Вимоги щодо реєстрації пестицидів, відображені в директиві

91/414 ЄС, практично повністю враховані в українському

законодавстві. Укрдержхімкомісією були перекладені українською

мовою практично всі директиви ЄС щодо реєстрації агрохімікатів та

розроблено порядок їх реєстрації в Україні, який був максимально

наближений до європейського. Даний порядок був погоджений

Міністерством екології та природних ресурсів України, але не

погоджений Міністерством охорони здоров'я України, тому на

сьогоднішній день це питання залишається відкритим.

Короткострокові (2000-2001 роки) та середньострокові

(2002-2003 роки) пріоритети

Визначення повного переліку директив ЄС щодо обігу хімічних

речовин, перекладених державною мовою.

Оцінка вартості впровадження вимог директив ЄС в Україні.

Розроблення проекту Закону України про хімічну безпеку.

Впровадження європейської методики інвентаризації викидів та

нової системи обліку викидів стійких органічних забруднювачів в

атмосферне повітря (на виконання підписаного у 1998 році Протоколу

про стійкі органічні забруднювачі).

Запровадження європейських та міжнародних стандартів в цих

сферах.

Узгодження роботи із заходами, передбаченими Програмою

використання відходів виробництва і споживання на період до

2005 року, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України

від 28 червня 1997 року N 668 ( 668-97-п ), Комплексною програмою

поводження з радіоактивними відходами (в редакції постанови

Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1999 року N 542

( 542-99-п ), Національною програмою екологічного оздоровлення

басейну Дніпра та поліпшення якості питної води ( 123/97-ВР ), яку

затверджено Постановою Верховної Ради України від 27 лютого

1997 року.

11.2. Захист прав споживачів

Поточна ситуація

Законодавство України з питань захисту прав споживачів

включає:

а) Закони України:

"Про захист прав споживачів" ( 1023-12 );

"Про рекламу" ( 270/96-ВР );

"Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя

населення" ( 4004-12 );

"Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої

сировини" ( 771/97-ВР );

"Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом

етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими

виробами" ( 481/95-ВР );

"Про зв'язок" ( 160/95-ВР );

"Про туризм" ( 324/95-ВР );

"Про транспорт" ( 232/94-ВР );

"Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і

товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР );

б) Декрети Кабінету Міністрів України:

від 8 квітня 1993 року N 30 ( 30-93 ) "Про державний нагляд

за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх

порушення";

від 10 травня 1993 року N 46 ( 46-93 ) "Про стандартизацію і

сертифікацію".

Основні правові гарантії захисту прав споживачів встановлені

статтею 42 Конституції України ( 254к/96-ВР ), згідно з якою

держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і

безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє

діяльності громадських організацій споживачів.

Основні принципи державної політики щодо захисту прав

споживачів в Україні Законом України "Про захист прав споживачів"

( 1023-12 ), який є основним нормативно-правовим актом у сфері

захисту прав споживачів. Цим актом встановлено права споживачів,

визначено механізм державного захисту прав споживачів та органи,

які здійснюють цей захист. Цим же Законом ( 1023-12 ) передбачено

створення громадських організацій споживачів (об'єднань

споживачів) та визначено їх права.

В основу Закону України "Про захист прав споживачів"

( 1023-12 ) покладено Керівні принципи для захисту інтересів

споживачів, прийняті Генеральною Асамблеєю ООН 9 квітня 1985 року

(резолюція N 39/248 ( 995_903 ).

Короткострокові (2000-2001 роки) та середньострокові

(2002-2003 роки) пріоритети

Адаптація законодавства України у сфері захисту прав

споживачів з урахуванням таких директив ЄС:

від 10 вересня 1984 року 84/430/ЄЕС про рекламу, яка вводить

в оману (OJ N L 250 від 19 вересня 1984 року), доповнена

директивою 97/55/ЕС від 6 жовтня 1997 року про порівняльну рекламу

(OJ N L 290 від 23 жовтня 1997 року);

від 25 липня 1985 року 85/374/ЄЕС ( 994_348 ) про

відповідальність виробників за якість продукції (OJ N L 210 від

7 серпня 1985 року), доповнена директивою від 10 травня 1999 року

1999/34/ЕС (OJ N L 141 від 4 червня 1999 року);

від 20 грудня 1985 року 85/577/ЄЕС про продаж поза діловими

приміщеннями (OJ N L 372 від 31 грудня 1985 року);

від 13 червня 1990 року 90/314/ЄЕС про організований туризм

(OJ N L 158 від 23 червня 1990 року);

від 29 червня 1992 року 92/59/ЄЕС про загальну безпеку

продукції (OJ N L 228 від 11 серпня 1992 року);

від 5 квітня 1993 року 93/13/ЄЕС про несправедливі умови у

споживчих угодах (OJ N L 95 від 21 квітня 1993 року);

від 20 травня 1997 року 97/7/ЄС ( 994_245 ) про угоди, які

укладаються на відстані (OJ N L 144 від 4 червня 1997 року);

від 6 лютого 1998 року 98/6/ЄС про зазначення цін (OJ N L 80

від 18 березня 1998 року);

від 25 травня 1999 року 99/44/ЄС про деякі особливості

продажу споживчих товарів і пов'язаних з ними гарантіях (OJ N L

171 від 7 липня 1999 року);

від 19 вересня 1984 року 84/450/ЄС ( 994_347 ) про рекламу,

що вводить в оману;

від 3 жовтня 1989 року 89/44/ЄС про координацію деяких

положень, зафіксованих у законодавстві, правилах чи

адміністративних заходах держав - учасниць, які стосуються

підтримки діяльності телевізійних трансляцій (OJ No L 298 від

17 жовтня 1989 року);

від 30 червня 1997 року 97/36/ЄС про внесення змін до

директиви 89/552/ЄС про координацію деяких положень, зафіксованих

у законодавстві, правилах чи адміністративних заходах держав -

учасниць стосовно телевізійного радіомовлення;

від 6 липня 1998 року 98/43/ЄС про зближення законів, правил

і адміністративних положень держав - учасниць стосовно реклами і

спонсорства тютюнових виробів (OJ No L 213 від 30 липня

1998 року);

від 31 березня 1992 року 92/28/ЄС про рекламу лікарських

препаратів, призначених для людини (OJ No 113 від 30 квітня

1992 року).

Започаткування тісного співробітництва між Україною