ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. В.Н. Каразіна
ДЗЮБА НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА
УДК 330.146
ПЕРВІСНЕ НАГРОМАДЖЕННЯ КАПІТАЛУ
В УМОВАХ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОЇ ЕКОНОМІКИ
Спеціальність 08.01.01 — економічна теорія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Харків — 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економічної теорії Національного університету внутрішніх справ МВС України.
Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Петрова Катерина Яківна, начальник кафедри економічної теорії Національного університету внутрішніх справ МВС України, м. Харків.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Задорожний Григорій Васильович, професор кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України;
кандидат економічних наук, доцент Максименко Яна Анатоліївна, доцент кафедри загальної економічної теорії Національного технічного університету "ХПІ" Міністерства освіти і науки України, м. Харків.
Провідна установа: Харківський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної теорії.
Захист відбудеться 14 червня 2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .051.01 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, , ауд. V-67
З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи,
Автореферат розісланий 14 травня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Соболєв В.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Актуальність теми дослідження визначається трьома обставинами: по-перше, масштабами первісного нагромадження капіталу (ПНК), по-друге, його роллю у формуванні економіки ринкового типу, по-третє, слабкою розробленістю зазначеної проблеми.
Нині ПНК охопило всі сфери економічного життя суспільства. Цей процес так чи інакше пов’язаний з усіма найбільш значущими перетвореннями, що відбуваються в постсоціалістичних економіках. Більш того, можна констатувати, що переважна частина системних змін проходить під впливом ПНК, яке здатне гальмувати одні з них і стимулювати інші.
Сфера дії ПНК не обмежується економікою. Вона поширюється також і на політичні (лобіювання корпоративних інтересів, політична боротьба за контроль над фінансовими потоками) та соціальні (формування нової соціальної структури) процеси, що мають місце у транзитивному суспільстві.
Незважаючи на суттєву роль ПНК у системній перебудові, цей процес є ще недостатньо дослідженим. Можливо, причина ігнорування проблеми ПНК вітчизняними економістами полягає в тому, що вона асоціюється виключно з марксистською тематикою. Дійсно, К. Маркс зробив найвагоміший внесок у вивчення ПНК. Вчені, які зверталися до цієї проблеми у подальшому (Дольська А.А., Козловський Є.С., Круз А.М., Полянський Ф.Я. та інші), спиралися на положення, викладені у ХХІV розділі І тому "Капіталу". Проте вони аналізували переважно національні особливості ПНК в процесі ринкової трансформації класичного типу, яка у свій час мала місце у промислово розвинутих країнах. Тому їх праці можна скоріше віднести до досліджень з економічної історії, ніж з економічної теорії.
Однак сьогодні вивчення ПНК знов набуває актуальності, незважаючи на зміну ідеологічних настанов. Не можна і небезпечно залишати недослідженим один з найсуттєвіших процесів, що відбуваються в постсоціалістичних економіках, оскільки це заважає чітко зрозуміти сутність системних змін і мінімізувати ті негативні ефекти, які неминуче виникають під час ринкових перетворень.
Разом з тим, не можна сказати, що проблема ПНК взагалі не порушується у сучасних дослідженнях транзитивної економіки. Окремі її аспекти розглядають у своїх роботах вітчизняні вчені М. Білоусенко, Г. Волинський, А. Гриценко, Г. Задорожний, Є. Іванов, О. Мендрул, Б. Панасюк, О. Пасхавер, Ф. Поклонський, А. Покритан, О. Сахарова, а також зарубіжні дослідники — О. Краснікова, В. Кузнєцов, О. Муравйова, А. Ослунд, О. Радигін, Д. Старк, Л. Тимофєєв, В. Холодков та інші. Але теоретичні положення, обґрунтовані в їх роботах, потребують систематизації і подальшого розвитку з метою створення цілісної концепції ПНК в постсоціалістичній економіці.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідницької роботи кафедри економічної теорії Національного університету внутрішніх справ у межах теми: "Розвиток ринкової економіки та проблеми економічної безпеки в Україні" (номер державної реєстрації 4.4.2).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертації полягає у виявленні сутності і механізму ПНК в умовах постсоціалістичної економіки, а також розробці рекомендацій по перетворенню цього процесу у виробниче нагромадження, що передбачає вирішення наступних завдань:
-
установити місце ПНК в еволюції економічних систем, довести еволюційну закономірність ПНК у ході ринкової трансформації постсоціалістичної економіки;
-
з'ясувати передумови ПНК в постсоціалістичній економіці;
-
розкрити сутність ПНК в умовах постсоціалістичної економіки;
-
показати зв'язок ПНК з іншими трансформаційними процесами;
-
проаналізувати механізм здійснення ПНК;
-
визначити соціально-економічні наслідки ПНК;
-
сформулювати пропозиції щодо стимулювання перетворення процесу ПНК у виробниче нагромадження.
Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є трансформаційні процеси в постсоціалістичних економіках.
Предмет дослідження. Предметом дослідження виступає ПНК в умовах постсоціалістичної економіки.
Методи дослідження. Покладене в основу дисертаційної роботи марксистське тлумачення суті ПНК поглиблюється за допомогою сучасних методів дослідження. З цією метою використані положення синергетичної теорії, зокрема економічної синергетики, яка знайшла розвиток у роботах таких зарубіжних і вітчизняних вчених як Ю. Бажал, В.-Б. Занг, Л. Євстигнєєва, В. Маєвський, С. Мочерний, А. Назаретян, Ю. Осипов, Г. Рузавін, Д. Чистілін та інших.
Крім того, у дослідженні використовувалися загальнонаукові методи, системний підхід, історико-логічний та економіко-статистичний аналіз.
Теоретичною базою послужили фундаментальні дослідження зарубіжних і вітчизняних економістів з широкого кола питань.
Інформаційну базу склали закони і підзаконні акти України, статистичні збірники, матеріали періодичної преси.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці авторської концепції ПНК як еволюційної закономірності формування економічної системи товарного типу, з'ясуванні сутності, цілей та форм ПНК в умовах постсоціалістичної економіки. У зв'язку з цим, науковою новизною є наступні положення:
-
представлено визначення економічного змісту стадій життєвого циклу економічних систем на основі використання синергетичного методу дослідження, що дало можливість довести еволюційну закономірність періодичного чергування тенденцій соціалізації економіки та її капіталізації;
-
запропоновано синергетичну модель еволюції економічних систем на підставі аналізу зв'язку між динаміками соціальної і технологічної складових способу виробництва, за допомогою чого з’ясовано, що нині вітчизняна економічна система знаходиться на початку товарної фази індустріальної стадії розвитку;
-
вперше дано синергетичне обґрунтування визначення суті ПНК як процесу децентралізації сумісної власності та розкрито зміст її напрямків: диверсифікації форм власності, дисперсії прав власності та їх консолідації;
-
запропоновано авторське тлумачення змісту трансформації постсоціалістичної економіки як двоїстого процесу переходу з натуральної в товарну фазу (динаміка соціального способу виробництва) і з ранньоіндустріального суспільства в пізньоіндустріальне (динаміка технологічного способу виробництва), а також синергетичне пояснення інверсійності сучасного трансформаційного процесу;
-
визначено цілі ПНК у постсоціалістичній економіці, які пов'язані з формуванням інституціональних і структурних передумов ринкової економіки, а саме: розвитком різноманітних форм власності, становленням відносин конкуренції, формуванням ринкової мотивації суб'єктів господарювання, перерозподілом економічних ресурсів у відповідності з потребами структурної перебудови економіки;
-
визначено критерії класифікації форм ПНК: спосіб перерозподілу майнових активів та законність використовуваних методів ПНК, що дало можливість систематизувати методи і механізми здійснення цього процесу в економіці України;
-
проведено періодизацію процесу ПНК у постсоціалістичній економіці України на основі критерію відмінності інституціональних умов господарської діяльності і розкрито особливості виділених періодів: 1) 1960-ті_ р. — відсутність інституціональних можливостей для здійснення приватновласницького присвоєння у легальній формі; 2) 1985_ рр. — формування інституціональних можливостей для легалізації частини кримінальних методів ПНК, різке посилення перерозподільних процесів, розширення кола суб'єктів, залучених до цих процесів; 3) починаючи з 1992 р. — легалізація приватної власності, поява нових стихійних і початок цілеспрямованих перерозподільних процесів;
-
розроблено конкретні пропозиції щодо поглиблення специфікації прав власності, удосконалення конкурентного середовища діяльності підприємств, формування сприятливого інвестиційного клімату в економіці України з метою перетворення процесу ПНК у виробниче нагромадження.
