НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

ЧУБУКОВА ОЛЬГА ЮРІЇВНА

УДК: 338.242 : 330.123

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПРОДУКТІВ ТА ПОСЛУГ

УКРАЇНИ

Спеціальність: 08.02.03 –

“Організація управління, планування

і регулювання економікою”

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України

Науковий консультант: Бондар Інтерна Касянівна, доктор економічних наук, професор, завідувач відділу Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань інтеграції України

Офіційні опоненти: Єрмошенко Микола Миколайович, доктор економічних наук, професор, проректор з наукової роботи Національної академії управління;

Канигін Юрій Михайлович, доктор економічних наук, професор, провідний науковий співробітник Науково-технічного центру потенціалу та розвитку науки ім. Г. М. Доброва.

Панасюк Броніслав Якович, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН, професор кафедри макроекономіки та державного управління Київського національного економічного університету;

Провідна установа: Донецький Національний університет,

кафедра економіки підприємства (м. Донецьк)

Захист відбудеться 6 червня 2002 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.801.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за адресою Київ, бул. Дружби народів, 28, 5 поверх, малий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (м. Київ, бул. Дружби народів, 28).

Автореферат розісланий 3 травня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Базилюк А. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасний етап розвитку цивілізації характеризується повсюдним впровадженням процесів інформатизації, тобто дифузією знань, стрімким проникненням інформаційних та теле-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного розвитку і пере-творенням їх на один із найважливіших чинників економічного зростання. Це свідчить про об’єктивність переходу економіки від традиційного індустріального типу до якісно нового – інформаційного.

Світовою практикою доведено, що процеси розвитку сучасного суспільства можуть бути найбільш ефективно реалізовані лише за умов формування і розвитку ринку інформаційних продуктів та послуг, оскільки саме через його функціонування можна максимально адекватно визначити суспільно-економічні потреби, необхідний рівень техніко-технологічного оснащення продуктивних сил, рівень освіти та інформаційної культури населення, а також тенденції розвитку економіки.

Проблемам створення автоматизованих робочих місць та державних систем управління, підвищення рівня знань, розвитку і державного управління процесами інформатизації суспільства протягом більш як тридцять останніх років в Україні приділяється велика увага як державою, так і численним загоном колективів наукових шкіл, видатними вченими і провідними фахівцями. Серед них: вчені школи академіка В. Глушкова – Г. Калитич, Ю. Канигін, В. Михалевич, В. Рубан, А. Стогній, В. Ску-рихін та інші; вчені-дослідники прикладного та концептуальних напрямів – А. Алек-сеєв, В. Беседін, І. Бондар, А. Великий, В. Грицик, М. Єрмошенко, М. Матвеєв, А. Морозов, Б. Панасюк, І. Сергієнко, О. Сологуб та інші. Особливе місце питання розвитку інформації, проблеми розбудови сус-пільства інформатизації посіли у дослідженнях таких видатних зарубіжних вчених та практиків, як: Ю. Арський, Л. Бріллюєн, Н. Вінер, Б. Гейтс, Р. Гіляревський, Г. Громов, П. Друкер, О. Єршов, О. Колмогоров, Ф. Кот-лер, У. Масуда, О. Самарський, Дж. Сорос, О. Урсул, В. Цветкова, К. Шен-нон та інші.

Саме результати їх досліджень створили умови для започаткування принципово нової “інформаційної цивілізації” і стали підгрунтям для розширення світогляду з проблем інформатизації автора даної роботи. Проте в працях названих науковців увага здебільшого концентрувалася на соціотехнічних та інфраструктурних аспектах інформатизації суспільства, не формулювалося і не вирішувалося завдання розроблення механізмів фор-мування інформаційного ринку. На сучасному етапі суспільного розвитку таке завдання є одним із найважливіших.

Ринкові засади розвитку економіки визначають інформацію товаром або такою, що набуває товарної форми, і потребують конкретного організаційно-економічного механізму її уречевлення, створення, розпов-сюдження та впровадження в управлінського-господарські процеси інфор-маційних продуктів та послуг (ІПП), розроблення засад функ-ціонування в ринкових умовах ведення господарства. Ці проблеми перебувають на початковій стадії свого розв’язання. Визначення інформації стратегічним ресурсом, а результатів її оброблення та уречевлення – матеріальною основою розвитку продуктивних сил, формування суспільства інфор-ма-тизації на засадах інформаційної економіки свідчить про своє-часність та актуальність даної теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В дисертаційній роботі висвітлені результати наукових і прикладних дос-ліджень, проведених автором у процесі виконання планів роботи Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України за темами: “Прогнозування основних макро-економічних показників економічного і соціального розвитку України на перспективу до 2004 року” (номер державної реєстрації 0101U000209), “Розвиток вітчизняного виробництва та розширення внутрішнього ринку України шляхом стимулювання позитивних факторів зростання грошових доходів населення, виявлення та запобігання впливу на доходи негативних факторів” (номер державної реєстрації 0101U006480), “Вплив трудового потенціалу України на збільшення обсягів ВВП і оптимізацію господарської структури економіки” (номер державної реєстрації 0101U006479).

Метою дослідження є створення організаційно-економічного меха-нізму формування та регулювання ринку ІПП України, що забезпечує підвищення продуктивності економіки та поглиблення ринкових транс-формацій на засадах інформатизації суспільного розвитку та інтеграції України у світовий економічний та інформаційний простір.

