Рішення 2/94 Спільного комітету ЄЕС-EFTA щодо транзиту, які

вносять зміни і доповнення до Додатка II;

Рішення 3/94 Спільного комітету ЄЕС-EFTA щодо транзиту, які

вносять зміни і доповнення до Додатка II;

Короткий порадник (компендіум) щодо адміністративних

вказівок, висновків та тлумачень стосовно транзиту та єдиного

адміністративного документа;

Рішення Ради 87/267/ЄЕС від 28 квітня 1987 року щодо

застосування Конвенції про спрощення порядку обміну товарами;

Рекомендація 1/93 Спільного комітету ЄЕС-EFTA, яка вносить

поправку до Конвенції;

Правила Ради 87/2658/ЄЕС від 23 липня 1987 року щодо тарифу

та статистичної номенклатури Співтовариств;

Правила Комісії 94/3115/ЄЕС від 20 грудня 1994 року, які

доповнюють Додатки I та II до Правил Ради (ЄЕС) N 2658/87 щодо

тарифу та статистичної номенклатури Співтовариств.

Імплементація положень щодо переважного походження в рамках

Європейських угод та висновків Засідань Європейської Ради у

Копенгагені (червень 1993 року) та Ессені (грудень 1994 р.)

Імплементація положень щодо взаємної адміністративної

допомоги в рамках Угод (Європа) та посилення законодавства про

охорону інформації з огляду на вдосконалення положень стосовно

взаємної допомоги у зв'язку із запропонованою заміною Правил Ради

(ЄЕС) N 1468/81.

Набуття членства України в СОТ.

Розроблення та прийняття нормативно-правових актів,

передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня

1997 р. N 244 ( 244-97-п ) "Про заходи щодо поетапного

впровадження в Україні вимог директив Європейського Союзу,

санітарних, екологічних, ветеринарних, фітосанітарних норм та

міжнародних і європейських стандартів".

Організація навчання фахівців відповідних міністерств, які

займатимуться підготовкою нормативно-правових актів у сфері

забезпечення вільного руху товарів, за допомогою відповідних

інституцій ЄС.

6.2.1. Система ліцензування

Поточна ситуація

З метою спрощення існуючої системи ліцензування в Україні

проведено роботу з удосконалення нормативно-правової бази у

зазначеній сфері.

Зокрема, у 1998-99 роках було видано Укази Президента

України:

від 17 листопада 1998 р. N 1257 ( 1257/98 ) "Про

запровадження ліцензування діяльності господарюючих суб'єктів у

сфері природних монополій", яким передбачалося ліцензування таких

видів підприємницької діяльності: зберігання природного газу в

обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та

правилами здійснення підприємницької діяльності зі зберігання

природного газу (ліцензійними умовами); постачання природного

газу, транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними

трубопроводами, транспортування природного і нафтового газу

трубопроводами тощо;

від 1 лютого 1999 р. N 108 ( 108/99 ) "Про внесення змін і

доповнень до Положення про Національну комісію регулювання

електроенергетики України";

від 20 травня 1999 р. N 539 ( 539/99 ) "Про запровадження

дозвільної системи у сфері підприємницької діяльності", яким було

встановлено, що єдиним документом дозвільного характеру, який дає

право на зайняття певним видом підприємницької діяльності, що

підлягає відповідно до законодавства обмеженню, є ліцензія. Указ

( 539/99 ) вимагав визначення вичерпного переліку документів,

необхідних для одержання ліцензій та введення заборони для

органів, які видають ліцензії, вимагати інші додаткові документи,

дозволи, сертифікати тощо.

Згідно із Законом України "Про електроенергетику"

( 575/97-ВР ), актами Президента України та Кабінету Міністрів

України функції ліцензування підприємницької діяльності в

енергетичному секторі України здійснює Національна комісія

регулювання електроенергетики України. Будь-яка діяльність з

виробництва, передачі та постачання електроенергії, а також з

транспортування та постачання природного газу не може провадитися

без ліцензії. Ліцензування створює можливість регулювати

діяльність природних монополістів у цих галузях.

1 червня 2000 року було прийнято Закон України "Про

ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ).

Цим Законом установлено, що ліцензування має запроваджуватися для

тих видів господарської діяльності, результати чи об'єкти якої

можуть завдати непоправної або відчутної шкоди здоров'ю і майну

населення чи навколишньому середовищу, створюють загрозу

національній безпеці тощо. Перелік цих видів діяльності має

встановлюватися лише Законом України "Про ліцензування певних

видів господарської діяльності" ( 1775-14 ).

Короткострокові (2000-2001 роки) та середньострокові

(2002-2003 роки) пріоритети

Спрощення системи ліцензування в Україні згідно з принципом

доцільності обмеження видів діяльності.

Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)

Подальша робота над удосконаленням законодавства в частині

ліцензування у галузях природних монополій з урахуванням вимог

нормативно-правових актів ЄС:

Директиви 96/92/ЄС ( 994_197 ) Європейського парламенту та

Ради від 16 грудня 1996 р. щодо відкриття внутрішнього ринку

електроенергії;

Директиви 98/30/ЄС ( 994_499 ) Європейського парламенту та

Ради від 22 червня 1998 р. щодо відкриття внутрішнього ринку

природного газу;

Директиви Ради 90/377/ЄЕС ( 994_195 ) від 26 червня 1990 р.

щодо прозорості цін на газ та електроенергію;

Директиви Ради 90/547/ЄЕС ( 994_196 ) від 29 жовтня 1990 р.

щодо транзиту електроенергії;

Директиви Ради 91/296/ЄЕС ( 994_505 ) від 31 травня 1991 р.

щодо транзиту газу.

6.2.2. Ліцензування у галузях природних монополій

Поточна ситуація

Згідно з Концепцією розвитку державної системи ліцензування

підприємницької діяльності за її видами, затвердженою постановою

Кабінету Міністрів України від 23 вересня 1996 р. N 1164

( 1164-96-п ), окремим напрямом у системі ліцензування повинно

стати створення державних комісій з питань регулювання діяльності

суб'єктів природних монополій, до компетенції яких мають перейти

функції ліцензування підприємницької діяльності на ринках, які

перебувають у стані природної монополії, а також на деяких

суміжних ринках. Згідно із Законом України "Про природні

монополії" ( 1682-14 ), національні комісії регулювання діяльності

суб'єктів природних монополій здійснюють ліцензування діяльності

суб'єктів природних монополій у таких сферах:

транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами:

транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та

його розподіл;

транспортування інших речовин трубопровідним транспортом;

передачі та розподілу електроенергії;

користування об'єктами інфраструктури, що забезпечують рух

залізничного транспорту загального користування;

управління повітряним рухом;

зв'язку загального користування;

централізованого водопостачання та водовідведення;

централізованого теплопостачання;

спеціалізованих послуг транспортних терміналів, портів,

аеропортів за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів

України.

Ліцензуванню підлягає також підприємницька діяльність на

деяких суміжних ринках.

Нині в Україні діє лише один орган регулювання діяльності

суб'єктів природних монополій - Національна комісія регулювання

електроенергетики України (НКРЕ), яка виконує функції ліцензування

підприємницької діяльності в енергетичному секторі України.

Будь-яка діяльність з виробництва, передачі