У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


та м'язової напруги; вироблення навичок ( автоматизація ) [56; с. 24].

Формування навичок та вмінь вимагає чіткого усвідомлення мети навчальної діяльності, володіння алгоритмом і технікою виконання навчальних дій для досягнення бажаного результату, наявності необхідної бази знань, критичного самодіагностування власної діяльності, зацікавленості в навчальній діяльності та сприятливих зовнішніх умов.

Індивідуальний співацький досвід людини - це вокальні уміння та навички, які закладаються як умовнорефлекторні зв’язки. Л.Дмітрієв стверджував, що «послідовна впорядкована система дії подразників, яка повторюється багаторазово, призводить до утворення впорядкованої системи перебігу нервових процесів у корі мозку - до утворення стереотипів діяльності» [52;с.231]. А вокальний розвиток пов'язаний з виробленням співацьких рухових стереотипів.

За вченням І.Павлова, умовою утворення рефлексів є багаторазове поєднання дії певного умовного подразника з безумовним або міцно виробленим раніше рефлексом. Наступною необхідною умовою вироблення рефлексів є наявність повної свободи мозку від іншої діяльності в момент вироблення рефлексу. Застосовуючи дані положення до методики розвитку співацького голосу вокаліста, можемо сказати, що для вироблення необхідних вокальних автоматизмів та закріплення вокальних навичок необхідне багаторазове повторення певних вокальних рухів у поєднанні з глибоким усвідомленням дій та зосередженні на процесі співу під час роботи над відпрацюванням вокально-технічних навичок студентів.

На думку А. Здановича, основним завданням постановки голосу є дисциплінування рухів м’язової системи голосового апарату, тобто набуття рухових навичок. Як показує практика, у процесі вироблення означених умовних рефлексів вирішальним є пильний контроль педагога з вокалу, оцінювальні дії студента, та його власні фізіологічні та слухові відчуття. Дії педагога спрямовані на формування навичок координації рухів м’язів голосового апарату, нових рухових рефлексів унаслідок виникнення певних відчуттів та уявлень (слухових, м’язових, вібраційних, зорових) під час фонації та слухання еталонного звучання співацького голосу. Слухові відчуття контролюють висоту, силу, тембральні характеристики звука. М’язові відчуття виникають через скорочення, напруження, розслаблення м'язів організму. Вібраційні відчуття виникають у зонах вокально-тілесної схеми. Ці відчуття, проаналізовані в корі головного мозку, у вигляді нових нервових імпульсів потрапляють у м’язову систему голосового апарату, координуючи її роботу в процесі співу

За визначенням психологів, відчуття - це елементарні психічні процеси, що полягають у відображенні окремих властивостей явищ навколишнього середовища, а також станів внутрішніх органів при безпосередньому впливі подразників на органи чуттів [56;с.47]. Вирізняють такі властивості відчуттів: модальність - це якість відчуття, що відрізняє його серед інших; інтенсивність - кількісна характеристика, що визначається і силою подразника, і станом рецептора ; тривалість - часова характеристика, що залежить від тривалості дії подразника та його інтенсивності; просторова локалізація дозволяє не лише визначити якість подразника, але і його розташування.

Фізіологічний механізм роботи аналізаторів полягає в подразненні нервових закінчень, які сприймаються відповідними рецепторами, що знаходяться в усіх органах і тканинах людського організму. Вплив подразників на рецептори перетворюється у процес нервового збудження, який по нервових волокнах передається в головний мозок. З центральної нервової системи процес збудження йде до органів, у результаті чого вони працюють. Аналізатори виконують функцію сприйняття і аналізу подразників. Процес формування співацького голосу передбачає розвиток зв’язків між усіма системами аналізаторів, які контролюють звучання співацького голосу.

Ще філософ античного світу Філодем стверджував: «Із і звуків деякі бувають "гострі" (високі), а інші - "важкі" (низькі), причому те й інше з цього дістає свою назву в метафоричному розумінні від предметів дотику... І немає нічого дивного в тому, коли ми використовуємо ті чи інші метафори від предметів дотику, подібно до того, як ми називаємо який - небудь звук сірим, чорним і білим, виходячи з предмету зору» [109; c.155]. Психологи виділяють неспецифічний вид чутливості, який полягає у взаємодії органів чуттів. Так, під дією подразника, характерного для одного аналізатора, можуть виникнути реакції і в інших. Таке явище називають синестезією. Це явище доцільно використовувати, як засіб впливу на звучання співацького голосу через наведення образних порівнянь вокальних образів.

За визначенням вчених та педагогів, постановка голосу полягає у виробленні правильної взаємодії всіх частин голосового апарату. Метою діяльності педагога-вокаліста є вдосконалення процесів координації цих рухів під час співу засобами розвитку вокально-технічних, слухових умінь та навичок студентів. А.Зданович зазначав, що від характеру і сили цих нервових імпульсів залежить та чи інша якість співацького звуку. Процес звукоутворення залежить як від роботи центральної нервової системи, так і від слухових уявлень, які виникають в процесі співу [68;с. 55]. Л.Дмітрієв писав, що «саме звукові образи мають диктувати виконавські прийоми, технічні засоби для їх звукового втілення, тоді вся техніка буде побудована, як вираження певних музично-виконавських завдань» [52 ;с. 234]. З огляду на це, велике значення у процесі розвитку співацького голосу має метод слухового впливу, формування у майбутніх учителів еталонних слухових уявлень.

На основі аналізу науково-методичної літератури поняття «співацький голос» трактується як складна психофізіологічна функція голосового апарату людини, результатом діяльності якого є виникнення музичних звуків, що мають такі акустичні властивості: звуковисотний об’єм (діапазон), динаміку, тривалість звучання, тембральні характеристики (співацьке вібрато, летючість, щільність, блиск). Висота співацького голосу визначається частотою змикань голосових складок, у результаті чого виникають звукові хвилі певної довжини. Сила співацького голосу взаємозалежна з рівнем підскладкового тиску, який визначає амплітуду коливань голосових складок.

Тембральні характеристики співацького


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30