безвір'я народів, фальші мистецтва". У ній є ясно виражений елемент безцільності і самодостатності, захвату самою грою, але є і виклик "повної деморалізації духу, інфляції понять", всій тій епосі, яка у Гессе названа "фейлетонною", тобто позбавленою серйозного інтелектуального змісту і етичних імперативів. Гра "означала вишукану, символічну форму пошуків довершеного, піднесену алхімію, наближення до внутрішньо єдиному над всіма його іпостасями духу, а значить – до Бога".
У історії Касталії, як і в життєвій історії Кнехта, знаходять відгомони всі ці обертони центрального образу, що поступово розширює свій змістовний об'єм, поки невинне заняття, для якого досить зв'язки бус і знання простих правил, не починає сприйматися як пошук, подолання омертвіння і відчуженості, що запанували в сучасному світі. Гра перетворюється в "сувору школу", яка дійсно доводить свою необхідність "для подальшого існування цивілізації", приреченої на загибель, якщо для всіх, а не тільки для зосереджених гравців в бісер не стане нормою бездоганність, що означає "відмову від всяких переваг і благ, крім духовних".
Споглядання, привнесене в гру паломниками в Країну Сходу, яким був і Гессе, не могло повністю виражати ідеал і ключове поняття філософії самого письменника. Однак, ставши основою повсякденного життєвого ритуалу в Касталії, воно означалося як реальна противага вульгарності і бездумності, що відрізняє "фейлетонну епоху". Ця думка, чільна в романові, зробила "Гру в бісер" твором про духовне покликання як поруку благородства і необхідну передумову гармонійного світовідчування – одним з найбільш глибоких і значних художніх явищ XX сторіччя.
Список використаних джерел
1. 100 писателей ХХ века / Пер. с нем. А. Верникова. – Челябинск: Урал ЛТД, 1999. – 208 с.
2. Бесіди про зарубіжну літературу. – Тернопіль, 1998. – С. 36-37.
3. Гессе Г. Гра в бісер. – К., 1978.
4. Зарубежная литература / С. В. Тураев, И. В. Дюшен, Л. В. Каган и др. – М.: "Просвещение", 1975. – 320 с.
5. Зарубежная литература ХХ в. (1871-1917) / Под ред. В.Н. Богословского, З.Т. Гражданской. – М.: Просвещение, 1979. – 351 с.
6. Зарубежные писатели: Библиографический словарь в 2-х т. Ч. 2 М-Я / Под ред. Н.П. Михальской. – М.: Просвещение, 1997. – 448 с.
7. Зарубіжна література ХХ ст.: Посібник / За ред. О.М. Ніколенко, Н.В. Хоменко, Т.М. Конєвої. – К.: Академія, 1998. – 320 с.
8. Затонский Д. Зеркало искусства. – Москва, 1975.
9. Затонсъкий Д. Шлях через XX ст.: Статті про німецькомовні літератури. – Київ, 1978.
10. Затонський Д.В. Минуле, сучасне, майбутнє. – К.: Наука, 1982. – 216 с.
11. Каралашвили Р. Мир романа Германа Гессе. –Тбилиси, 1984.
12. Лейтес Н.С. Немецкий роман 1918-1945 гг. – Пермь, 1975.
13. Павличко С. Зарубіжна література: Дослідження та критичні статті / Передмова Д. Наливайка. – К.: Основи, 2001. – 559 с.
14. Первак О. "Вічний світ у втіленнях невічних: образ світу в романі Г.Гессе "Гра в бісер" // Вікно в світ. – 1999. – № 3(6). – С. 206-212
15. Современный словарь-справочник по литературе / Сост. С.И. Кормилов. – М.: Олимп АСТ, 1999. – 704 с.
16. Тичина Н. Конфлікт протилежностей в романі Г. Гессе "Гра в бісер" // Молода Нація. – К.: Смолоскип, 1996 – С 161-165.
17. Фіськова С. Інтелектуалізована музика як ознака герметизованого тексту (Г. Гессе "Гра в бісер") // Молода Нація. – К.: Смолоскип, 1996 – С 156-160.
18. Шабловская И.В. История зарубежной литературы (XX век, первая половина). – Мн.: Издательский центр "Экономпресс", 1998. – 382 с.
19. Энциклопедия литературных произведений. – М.: ВАГРИУС, 1998.– 656 с.
20. Энциклопедия мировой литературы / Под ред. С.В. Стахорского. – СПб.: Невская книга, 2000. – 656 с.
