У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Економічна політика. В основному йдеться про практичне

досягнення мети у трьох таких напрямках:

обмеження макроекономічних ризиків, пов'язаних із зростанням

сукупного попиту та дефіцитом зовнішніх поточних рахунків;

підвищення рівня продуктивності виробництва та розширення

бази економічного зростання;

прискорення процесу підготовки країни - кандидата до

приєднання до ЄС.

4. Здатність виконувати зобов'язання, що випливають із

членства в ЄС. Передбачається робота в таких основних напрямах:

внутрішній ринок;

економічні та бюджетні питання;

політика розвитку галузей;

економічна та соціальна взаємодоповнюваність;

якість життя та охорона навколишнього середовища;

інновації;

юстиція та внутрішні справи;

зовнішня політика.

Кожен з цих напрямів охоплює у свою чергу значну кількість

конкретних заходів, які мають забезпечити повноцінне виконання

Україною зобов'язань, пов'язаних з її членством в ЄС. Наприклад,

напрям розвитку внутрішнього ринку охоплює заходи, пов'язані з

удосконаленням державних закупівель, охорони інтелектуальної та

промислової власності, законодавства з питань заснування компаній,

бухгалтерського обліку та аудиту, а також системи ліцензування,

стандартизації, оцінки відповідності, метрології та акредитації.

Здійснюється робота, пов'язана із веденням спостереження за ринком

та безпекою виробів, вільним обігом та безпекою промислових

виробів. У своїй сукупності такі заходи повинні забезпечити

вільний обіг товарів, послуг, капіталів та робочої сили, як це

передбачено основними документами щодо заснування Європейського

Союзу і, зокрема, в частині зобов'язань по створенню Економічного

та Монетарного Союзу.

Копенгагенські критерії незмінні для кожної з країн -

кандидатів на вступ до ЄС і з урахуванням євроінтеграційних

прагнень України обов'язкові і для неї.

З набуттям членства в Раді Європи Україна значною мірою

наблизилася до рівня відповідності першому з копенгагенських

критеріїв. Набагато складнішим є питання щодо досягнення рівня

відповідності іншим критеріям, пов'язаним з економічним розвитком

і конкурентоспроможністю виробництва в Україні. Вирішення цього

питання має забезпечити реалізація пріоритетів, передбачених даною

Програмою.

Короткострокові (2000-2001 роки) та середньострокові

(2002-2003 роки) пріоритети створення умов щодо набуття членства

України в ЄС:

Координована реалізація в рамках даної та галузевих програм

ключових організаційно-економічних та нормативно-правових заходів

по кожній галузі, які б забезпечували передбачуване наближення до

стандартів ЄС.

Гармонізація законодавства відповідно до норм ЄС, орієнтована

на подолання перешкод на шляху вільного пересування людей,

товарів, послуг та капіталів між Україною та ЄС.

Синхронізація внутрішніх ринкових перетворень до змін у

процесах розширення ЄС. Насамперед, це стосується:

реформування органів виконавчої та судової влади і співпраці

Міністерства юстиції України з судами;

проведення адміністративно-територіальної реформи; формування

основ політики регіонального розвитку (зокрема законодавства щодо

розподілу компетенції, бюджетів, податків);

завершення приватизації (насамперед підприємств, які мають

стратегічне значення для економіки і безпеки держави та банків);

реформування банківського сектору в цілому.

Забезпечення відповідності торгового режиму нормам ЄС. З цією

метою:

якнайскоріше набуття членства у Світовій Організації Торгівлі

(СОТ);

проведення консультацій та переговорів щодо заснування зони

вільної торгівлі з ЄС;

укладення двосторонніх угод про вільну торгівлю з державами -

аплікантами на вступ до ЄС;

набуття членства у ЦЄАВТ та укладення угоди про вільну

торгівлю з ЄАВТ.

Асиметрична лібералізація зовнішньоторговельного режиму з ЄС

за умови, що:

перехідний період становитиме близько 10 років;

забезпечуватиметься диференційований підхід до лібералізації

торгівлі сільськогосподарською продукцією, в тому числі з

урахуванням вимог угод Уругвайського раунду ГАТТ/СОТ.

Максимальне використання існуючих зовнішніх можливостей

просування до членства в ЄС:

послідовне здійснення кроків щодо забезпечення участі

України:

- у роботі Європейської Конференції;

- у заходах у рамках Спільної зовнішньої та безпекової

політики ЄС;

- у проектах ЄС так званого "другого стовпа" (спільна

зовнішня та безпекова політика) і "третього стовпа"

(співробітництво в галузі юстиції та внутрішніх справ);

- у спільних проектах у рамках програм фінансової підтримки

ЄС - PHARE і Tasis з прикордонного співробітництва;

створення передумов для підтримки з боку держав - аплікантів

на вступ до ЄС та інших третіх країн (зокрема США) прагнення

України приєднатися до ЄС.

Розділ 2. ДЕМОКРАТІЯ ТА ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА

Поточна ситуація

Відповідно до статті 1 Конституції України ( 254к/96-ВР )

Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова

держава.

Статтею 5 Конституції ( 254к/96-ВР ) визначено, що Україна є

республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні

є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи

державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні

належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її

органами або посадовими особами; ніхто не може узурпувати державну

владу (стаття 5 Конституції України ( 254к/96-ВР ).

Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдуми

та інші форми безпосередньої демократії (стаття 69 Конституції

України ( 254к/96-ВР ).

Статтею 71 Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлено, що

вибори до органів державної влади та органів місцевого

самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального,

рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Виборцям гарантується вільне волевиявлення.

Згідно із статтею 8 Конституції України ( 254к/96-ВР ) в

Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція

України має найвищу юридичну силу. Закони та інші

нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України

і повинні відповідати їй. Норми Конституції України ( 254к/96-ВР )

є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних

прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі

Конституції України гарантується.

Короткострокові (2000-2001 роки) та середньострокові

(2002-2003 роки) пріоритети

Привести у відповідність з нормами Конституції України

( 254к/96-ВР ) нормативно-правові акти, прийняті до набуття

чинності Конституцією України (28 червня 1996 року).

Довідково. Пунктом 1 Розділу XV "Перехідні положення"

Конституції України ( 254к/96-ВР ) встановлено, що закони та інші

нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є

чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

Закінчити роботу, пов'язану із визначенням юридичних рамок

діяльності об'єднань громадян в Україні, спрощенням порядку

звітності та інше. Прискорити прийняття проектів Законів України

про політичні партії, про громадські організації.

З метою сприяння побудові в Україні громадянського

суспільства за схемою співробітництва "державні установи -

недержавні організації" здійснити