Для досягнення цієї мети в роботі були поставлені та розв’язані такі задачі:

– теоретично обґрунтовано поняття інформації та продукції її оброблення як специфічної форми прояву економічних відносин;–

проведено системний аналіз концепцій та програм інформатизації національних економік різних країн та з’ясована специфіка їх прояву в Україні;–

проаналізований чинний механізм функціонування ринку інфор-маційних продуктів та послуг України як основи організації виробничих відносин в системі сучасного економічного відтворення;–

виконано аналіз та внесені пропозиції щодо удосконалення державної статистичної звітності розвитку інформаційної сфери;–

досліджена політика ціноутворення на інформаційні продукти та послуги і запропонована методика розрахунку цін на інформаційну продукцію в умовах ринкової економіки;–

обґрунтовано найбільш перспективний інструментарій досліджен-ня суспільства інформатизації за ринковою моделлю (інформаційний мар-ке--тинг, інформаційний моніторинг, Інтернет-інструментарій);–

розроблено концептуальні положення підвищення регулюючої ролі держави в процесах функціонування та розвитку ринку інформаційних продуктів та послуг;–

запропоновано методику створення організаційно-економічного механізму формування й регулювання ринку інформаційних продуктів та послуг України як складової ринково-орієнтованого суспільного ви-роб-ництва;–

теоретично обґрунтована ідея нового напряму в системі еконо-мічних наук – економіка інформації.

Об’єктом даного дослідження є ринок інформаційних продуктів та послуг України.

Предмет дослідження – організаційно-економічний механізм форму-вання і регулювання ринку інформаційних продуктів та послуг України.

Методологічною і теоретичною основою роботи слугували наукові положення сучасної економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузях знань із економічного та системного аналізу, мате-ма-тичного моделювання, інформатики, теорії експертних систем, теорії прийняття рішень, штучного інтелекту, соціологічних досліджень та інші. Дослідження закономірностей розвитку національного ринку ІПП та його впливу на складові економічного відтворення здійснювалося за допомогою методів тезисно-аналітико-синтетичного моделювання (ТАС-моделю-ван-ня), статистичного, функціонально-структурного та маркетинго-моніто-рин-гового аналізу на основі економічних параметрів інформаційних потоків.

В процесі виконання роботи широко використовувались закони України, законодавчі та нормативні акти, що регламентують діяльність структур інформаційної сфери та процес інформатизації суспільства, статистична звітність Держкомстату України, матеріали Міністерства нау-ки і освіти України, Інституту проблем реєстрації інформації НАН України, Українського інституту науково-технічної і економічної інфор-мації, Національного інституту стратегічних досліджень, Науково-дослід-ного економічного інституту Міністерства економіки та з питань євро-пейської інтеграції України та інші.

Наукова новизна роботи. Виконання даної дисертаційної роботи дозволило отримати наукові положення загальнодержавного значення:

у сфері теорії:–

розкрита сутність поняття “інформація” як економічної категорії та основи формування якісно нового типу суспільного розвитку – суспільства інформатизації. В цій системі інформація з традиційно визначеними  при-родними ресурсами, капіталом і працею набуває статусу стратегічного фактора економічного відтворення, а результати її оброблення – інфор-маційні продукти та послуги – стають матеріальною основою виробничих відносин;–

внесено пропозиції щодо переорієнтації принципів інформатизації України з соціотехнічної та інфраструктурної на знання-орієнтовану цілеспрямованість, яка полягає в активізації інноваційного напряму розвитку продуктивних сил, трансформації знань шляхом їх уречевлення за допомогою засобів новітніх технологій із категорії потенціалу на безпосередній ресурс розвитку; –

обґрунтована необхідність розширення нормативно-законодавчої бази функціонування інформаційної сфери, яка полягає в удосконаленні чинних та розробленні нових законів, спрямованих на підвищення відпо-відальності за інформацію, запобігання несумлінній конкуренції, обме-ження дій монопольних структур комунікаційного зв’язку, захист інте-лектуальних прав, надання пільгового мораторію при виконанні фундаментальних досліджень та НДДКР, підвищення значущості суб’єктів малого та середнього підприємництва інформаційного та комунікаційного напряму, розвиток електронного сектора інформаційного ринку, створення загальнодержавної мережі зв’язку, систем оброблення та використання інформації, підвищення рівня інтелектуалізації населення тощо; –

показані переваги розвитку сучасного ринково-орієнтованого суспільства за умови наявності та функціонування ринку ІПП, які дозволяють підвищити продуктивність та ефективність рішень, що прий-мають суб’єкти управління та господарювання, поліпшити організацію та реалізацію процесів виробництва, розподілу, обміну і споживання мате-ріальних благ, підвищити рівень задоволення потреб населення, якості продукції, створити сприятливі умови для формування конкурентного середовища, інтеграції країни у світовий економічний простір, поглиб-лення ринкової трансформації;–

вперше теоретично обґрунтована ідея виокремлення в системі еконо-мічних наук самостійного напряму – економіки інформації, яка має: самостійні предмет, об’єкт та методологію дослідження, зв’язок із усією сукупністю наук і галузей економічного розвитку, відповідні соціально-економічні характеристики (ступінь впливу на розвиток матеріального виробництва, формування конкурентного середовища, політика ціно-утворення, оплата праці, капіталоутворення, продуктивність тощо), спе-цифічні тенденції розвитку, безпосередню практичну значущість і є підгрунтям для підвищення рівня інтелектуалізації продуктивних сил та організації виробничих відносин, спрямованих на максимальне задово-лення потреб людей при обмежених ресурсах;

