У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





відкрита структура обов'язково вимагає співтворчості читача, співучасті, що буває найчастіше при виконанні музики. Всі слухають одну і ту ж симфонію, але у кожному вона відлунює чимось іншим. Музика передбачає постійну наявність суб'єкта. Інтелектуальний роман Г. Гессе суб'єктивний. В центрі – складний процес становлення (що є традиційним для німецького роману), філософськи і соціально поглиблений, він є рушієм сюжету і спричиняється в свою чергу до незавершеності і відкритості тексту. Це своєрідна схема "перетворення", рух від недосконалої людини до досконалої, від "зовнішньої" до "внутрішньої". Попри те, що автор зосереджується на одному житті, за сприянням музики таке зображення індивідуального виявляє психологічні структури, що далеко виходять за межі специфічного окремого випадку, так що стають дієвими і для інших. Г. Гессе розглядає людину як істоту складну і суперечливу. З одного боку, це істота реальна, зі всіма слабостями, а з іншого – закладена в цій же істоті потенційна, досконала особистість. Однак, романи Г. Гессе спрямовані до певної єдності, орієнтовані на певну ціль, яка не досягається, але виявляється у вигляді певної ідеї. Ця ідея функціонує на першому плані тексту, так що перетворюється на своєрідний центр роману. Внаслідок цього основою образу героя є не риси дійсності, а їх значення для його самосвідомості. Така структура роману призводить до відходу на задній план власне подій і висування на перший – внутрішнього тексту (філософського). Об'єктом зображення є не різноманітний світ, а сфера "магічної дійсності", за Г. Гессе: зосередження на реаліях духовного життя. Як відмічає Р.Каралашвілі, щоб стало можливим втілення "магічної дійсності" у формі роману, необхідно відмежувати її від зовнішніх, немагічних подій, необхідно в самому романі створити деякий замкнений простір, на який би проектувалися духовні процеси, набуваючи тут наочного образу подій. Ця необхідність зумовила перетворення реально-побутового плану в книгах Г. Гессе в реалії і символи магічної дійсності" [17, 156-160], а також перенесення місця дії в далеке минуле чи майбутнє, або створення автономного простору всередині сучасної дійсності. Ці тенденції ведуть до герметизації романної форми [17, 156-160]. Вважають, що початок "герметичному роману" дав Т. Манн, назвавши "Чарівну гору" "герметичною історією". Якщо взяти до уваги центральний у романах Г. Гессе процес "перетворення" (що характерний і для романів Г. Броха, Т. Манна, Ф. Кафки, X. фон Додерера), то герметизм слід розуміти в "алхімічному", як вважає сам Г. Гессе, частково психоаналітичному змісті. Алхімічність Т. Манн розумів як очищення, транссубстанцію матерії у дещо вище, тобто підвищення шляхом внутрішнього впливу, магічної педагогіки" [17, 156-160]. Г. Гессе вбачав в алхімічних дослідах проекцію процесу індивідуалізації, кінцевою метою якої є просування людини до центру, до таємничого джерела психічного буття – Самості. Письменник охоче користується герметичною символікою [17, 156-160].

Отже, Касталія в романі "Гра в бісер" служить для автора сценою, де розігрується внутрішня драма, зображується життя, орієнтоване на трансцедентальну ціль. І важливим є те, що Г. Гессе виходить за межі чисто емпіричних можливостей удосконалення людини, що зближує його з романтиками, ціль знаходиться за межами безпосереднього досвіду. Необхідні певні чинники, що сприятимуть переборенню меж реального і ірреального, дійсності і світу Духу. Традиційно серед таких чинників перебуває музика.

Інтелектуалізована музика. Одним із засобів герметизації тексту у Г. Гессе є музика. Зокрема в романі "Гра в бісер" вона відіграє особливу роль і використовується як символ єдності. Музика є джерелом процесу "перетворення", вона демонструє складність цього процесу, вона унаочнює зв'язки людини і оточуючої дійсності, вона є свідком протистояння Духу і реальності, вона є абсолютом. Єдиним, Самістю. Письменник намагається нагадати сучасній людині, сучасному дисгармонійному світу, який не знаходить заспокоєння в самому собі, про ідею єдності з допомогою тематизації музики, її інтелектуалізації, а також використання синтезованої оповідної структури.

Музика втілює для Г. Гессе ідею гармонії. Духовні надбання цивілізації є ніби протилежним полюсом стосовно беззмістовної суєтності навколишнього життя. Музика – це втілений порядок, вищий символ всього, гідного поклоніння, всього, до чого варто прагнути. І якщо, вважає письменник, музика і не в силах зробити людину кращою і сильнішою, то вона нагадує про світло, про ідею порядку, гармонії, "змісту в хаосі". Ідея інтеграції лежить і в основі розвитку Гри в бісер, найпродуктивнішим стає синтез музики і математики. Внаслідок Гра стає більш еластичною, і завдяки цьому стає можливим поєднання результатів інших наук, що приводить до примирення наук із мистецтвом і навіть з релігією [17, 156-160].

Отож, душею Гри є музика, до того ж європейська та китайська. Класична європейська музика надає Грі трагічного, але водночас сміливого і світлого звучання. Таємниця цієї музики в тому, що вона втілює дух, гармонію, чуттєву динаміку, "доброчесність", чим і протистоїть "музиці занепаду", яка спричиняється до меланхолії. Вона втішає, дає творчу енергію, настроює багатьох на один лад і ритм.

Китайська музика наближає Гру в бісер до основ буття. В стародавньому Китаї вважалось, що корені музики походять з Тао, що містить "Інь" та "Янь", що пронизують все. До того ж музика – душа народу. Якщо музика підкоряється вищим законам Тао, то у світі панує гармонія, пристрасті також перебувають на шляху до самозадоволення, домінує справедливість. За Конфуцієм, музика є найвищою мірою моралі. Хто пізнав суть музики, тому відкрився шлях до Тао, світового змісту. Саме з допомогою музики Гра в бісер досягла єдності. "Вона означала витончену, символічну форму пошуків

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11