Підвищення ефективності взаємодії Державної митної служби

України з Інтерполом та Європолом.

Впровадження рекомендацій Міжнародної конференції ООН щодо

запобігання "відмиванню" грошей і використанню прибутків від

злочинної діяльності та боротьби з ними ( 995_692 ) (Італія,

червень 1992 року) стосовно боротьби з "відмиванням" грошей, а

саме:

визнання "відмивання" злочинних прибутків (як пов'язаних, так

і не пов'язаних із наркотиками) кримінальним карним діянням. Таке

розширення класифікації кримінальних карних діянь сприятиме

розв'язанню проблем, що виникають у ході міжнародного

співробітництва;

обмеження банківської таємниці, що є неодмінною умовою

встановлення жорсткого контролю за "відмиванням" грошей і

забезпечення всебічного міжнародного співробітництва;

застосування фінансовими установами правила "знай свого

клієнта" (особливо в тих випадках, коли це стосується ліквідації

анонімних рахунків на пред'явника та ідентифікації дійсної

сторони, інтереси якої представляє довірена особа).

Запобігання переміщенню операцій з "відмивання" грошей із

жорстко контрольованих банків і фінансових установ у

неконтрольовані підприємства, які пропонують фінансові послуги.

Розширення практики конфіскації активів і можливості

використання таких тимчасових заходів, як заморожування або арешт

активів не тільки на прибутки від наркотиків (за умови

обов'язкової належної поваги встановлених національним

законодавством процесуальних гарантій майнових прав).

Надання можливості правоохоронним органам використовувати

конфісковане майно або фінансові засоби для активізації своєї

діяльності; передбачити спільне використання таких засобів у

міжнародних угодах.

Використання для боротьби з організованою злочинністю

учасників організованих злочинних угруповань. Розроблення та

прийняття нормативно-правових актів щодо поліпшення існуючого

механізму забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у

кримінальному судочинстві. З метою зміцнення протидії

транснаціональним злочинним організаціям передбачити розширення

зв'язків між співробітниками правоохоронних органів різних держав

через програми обміну персоналом.

Створення сучасних навчальних програм для підготовки

відповідних фахівців з урахуванням досвіду держав - членів ЄС.

Проведення порівняльних крос-культурних кримінологічних

досліджень організованої злочинності.

15.4. Правова допомога у цивільних та кримінальних справах

15.4.1. Правова допомога у цивільних справах

Поточна ситуація

Міжнародні відносини України з питань надання правової

допомоги у цивільних справах реалізуються шляхом застосування

двосторонніх договорів з цих питань, а також Конвенції про правову

допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних

справах ( 997_009 ) (1993 року), укладеної державами - членами

Співдружності Незалежних Держав.

Крім того, вже оформлено правонаступництво України щодо

Конвенції, укладеної в рамках Гаазької конференції з міжнародного

приватного права (ГК МПП) з питань цивільного процесу ( 995_083 )

1954 року.

Чинний Цивільний процесуальний кодекс України

( 1501-06, 1502-06, 1503-06, 1504-06, 1505-06 ) містить розділ,

який врегульовує процесуальні права іноземних громадян і осіб без

громадянства, позови до іноземних держав, виконання судових рішень

і доручень іноземних судів та застосування положень міжнародних

договорів. Окремо визначено порядок усиновлення в

міжнародно-правовому аспекті.

Проектом Цивільного процесуального кодексу враховано загальні

положення міжнародного приватного права та міжнародного цивільного

процесу.

Короткострокові (2000-2001 роки) та середньострокові

(2002-2003 роки) пріоритети

Проведення подальшої роботи щодо набуття членства України в

Гаазькій конференції з міжнародного приватного права.

Здійснення заходів, необхідних для приєднання України до

Конвенції ( 995_083 ) Гаазької конференції з міжнародного

приватного права із залученням спеціалістів-науковців, а надалі -

імплементація конвенцій, які набудуть чинності для України.

Прийняття нових Цивільного та Цивільного процесуального

кодексів України.

Складання списку нормативних актів ЄС, що регулюють сферу

надання правової допомоги у цивільних справах. Переклад назв цих

нормативних актів, а також відібраних нормативних актів.

Консультації з Єврокомісією (її органами) щодо повноти

переліку нормативних актів ЄС, а також щодо доцільності та порядку

адаптації положень цих актів у законодавстві України.

Вивчення досвіду іноземних держав у питаннях адаптації до

законодавства ЄС в галузі правової допомоги у цивільних справах.

Аналіз законодавства України з метою виявлення розбіжностей у

сфері регулювання питань надання правової допомоги у цивільних

справах та виявлення норм, що потребують перегляду або скасування.

Розроблення законопроектів, у тому числі про внесення змін до

законодавства України, з метою його адаптації до права ЄС.

Підвищення кваліфікації відповідних співробітників державних

органів з питань права ЄС у сфері надання правової допомоги у

цивільних справах, а також їх мовна підготовка.

15.4.2. Правова допомога у кримінальних справах

Поточна ситуація

Україна є Стороною шести таких європейських конвенцій з

питань кримінального судочинства та додаткових протоколів до них:

Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних

справах ( 994_008 ), 1972 рік;

Європейська конвенція про нагляд за умовно засудженими або за

умовно звільненими особами ( 994_007 ), 1964 рік;

Конвенція про передачу засуджених осіб ( 994_025 ), 1983 рік;

Європейська конвенція про видачу правопорушників ( 995_033 ),

1957 рік;

Додатковий протокол до Європейської конвенції про видачу

правопорушників ( 995_034 );

Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про

видачу правопорушників ( 995_035 );

Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних

справах ( 995_036 ), 1959 рік;

Додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну

допомогу у кримінальних справах ( 995_037 );

Конвенція про "відмивання", пошук, арешт та конфіскацію

доходів, одержаних злочинним шляхом ( 995_029 ), 1990 рік.

Крім того, на сьогодні надання правової допомоги у

кримінальних справах з рядом держав також здійснюється на основі

двосторонніх договорів, а з державами - учасницями Співдружності

Незалежних Держав правові відносини у цій сфері врегульовані

Конвенцією ( 997_009 ) 1993 року.

З урахуванням положень зазначених європейських конвенцій до

проекту Кримінально-процесуального кодексу України включено ряд

статей щодо регулювання механізму надання правової допомоги у

кримінальних справах.

Слід зазначити, що чинний Кримінально-процесуальний кодекс

України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ) не містить відповідних

положень і лише у статті 31 містяться посилання на міжнародні

договори України.

Згідно з Комплексною цільовою програмою боротьби зі

злочинністю на 1996-2000 роки, затвердженою Указом Президента

України від 17 вересня 1996 року N 837 ( 837/96 ), передбачено

також розроблення проекту Кримінально-виконавчого кодексу.

Короткострокові (2000-2001