у сфері методичного забезпечення:–

вперше розроблено методику створення організаційно-еконо-мічного механізму формування та регулювання ринку ІПП, технологія якої полягає у послідовному розв’язанні такої системи проблемно-діаг-нос-тичних моделей:

системно-ситуаційного управління ринком ІПП як економічним об’єктом цілеспрямованого розвитку у просторі граничних ресурсів (знання та час), в межах його розвитку (межа досконалості та межа небезпеки) і часових ситуаційних станів (минулий, поточний, майбутній, цільовий). Застосування такої моделі дозволить визначати організаційні, нормативно-правові, інфраструктурні, матеріально-фінансові та інші проб-леми в процесі обґрунтування політики, стратегії та тактики регулювання ринку ІПП;

концептуального інформаційного моніторингу подолання невиз-на-ченостей граничних і ситуаційних станів розвитку ринку ІПП, яка дозволяє шляхом якісно-кількісного аналізу та випереджаючого визна-чення динаміки економічних показників розвитку об’єкта моделювання обґрунтувати пріоритети, тенденції руху цього об’єкта та шляхи запо-бігання критичним ситуаціям (станам) його небезпеки;

розрахунку екстремуму прибутку від виробництва, реалізації та впровадження ІПП, яка дозволяє виконувати багатофакторні розрахунки мінімальних та максимальних цін на ІПП з метою пошуку найбільш оптимальних шляхів виготовлення, розповсюдження та впровадження ІПП у виробничі відносини, формування адекватної політики інформаційного ціноутворення;

у сфері практичного використання:–

розроблена система поточних та цільових проблем функціонування ринку ІПП та етапність їх реалізації в процесі переходу України до суспільства інформатизації, що передбачає:

перехід від моделі саморегулювання ринку до моделі змішаного типу, яка ґрунтується на принципах ринкової саморегуляції та державного регулювання. Застосування такої моделі дозволить створити сприятливі умови розвитку регіонів, підприємництва, підвищення рівня його технічно-технологічного оснащення сучасним електронно-обчислювальним облад-нанням, мережами зв’язку та новітніми інформаційними технологіями, переходу до якісно нової організації виробничих відносин та створення імітаційної моделі конкурентного ринку;

створення реально діючих інформаційних та координаційних інститутів для забезпечення оперативних контактів між державними органами управління різних рівнів та об’єктами господарювання, що дозволить юридично забезпечити їх участь у законотворчій діяльності, розробленні загальнодержавної системи інформаційного моніторингу, оцінки та розроблення тенденцій змін елементів ВВП відповідно до нової методики системи національних рахунків, прогнозних показників виробничої та фінансової діяльності промисловості, прогнозних балансів з відображенням показників експорту-імпорту тощо;

проведення заходів, спрямованих на демонополізацію галузі зв’язку, що дозволить в результаті проведення політики приватизації в цій галузі та створення розумно регульованого інформаційного ринку, насамперед його телекомунікаційного сектора, збільшити обсяги надходження в Україну інвестицій, за рахунок чого підвищити технологічний рівень виробництва та прискорити інтеграційні процеси; –

показана уніфікованість запропонованого в дисертації проблемно-діагностичного механізму управління розвитком для будь-якого еконо-мічного чи соціотехнічного об’єкта на прикладі функціонування бан-ківсь-кої сфери, використання якого дозволило розробити програми підтримання необхідного рівня високоліквідних активів у загальних активах з метою запобігання інфляційним процесам, кредитування реального сектора, запобігання економічним і фінансовим ризикам банку та інші, що зрештою визначило цілісну картину фінансової стійкості комерційного банку.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові та методичні напрацювання автора, викладені в дисертаційному дослідженні, являють собою завершену розробку і мають практичне значення. Зокрема:

пропозиції щодо вдосконалення інформаційної нормативно-законо-дав-чої бази, положень правового захисту інформації використані при підготовці Верховною Радою України проектів законів з проблем інформаційної політики, інформатизації та електронного документообігу;

економічна модель інформаційного моніторингу рекомендована Міністерством освіти і науки України своїм підпорядкованим установам для використання при аналізі їх діяльності та складанні науково-виробничих планів;

системно-ситуаційна модель проблемно-діагностичного управління об’єктом у просторі граничних ресурсів та станів розвитку була запро-понована Українським інститутом науково-технічної і економічної інформації при розробленні наукових тем, які виконувалися протягом 2000–2001 рр., згідно із замовленням Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України;

концептуальні засади щодо формування цінової політики та визначення цін на інформаційну продукцію використані Запорізьким центром науково-технічної і економічної інформації при складанні плану фінансово-господарської діяльності на 2002 р.;

матеріали дослідження ввійшли до спеціальних курсів “Особливості менеджменту зовнішньоекономічної діяльності України”, “Зовнішньо-економічна діяльність” та “Світова економіка і світове господарство”, які викладаються бакалаврам та магістрам економічних спеціальностей Міжрегіональної академії управління персоналом та Інституту туризму Федерації професійних спілок України, а також використані при написанні навчально-методичних матеріалів та двох розділів підручника “Економіка підприємства”.

