В концепції адміністративної реформи наводиться визначення – це вид політико-правової реформи, яка здійснюється у сфері виконавчої влади і стосується як її організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, так і взаємовідносин з місцевим самоврядуванням [7].

Тобто, з вище викладеного можна зробити висновок, що адміністративна реформа є об’єктивно обумовленою необхідністю сьогодення по докорінній перебудові нині діючої системи органів виконавчої влади, яка вже не забезпечує ефективне державне управління та виконання законів. Проте перебудова системи виконавчої влади повинна відбуватися в комплексі з удосконаленням місцевого самоврядування, розбудови адміністративної юстиції, удосконалення державної служби, адміністративно-територіального устрою тощо.

В перші роки незалежності України хаотично видавалися різні правові акти, спрямовані на зміну системи органів виконавчої влади, що свідчило про недостатнє наукове забезпечення її розбудови. Без наукового супроводу структурні перетворення виконавчої влади виглядали системно. На цьому часто наголошували різні вітчизняні дослідники і доводили, що послідовне і глибоке реформування виконавчої влади і державного управління неможливе без наукової моделі, без певної наукової концепції. Це розуміли і народні обранці і вже 13 червня 1995 року Верховна Рада України прийняла постанову “Про розробку проекту Закону України щодо структури виконавчої влади”, в якій дала доручення постійній комісії Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи до жовтня 1995р. розробити проект Концепції адміністративної реформи. 20 вересня 1995 року дана комісія ухвалила рішення про створення робочої групи з питань підготовки Концепції адміністративної реформи. Підготовка концепції здійснювалась паралельно з розробленням проекту Конституції України. А ця обставина унеможливлювала підключення відповідного інтелектуального ресурсу до розробки Концепції. Процес розроблення концепції потребував чимало часу, тому Президія Верховної Ради України два рази приймала рішення про продовження строків підготовки проекту Концепції адміністративної реформи. Після прийняття Конституції України розроблена за той час Концепція адміністративної реформи потребувала деяких доповнень, переосмислення певних положень [26, с.7].

Конституція стала підґрунтям для вироблення фундаментальних позицій щодо розроблення основних положень Концепції адміністративної реформи, визначивши сфери суспільних відносин, регулювання яких повинно здійснюватись виключно законами України, в тому числі і діяльність органів виконавчої влади. А це прискорило законодавчий процес щодо регулювання діяльності цих органів. 7 липня 1997року Президент України видав Указ №620 “Про державну Комісію з проведення в Україні адміністративної реформи”, в якому метою створення Комісії визначав підготовку і проведення в Україні комплексної адміністративної реформи, яка має радикально змінити систему державного управління всіма сферами суспільного життя, перетворити її в один з визначальних чинників економічних та соціальних реформ [6].

Основними завданнями Комісії визначено:

розроблення Концепції адміністративної реформи, визначення організаційно-правових засад, стратегій і тактики її проведення;

розроблення конкретних механізмів і строків впровадження адміністративної реформи;

підготовка пропозицій щодо:

структури органів виконавчої влади з поступовим переходом від галузевого до функціонального принципу побудови міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що має призвести до спрощення і підвищення ефективності управління, скорочення непотрібних ланок управління;

запровадження дійової системи державного контролю;

перебудови державної фінансової системи, структури, функцій і методів діяльності місцевих органів виконавчої влади;

дерегуляції та спрощення системи управлінських послуг, які надаються на різних рівнях виконавчої влади фізичним та юридичним особам;

удосконалення законодавчої бази адміністративних правовідносин, економічних засад діяльності органів державної влади, впровадження дійових адміністративних процедур;

запровадження в Україні регіонального адміністративно-територіального поділу;

реформування системи підготовки та перепідготовки управлінських кадрів;

експертна оцінка концепцій і проектів нормативно-правових актів, спрямованих на створення правової бази адміністративної реформи;

аналіз діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо здійснення адміністративної реформи та надання допомоги в її проведенні;

розгляд пропозицій і програм наукового, матеріально-технічного, кадрового та фінансового забезпечення адміністративної реформи.

Даний Указ був першим кроком до створення правової і організаційної основи для реформування сфери державного управління.

Головою комісії було призначено Кравчука Леоніда Макаровича. До складу Комісії увійшли відомі політики, громадські діячі, науковці, а саме Єхануров Ю.І., Гаврик С.Б., Роговий В.В., Авер’янов В.Б., Гадзало Л.М., Германчук П.К., Гриневецький С.Р., Даниленко А.П., Долішній М.І., Іодфіе Ю.Л., Задорожній О.В., Костючко С.С., Леліков Г.І., Луговий В.І., Нижник Н.Р., Омельченко О.О., Пухтинський М.О., Шлапак О.В., Яцуба В.Г. [6].

Пріоритетом у діяльності даної Комісії спочатку її існування стало розроблення Концепції адміністративної реформи. На початку 1998року проект цього документа був майже готовий. Потім текст проекту допрацьовувався в деталях і 22 липня 1998р. Концепція адміністративної реформи в Україні була затверджена Указом Президента України №810/78.

Створення Комісії з проведення в Україні адміністративної реформи і розробка Концепції адміністративної реформи стали першими кроками до перебудови системи виконавчої влади. Далі було затверджено Першочергові заходи з проведення в Україні адміністративної реформи Указом Президента