приватизації коштів насамперед
на розвиток і структурну перебудову економіки та на
післяприватизаційну підтримку підприємств; передача в процесі
приватизації земельних ділянок в довгострокову оренду з подальшим
викупом;
створення механізмів захисту прав дрібних інвесторів з метою
залучення вітчизняного та іноземного капіталу у процесі
приватизації майна державних підприємств.
Короткострокові пріоритети (2000-2001 роки)
Створення умов для структурної перебудови і переходу до
позитивної динаміки відтворювальних процесів, а саме:
розроблення комплексної програми розвитку ринку капіталу
(основних ресурсів виробництва) та системи її впровадження;
забезпечення оздоровлення й прозорості фінансової і
грошово-кредитної системи та її переорієнтації на потреби
реального сектору економіки, підвищення сталості національної
валюти і оптимізація механізму курсоутворення;
подальше реформування податкової і бюджетної системи з метою
створення стимулів для розвитку вітчизняного виробництва,
збалансування дохідної і видаткової частин бюджету, зменшення
обсягів державних позик та створення умов для поступового
накопичення внутрішніх інвестиційних ресурсів;
встановлення жорстких економічних санкцій за неефективне
використання суб'єктами господарювання енергоресурсів,
інвестиційних кредитів і майна державних підприємств, забезпечення
реального скорочення обсягу бартерних (товарообмінних) операцій,
особливо в розрахунках за енергоресурси, підвищення рівня
монетизації економіки;
ліквідація заборгованості з виплати заробітної плати, пенсій
та інших соціальних виплат через підвищення інтересу населення до
суспільно корисної праці та довіру до урядових заходів із
структурної перебудови, реалізації національної ідеї економічного
зростання та підвищення рівня життя.
Середньострокові пріоритети (2002-2003 роки)
З урахуванням оцінки сучасного стану і реальних можливостей
економіки головною метою структурної перебудови є подолання
економічної кризи і створення умов для поступового нарощування
темпів економічного розвитку. На цьому етапі структурної
перебудови основні зусилля Кабінету Міністрів України
передбачається зосередити на розв'язанні таких основних завдань:
забезпечення реалізації антикризових заходів, спрямованих на
розблокування "тромбів" у фінансовій і грошово-кредитній системі
та налагодження грошового обігу і стабілізацію національної
грошової одиниці;
здійснення інституційних перетворень з метою підвищення
ефективності функціонування ринкової економіки, забезпечення
гарантій ефективного господарювання і використання права
власності, антимонопольного регулювання і створення умов для
вільної конкуренції;
підвищення ефективності управління державними підприємствами
та державними корпоративними правами шляхом застосування
контрактної форми трудового договору з керівниками державних
підприємств, чіткого визначення повноважень органів виконавчої
влади щодо управління державним майном, ефективних процедур
банкрутства, впровадження децентралізованої системи управління
державними корпоративними правами;
проведення податкової реформи, передбачивши спрощення
податкової системи, зниження податкового тягаря на підприємства
реального сектору економіки, підвищення рівня стягнення податків
та стабілізацію податкових надходжень до бюджету;
скорочення використання псевдоринкових форм економічних
відносин - бартеру, давальницької сировини, взаємозаліку тощо;
стимулювання розвитку пріоритетних виробництв і видів
продукції, що мають або можуть отримати в короткостроковому чи
середньостроковому періоді конкурентні переваги на світовому
ринку, і забезпечити реальне зростання експортного потенціалу
держави;
проведення реструктуризації неефективних суб'єктів
господарювання з виділенням підприємств і видів продукції, що
підлягають перепрофілюванню, ліквідації, консервації або
конверсії, в тому числі через механізм банкрутства;
прискорення розвитку ринкової інфраструктури - товарних бірж,
транспортних терміналів, фондового та страхового ринку,
банківських і позабанківських фінансово-кредитних установ,
сучасних систем зв'язку, ринку інформаційної продукції і послуг та
їх інтеграції у міжнародне інформаційне поле;
створення сприятливого інвестиційного клімату; здійснення
переходу від споживацької ідеології у використанні ВВП до
забезпечення інвестиційного розвитку; підвищення рівня
нагромадження в економіці, особливо частки інвестицій в основний
капітал; стимулювання інноваційних процесів з метою технологічного
оновлення, зниження енергоємності, підвищення ефективності і
конкурентоспроможності вітчизняного виробництва.
Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)
У довгостроковому періоді загальна концепція структурної
політики передбачає становлення на основі науково-технологічного
розвитку високоефективної, здатної до саморозвитку соціально
орієнтованої економічної системи ринкового типу, яка в змозі
забезпечити активну мотивацію до трудової та підприємницької
діяльності, високу якість життя, умови рівноправного партнерства у
світовому економічному співтоваристві. До найважливіших
стратегічних завдань цього періоду віднесено такі:
заохочення ділової активності підприємців і населення шляхом
оптимізації форм власності, формування прошарку ефективних
власників і стратегічних інвесторів, проведення податкової реформи
з посиленням її стимулюючої функції у активізації виробництва та
інвестиційної діяльності;
ретельне обґрунтування і підтримка пріоритетів розвитку та
структурної перебудови економіки, передусім найбільш ефективних
наукоємних і високотехнологічних галузей та виробництв, спроможних
кардинально змінити економічний потенціал України, зокрема галузей
агропромислового комплексу;
запровадження нових технологій, активізація інноваційної
діяльності у напрямі науково-технологічного оновлення виробництва
в усіх галузях економіки з підвищенням його техніко-економічних
показників і забезпеченням конкурентоспроможності продукції на
світовому ринку; зменшення ресурсоємності, насамперед
енергоємності матеріального виробництва, за рахунок впровадження
ресурсо- і енергозберігаючих технологій, згортання та реформування
енерго- і ресурсоємних виробництв, переходу до ефективнішої
галузевої структури;
розширення ринків збуту із входженням до найбільш
пріоритетних і ефективних для національної економіки секторів
світового ринку, активізацією внутрішнього ринку через підвищення
рівня збалансованості виробництва, створенням замкнутих
технологічних циклів з виробництва кінцевої продукції,
переорієнтацією галузей машинобудування, металургійної та хімічної
промисловості на більш повне задоволення потреб власної
міжгалузевої кооперації;
посилення соціальної орієнтації економіки і екологічне
оздоровлення життєвого простору, розв'язання на цій основі
комплексу соціально-економічних завдань, що забезпечують
ліквідацію старих і створення нових робочих місць, проведення
реформи заробітної плати, істотне підвищення рівня і якості життя
населення, його соціального захисту; зменшення техногенного
навантаження на навколишнє середовище, перехід до збалансованого
використання і відтворення природно-ресурсних факторів
життєдіяльності, формування раціональної системи розселення,
активізація функціонування сіл та малих міст, якісне оздоровлення
регіонів.
Розділ 6. ВНУТРІШНІЙ РИНОК БЕЗ КОРДОНІВ
6.1. Загальні питання
6.1.1. Державні закупівлі
Поточна ситуація
Система державних закупівель товарів, робіт та послуг, що діє
в Україні, започаткована Законом України "Про поставки продукції
для державних потреб" ( 493/95-ВР ), прийнятим Верховною Радою
України 22 грудня 1995 року, і постановою Кабінету Міністрів
України від 29 лютого 1996 року N 266