Особистий внесок здобувача. Всі роботи за темою дисертації є одноосібними.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на  13 міжнародних, національних, міжрегіональних наукових та науково-практичних конгресах, конференціях і семінарах. У тому числі на:

Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток націо-наль-ної системи НТІ країн СНД, Центральної та Східної Європи в нових суспільно-політичних умовах”, м. Київ, 1993. Доповідь на тему “Інфор-ма-ційний маркетинг в національній системі НТІ”;

IV міжнародному семінарі “Науково-технічна інформація в країнах центральної та східної Європи”, м. Варшава, 1995. Доповідь на тему “Інформація та міжнародне співробітництво”;

III міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні ресурси: створення, інтеграція та використання”, м. Київ, УкрІНТЕІ, 1996. Доповідь на тему “Інформаційний маркетинг та основні напрями його розвитку”;

міжнародній конференції “Створення, інтеграція, використання інформаційних ресурсів інноваційного розвитку”, м. Київ, УкрІНТЕІ, 1997. Доповідь на тему “Ситуаційний аналіз маркетингу інформаційного ринку”;

III міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток туриз-му – важливий напрям підвищення економіки України”, м. Слов'яно-гірськ Донецької області, 1999. Доповідь на тему “Інформаційна під-тримка просування вітчизняного туристичного продукту”;

науково-практичній конференції “Сучасні методи та технології прийняття управлінських рішень”, м. Київ, МАУП, 1999. Доповідь на тему “Менеджер та сучасне підприємництво”;

науково-практичній конференції “Шляхи реформування економіки України на сучасному етапі”, м. Київ, МАУП, 2000. Доповідь на тему “Організація інформаційних потоків для забезпечення ефективного рефор-мування економіки України”;

міжнародному конгресі “Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та еконо-мічного розвитку”, м. Трускавець, 2000. Доповідь на тему “Інформаційний сервіс та підтримка національного туризму”;

VII міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні ресурси науково-технічної інформації: проблеми створення і викорис-тання”, м. Київ, УкрІНТЕІ, 2000. Доповідь на тему “Системна інфор-ма-тизація освітянства”;

V міжнародній конференції “НТІ – 2000: інформаційне суспільство, інформаційні ресурси та технології, телекомунікації”, м. Москва, ВІНІТІ, 2000. Доповідь на тему “Інформаційні ресурси України: створення, вико-ристання, інтеграція”;

міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційний ме-недж-мент: проблеми формування в умовах перехідної економки”, м. Київ, МАУП, 2001. Доповідь на тему “Моделі інформаційного менеджменту в освіті України”;

міжнародній науковій конференції “Бібліотечно-інформаційний сервіс”, м. Київ, НБУ ім. В. І. Вернадського, 2001. Доповідь на тему “Правове регулювання в інформаційній сфері”;

VII міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі”, м. Київ, Європейський університет, 2001.

Публікації. Основні ідеї, положення та результати дисертаційного дослідження висвітлені в індивідуальній монографії та 33 одноосібних наукових статтях, з яких 20 опубліковано у фахових вітчизняних виданнях та 7 статей – у наукових спеціалізованих виданнях за межами України, зареєстрованих ВАК цих країн. Загальний обсяг публікацій становить 49 др. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, п’яти розділів, 19 параграфів, висновків до розділів, загальних висновків по темі дослідження, списку використаної літератури, додатків. Всього – 399 сторінок комп’ютерного тексту, в тому числі 29 таблиць, 23 фор-мул, 38 рисунка. Список використаної літератури – 253 найме-нування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертаційному дослідженні висвітлюються нові теоретичні, методичні і практичні аспекти процесу формування та регулювання ринку ІПП України як основи розбудови сучасного українського суспільства та переходу до більш прогресивного етапу його розвитку, який базується на засадах економіки інформації.

У вступі обґрунтована актуальність, визначені мета і задачі дос-лідження, розкрита наукова новизна та показана загальнодержавна зна-чущість отриманих практичних результатів.

У першому розділі дисертаційної роботи досліджуються світові та вітчизняні принципи побудови суспільства інформатизації, засади фор-мування національних ринків інформаційних продуктів та послуг, їх взаємозв’язки та створення на цій основі єдиного інформаційного простору.

Кінець ХХ століття та початок нового ХХІ століття характе-ризуються становленням та широкомасштабним розвитком якісно нової епохи суспільного прогресу – інформаційної. Вона докорінним чином відрізняється від індустріальної і навіть близької до неї комп’ютерної епохи, яка, по суті, явила собою останні й найбільш актуальні розробки епохи індустріальної, вирішуючи завдання реінжинірингу та оптимізації бізнес-процесів шляхом підвищення рівня їх автоматизації. Світовий досвід довів, що подальший економічний розвиток країн у такому напрямі вже не приносить відчутних економічних змін і тільки інформація, бізнес-аналіз та знання стають основою якісно нового прояву відтворення виробничих відносин, рушійною силою розбудови економіки та сус-пільства в цілому. Для нового типу економіки інформація та продукція її оброблення стають основою надбання знань, що управляють продук-тивністю в умовах інформаційного відтворення всіх економічних складових.

Інформація відома як загальнонаукова категорія, яка сприймається шляхом семіотичного уречевлення та оброблення, в результаті чого створюються інформаційні продукти та послуги (ІПП), які реалізуються у виробничих відносинах, без-по-середньо впливають на знання людини, створення підсилювачів їх інте-лектуального потенціалу і орієнтовані на задоволення суспільних та ментальних потреб. В сучасних умовах розвитку людської цивілізації інформація та продукція її оброблення перетворюються на одну із специфічних форм прояву економічних відносин, оскільки впливають на відносини між суб’єктами управління та господарювання в процесах виробництва, розподілу, розповсюдження та споживання матеріальних благ. Причому, використання ІПП, як доводить практика, сприяє приско-ренню технологічно-виробничих процесів, підви-щен-ню конку-рентності, якості продукції, інтелектуалізації та розвитку продуктивних сил, рентабельності та прибутковості виробництва.

