При зрошенні природних кормових угідь рідкою фракцією пюю і гнойових стоків дощуванням норми їх внесення слід ви-аначати розрахунковим методом за формулою

де В — винесення поживних речовин рослинами, кг/га; а — кое-фіцієнт забезпеченості грунту поживними речовинами (при низь-кій забезпеченості — 1,2; середній—1,0; високій — 0,8); К\ — коефіцієнт використання поживних речовин рослинами (якщо немає дослідних даних, то для азоту приймають 0,7, фосфору і калію — 0,6); /С2— коефіцієнт, що враховує втрати аміачного азоту під час поливу, який дорівнює 0,85; С — вміст поживних речовин у стоках, кг/м3.

Технологію зрошення природних угідь стоками тваринниць-ких ферм і комплексів подано у табл. 27.

Для кращого використання поливної води, стічних вод і рід-ких стоків ферм на луках доцільно робити щілювання на гли-бину до 60 см, а також обробляти дернину долотами на глиби-ну до 20 см з відстанню між долотами 25—ЗО см. Це поліпшує механічний склад грунту, його водопроникність і повітряний ре-жим, умови росту рослин, запобігає дигресії травостою.

Таблиця 27. Технологічна схема зрошення сіножатей і пасовищ рідкою фракцією гною і гнойовими стоками *

Технологічна операція, марка машин

Агротехнічні вимоги і строк проведення робіт

Підготовка гнойових стоків

ПОДІЛ

карантинне витримування змішування з чистою водою, вузол змішування зрошення тваринницькими сто-ками, ДКН-80, ДДН-70, ДД-30, ДДН-100, ДФ-120

Видалення сторонніх великих і довгово-локнистих включень

Тривалість 6 днів

Забезпечити змішування гнойових стоків

з водою

Удобрювальні поливи проводити після

чергового скошування або спасування трав

Зрошення чистою водою, ДДН-70, ДДА 100МА, «Фре-гат», «Волжанка», ДД-30, ДФ-220

Норма внесення стоків за вегетацію 300—420 кг/га азоту. Внесення під кож-не спасування під час вегетації,— під перше відростання навесні Запобігати зниженню вологості грунту нижче 60% НВ, у шарі 0,3 м для су-піщаних, 0,5 м — суглинкових грунтів Поливна норма 300—350 м3/га, кількість поливів — залежно від забезпечення опа-дами

* Практическое руководство по технологии улучшения и использования сенокосов и пастбиш лесостепной и степной зон.— М.: Агропромиздат.— 1987,

4.1.3. Удобрення лук

Звичайно потенційна родючість луки висока — в грунті бага-то органічних речовин. Для переведення їх в доступні форми слід здійснювати спеціальні агротехнічні заходи. Проте при по-

верхневому поліпшенні це не завжди доцільно, оскільки пов'я-зано з руйнуванням дернини. Тому треба поєднувати внесення добрив для підживлення з природною родючістю грунту, запо-бігаючи надмірній мінералізації його органічної речовини. До-цільність цього підтверджується практикою тривалого викори-стання лучних травостоїв у західних районах України, закор-донним досвідом, зокрема Ротамстедською дослідною станцією (Англія), де за допомогою регулярного удобрення лук протя-гом 10 років підтримували продуктивність угіддя на рівні 65,3 ц/га сіна порівняно з 20,2 ц/га без добрив. На цій станції після внесення фосфорно-калійних добрив майже в 4 рази збільшилась кількість бобових за цей період (М. Г. Андреєв, 1984).

Численні дослідження свідчать, що внесення фосфорних (Рво-іоо) залежно від родючості грунтів і фосфорно-калійних добрив (Рво-юоКво-ібо) сприяє збільшенню кількості бобових рослин і різнотрав'я в травостої, азотне (N60-120 і більше за-лежно від наявності в грунті) різко підвищує частку злакових рослин, урожайність трав, фосфорно-калійпе живлення ефектив-не тоді, коли досить азоту в грунті. Якщо вологість достатня, а також на зрошуваних ділянках загальну норму добрив слід вносити порціями — весною і під майбутні укоси. У лісостепо-вих і степових районах більш ефективне весняне внесення доб-рив, а також осіннє підживлення для кращого перезимовування трав. При внесенні добрив в усіх випадках ураховують урожай-ність травостою, що планується. Фосфорно-калійне добриво можна вносити восени і весною, азотне — порціями, якщо до-зволяють умови зволоження. Найкраща форма азотного удоб-рення на луках — аміачна, яка добре закріплюється у верхньо-му шарі грунту, мало зазнає міграції в нижчі шари, як це буває при внесенні нітратних форм азоту.

Слід створювати оптимальний фон живлення, який викорис-товують рослини. Звичайно 1 кг д. р. азотних добрив забезпе-чує одержання ЗО—35 кг сухої речовини при дозах внесення 00—80 кг/га. Подальше підвищення доз не дає аналогічного збільшення врожаю. Виявляється дія так званого закону ефекту, що знижується. Тому після внесення добрив урожай повинен збільшуватись не менш як у 1,5 рази.

Органічні добрива. На легких піщаних і супіщаних грунтах для догляду за травостоєм лук найбільш бажаною є органомі-неральна система живлення і мінеральна на звичайних зв'язних грунтах — сірих лісових суглинкових, звичайних чорноземах, каштанових та ін., де трав'яний шар сіножатей і пасовищ сам нагромаджує велику кількість органічної речовини, добре від-іюилюе і підвищує родючість. Органічні добрива доцільно ви-

користовувати насамперед під однорічні зернові, технічні і кор-мові культури або при докорінному поліпшенні природних угідь.

Разом з тим крім стоків ферм, які використовують для зро-шення, цінними добривами є гноївка і рідкий гній. Використан-ня 200—300 м3 гноївки (розведення водою 1 : 2) і рідкого гною (розведення 1 : 5—1 : 10) дає змогу без внесення інших видів добрив одержати до 400—500 ц/га