N 540 ( 540/99 ) "Про утворення кредитно-гарантійної установи з

підтримки малого і середнього підприємництва" з метою активізації

процесу фінансової підтримки малих та середніх підприємств

створено Кредитно-гарантійну установу, що здійснюватиме надання

кредитів, у тому числі мікрокредитів суб'єктами малого і

середнього підприємництва та гарантій комерційним банкам щодо

повернення суб'єктами підприємництва отриманих кредитів.

Разом з тим, незважаючи на прийняті протягом останніх двох

років рішення та вжиті заходи, не відбулося кардинальних

позитивних змін, які б істотно вплинули на активізацію

підприємництва в Україні.

Довідково. Кількість діючих малих підприємств за 1998 рік

зросла у порівнянні з 1997 роком лише на 11 відсотків, що значно

менше у порівнянні з 1997 року - 41,5 відсотка і середньорічним

показником за 1992-1997 роки - 16,8 відсотка, а число фермерських

господарств станом на 1 липня 1999 року навіть скоротилось на

0,5 тис. господарств проти аналогічного періоду минулого року.

Малий бізнес поки що не розв'язує ключових проблем зайнятості

населення та зменшення тінізації економіки. Сповільнюються темпи

створення малих підприємств, скорочується число зайнятих на них,

існують певні бюрократичні перепони на шляху започаткування

власної справи, залишається недосконалою система

фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва.

Перешкоди для розвитку підприємництва залишились тими, що

були у минулі роки. Основними з них є: обтяжлива система

оподаткування, невизначеність податкового законодавства щодо

малого підприємництва, суперечливість і неповнота чинних

нормативно-правових актів; надмірна зарегульованість ряду

економічних процесів та організаційних процедур; відсутність

системи фінансування і кредитування малого підприємництва;

нерозвиненість ринкової інфраструктури; відсутність внутрішніх

мотивацій для інвестицій та впровадження нових технологій;

ускладнено систему обліку та звітності.

На вирішення зазначених проблем спрямовано прийнятий 15 липня

2000 року Указ Президента України N 906 ( 906/2000 ) "Про заходи

щодо забезпечення підтримки та дальшого розвитку підприємницької

діяльності".

Короткострокові пріоритети (2000-2001 роки)

Забезпечення прийняття:

Закону України про Національну програму сприяння розвитку

малого підприємництва на 2000-2001 роки;

Закону України про засади державної регуляторної політики у

сфері підприємницької діяльності;

Закону України про державну підтримку малого підприємництва;

Податкового кодексу України, яким передбачити зниження

податкового навантаження, в тому числі і на виробничий сектор

малого підприємництва.

Вжиття заходів до кардинального поліпшення стану справ у

малому бізнесі та забезпечення вже у 2000 році створення критичної

маси діючих малих підприємств.

Середньострокові пріоритети (2002-2003 роки)

Забезпечення:

аналізу відповідності нормативно-правових актів України, які

регулюють підприємницьку діяльність, основним правовим нормам ЄС;

вдосконалення законодавства про підприємства з метою

наближення умов їх діяльності до встановлених в ЄС для компаній;

узгодження національного законодавства в області митного

права з діючим в ЄС;

уніфікації системи оподаткування, усунення податкових

кордонів;

гармонізації технічних норм, стандартів і сертифікатів;

наближення до єдиного ринку фінансових послуг;

прийняття антимонопольних правил.

8.5.1. Створення суб'єктів підприємницької діяльності

Поточна ситуація

Порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької

діяльності визначено Законом України "Про підприємництво"

( 698-12 ) та постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня

1998 року N 740 ( 740-98-п ) "Про порядок державної реєстрації

суб'єктів підприємницької діяльності". За наявності всіх

документів, зазначених у Законі ( 698-12 ), орган державної

реєстрації зобов'язаний протягом 5 робочих днів внести дані

реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів підприємницької

діяльності і видати заявнику свідоцтво про державну реєстрацію. За

кожний прострочений день державної реєстрації орган державної

реєстрації сплачує заявнику 20 відсотків реєстраційного збору.

Закон України "Про господарські товариства" ( 1576-12 )

передбачає обов'язковість статутного фонду для господарських

товариств. До травня 1999 року розмір статутного фонду для

товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) становив

625 мінімальних заробітних плат, а після прийняття у 1999 році

Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо

діяльності господарських товариств" ( 622-14 ) - 100 мінімальних

заробітних плат. Це значно полегшило створення ТОВ, яке є

найгнучкішою та найпривабливішою для малого підприємництва.

У той же час існуюча система державної реєстрації потребує

вдосконалення з метою запобігання ухиленням від сплати податків в

частині забезпечення належної ідентифікації засновників

(власників) підприємств під час їх створення.

Короткострокові (2000-2001 роки) та середньострокові

(2002-2003 роки) пріоритети

Подальша оптимізація процедур заснування та реєстрації

суб'єктів підприємницької діяльності, насамперед внесення на

розгляд Верховної Ради України законопроекту про державну

реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, з подальшим

створенням єдиної системи органів державної реєстрації.

З метою удосконалення системи державної реєстрації

підприємств, що створюються, поряд з подальшою оптимізацією

процедури їх заснування, передбачається запровадження в

законодавчому порядку обов'язкового проведення ідентифікації

засновників (власників) на стадії реєстрації, а також встановлення

відповідальності посадових осіб за порушення порядку реєстрації.

Визначення понять "дочірнє підприємство" та "філія",

врегулювання взаємовідносин між материнською компанією і її

відокремленими підрозділами відповідно до директив ЄС.

Приведення процедур заснування (в тому числі і реєстрації) у

відповідність з директивами ЄС.

8.5.2. Діяльність суб'єктів підприємницької діяльності

Поточна ситуація

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) порядок ліквідації

визначений нечітко. Відсутність у засновників суб'єкта

підприємницької діяльності стимулів до ліквідації підприємства та

невизначеність значної кількості процедурних питань ліквідації

призводить до збільшення кількості так званих "мертвих"

підприємств.

Значним кроком до розв'язання проблеми щодо формування

цілісної дозвільної системи у сфері підприємницької діяльності

можна вважати Указ Президента України від 20 травня 1999 року

N 539 ( 539/99 ) "Про запровадження дозвільної системи у сфері

підприємницької діяльності", який чітко визначив, що єдиним

документом дозвільного характеру є ліцензія. Ця норма знайшла

подальше закріплення у Законі України "Про ліцензування певних

видів господарської діяльності" ( 1775-14 ).

В Україні до цього часу немає цілісного підходу до

регулювання безпеки