Ринкові відносини зумовлюють товарну сутність інформації та продукції її оброблення, які створюються і реалізуються відповідно до дії одного з основних законів ринку – попиту та пропозиції. Виходячи з того, що ІПП, з одного боку, є продуктом інтелектуального оброблення великих масивів інформації, а з іншого – базовими знаннями для подальшого використання у виготовленні конкретного матеріального товару або запуску конкретного виробничого процесу, в сучасних умовах вони стають матеріальною основою та супроводженням будь-якого соціально-еконо-мічного процесу; а інформація перетворюється на стратегічний ресурс економічного роз-витку. В цьому проявляється економічна сутність категорії інформації.

Саме це, а також об’єктивність суспільного розвитку слугували започаткуванню принципово нової “інформаційної цивілізації”, для роз-витку якої промислово розвинуті країни світової спільноти, в тому числі Україна, розробили принципи та програми інформатизації націо-нальних економік. Виходячи з усвідомлення інформатизації як інтелектуальної діяльності людей, спрямування на уречевлення та широкомасштабну дифузію знань за допомогою сучасних підсилювачів енергетично-інте-лек-туальних можливостей продуктивних сил – засобів обчислювальної техні-ки та інформаційно-телекомунікаційних технологій, які впливають на прискорення та якість процесів економічного відтво-рення, основними положеннями цих документів є:

створення нормативно-правового поля для вільного доступу всіх категорій споживачів до інформаційних ресурсів;

підвищення рівня інформаційної освіти і культури населення, впровадження інформаційних та телекомунікаційних технологій в усі складові економічного відтворення;

формування конкурентного інформаційного середовища;

постійний міжнародний обмін інформацією.

Автором даного дослідження виконаний економічний аналіз реа-лізації завдань Національної програми інформатизації України (НПІ) за період 1998–2000 рр., який показав, що за наявності певним чином розробленої законодавчої інформаційної бази та визначених відповідаль-них за реалізацію НПІ остання практично перебуває на стадії за-почат-кування і потребує удосконалення відповідно до реалій сучасності.

Доказом цього став аналіз державної статистичної звітності показників розвитку інформаційної сфери України, які, як відомо, слугують для визначення об’єктивної оцінки ситуації на ринку, а також тенденцій і впливу результатів діяльності інформаційних структур на суб’єкти виробничих відносин та економічні перетворення в країні. Аналіз показав несталість діючої системи економічних показників розвитку інформатизації в Україні, оскільки у 1995–1997 рр. вона включала 12 по-казників; у 1998–1999 рр. ряд показників змінено і кількість їх становила 8; у 2000 р. введені нові показники – “обсяг виконаних робіт” та “кількість реалізованих програмних засобів” (табл. 1). За даними Держкомстату України, з другого кварталу 2002 р. в дію вступає новий варіант форми статистичної звітності № 2-інформатика, яка доповнює показники 2000 р. чотирма новими показниками і показником 1997 р. “наявність та вико-ристання баз даних”. Проте і надалі відсуті показники, що дозволяють аналізувати стан та напрями розвитку електронного сектора інфор-маційного ринку, ступінь використання мережі Інтернет, інформаційну ємність, інформаційну пропозицію, потребу та попит. Автором запро-понована система статистичних показників, яка дозволить отримати більш реальну картину динаміки розвитку інформаційної сфери України.

У другому розділі дисертаційної роботи досліджуються передумови формування та механізм функціонування сучасного національного інфор-маційного ринку.

Існуючі принципи інформатизації суспільства, переорієнтація на ринкові засади виробничих відносин, в яких ІПП відіграють визначальну роль, обґрунтовують об’єктивну необхідність та створюють умови для розвитку та функціонування ринку ІПП, конкурентного інформаційного середовища.

Таблиця 1

Узагальнена таблиця основних показників розвитку та діяльності сфери інформатизації України

Показник | Рік | Тенденції (поточний рік до попереднього), %

1996 | 19997 | 1998 | 1999 | 2000 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

Парк обчислювальної техніки (ЕОМ), тис. од.,

у тому числі ПЕОМ | 179,8

173,3 | 263,5

259,1 | 331,1

326,8 | 408,7

404,6 | 476,1

472,4 | 46

50 | 27

26 | 23

23 | 16

17

Виробництво ПЕОМ, тис. од. | 2,2 | 1,1 | 1,4 | 1,8 | 8,2 | - 50 | 27 | 28 | в 5 р.

