першого повного тижня. Тендери із середньострокового рефінансування банків проводяться в четверту середу, починаючи з першого повного тижня.

У повідомленні про проведення тендеру НБУ зазначаються такі умови:

тип тендера (кількісний або процентний);

строк користування кредитом;

загальна сума кредиту, що пропонується НБУ (або без оголошення такої);

мінімальна сума заявки для одного банку;

перелік забезпечення кредиту;

інші умови.

Банк, який потребує підтримки своєї ліквідності, надсилає засобам програмного забезпечення “Тендер” до Департаменту монетарної політики НБУ заявку на участь у тендері, яка містить перелік державних цінних паперів або врахованих банком векселів. Після перевірки наявності на депозитному рахунку в банку вільних від зобов’язань державних цінних паперів та строків їх погашення. Департамент монетарної політики передає копію заявки до відповідного територіального управління НБУ для подальшої перевірки фінансової надійності та юридичної дійсності забезпечення. Банк може подати на участь у тендері тільки одну заявку. Під забезпеченням кредиту банк може запропонувати тільки однорічну заставу (або державні цінні папери, або власні).

Для участі у тендері приймаються заявки банків, які надійшли до 10-ї години у вівторок. Заявки, які надійшли пізніше зазначеного часу, не розглядаються.

У день проведення тендера (середа) заявки банків на участь у тендері розглядаються Департаментом монетарної політики НБУ з дотриманням таких вимог:

один банк не може одержати не більше як 50% запропонованого на тендері обсягу кредитів;

сума заборгованості за кредитами НБУ, у тому числі за кредитами з урахуванням поданої заявки на тендер, не повинна перевищувати п’ятикратного обсягу капіталу банку, розрахованого за даними останнього балансу.

Про результати тендера, повідомляються банки-учасники тендера і відповідні територіальні управління НБУ. Банки, чиї заявки задоволені, укладають кредитний договір та договір застави з відповідними територіальними управліннями НБУ, який має повідомити засобами програмного забезпечення “ТЕНДЕР” Департамент монетарної політики НБУ про укладення договору. Після цього Департамент монетарної політики та банки-позичальники здійснюють блокування державних цінних паперів під забезпечення кредиту. Одержавши інформацію від Депозитарію про належне оформлення забезпечення державними цінними паперами, а від відповідного територіального управління НБУ – про враховані банками векселі. Департамент монетарної політики забезпечує перерахування коштів за наданими банкам кредитами, заявки яких задоволені відповідно до результатів проведення тендера.

Кредит “овернайт” надається в розмірі не більше як 8% від балансової вартості наданих під забезпечення кредиту державних цінних паперів. Кредити “овернайт” надаються за щоденно оголошеною НБУ процентною ставкою і за умови укладення щокварталу між комерційним банком і НБУ кредитної угоди. Для одержання кредиту “овернайт” комерційний банк подає до Департаменту монетарної політики заявку, яка містить перелік державних цінних паперів, що пропонуються банком під забезпечення кредиту.

Перевіривши наявність на депозитному рахунку банку вільних від зобов’язань державних цінних паперів та строків їх погашення, Департамент монетарної політики НБУ передає копію заявки до відповідного територіального управління НБУ для перевірки виконання банком умов кредитування. Після одержання від Депозитарію інформації щодо належного оформлення забезпечення державних цінних паперів Департамент монетарної політики НБУ надсилає банку повідомлення і забезпечує перерахунок коштів за наданим кредитом “овернайт” банку. Заявка якого задоволена.

У разі неповернення банком кредиту “овернайт” і процентів за користування ним наступного після отримання кредиту робочого дня до банку-позичальника застосовується безспірне стягнення заборгованості з кореспондентського рахунку банку. Якщо на цьому рахунку недостатньо коштів, непогашення заборгованості переноситься на рахунок прострочених кредитів із нарахуванням пені у розмірі 0,5% за кожний день прострочки, але не більше ніж за 10 днів.

Протягом 10 днів з дня виникнення простроченої заборгованості НБУ має право здійснити продаж державних цінних паперів третім особам, або вжити заходів щодо їх погашення та за рахунок отримання коштів погасити прострочені борги банку, боржника. Якщо банк порушив строк повернення кредиту, що надані НБУ через лінію рефінансування, він не допускається до використання цієї лінії протягом трьох місяців.

Депозитні операції банків.

Найбільш суттєвим і важливим джерелом формування та збільшення ресурсної бази комерційних банків виступають депозитні операції.

Депозитними є пасивні операції банків із залученням грошових коштів юридичних і фізичних осіб у національній та іноземній валютах у формі вкладів (депозитів) шляхом їх зарахування на відповідні рахунки на певних умовах.

Вклад (депозит) – це гроші, передані в банк їх власником для зберігання, та які залежно від умов зберігання числяться на тому чи іншому банківському рахунку.

Сьогодні класифікація вкладів (депозитів) здійснюється за різними ознаками, основними серед яких є:

вид та статус вкладника;

термін вкладу.

За першою ознакою виділяються вклади юридичних та фізичних осіб, резидентів і нерезидентів.

За терміном користування вклади поділяються на дві великі групи – депозити до запитання та строкові.

Кошти клієнтів у вкладах до запитання зберігаються на поточних рахунках, які відкриваються банком кожному клієнту. Особливістю функціонування вкладів до запитання є те, що гроші, які зберігаються, можуть бути в будь-який момент зняті готівкою з відповідного рахунку або перераховані за вимогою клієнтів на інші рахунки в банках.

Вагома частка ресурсів, які залучені саме у вклади до запитання, використовується банками для забезпечення необхідного рівня ліквідності та