Висновки

Таким чином, серед тем, найхарактерніших для творчості По, загалом тематично напрочуд розмаїтої, чільне місце посідає тема смерті. Смерть природна і насильницька виступає у письменника в десятках облич. Це й загибель від таємничої невиліковної хвороби, жахливої пошесті чи не менш жахливої помсти, повільне вмирання, картина якого холодно і точно подається з відвертою натуралістичністю, мов медичний опис. Таке ж умирання може змальовуватись поетично, надто коли йдеться про загибель молодих прегарних жінок. Поетизація і оголення акту смерті йдуть у письменника поруч. Його цікавить сама мить переходу в небуття. Він пише про сон, летаргію, гіпнотичні стани, схожі на смерть, про приголомшливі випадки поховання живцем (як і Гоголь, він боявся, щоб з ним таке не трапилося). Зрештою, його цікавить такий модний на Початку минулого сторіччя месмеризм, тобто вчення австрійського лікаря Месмера про "тваринний магнетизм", гіпноз, котрий може зупинити навіть трупний розклад. Такий підвищений інтерес до теми смерті пояснювався різними причинами – і особистими, і філософсько-науковими, і релігійними, і не в останню чергу, попитом публіки на все незвичне, сенсаційне, зокрема вбивства, оживлення померлих за допомогою гіпнозу чи гальванізації, метемпсихоз чи месмеризм.

Смерть як найтяжче страждання, завершення трагедії притягує романтика і меланхоліка По. До уявлення про смерть, як "всього лиш болісне перетворення", не раз звертається По-філософ. Як і його персонажі, він гадає, що "наше теперішнє втілення минуще, принагідне, тимчасове. А майбутнє – досконале, завершене, нетлінне. Майбутнє життя є здійсненням того, що нам судилося" ("Месмеричне одкровення"). Мабуть, у творчості він намагався звільнитися від комплексу смерті, надаючи героям власні суперечливі думки, фіксуючи їх на папері. Це – одне з можливих тлумачень. Та, певно, не єдине. По вкладав у вуста своїх персонажів слова про "жахливий стан, який переживають нервові люди, коли почуття живуть, а сили розуму сплять" ("Тінь") або про те, що "...нематеріальності не існує. Це просто слова. Нематеріального не існує взагалі, якщо лише не ототожнювати предмет з його властивостями". Ця думка не про торжество матеріального, а про духовність як форму матерії. ("Месмеричне одкровення"). Як би наївно з наукової точки зору не звучали деякі міркування По в наші дні, крізь формули і термінологію минулого сторіччя ми з подивом бачимо таке, що близьке пошукам багатьох сучасних учених. Це не означає, що всі філософсько-теоретичні міркування По мають наукове підґрунтя. Але вважати його роздуми про життя і смерть тіла й душі, про матерію і дух, про підсвідомість лише безпідставними містичними фантазіями – теж неправильно.

Список використаної літератури

1. Анастасьев Н.А. Э. По и его рассказы // По Э. Рассказы. – М., 1980.

2. Аникст А.А. История учений о драме: история драмы на Западе в первой половине XIX в. Эпоха романтизма. – М., 1980.

3. Боброва М.Н. Романтизм в американской литературе XIX века. – М., 1975.

4. Волощук Є.М. Зарубіжна література. – К.: Юридична книга, 2002. – 430 с.

5. Елизарова М.М., Гиждеу С.П., Колесников Б.И., Михальская Н.П. История зарубежной литературы XIX века. – М., 1972.

6. Зарубежная литература XIX века. Романтизм. Хрестоматия. – М., 1977.

7. Зарубежная литература. Пособие для факультативных занятий в ст. классах сред. школы. Изд. 2-е., испр. – М.: "Просвещение", 1975. – 320 с

8. Зарубежная литература. Романтизм. Хрестоматия историко-литературных материалов. – М., 1990.

9. Зарубежные писатели: Библиографический словарь в 2-х т. Ч. 2 / Под ред. Н.П. Михальской. – М.: Просвещение, 1997. – 448 с.

10. История американской литературы: В 2 т. Т. I. – M., 1971.

11. История всемирной литературы: В 9 т. – М., 1988.

12. История зарубежной литературы XIX века. – М., 1991.

13. История зарубежной литературы XIX века. Учеб. для студентов пед. ин?тов по спец. "Рус. яз. и лит." В 2 ч. Ч. 2 / Н.П. Михальская, В.А. Луков, А.А. Завьялова и др.; Под ред. Н.П. Михальской. – М.: Просвещение, 1991. – 256 с.

14. История зарубежной литературы XIX века: Учеб. для филол. спец. вузов / В.Н. Богословский, А.С. Дмитриев, Н.А. Соловьева и др.; Под ред. Н.А. Соловьевой. – М.: Высш. шк., 1991. – 637 с.

15. История литературы США / Под ред. Е.А.Стеценко. – Т. 3. Литература середины XIX в. (поздний романтизм). – М.: Наследие, 2000

16. Ковалев Ю.В. "Молодая Америка". – Л., 1971.

17. Литературная история Соединенных Штатов Америки. В 3-х т. Т. 2. – М., 1978.

18. Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література XIX сторіччя. Доба романтизму: Підручник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 416 с.

19. Неупокоева И.Г. Революционно-романтическая поэма первой половины XIX века. Опыт типологии жанра. – М., 1971.

20. Николюкин А.Н. Жизнь и творчество Э. По // Полное собрание рассказов Э. По. – М., 1970.

21. Паррингтон В.Л. Основные течения американской мысли. В 3-х т. Т. 2. Революция романтизма в Америке. – М., 1962.

22. Романтические традиции американской литературы XIX века и современность. – М., 1982.

23. Романтические традиции американской литературы XIX века и современность: Сб. ст. – М., 1982.

24. Хрестоматия по зарубежной литературе XIX века. В 2-х ч. Ч. І. Сост. А.А. Аникст.