Кількість баз даних загального користування, од. | 158 | 183 | 193 | - | - | 16 | 5 | - | -

Середньоспискова чисельність штатних працівників галузі “Інформаційно-обчислювальне обслуговування (ІОО)”, тис. осіб |

13,4 |

12,1 |

11,2 |

- |

- |

- 10 |

- 10 |

- |

-

Середньоспискова чисельність штатних працівників МП галузі ІОО | 7,7 | 6,7 | 7,7 | - | - | - 13 | 15 | - | -

Імпорт комп’ютерних послуг, млн дол. США | 0,9 | 1,8 | 5,0 | 19,1 | 11,7 | у 2 р. | у 3 р | у 4 р. | - 40

Експорт комп’ютерних послуг, млн дол. США | 1,1 | 2,1 | 5.1 | 4,4 | 3,9 | 90 | у 2 р. | - 14 | - 14

Обсяги виконаних робіт – всього, млн грн

у тому числі:

-

-

-

-

-

-

техніки

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

- | -

-

-

-

-

-

-

-

-

- | -

-

-

-

-

-

-

-

-

- | -

-

-

-

-

-

-

-

-

- | 217,5

6,0

34,8

43,6

22,9

5,8

16,2

47,9

16,4

23,9 | -

-

-

-

-

-

-

-

-

- | -

-

-

-

-

-

-

-

-

- | -

-

-

-

-

-

-

-

-

- | -

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Реалізовано програмних засобів | - | - | - | - | 30,9 | - | - | - | -

Планові витрати на науку з держбюджету, % у ВВП | 0,88 | 0,54 | 0,53 | 0.39 | 0,34 | -39 | - | -26 | -13

Фактичні витрати на науку з держбюджету, % у ВВП | 0,57 | 0,37 | 0,31 | 0,22 | 0,28 | - 35 | -16 | -29 | 27

Останні десятиліття економічного розвитку України характе-ри-зуються процесами децентралізації та демонополізації, а також станов-ленням різних форм власності. Аналіз результатів діяльності основної ланки виробничих відносин – підприємств (як державної, так і не дер-жавної форми власності) – свідчить про використання ними потенціалу ринкових умов господарювання. Ці підприємства забезпечують стабі-лізацію та зростання економічних показників шляхом проведення інформаційних заходів: здійснення маркетингової та моніторингової діяльності, забез-печення конкуренції на внутрішньому та зовнішніх ринках на основі використання сучасних інновацій та технологій, виробництво конку-рентоспроможної продукції. Це, зрештою, підвищує рівень задо-волення потреб та добробут народу, а найважливіше – рівень плато-спроможності споживачів інформаційної продукції.

Слід зазначити, що сучасний ринок України за характером конкуренції господарюючих суб’єктів не має конкретної форми свого прояву, яка в чистому вигляді не спостерігається в жодній країні світу. Відомі п’ять моделей ринку перебувають у постійному русі і в чистому вигляді можуть проявитись на коротких відрізках часу і за окремими видами продукції. В цілому ринки – це сукупність всіх або декількох моделей одночасно. Для України характерно поєднання двох з них – чистої та монополістичної конкуренції. Оскільки одночасно з наявністю великої кількості підприємств різного господарського напряму, обмеженістю обсягів продукції, яка пропонується одним підприємством, досить вільними умовами вступу в ринок (що притаманно ринку чистої конкуренції) має місце державне регулювання цін на певну групу товарів, спостерігається значний вплив реклами на процеси реалізації продукції, в ринок увійти легко, але для цього необхідно мати значний капітал (що притаманно ринку монополістичної конкуренції). Процеси формування ринку ІПП як складової загального внутрішнього ринку України підпоряд-ковані також характеристикам чистої та монопольної конкуренції. Таке твердження випливає з того, що в сучасних умовах обігу матеріальних товарів на ринку неможливо обійтися без ІПП, які, з одного боку, як було з’ясовано, є матеріальною основою процесів економічного відтворення, а з іншого – змінюють свої якісно-кількісні характеристики значно швидше, ніж матеріальні продукти, одночасно змінюючи останні. В цьому полягає специфічність ІПП і, відповідно, механізм функціонування інформаційного ринку.

Поняття "інформаційний ринок" сформувалося з появою ринкових відносин і визначенням ІПП товаром або таким, що набуває товарної форми (рис. 1). Йому притаманні такі складові:–

товар: первинні та вторинні інформаційні продукти (книги, жур-нали, прейскуранти, видання органів НТІ, звіти НДДКР, креслення, депоновані рукописи, аналітичні довідки тощо);–

послуги: підготовка та проведення конференцій, семінарів, пре-зентацій, здійснення консалтингової, виставкової діяльності тощо;–

виробники та споживачі ІПП: фізичні та юридичні особи;–

об’єкти інформаційної інфраструктури;–

нормативно-правове поле; –

специфічна політика ціноутворення та методи розрахунку цін; –

традиційні та електронний сектори обігу інформації (ділової, науково-професійної, соціально-політичної, масової та споживчої).

Таким чином, під ринком ІПП слід розуміти систему товарно-грошових відносин, що виникають між виробниками та споживачами ІПП у державно визначеному законодавчому просторі. Така система охоплює механізм вільного ціноутворення, вільного підприємництва, який функ-ціонує на основі економічної стійкості, рівноправності та конкуренції.