Практичне значення одержаних результатів. Практичні результати дослідження полягають в розробці науково-практичних основ перетворення процесу ПНК у виробниче нагромадження.
Пропозиції і висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані зацікавленими установами при удосконаленні економічної політики держави в сфері інвестицій, структурних змін, конкуренції, оподаткування, а також процесу специфікації прав власності.
Висновки та результати дослідження введені у практику викладацької роботи на факультеті економічної безпеки Національного університету внутрішніх справ, де працює здобувач.
Теоретичні положення роботи можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні курсів "Політична економія", "Економічна історія", "Макроекономіка", "Державне регулювання економіки", "Основи економічної безпеки", при підготовці підручників, навчальних і методичних посібників та спецкурсів, а також у науково-дослідній роботі при вивченні перехідних процесів і тіньової економіки.
Особистий внесок здобувача. Отримані результати є особистим вкладом здобувача в розробку проблеми дисертації. З наукових робіт, надрукованих у співавторстві, використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації відбулася на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Інвестиційний клімат в Україні та шляхи його покращення" (Львів,1997), ІІ_й Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічна безпека: проблеми і стратегія забезпечення в Україні” (Харків, ), міжнародній науковій конференції “Проблеми теорії і практики становлення соціально орієнтованої економіки” (Харків, ), міжнародній науково-практичній конференції “Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у третьому тисячолітті” (Рівне, 2000), ІІ-й міжнародній науково-практичній конференції “Дослідження і оптимізація економічних процесів” (Харків, ), IV_й міській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених Харківщини” (Харків, ), ІІІ_й міжнародній науково-практичній конференції “Дослідження і оптимізація економічних процесів” (Харків, 2001).
Публікації. За темою дисертації надруковано 12 наукових робіт загальним обсягом 2,9 д. а., з них 6 статей у фахових виданнях обсягом 1,7 д. а.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація має вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел, що включає 254 найменування, і 6 додатків. Дисертація містить 7 таблиць і 16 рисунків. Загальний обсяг дисертації — 194 сторінки, основний зміст викладено на 169 сторінках машинописного тексту.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено предмет і об'єкт дослідження, методологічну і теоретичну базу, мету і завдання дисертаційної роботи, викладено наукову новизну отриманих результатів, розкрито їх практичне значення.
У першому розділі "Теоретико-методологічні основи аналізу первісного нагромадження капіталу в постсоціалістичній економіці" досліджується еволюційна закономірність ПНК в умовах постсоціалістичної економіки, його сутність, передумови, цілі, а також зв'язок з іншими трансформаційними процесами.
З метою доведення еволюційної закономірності ПНК в умовах постсоціалістичної економіки проведено аналіз еволюції економічних систем на базі використання синергетичного методу дослідження. Суть останнього полягає у розгляді еволюційної динаміки як чергування, з одного боку, процесів ієрархізації та деієрархізації, а з іншого — станів порядку і хаосу. Виходячи з цього, обґрунтовано, що життєвий цикл економічної системи складається з чотирьох послідовних стадій — колективної нестійкості, жорсткого порядку, індивідуальної нестійкості і стихійного порядку.
Жорсткий і стихійний порядки є стійкими станами економічної системи, але перший з них формується внаслідок процесу її ієрархізації, а другий — деієрархізації. Жорсткий порядок будується на пригніченні надекономічними структурами проявів свободи і самостійності економічних суб'єктів, їхніх дій, що розходяться з чітко встановленими зразками поведінки. Стихійний порядок на макрорівні ґрунтується на максимальній свободі дій, різноспрямованості інтересів суб'єктів господарювання і безлічі можливих способів реалізації цих інтересів на мікрорівні.
