Програма діяльності теперішнього нового Уряду "Назустріч людям", яка була затверджена Верховною Радою 4-го лютого 2005 року поставила за мету покращитижиття людини, та запровадити нові соціальні, економічні і демократичні євростандарти, які б полегшили життя людині, а проголосила, що основною ідеєю "основним гаслом сьогоднішнього уряду є вільна людина у справедливій державі, інтереси, права та свободи якої захищені та забезпечені владою і державою, а найважливішими цінностями є гідність, свобода, чесність та справедливість."

1.2 Порядок утворення та повноваження міністерств, відомств та інших центральних органів виконавчої влади.

В системі органів виконавчої влади важливу роль відіграють центральні органи виконавчої влади, які забезпечують втілення у життя державної політики у відповідній галузі державного управління. Зазначені органи називаються центральними, оскільки у своїй діяльності представляють інтереси "центру", а не окремих територій, їх компетенція з відповідного кола питань поширюється на всю територію країни. Також важливо відзначити, що існування назви "центральні органи виконавчої влади" зумовлено встановленою Конституцією України трьохрівневою моделлю системи органів виконавчої влади, що об'єднує як основні, так і структурні рівні:

В такому сенсі центральні органи виконавчої влади є безпосередньо підвідомчими уряду органами, тобто органами нижчого щабля, які забезпечують або сприяють формуванню і втіленню в життя урядової політики у відповідних сферах управління, здійснюють керівництво дорученими їм сферами і несуть відповідальність за стан її розвитку перед Президентом і Кабінетом Міністрів України. До того ж слід додати, що конституційна легітимація згаданих вище рівнів органів виконавчої влади означає, що їх наявність є обов'язковою для функціонування виконавчої влади в України. Хоча слід сказати, що зміст Конституції України не виключає можливість створення якихось додаткових видів органів виконавчої влади, що посідали б певне проміжне місце стосовно згаданих основних структурних рівнів. Адже Конституція не містить суворого визначення всіх елементів системи органів виконавчої влади, але відповідно до ст.92 відносить вирішення цього питання на розсуд законодавця через прийняття відповідних законів.

Відповідно до Указу Президента України від 15.12.1999р. № 1572/99 "Про систему центральних органів виконавчої влади" до системи центральних органів виконавчої влади входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади з спеціальним статусом. Кожний центральний орган виконавчої влади забезпечує втілення в життя державної політики у відповідній галузі державного управління, здійснює керівництво дорученою йому сферою відання і несе відповідальність за стан її розвитку перед Кабінетом Міністрів та Президентом України [32, с.35].

Міністерства як центральні органи виконавчої влади є основною організаційно-правовою формою в більшості сфер державного управління, призначені для організації управління галузями господарства, соціаль-но-культурного та адміністративно-політичного будівництва, а та-кож головною ланкою системи органів центрального управління у найбільш важливих сферах соціально-економічного і політичного життя [35, с.143].

З врахуванням наведеного вище, найбільш характерними ознаками міністерства є те, що воно є, по-перше, органом держави; по-друге, особливим видом державних органів; по-третє, центральним органом виконавчої влади, покликаним забезпечувати діяльність, зміст якої зводиться до виконання функції управління і, зокрема, керівництва, а також держа-вного управління в межах відповідної галузі [39, с.414].

Особливо важливим є те, що міністерства є органами держави, державними організаціями, утворюваними Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України, які діють від його імені та в інтересах держави в певній сфері суспільних відносин. Це частина державного апарату, призначеного для здійснення функції держав-ного управління відповідними сферами, а також для виконання інших спеці-альних завдань [55, с.171].

Будучи органами держави, міністерства характеризуються й іншими ознаками, притаманними цьому виду державної організації, а саме: наявністю визначеної компетенції та організаційної структури, територіальним масштабом діяльності, тощо.

Державний комітет (державна служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує Прем'єр-міністр України або один з віце-прем'єр-міністрів чи міністрів. Державний комітет вносить пропозиції щодо формування державної політики відповідним членам Кабінету Міністрів та забезпечує її реалізацію у визначеній сфері діяльності, здійснює управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання, Державний комітет (державну службу) очолює його голова.

Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання та повноваження і щодо нього може встановлюватись спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників та вирішення інших питань. Його очолює голова [9].

Для забезпечення реалізації державної політики в особливо важливих сферах діяльності і державного управління лише в складі окремих центральних органів зі спеціальним статусом в межах коштів, передбачених на їх утримання, можуть бути утворені відпові-дні департаменти (служби). їх утворення, призначення на посаду і звільнення з посади їх керівників, а також затвердження Положення про департамент (службу) здійснює Президент України. Також Кабінет Міністрів в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи держав-ного управління (департаменти, служби, інспекції). Ці органи утворюються і діють у складі відповідного центрального органу виконавчої влади і здійснюють управління окремими підгалузями або сферами діяльності; виконують контрольно-наглядові функції, тощо [55, с.173].

Керівники урядових органів державного управління призна-чаються на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів за поданням керівника відповідного центрального органу виконавчої влади.

Структура центральних органів виконавчої влади затверджується за погодженням з Прем'єр-міністром України, Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами відповідно до розподілу їх функціональних повноважень. Гранична чисельність працівників центральних органів затверджується Кабінетом Міністрів [37, с.533].

Спрямування і координація діяльності центральних органів виконавчої влади реалізується міністром шляхом визнання у спеціальному директивному