є фінансовою категорією. Однак у практиці обліку і планування цей важливий показник не обраховується і не планує-ться (крім колективних сільськогосподарських підприємств).
Валовий дохід — це грошовий вираз вартості знов створеної продукції. Він визначається як різниця між виручкою та матеріаль-ними витратами й амортизаційними відрахуваннями у складі собі-вартості реалізованої продукції. Валовий дохід є важливим показни-ком діяльності підприємства і характеризує її ефективність. У ньому відображається підвищення продуктивності праці, збільшення заро-бітної плати, скорочення матеріаломісткості продукції. Використан-ня валового доходу як основного узагальнюючого показника ефек-тивності дає змогу визначити реальний економічний ефект, котрий отримує народне господарство від діяльності кожного підприємства. Переваги показника валового доходу полягають у тім, що в ньому найбільш реально відбито таку важливу сторону діяльності, як під-вищення продуктивності праці. Валовий дохід, показуючи ступінь ефективності виробництва, є величиною знов створеної вартості — основного джерела національного доходу. Валовий дохід — основне джерело утворення фінансових ресурсів не тільки підприємств, а й державного бюджету, позабюджетних фондів.
З народногосподарського погляду валовий дохід є складовим елементом національного доходу країни. «Якщо розглядати дохід всього суспільства, — писав К. Маркс, — то національний дохід складається із заробітної плати плюс прибуток, плюс рента, тобто із валового доходу» Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — К, 1963—1983. — Т. 25, ч. II. — С. 410..
У процесі відтворення валовий дохід поділяється на оплату праці й на чистий дохід. Оплата праці — це витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, які виражають у грошовій формі вартість необхідної праці.
За будь-якої форми суспільного виробництва праця поділяється на дві частини — необхідну й додаткову працю. Продукт останньої зав-жди призначений для задоволення суспільних потреб. Додатковий продукт — це продукт, створений працею людей на підприємствах, ко-трий виступає як чистий дохід (грошова форма додаткового прибутку).
«Чистий дохід, — писав К. Маркс, — є додаткова вартість, що й відрізняє чистий дохід від валового доходу, тому що останній вклю-чає в себе заробітну плату, перший же не включає її» Там само. — С. 409—410..
В економічній літературі країн СНД поняття чистого доходу і грошових нагромаджень іноді ототожнюються. «За умов товарно-грошових відносин вартість додаткового продукту (чистий дохід), — пише Д. Моляков, — реалізується в грошовій формі і виокремлюєть-ся в самостійну категорію — грошові нагромадження. Без огляду на те, що основою виникнення чистого доходу і грошових нагромаджень є додатковий продукт..., за своєю суттю вони — самостійні категорії. Перша (чистий дохід) є категорією будь-якої форми суспі-льного виробництва, друга (грошові нагромадження) є категорією розподільчою. Тільки за умов товарно-грошових відносин чистий дохід реалізується в грошовій формі і виокремлюється в самостійну фінансову категорію — грошові нагромадження» Моляков Д. С. Финансы предприятий, отраслей народного хозяйства. — М.:Финансы и статистика, 1994. — С. 68.. На нашу думку, поняття «грошові нагромадження» є надуманою фінансовою катего-рією, тому що чистий дохід є грошовим виразом додаткового про-дукту, створеного працею людей на підприємствах. Таким чином, чистий дохід виражає в грошовій формі вартість додаткового про-дукту і визначається як перевищення виручки від реалізації продук-ції над вартістю матеріальних витрат, амортизаційних відрахувань і заробітної плати, або як різниця між валовим доходом і заробітною платою.
Чистий дохід реалізується у вигляді акцизів, податку на додану вартість, відрахувань у фонди пенсійного й соціального страхуван-ня, інші державні цільові фонди тощо. Значна частина чистого до-ходу реалізується у формі прибутку. Таким чином, чистий дохід є найважливішим джерелом фінансових ресурсів не тільки підпри-ємств, а й держави. У цьому зв'язку ніяк не можна погодитись з ду-мками авторів підручника «Фінанси, грошовий обіг, кредит» Финансы, денежное обращение, кредит / Под ред. Л. А. Дробозиной. — М.:Финансы, 1997.—С.141 стосо-вно того, що прибуток як економічна категорія являє собою чистий дохід, утворений додатковою працею, а отже, поняття «прибуток» і «чистий дохід» є однозначними.
Водночас за економічним змістом прибуток — це грошовий ви-раз частини вартості додаткового продукту, тобто частини чистого доходу, отриманого підприємством.