Міністерством фінансів України.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову

звітність в Україні" ( 996-14 ), прийнятий Верховною Радою України

16 липня 1999 року, законодавчо закріпив основні принципи ведення

бухгалтерського обліку і загальні вимоги до фінансової звітності.

Управління у сфері аудиторської діяльності здійснюється

Аудиторською палатою України відповідно до Закону України "Про

аудиторську діяльність" ( 3125-12 ) і спрямоване на створення

системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів

власника. У 1998 році Палатою затверджено 32 національні стандарти

з аудиту на основі міжнародних стандартів.

Повне та успішне здійснення заходів реформування системи

бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів

потребуватиме кількох років. Для цього необхідно розширювати

регулювання у полі нормативно-правових актів та привести їх у

відповідність з директивами ЄС.

Короткострокові пріоритети (2000-2001 роки)

Здійснення заходів щодо подальшого розроблення та

впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського

обліку відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку

(МСБО).

Подальше співробітництво з міжнародними спеціалізованими

організаціями щодо забезпечення дотримання національних положень

(стандартів) бухгалтерського обліку суб'єктами підприємницької

діяльності.

Розроблення методичних рекомендацій щодо аудиторських

перевірок окремих груп учасників фондового ринку.

Середньострокові (2002-2003 роки) та довгострокові

(2004-2007 роки) пріоритети

Подальше вдосконалення чинного законодавства з урахуванням

таких норм ЄС:

Четверта директива Ради від 25 липня 1978 р., прийнята на

підставі статті 54 (3) (g) Договору щодо щорічних звітів певних

типів компаній;

Восьма директива Ради 84/253/ЄЕС ( 994_461 ) від 10 квітня

1984 р., прийнята на підставі статті 54 (3) (g) Договору щодо

затвердження осіб, відповідальних за здійснення встановлених

законодавством перевірок бухгалтерських документів;

Реалізація Програми реформування систем бухгалтерського

обліку із застосуванням міжнародних стандартів ( 1706-98-п ) (до

кінця 2001 року).

Підготовка та реалізація середньострокових та довгострокових

заходів, програм ведення бухгалтерського обліку та аудиту.

6.2. Вільний рух товарів

Поточна ситуація

Регулювання зовнішньої торгівлі товарами здійснюється

відповідно до Законів України: "Про зовнішньоекономічну

діяльність" ( 959-12 ), "Про Єдиний митний тариф" ( 2097-12 ),

"Про захист національного товаровиробника від демпінгового

імпорту" ( 330-14 ), "Про захист національного товаровиробника від

субсидованого імпорту" ( 331-14 ), "Про застосування спеціальних

заходів щодо імпорту в Україну" ( 332-14 ), "Про систему

оподаткування" ( 1251-12 ), "Про операції з давальницькою

сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" ( 327/95-ВР ), "Про

державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції"

( 468/97-ВР ), "Про регулювання товарообмінних (бартерних)

операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" ( 351-14 ).

УПС ( 998_012 ) створює можливість для обох сторін узгодити

торговельну та пов'язану з торгівлею політику. Разом з тим поняття

"вільний рух товарів" потребує уточнення. Адже навіть за умови

існування між державами - партнерами угоди про вільну торгівлю

товари, якими вони торгують між собою, не звільняються від

обкладення внутрішніми податками, а також від проведення

сертифікації та оцінки відповідності.

Таким чином, коротко- та середньостроковими пріоритетами у

зазначеному контексті можна вважати забезпечення порівняно

вільного руху товарів, і насамперед максимальне спрощення митних

процедур з урахуванням досвіду країн ЄС.

При цьому мають враховуватися вимоги статей 18 та 19 УПС

( 998_012 ).

У проекті нового Митного кодексу України передбачено нові,

більш прозорі та демократичні процедури митного контролю.

Державною митною службою впроваджується принцип "зеленого"

коридору стосовно добросовісних суб'єктів підприємницької

діяльності. Передбачається незастосування деяких заходів

нетарифного регулювання до товарів, що надходять на підприємства,

які є прибутковими, не мають заборгованості за

зовнішньоекономічними операціями та з податків і зборів до

бюджетів, не допускають порушень митного і податкового

законодавства. Уже затверджено критерії та порядок визначення

таких підприємств.

Згідно з Програмою діяльності Кабінету Міністрів України

( 550-2000-п ) Державний комітет промислової політики України

спрямовує свою роботу на підвищення експортного потенціалу

промисловості, зменшення обсягу бартерних операцій, залучення

іноземних кредитів та інвестицій, створення бар'єрів від

недобросовісної конкуренції на вітчизняному ринку шляхом

удосконалення тарифного регулювання, впровадження механізму,

передбаченого антидемпінговим законодавством.

Статтею 5 Угоди по сільському господарству ( 981_005 )

ГАТТ/СОТ передбачена можливість захисту власного товаровиробника

та внутрішнього ринку шляхом застосування кількісних обмежень

імпорту, додаткових змішаних імпортних зборів, мінімальних

імпортних цін, вибіркового ліцензування тощо. Статтею 6 цієї Угоди

( 981_005 ) передбачена також можливість застосування внутрішньої

підтримки сільгоспвиробників за певних умов, які конкретизовані у

додатку 2 до Угоди ( 981_005 ); статтею 8 - можливість експортних

субсидій за умови додержання певних вимог Угоди, а стаття 12

передбачає можливість застосування експортних обмежень. Угодою про

застосування санітарних та фітосанітарних заходів ( 981_006 )

передбачається прийняття і застосування заходів, необхідних для

охорони життя або здоров'я людей, тварин або рослин, до яких,

зокрема, належить контроль за проникненням на територію шкідників,

захворювань, токсинів тощо. Актами чинного українського

законодавства також передбачається застосування захисних

механізмів, передбачених ГАТТ/СОТ.

У 1996 році був виданий Указ Президента України N 255

( 255/96 ) "Про Концепцію трансформації митного тарифу України на

1996-2005 роки відповідно до системи ГАТТ/СОТ". Згідно з пунктом 3

Концепції ( 255/96 ) трансформація митного тарифу має

здійснюватися за такими принципами:

поступовість зміни чинних ставок ввізного мита;

запобігання імпорту певного товару, що призводить або може

призвести до заподіяння серйозної шкоди національному виробництву,

у процесі реформування внутрішнього ринку шляхом поступової - від

3 до 10 років (перехідний період) - гармонізації згідно з вимогами

ГАТТ/СОТ граничних рівнів ставок ввізного мита;

гарантування на засадах взаємності доступу до внутрішнього

ринку України імпортерів - країн - членів СОТ.

При цьому мають встановлюватися ставки ввізного мита на

промислові товари, граничний рівень яких не перевищує

30 відсотків, а на сільгосппродукцію - 70 відсотків від їхньої

митної вартості, і низькі ставки ввізного мита на сировину,

середні