і розумової праці: розумну, освічену, культурну людини будь-яка праця робить більш творчою, більш радісною. Тому дуже важливою умовою, що забезпечує здорову основу розвитку особистості в колективі і самому колективі, Сухомлинський вважав фізичну працю обов'язковим для усіх.
Дуже важливим моментом у системі трудового виховання В.А.Сухомлинського є і положення про те, що праця дозволяє найбільше повно і яскраво розкрити природні задатки і схильності дитини. Аналізуючи готовність дитини до трудового життя, потрібно думати не тільки про те, що він може дати для суспільства, але і про те, що праця дає особисто йому. У кожній дитині дрімають задатки якихось здібностей. Ці задатки як порох: щоб запалити, необхідна іскра.
Сутність гармонійного розвитку особистості Сухомлинський бачить у нерозривному зв'язку трудового виховання з іншими сторонами виховання - морального, естетичного, інтелектуального, фізичного. До цього висновку Василь Олександрович прийшов завдяки власній праці.
Література
Історія педагогіки / За ред. М.С. Гриценка. — К., 1993.
Кравець В. П. Історія української школи і педагогіки. — Тернопіль, 1994.
Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. Вибр. твори: У 5-ти т. — К., 1976. — Т. 3. — С. 9—283.
Цюпа I. В. Сухомлинський ( Добротворець ). - К., 1985. -216 с.
