Зміст діяльності Ощадбанку полягає в залученні коштів і наданні їх у позику або в інвестуванні за більш високими процентними ставками. Банків виконують роль посередників між тими, хто має тимчасово вільні кошти, і тими, кому вони необхідні. Метою цієї посередницької діяльності є отримання доходів.

Операції, за якими банк формує свої ресурси, є пасивними.

Сутність пасивних операцій полягає в залученні різноманітних видів вкладів у межах депозитних і ощадних операцій, отриманих кредитів від інших банків, емісії різноманітних цінних паперів, а також у проведенні інших операцій, унаслідок яких збільшуються грошові кошти в пасиві балансу комерційного банку.

Пасив балансу складається з двох частин:

Капітал банку | Зобов’язання банку

Рис. 2.1. Складові пасивів банку.

Аналіз пасивних операцій комерційного банку починається з визначення співвідношення між капіталом банку і його зобов'язаннями. Структура ресурсів банку Визначає його тактику у формуванні ресурсів.

На наступному етапі аналізу вивчаються зміни у структурі пасивних операцій комерційного банку.

При цьому визначається:

питома вага кожної складової ресурсів банку в їх загальній сумі;

абсолютне відхилення загальної суми ресурсів і кожної їх складової на звітну дату порівняно з базовим періодом.

Далі дасться детальніша характеристика змін у структурі пасивних операцій.

Розглянемо приклад класифікації джерел банківських ресурсів за такими ознакам (рис. 2.2.):

Рис. 2.2. Критерії оцінки ресурсів банку.

Перед початком аналізу загальні пасиви потрібно зменшити на суму нарахованих витрат та доходів майбутніх періодів, а також виключити розрахунки з філіями та іншими підвідомчими установами банку. Баланс банку формується з “чистих” активів та пасивів. Одержані чисті активи і пасиви групуються за основними видами. У процесі аналізу визначається розмір та частка кожної групи в чистих активах та пасивах відповідно.

Після вивчення структури пасивних операцій аналізується кожна їх складова. Далі необхідно розглянути порядок аналізу власного капіталу банку і виявлення його суми за балансом.

Термін капітал (фр., англ. capital, лат. captalis — головний) означає багатство (цінні папери, грошові кошти, майно), яке використовується для, власного збільшення. Звідси можна дати таке визначення капіталу банку:

Капітал балку — це сукупність внесених власниками — учасниками капіталу — власних коштів, які зростають у результаті ефективної банківської діяльності у процесі капіталізації прибутку, а також за рахунок додаткових надходжень з боку учасників.

Порівняно з іншими сферами підприємницької діяльності капітал банків має значно меншу питому вагу у сукупному капіталі. Це пояснюється специфікою діяльності банківської установи, яка здійснює мобілізацію вільних коштів на грошовому ринку і надає їх у борг. Тому капітал банківської діяльності має інше призначення, ніж в інших сферах підприємницької діяльності.

Сутність банківського капіталу виявляється через його функції (рис. 2.3).

Отже, капітал банку в процесі організації банківської діяльності одночасно виконує кілька функцій, що забезпечує найвищий ефект від проведення банківських операцій, тобто максимізацію прибутку.

Якщо в інших сферах підприємницької діяльності капітал забезпечує платоспроможність і виконує більшість оперативних функцій підприємства, то комерційному банку капітал потрібний насамперед для страхування інтересів вкладників. Тобто першочергове призначення капіталу банку — це виконання ним захисної функції. У цьому зв'язку розмір капіталу є важливим фактором надійності функціонування банку і повинен перебувати під суворим контролем Національного банку України, що регулює діяльність комерційних банків.

| Функції капіталу банку

Капітал є основою для створення та організації банку. а також для його діяльності до часу накопичення достатнього рівня ресурсів

У разі несприятливої ситуації і непередбачених витрат капітал відіграє роль буфера, що дає змогу банку продовжувати функціонування

Капітал підтримує довіру клієнтів банку і переконує кредиторів у його фінансовій спроможності

Капітал є підґрунтям для структурного розвитку кредятно-фінансової установи, розроблення і впровадження нових послуг—

Капітал слугує регулятором загального розвитку банку в довгостроковій перспективі

Рис. 2.3. Основні функції, що виконує капітал банку.

Математичною формулою капіталу в обліку відповідно до міжнародних стандартів є:

ї

Капітал = Активи – Зобов’язання

Капітал банку відображається в 5-му класі Плану рахунків бухгалтерського обліку банків.

Під час аналізу капітал банку розглядається з різних поглядів: капітал «брутто» (балансовий капітал) і капітал «нетто» (регулятивний капітал).

Регулятивний капітал є одним з найважливіших показників діяльності банків, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які беруть банки на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків.

Регулятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня) капіталу та додаткового (2-го рівня) капіталу.

Основний капітал вважається незмінним і таким, що не підлягає перепродажу, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні збитки. Додатковий капітал має менш постійний характер і його величина піддасться змінам.

Основний капітал складається з таких елементів:

фактично сплачений зареєстрований статутний капітал;

дивіденди, спрямовані на збільшення статутною капіталу;

емісійні різниці (емісійний дохід);

резервні фонди, які створюються згідно із законами України;

загальні резерви, що створюються під невизначений ризик під час проведення банківських операцій:

прибуток минулих років;

прибуток минулих років, що очікує затвердження.

Загальна величина основного капіталу визначається з урахуванням величини очікуваних (можливих) збитків за невиконаними зобов'язаннями контрагентів та зменшується на суму:

недосформованнх резервів під можливі збитки за кредитними операціями, операціями з цінними паперами, дебіторською заборгованістю, простроченими понад ЗО днів та сумнівними щодо отримання нарахованими доходами за активними операціями;

коштів, розміщених на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах;

нематеріальних активів за мінусом суми зносу;

капітальних вкладень у нематеріальні активи;

збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують затвердження;

збитків поточного року.

Додатковий капітал складається з таких елементів:

резерви під стандартну заборгованість інших банків;

резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків;

результат переоцінки статутного капіталу з урахуванням індексу девальвації чи ревальвації гривні;

результат