невідкладного вирішення у надзвичайно стислі терміни потребує

питання доопрацювання графіка зниження тарифів. Одним з можливих

результатів цієї роботи може стати проект змін до Концепції

трансформації митного тарифу України на 1996-2005 роки відповідно

до системи ГАТТ/СОТ, яка затверджена Указом Президента України від

6 квітня 1996 року N 255 ( 255/96 ), що передбачає зменшення рівня

тарифного захисту з урахуванням взятих Урядом України тарифних

зобов'язань в рамках Програми розширеного фінансування.

Забезпечення гармонізації національного законодавства у сфері

правил митної оцінки (прийняття нової редакції Митного кодексу

України ( 1970-12 ).

Забезпечення дотримання вимог системи СОТ під час створення

сприятливого інвестиційного режиму (зокрема, в автомобілебудівній

галузі).

Забезпечення недискримінації та національного режиму в сфері

оподаткування (стягнення податку на додану вартість, акцизного та

інших зборів). Особливого значення набуває прийняття Податкового

кодексу України.

Забезпечення проведення двосторонніх консультацій та

переговорів на експертному рівні стосовно доступу до ринку товарів

з державами - членами СОТ. Підготовка і підписання відповідних

документів за результатами консультацій та переговорів.

Визначення та усунення проблемних питань у сфері

нормативно-правового забезпечення зовнішньоекономічних відносин.

Підготовка та впровадження заходів щодо реалізації пропозицій

із забезпечення гарантованого взаємного доступу до товарних ринків

України та держав - членів СОТ.

Набуття повноправного членства в СОТ.

Середньострокові пріоритети (2002-2003 роки)

Послідовне забезпечення подальшої гармонізації українського

законодавства до норм і принципів ГАТТ/СОТ стосовно:

відповідності практики та законодавства в сфері технічного

регулювання (стандартизація та сертифікація), а також санітарних

та фітосанітарних заходів вимогам угод СОТ;

дотримання вимог системи СОТ при створенні сприятливого

інвестиційного режиму;

гармонізації національного законодавства у сфері захисту прав

інтелектуальної власності відповідно до положень СОТ.

Довгострокові пріоритети (2004-2007 роки)

Лібералізація доступу на ринки зв'язку і телекомунікацій,

транспортних послуг, страхових послуг, починаючи з певного періоду

часу (наприклад, з 2005 року) через приєднання України до

відповідних секторальних угод та ініціатив.

Фінансові потреби

Як свідчить практика, при впровадженні вже існуючих

домовленостей з ЄС, зокрема УПС ( 998_012 ), що є однією з

передумов реалізації Програми, слід передбачити фінансування

витрат, пов'язаних із вирішенням спірних питань. Так, пунктом 3

статті 96 цієї Угоди ( 998_012 ) передбачається застосування

посередницької процедури. При цьому послуги як мінімум одного з

трьох мирових посередників (консоліатора) мають оплачуватися з

державних джерел. Згідно із попередніми розрахунками кошторис

витрат такого консоліатора може становити 250-300 тис. доларів

США.

У разі ймовірності виникнення спорів, для вирішення яких одна

із сторін УПС ( 998_012 ) наполягатиме на застосуванні

посередницької процедури, раз у 2-3 роки обсяги відповідного

фінансування на термін дії Програми можуть становити близько

600-900 тис. доларів США. Зазначені витрати було б доцільно

віднести пропорційно до розділів 7 Програми ("Економічні та

фіскальні питання"), 11 ("Якість життя та навколишнього природного

середовища"), 13 ("Інформаційне суспільство") та 16 ("Зовнішня

політика").

Також до бюджету Програми необхідно включити сплату

членського внеску до щорічного бюджету функціонування Секретаріату

СОТ.

Згідно з рішенням Ради представників ГАТТ/СОТ, починаючи з

1 січня 1994 року, сума внеску держав, що мають статус

спостерігача, встановлена у розмірі 50 відсотків мінімального

внеску договірних сторін, що сплачуються за послуги, які їм

надаються. Наприклад, у 1999 році Україна сплатила

18165 швейцарських франків.

Якщо враховувати щорічне зростання бюджету СОТ та статус

України як держави - спостерігача, то до бюджету Програми на

короткостроковий та середньостроковий періоди (до 2004 року

включно) необхідно включити суму у розмірі 90000 швейцарських

франків, а на довгостроковий період за умови вступу України до СОТ

ще приблизно 110000 швейцарських франків.

16.1.2. Співробітництво з державами Центральноєвропейської

асоціації вільної торгівлі

Поточна ситуація

Центральноєвропейська асоціація вільної торгівлі (CEFTA)

заснована у березні 1993 року Вишеградською Трійкою (Угорщина,

Чехословаччина та Польща). Після розпаду Чехословаччини Трійка

перетворилась на Четвірку, у січні 1996 року до угруповання

приєдналась Словенія, 12 квітня 1997 року у Бухаресті підписано

документ про приєднання до CEFTA Румунії, а у липні 1998 року до

CEFTA приєдналась Болгарія.

Необхідними умовами вступу до угруповання є: асоційоване

членство в ЄС, членство в СОТ та підписання угод про вільну

торгівлю з кожною із держав - членів CEFTA.

Оскільки взаємна торгівля промисловою продукцією між

державами - членами CEFTA вже на 90 відсотків є безмитною, а повне

скасування обмежень планується на 2000-2001 роки, експерти

держав - членів CEFTA вважають важливим завданням розширення

змісту співробітництва в рамках угруповання та прийняття нових

членів. Останнім часом ця теза набула ще більшої ваги, бо деякі з

держав - членів цього угруповання (Чехія, Угорщина і Польща)

визнані кандидатами на вступ до ЄС у так званій "першій хвилі".

Беручи до уваги зазначене, якнайшвидше приєднання України до

CEFTA дозволило б зберегти їй присутність на ринках цих країн хоча

б не в меншому обсязі, ніж у даний час. Тому Українська Сторона

продовжує порушувати перед Європейською комісією та державами -

кандидатами на вступ до ЄС питання про непогіршення умов

торговельно-економічного співробітництва між Україною та

державами - кандидатами після входження останніх до ЄС.

У 1997 році з Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Болгарією, а

в 1998 році з Чехією підписано програмні документи щодо етапів

лібералізації торгівлі та створено робочі групи експертів, які

повинні напрацювати конкретні пропозиції до текстів відповідних

Угод.

Меморандуми про поетапну лібералізацію взаємної торгівлі

передано також Словенії, Румунії.

Середньострокові пріоритети (2002-2003 роки)

Здійснити необхідні заходи щодо вступу України до CEFTA.

16.1.3. Торгівля текстилем та одягом

Поточна ситуація

Під час переговорів між делегаціями України та ЄС, що

відбулися 14-15 жовтня 1999 року, вирішено, що торгівля текстилем

між Україною та ЄС регламентуватиметься пролонгованою Угодою у

формі обміну листами ( 994_482 ), яка діятиме в 1999-2000 роках до

моменту прийняття нової Угоди про торгівлю текстильною продукцією

на період 2000-2002 або 2000-2003 роки.

Відповідно до Угоди у формі обміну листами ( 994_482 ):

ЄС збільшив імпортні квоти на 1999 рік по восьми найважливих

категоріях текстильної продукції українського