діяльність, міжнародне співробітництво, беззупинний (цілодобовий)

контроль за обстановкою на об'єктах використання ядерної енергії,

планування та оперативного управління у разі виникнення аварійних

ситуацій;

Головна державна інспекція з нагляду за ядерною безпекою -

державний нагляд за додержанням законодавства з ядерної та

радіаційної безпеки, видача ліцензій на підготовку персоналу для

експлуатації ядерної установки, а також ліцензій персоналу та

посадовим особам на виконання окремих видів діяльності;

Головна державна екологічна інспекція - контроль у галузі

охорони навколишнього природного середовища, раціонального

використання природних ресурсів та радіаційної безпеки.

При Міністерстві екології та природних ресурсів України

діють:

Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної

безпеки - незалежна науково-технічна й експертна організація, що

здійснює підтримку діяльності регулюючого органу;

Державний центр регулювання якості поставок для об'єктів

ядерної енергетики - незалежна експертна організація, що здійснює

сертифікацію і перевірку якості поставок і послуг, узагальнення

відповідних експертних висновків.

Органи державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки

відповідають за "повноту, достатність та обґрунтованість своїх

вимог щодо безпеки у сфері регулювання, віднесеної до їх

компетенції".

Проводиться реорганізація органів державного регулювання

ядерної та радіаційної безпеки України.

Основними документами, що визначають готовність центральних і

місцевих органів виконавчої влади, операторів ядерних установок до

дій під час аварій на АЕС, є Закони України:

"Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"

( 39/95-ВР );

"Про Цивільну оборону України" ( 2974-12 );

"Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань"

( 15/98-ВР ).

Зокрема, Закон України "Про використання ядерної енергії та

радіаційну безпеку" ( 39/95-ВР ) однією з основних функцій органу

державного управління у сфері використання ядерної енергії

визначає створення державної системи заходів щодо забезпечення (

готовності до ліквідації аварії на ядерних установках. Згідно із

Законом України "Про Цивільну оборону України" ( 2974-12 ) ця

функція розширюється, а відповідний державний орган забезпечує

здійснення державної політики у сфері цивільної оборони, захисту

населення і місцевостей від наслідків надзвичайних ситуацій,

попередження цих ситуацій;

оповіщення населення про загрозу виникнення або виникнення

надзвичайних ситуацій, забезпечує належне функціонування відомчих

територіальних і локальних систем оповіщення тощо.

Одним із завдань Цивільної оборони України Закон ( 2974-12 )

визначає створення систем аналізу і прогнозування, керування,

оповіщення, зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним

зараженням і підтримку їхньої готовності для сталого

функціонування в надзвичайних ситуаціях.

Відповідно до Закону України "Про використання ядерної

енергії та радіаційну безпеку" ( 39/95-ВР ) місцеві державні

адміністрації, зокрема:

здійснюють контроль за готовністю підприємств, установ,

організацій і громадян до дій на випадок радіаційної аварії;

беруть участь у ліквідації наслідків радіаційних аварій;

забезпечують готовність до евакуації населення і у разі

необхідності здійснюють її.

Відповідними нормативно-правовими актами деталізовані

положення зазначених законів.

Кабінетом Міністрів України укладено двосторонні угоди про

оповіщення про ядерні аварії і про взаємодопомогу у разі таких

аварій з Урядами Австрії, Королівства Швеції ( 752_006 ),

Угорщини ( 348_017 ), Німеччини, Норвегії ( 578_004 ), Польщі і

Фінляндії ( 246_010 ).

Фінансування діяльності органів державного регулювання

безпеки використання ядерної енергії здійснюється за рахунок

державного бюджету.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про використання

ядерної енергії та радіаційну безпеку" ( 39/95-ВР ) до

собівартості виробництва електроенергії повинні включатися, крім

виробничих витрат, затрати на:

реалізацію програм підвищення безпеки роботи ядерних

установок;

забезпечення зберігання відпрацьованого ядерного палива,

переробки і захоронення радіоактивних відходів;

науково-технічний і конструкторсько-технологічний супровід

експлуатації ядерних установок;

комплектування, підготовку і перепідготовку персоналу;

страхування персоналу і населення на випадок ядерної шкоди;

зняття з експлуатації та консервацію ядерних установок;

соціально-економічний розвиток територій, на яких розташовані

ядерні установки та об'єкти, призначені для поводження з

радіоактивними відходами.

Відповідно до вимог законодавства України обов'язковою умовою

одержання ліцензій є всебічна оцінка безпеки ядерної установки.

Зокрема, Закон України "Про дозвільну діяльність у сфері

використання ядерної енергії" ( 1370-14 ) передбачає, що орган

державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки видає

експлуатуючій організації ядерної установки або сховища для

захоронення радіоактивних відходів, що подала відповідну заяву, на

підставі всебічної оцінки безпеки ядерної установки або сховища та

оцінки спроможності заявника виконувати всі заходи щодо

забезпечення безпеки ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної

з конкретним етапом життєвого циклу ядерної установки або сховища

для захоронення радіоактивних відходів (стаття 8) ( 1370-14 ).

Для отримання ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної з

конкретним етапом життєвого циклу ядерної установки або сховища

для захоронення радіоактивних відходів, експлуатуюча організація

(оператор) подає заяву до органу державного регулювання ядерної та

радіаційної безпеки. До заяви додаються копії засвідчених в

установленому порядку засновницьких документів, а також документи,

що засвідчують рівень безпеки ядерної установки або сховища для

захоронення радіоактивних відходів, перелік яких встановлюється

органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки

(стаття 12) ( 1370-14 ).

Діяльність з обґрунтування ядерної і радіаційної безпеки

ядерних установок в Україні здійснюється в таких напрямах:

розроблення проектів з проведення оцінки безпеки діючих і

тих, що будуються, АЕС;

розроблення звітів з аналізу безпеки діючих і тих, що

споруджуються, енергоблоків;

проведення спеціальних досліджень у рамках аналізу окремих

проблем для обґрунтування конкретних технічних рішень.

Технологічні регламенти, програми та інструкції з контролю в

обов'язковому порядку погоджуються органом державного регулювання

ядерної та радіаційної безпеки. Головна державна інспекція з

нагляду за ядерною безпекою через свої постійні інспекції на

майданчиках АЕС здійснює постійний нагляд за їхньою реалізацією на

кожній АЕС.

Україна бере участь у Конвенції про оперативне оповіщення про

ядерну аварію ( 995_026 ), в якій держави - учасниці висловили

переконання в необхідності якомога оперативніше надавати державам

відповідну інформацію про ядерні аварії з метою зведення до

мінімуму транскордонних радіаційних наслідків.

Відповідно до Указу Президента України від 15 січня 1997 року

N 24 ( 24/97 ) Україна приєдналась до Частково відкритої угоди

Ради Європи щодо запобігання, захисту та надання допомоги у разі

великих природних та технологічних катастроф (ЧВУ). Спільно з ЧВУ

створено