Документи, що підтверджують забезпечення зобов'язань по поверненню кредиту в одній або одночасно в кількох формах, які належним чином оформлені подаються в банк до надання кредиту.

Вимоги до застави.

При визначенні вартості майна, що передається в заставу, слід виходити з його балансової вартості (з урахуванням переоцінки і знижки) та можливої ціни реалізації.

Вартість майна та майнових прав заставодавця, оформлена під заставу визначається за реальною (ринковою) вартістю з урахуванням практичної складності реалізації майна у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань і повинна бути достатньою для погашення позички, сплати відсотків за користування нею, пені, штрафи, передбачених кредитним договором, витрат по зберіганню заставленого майна, його реалізації, а також передбачати податок на додану вартість, сплата якого проводиться з обороту по реалізації предмета застави з урахуванням передачі заставодержателю при невиконанні забезпеченого заставою кредитного договору та інші витрати. Вартість заставленого майна повинна, як правило, перевищувати суму вимог, що забезпечуються заставою, не менше як в 2 рази.

Заставодавець повинен бути власником майна, що взято під заставу, або мати право повного господарського володіння чи оперативного управління цим майном, що визначається Статутом або відповідним чином оформленим дорученням.

До документів, що підтверджують право власності на заставлене майно відносяться:

* довідка Бюро технічної інвентаризації (для об'єктів виробничого та соціального призначення, тощо);

* свідоцтво про право власності на житло (на будинок, частину будинку);

* свідоцтво про придбання жилого будинку (частини будинку) з прилюдних торгів;

* свідоцтво про право на спадщину;

* свідоцтво про право приватної власності;

* свідоцтво про право власності на частину в спільному майні подружжя;

* державні акти про право колективної та приватної власності на землю;

* договори купівлі-продажу (разом з платіжними документами, накладними та митними деклараціями);

* договори дарування;

* договір міни;

* договір про розподіл майна;

* технічний паспорт, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (для автотранспорту - в Державній автоінспекції; для тракторів, самохідних шасі, самохідних меліоративних та дорожньо-будівних машин та тракторних причепів - в інспекції держтехнагляду), тощо.

Якщо заставою є нерухоме майно, то документи, підтверджуючі право власності, повинні мати відмітку про реєстрацію в органах Бюро технічної інвентаризації (якщо об'єкт підлягає такій реєстрації).

При наданні в заставу житла (квартири, житлового будинку, тощо), яке є власністю фізичної особи і в ньому прописані неповнолітні діти, надається відповідне рішення опікунської ради.

В разі, якщо житло (житловий будинок, магазин, офіс, тощо), яке надається в заставу є власністю юридичної особи, крім документів, які підтверджують право власності, надається свідоцтво про реєстрацію права власності на це майно.

Предмет застави має бути таким, що вільно відчужується (тобто не повинен бути під арештом, в податковій заставі, тощо) і за його рахунок може бути відшкодована заборгованість позичальника по кредитному договору.

Не можуть бути предметом застави:

* національні культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання (стаття 4 Закону України "Про заставу");

* майно і кошти благодійних організацій (частина третя статті 19 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації");

* приватизаційні папери (стаття 5 Закону України "Про приватизаційні папери").

Забороняється приймати в заставу:

* промислове та торгівельне обладнання із строком експлуатації чи виготовлення понад 10 років;

* основні фонди виробничого призначення (крім майнових комплексів), які не можуть бути виділені в окремо розташовані одиниці і не мають незалежного енерго-, водо-, теплопостачання та під'їзних шляхів;

* автомобілі із строком випуску понад 3-5 років та пробігом: для автомобілів іноземного виробництва - понад 150 тис.км., вітчизняного виробництва - понад 70 тис.км.;

* оргтехніку та побутову техніку строком виготовлення та експлуатації понад 5 років;

* залежалі (понад 1 року) товарні запаси, товари, сировина та товари в обігу та переробці;

* дебіторську заборгованість позичальника, яка рахується за підприємствами, платоспроможність яких недостатньо відома або які допускали випадки порушення договірної дисципліни, в т.ч. несвоєчасні розрахунки за відвантажену продукцію (товари), надані послуги;

* прострочену дебіторську заборгованість;

* незавершене будівництво.

При кредитуванні сільськогосподарських товаровиробників поряд із заставою майна може бути передбачена також застава майнових прав на майбутній врожай сільськогосподарських культур з подальшим переоформленням у заставу майна. При прийнятті в заставу майбутнього врожаю слід мати на увазі, що посіви повинні бути обов'язково застраховані на випадок загибелі та інших несприятливих обставин. У договорі про заставу повинно бути передбачено, що в разі загибелі сільськогосподарської продукції (посівів) банку-заставодержателю надається першочергове право задоволення вимог по погашенню кредиту зі страхового відшкодування в межах суми застави.

Застосування в якості застави товарів в обігу та переробці або готової продукції здійснюється за умови, якщо:

* основним (переважним) видом діяльності позичальника є торгово-закупівельна діяльність (оптова і роздрібна торгівля), або виробництво товарів (продукції), зокрема переробка сільськогосподарської сировини, які користуються широким попитом;

* товар, який пропонується в заставу, має сертифікат якості;

* наявність предмету застави підтверджується складською довідкою та актом перевірки на місці;

* позичальник є постійним клієнтом банку і має тривалу кредитну історію;

* у позичальника належним чином поставлена маркетингова діяльність (не припускаються випадки закупівлі товарів, що не користуються попитом у покупців і т.д.), а також правова робота (оперативне стягнення дебіторської заборгованості);

* у банку є можливість реального, постійного контролю за рухом товарних запасів, а також договорів, що укладаються позичальником із його контрагентами на постачання товарів (продукції);

* для можливої заміни прийнятих в заставу товарів (продукції) у договорі застави повинно