Функціонування ринку ІПП підпорядковане законам товарного виробництва – закону вартості, попиту та пропозиції, закону конкуренції. На цій основі формується ринкова ціна ІПП, яка врівноважує попит та пропозицію, регулює обсяг та асортимент ІПП, впливає на розвиток товарного виробництва і є основним регулятором складових економічного відтворення. Наявність економічної конкуренції на ринку ІПП стимулює підвищення ефективності матеріального виробництва шляхом усунення з ринку технічно відсталих підприємств. При цьому, ринок ІПП докорінним чином відрізняється від усіх інших ринків, оскільки має яскраво виражену специфіку: інформація як основа створення ринкового товару є неви-черпним ресурсом і характеризується унікальною здатністю опосе-ред-ковувати всі види управлінсько-господарської діяльності та функціо-нування галузей і сфер економіки; ринок ІПП розвивається значно швидше за будь-які інші сектори як внутрішнього, так і зовнішнього ринку, безпосередньо впливає на розвиток виробничих відносин та регулювання конкурентності середовища і найважливіше – не може бути замкнений в рамках офіційних кордонів однієї держави. Він характеризується макси-мальним ступенем відкритості, яка зумовлена інтернаціональною при-родою інформації. Цьому сприяє і розвиток телекомунікацій, насамперед використання ресурсів мережі Інтернет. Поглиблення та посилення зв’яз-ків між національними індустріями інформації, підвищення рівня їх взає-мо-залежності та взаємодоповнення визначають об’єктивність функціо-нування світового інформаційного ринку та системи розповсюдження і використання інформаційних продуктів та послуг. Крім цього, сутність однієї з основних ринкових характеристик – інформаційної потреби – відрізняється від сутності потреб, які виникають на мате-ріальних ринках через їх участь у прибутках підприємств та доданій вартості.

Автор даного дисертаційного дослідження пропонує таке групування інформаційної потреби для побудови системи розповсюдження інформації:–

потреби з максимальною динамічністю, високою вибірковістю та мінімальною стійкістю; –

потреби з середньою динамічністю, вибірковістю і невеликою стабільністю;

потреби з обмеженою динамічністю, невеликою вибірковістю та високою стабільністю.

Інформація, яка відповідає таким характеристикам є найбільш актуальною, оскільки забезпечує ситуаційну оцінку діяльності окремих сегментів ринків: кількість підприємств, обсяг реалізованої продукції, вартість оборотних коштів, прибуток від реалізації продукції та послуг, балансовий прибуток, ефективність діяльності господарюючих суб’єктів, рентабельність виробництва, ресурсоємність, абсолютні і питомі характе-ристики діяльності суб’єктів ринку у регіонах і сегментах ринку України.

Аналіз функціонування сучасного інформаційного ринку України свідчить, що існуюча модель його формування здебільшого орієнтована на техніко-технологічні аспекти прояву і майже не враховує економічні. Проте техніко-технологічні проблеми ринку ІПП потребують здійснення удосконалених заходів, спрямованих на інтенсифікацію їх вирішення. Це стосується структур вироблення ІПП, інформаційного обслуговування, інформаційної інфраструктури, організації діяльності інформаційних посередників.

Повільно розвивається телекомунікаційна сфера, спостерігається низький рівень використання новітніх інформаційних та телекомуніка-ційних технологій в сучасних процесах економічного відтворення, особ-ливо в регіонах країни. Це кардинальним чином гальмує науково-технічний та економічний розвиток держави, загрожує її інформаційній безпеці.

У зв'язку з цим наукові установи, інформаційні та інформаційно-аналітичні центри повинні вирішити таке завдання: використовуючи світовий та власний досвід, науково-практичний арсенал засобів, створити організаційно-економічний механізм формування ринку ІПП, найбільш адекватний до сучасних внутрішніх та зовнішніх умов економічного розвитку України та її інтеграції у світове конкурентне середовище.

Автором дисертаційної роботи запропоновано підхід до створення організаційно-економічного механізму, який базується на концепції системно-ситуаційного моделювання розвитку інформаційної економіки як об’єкта та ринку ІПП як предмета дослідження. В основі концепції –усвідомлення того, що ринок ІПП як матеріальна основа розвитку сучасної економіки, з одного боку, є економічним об’єктом, який перебуває у постійному русі і прагне у своєму розвитку до таких результатів, що нададуть йому соціально-економічних переваг, забезпечують довгостро-ко-ве та ефективне існування, а з іншого – цілеспрямованою інформаційною системою, оскільки має основну загальновизначену мету – формування ринку чистої конкуренції.

Для досягнення такої мети створюваний механізм послідовно реалізовує систему цільових, превентивних та поточних заходів, спрямо-ваних на подолання ситуаційних проблем просування ринку ІПП до межі досконалості.

Усвідомлюючи сучасне розуміння економіки як сфери людської діяльності, спрямованої на максимальне задоволення потреб при обме-жених ресурсах, реалізація такої концепції, на думку автора, може бути здійснена шляхом моделювання управлінських та виробничо-економічних засад економічного об’єкта у просторі граничних ресурсів та станів розвитку.

Виходячи з цього в роботі, запропонована модель, яка адекватно відображає певне середовище життєдіяльності економічного об’єкта обмеженого на шляху свого розвитку двома діаметрально протилежними полюсами – позитивним (межа досконалості) та негативним (межа небезпеки). Наявність на шляху розвитку об’єкта визначених меж цього розвитку та врахування цільового, поточного і прогнозного ситуаційного його стану дозволяє визначити систему проблем розвитку об’єкта як необхідну умову для прийняття відповідних своєчасних та ефективних управлінських рішень, розроблення політики, тактики та стратегії інфор-матизації (рис. 2).

Все, що розташовано на осі розвитку (об’єкти дослідження, моде-лювання, проблеми тощо) перебуває у постійному русі і об’єктивно потребує певних ресурсів залежно від часу прояву, довготривалості життєвого циклу і насамперед – від рівня знань та якості інформації, що використовується в процесі дослідження (моделювання). Звідси, запропо-нована модель має два полюси ресурсів, які поєднані між собою віссю ресурсів (b) і характеризують межу граничної ресурсної невичерпності – знання (З) та межу ресурсної невідтворності – час (t).

