(1.12)

де — питомі електропровідності відповідного розчину, зони проникнення, пласта і вміщаючих порід; В — геометричні чинники тих же ділянок середовища — числа, що показують частку сигналу даного середовища в загальному сигналі.

Наяність електропровідності ділянки на геометричний чинник цієї ділянки визначає внесок кожної ділянки в сумарну вторинну ЕРС приймальної котушки.

Сума всіх геометричних чинників рівна одиниці:

ВР +ВЗП +ВП +ВВМ =1 (1.25)

Уяана електропровідність вимірюється в мілісіменсах на метр (мСм/м).

Шкала діаграми електропровідності, що здається, в індукційному методі лінійна, діаграми уявного опору – гіперболічна, що має кульовій лінії.

Криві або в одиночних пластах симетричні; межі пластів при потужності більше 4 м на кривих фокусуючих зондів визначаються по середині аномалії, де її ширина рівна потужності пласта (мал. 1.8). У пластах меншої потужності визначена за цим правилом потужність виявляється менше фактичній — фіктивна потужність пласта. Достовірне виділення пластів малої потужності можливо лише у разі, коли пласти, що вивчаються, представлені породами нижчого опору в порівнянні з вміщаючими породами, а їх потужність перевищує 1 —1,5 м.

Таким чином, як випливає з рівняння (1.12), на свідчення індукційного методу роблять вплив свердловина, що вміщають породи, зона проникнення фільтрату бурового розчину і опір незмінної частини пласта, а також до певної міри скин-ефект. Для того, щоб правильно визначити опір незміненої частини пласта, необхідно ввести відповідні поправки у величину уявної електропровідності.

1.3 Задачі, які вирішує ЕМ

Кінцевою задачею електричного методу в процесі буріння е визначення уявного питомого опору гірських порід, але кожний метод при вирішенні даної задачі має свої переваги i недоліки, що обумовлено специфікою геологічної будови, методом i парметрами буріння, параметрами бурового розчину i рядом інших факторів. Так метод звичайних зондів уявного опору - основний метод, який застосовуеться при вивченні геологічних розрізів необсаджених свердловин, які заповнені електропровідною рідиною на нафтових, газових, вугільних, рудних родовищах, при пошуках прісних i термальних вод, інженерно-гідрогеологічних пошуках i при розв'язку інших геологічних задач. Дані методу уявного опору стандартного зонда сумісно iз кривою ПС представляють собою основу ycix геологічних побудов, які пов’язані з вивченням глибинної будови території, уточненням стратиграфічних границь, побудовою різних геологічних карт i iн.

По кривих уявного опору стандартного зонда виділяють границі пласта, визначають ix потужності і глибини залягання, виділяють колектори i оцінюють характер насичення, виявляють пласти нафти, газу, руд i інших корисних копалин.

Метод бокового електричного зондування (БКЗ) використовуеться для

дослідження розрізв свердловин з метою детального вивчення пластів i отримання їх кількісних характеристик. Як правило, методом БКЗ продуктивна товща poзpiзy свердловини. В результаті інтерпретації даних БКЗ отримують значения УО пласта, яке близьке до істинного, а також параметри зони проникнення промивної рідини. По цих величинах з використання петрофізичних зв'язків виявляють в pозpiзi корисні копалини, оцінюють пористість, проникність колекторів, нафтогазовміст, нафтовіддачу колекторів.

Звичайний метод потенцшлів ПС є одним iз основних методів електрометрії для дослідження розрізів нафтових i газових свердловин. Biн дозволяє вирішувати різноманітні геологічні задачі, які пов'язані із вивченням літології порід, встановленням границь пластів, проведениям кореляції pозрізів, виділенням в розрізах порід-колекторів, визначенням мінералізації пластових вод i фільтрату промивної рідини, виявленням в пластах місць пориву прісних нагнітальних вод, визначення коефщіентів глинистості, пористості, проникності i нафтогазонасичення порід.

Цей метод входить в обов'язковий комплекс дослідження гідрогеолопчних, інженерно-гідрогеологічних свердловин.

Метод градієнт потенціала ПС найбільше розповсюдження одержав при вивченні розрізів свердловин рудних i вугільних родовищ, поряд із методами електродних потенціалів i гальванічних пар.

Метод резистивеметрії використовуються для вивчення позірного опору рідини, що знаходиться у свердловині. Дані резистевеметрії необхідні для рішення як геологічних так i технічних задач. Дані про onip промивної рідини використовуються для кількісної iнтерпретації даних бокового каротажного зондування, мікрозондування, індуктивних методів, визначення мінералізації пластових вод по результатам методів потенціалів ПС.

Резестивеметрія використовуеться для встановлення місць притоків i швидкості фільтращі підземних вод, виділення інтервалів поглинання

промивної рідиини у свердловині, визначення місць порушення обсадної колони i типу флюїда в експлуатаційних нафтових свердловинах.

Метод БК iз автоматичною фокусовкою струму призначений для дослідження високоомних розрізів свердловин, які заповнені соленою промивною рідиною. При проникненні в пласт рідини високої мінералізації onip присвердловинної зони пласта понижаеться, що практично не впливає на покази опору зареестрованих БК. Достатньо ефективними получаються результати при дослідженні малопористих порід. В таких розрізах БК дозволяє одержати достатньо диференційовану криву. Це дозволяе визначити дійсний позірний onip пласта ніж по даним БКЗ.

Дані методу БК використовуються при вивченні розрізів свердловин в комплексі з іншими геофізичними методами, наприклад з методами звичайних зондів уявного опору, індукційним i ін. Також ці дані дозволяють більш детально розчленувати геолопчний розріз, визначити його літологію, виділити пласти-колектори i уточнити ix будову, визначити параметри зони проникнення фільтрату промивної рідини i дійсний питомий oпip пластів.

Індукційний метод може бути використаний для вивчення pозpiзів евердловин iз непровідною промивною рідиною (на нафтовій основі), заповнених нафтою, сухих i обсаджених трубами із діелектриків. Він дозволяє достатньо точно визначити дійсний oпip пласта у випадку низької мінералізаціі промивної рідини, пластів, що складає породами низького опору, виділити водоносні i нафтоносні пласти, вивчити будову nepexдної зони i уточнити положения контакте вода-нафта, вода-газ i визначити дійсний уявний onip nopiд до 50 Омм. Зонд даного методу невеликих pозмipiв (0,75-і,20 м) володіють великим радіусом дослідження, перевищують приблизно у 4 раза раддус дослідження звичайних зондів уявного опору.

Даний метод найбільш чутливий до пропластків пдвищеної

електропровідності і майже не рееструє прошарки високого питомого