Таким чином, поєднання в одній концептуальній моделі системної та ситуаційної парадигм життєдіяльності економічного об’єкта створює реальні можливості для вивчення і управління динамікою цього об’єкта як суб’єкта ринку.

В результаті виконання цієї частини дослідження розроблена логіко-методична схема проблемно-діагностичного моніторингу та регулювання ринку ІПП, яка представлена у вигляді моделі (рис. 3). В дисертації запро-поновано конструктивний інструментарій створення організаційних засад формування та регулювання ринку ІПП, сутність якого полягає у визна-ченні глобальної мети – створення ринку чистої конкуренції як основи підвищення рівня конкурентоспроможності національних продук-тивних сил і формування суспільства нового більш досконалого типу, а також система проблем організаційного, фінансово-економічного, нормативно-законодавчого та іншого характеру, пріоритетність та метод їх вирішення. Найбільш ефективне розв’язання цих проблем можливе за допомогою використання системно-ситуаційної моделі управління розвитком ринку ІПП (рис. 3).

У третьому розділі дисертаційного дослідження обґрунтовуються стратегічні та тактичні напрями розвитку ринку ІПП, його ємність та сегментація шляху просування конкурентоспроможної готової продукції на ринку з метою отримання максимальних прибутків суб’єктами інфор-маційного підприємництва.

Досягти високого рівня конкурентоспроможності продукції можна, як свідчить практика, лише через маркетингову діяльность, спрямовану на реалізацію механізму стимулювання резервів підвищення продуктивності та стабільності об’єктів господарювання. Результати такої діяльності забезпечують виробництво товарів та послуг високої якості та низької собівартості на основі виявлення споживчих потреб, встановлення відповідних цін на товар та налагодження системи його реалізації. Маркетингова діяльність, з одного боку, є одним з дійових напрямів інфор-маційної діяльності, а з іншого – методом визначення ключових цілей розвитку будь-якого бізнесу та формування науково-технічних проблем, на вирішення яких повинна бути спрямована діяльність економічного об’єкта розвитку.

Аналіз методів та засобів традиційної організації маркетингової діяльності та досліджень свідчить про необхідність їх удосконалення відповідно до сучасних вимог управління та ведення господарської діяльності суб’єктів підприємництва та їхньої стратегії на конкурентних ринках.

Дослідження практики розбудови бізнесу на засадах інформатизації в промислово розвинутих країнах світу доводить, що найбільш ефек-тив-ним сучасним шляхом зменшення загальних виробничих витрат, зниження цін на продукцію, підвищення якості та розширення асор-тименту останньої, посилення конкуренції і перш за все – здатності виробляти продукцію безпосередньо за запитами споживачів є розроб-лення марке-тингової стратегії та тактики діяльності підприємства на основі вико-ристання Інтернет-інструментарію. Здатність Інтернет накопи-чу-вати, аналізувати та оперувати великою кількістю загальних та спеціалі-зованих даних сприяє створенню “служб порівняння”, що дозволяє опера-тивно реагувати на зміни, що відбуваються на ринку, серед конкурентів, у ціноутворенні, технологіях, телекомунікаціях, видах потреб, рівні плато-спроможності.

Таким чином, Інтернет-середовище – це середовище, використання якого дає цілий арсенал можливостей для швидкого та ефективного розвитку економічного об’єкта. Через наявність в ньому інформаційних продуктів (Web-сторінки, електронні первинні та вторинні джерела інформації, пошукові системи, технології економічних розрахунків, порів-няння даних, моделювання тощо) та можливості отримати інформаційні послуги (електронна пошта, дошка об’яв, відеоконференції, електронна реклама, інтерактивне спілкування, інтерактивні магазини тощо) тут розміщується та цілодобово обертається інформація учасників ринкових відносин незалежно від їх форми власності і географічного місце-знаходження. А використання Інтернет-технологій створює умови для якісно нових підходів до організації маркетингової діяльності та дослід-жень з метою оперативного визначення стратегії та тактики діяльності економічного об’єкта розвитку, розвитку конкурентного середовища.

Важливим економічним аспектом маркетингової діяльності та досліджень є наявність системи економічних показників розвитку ринку ІПП, дійової політики ціноутворення та визначення цін на ІПП.

Як зазначалося, діюча система державної статистичної звітності нестійка і не дозволяє як мати реальну картину розвитку інформаційної сфери та напрямів ринку ІПП, так і орієнтуватись у динаміці та тенденціях їх змін. Для вирішення цієї проблеми автором даного дисертаційного дослідження запропонована удосконалена система економічних показників розвитку інформаційної сфери, формування суспільства інформатизації та методика їх обчислення (табл. 2).

Таблиця 2

Діюча та запропонована система статистичної звітності

розвитку інформаційної сфери

Показники діючої системи державної статистичної звітності

(на 01.01.02 р.) | Нові показники, що пропонуються для удосконалення системи статистичної звітності

1. Парк ЕОМ, од. | 1. Потреба в ЕОМ, од.

2. Вітчизняне виробництво ЕОМ, од. | 2. Кількість користувачів Інтернет, од.

3. Експорт комп’ютерних послуг,

млн дол. США | 3. Кількість Web-серверів, Web-сторінок

в українському сегменті Інтернет, од.

4. Імпорт комп’ютерних послуг,

млн дол. США | 4. Рівень інтелектуалізації населення, %

5.