Індивідуальна і колективна нестійкості є проявами хаотичного стану розвитку економічної системи, але перша з них — результат розпаду ієрархізованої системи, а друга — деієрархізованої. Індивідуальна нестійкість виникає внаслідок надмірної централізації економічної системи, яка перебуває в стані жорсткого порядку і, розростаючись, стає некерованою і нерівноважною. Колективна нестійкість є наслідком загострення протиріч між децентралізованими елементами системи, яка перебуває в стані стихійного порядку, що також, у свою чергу, призводить до некерованості і нерівноваги останньої.
В результаті аналізу динаміки двох складових економічної системи — технологічного і соціального способів виробництва, запропоновано синергетичну модель еволюції економічних систем. Згідно з нею, історія розвитку останніх являє собою послідовну зміну трьох технологічних епох — здобувацької, аграрної й індустріальної, кожна з яких складається з двох фаз соціального розвитку — натуральної і товарної (відповідно до двох стійких станів економічної системи — жорсткого та стихійного порядків).
В роботі наголошується, що провідною тенденцією економічної еволюції є прогресуюче послаблення натуралізації і посилення товарних відносин. Проте цей процес має не лінійну, а спіралеподібну траєкторію і виявляється у періодичному чергуванні фаз натурального і товарного розвитку. Причому, на кожній наступній технологічній стадії прояви натуральності на натуральній фазі слабшають, а прояви товарності на товарній фазі посилюються.
При переході економічної системи з натуральної в товарну фазу в рамках загальних процесів деієрархізації відбувається децентралізація сумісної власності, тобто перетворення сумісної власності у розділену, що і становить суть ПНК. Децентралізація сумісної власності включає три напрямки:
-
диверсифікацію форм власності, що означає формування на базі сумісної різноманітних форм розділеної власності, провідними із яких є приватна і державна;
-
дисперсію власності, яка полягає у розпорошенні майнових прав між значною кількістю економічних суб'єктів;
-
консолідацію власності, що передбачає концентрацію як формальних, так і фактичних майнових прав у руках окремих економічних суб'єктів.
Передумови ПНК склалися в рамках адміністративної системи господарювання, яка являла собою сполучення індустріальної технологічної бази і соціального способу виробництва натурального типу. Структура відносин власності в умовах адміністративної системи складалася з поверхневого (суспільна власність), основного (державна форма суспільної власності) та прихованого (тіньове володіння) елементів. Саме останнє явилося тією передумовою, що актуалізувала ПНК, щойно в надрах адміністративної системи посилилися процеси децентралізації. Враховуючи вищевикладене, на більш поверхневому рівні сутність ПНК полягає в знищенні формального права суспільної власності і правовому закріпленні фактичної відчуженості робітника від засобів виробництва, яка мала місце при адміністративній системі.
Розширення економічної самостійності держпідприємств привело до їх економічної відокремленості і зруйнувало рамки усталених відносин власності. Розпочалася постсоціалістична трансформація, зміст якої в економічній сфері становить еволюційний перехід економічної системи з натуральної в товарну фазу розвитку (що відбувається у формі перетворення адміністративної системи в систему, засновану на ринкових засадах) і перехід від ранньоіндустріального до пізньоіндустріального суспільства зі створенням передумов для постіндустріалізації. Таке сполучення динаміки технологічного способу виробництва і фаз соціального способу виробництва не є класичним. На відміну від промислово розвинутих країн, де перехід з натуральної в товарну фазу індустріальної стадії розвитку відбувався одночасно з ранньоіндустріальною модернізацією, у постсоціалістичних державах, для яких характерний "наздоганяючий" тип розвитку, задача здійснення ранньоіндустріальної модернізації була вирішена в рамках адміністративної системи на натуральній фазі, тому перехід в товарну фазу розвитку повинен супроводжуватися пізньоіндустріальною модернізацією. Отже, становлення ринкової системи проходить в умовах сформованого індустріального суспільства, а постсоціалістична трансформація економіки набирає властивості інверсії.
ПНК є основним елементом у структурі ринкової трансформації інверсійного типу. Воно спрямовано на вирішення завдань інституціональної і структурної перебудови економіки. Тому цей процес справляє безпосередній вплив на формування найважливіших передумов ринкової системи, що проявляється у:
-
розвитку різноманітних форм власності: на базі суспільної власності утворюються класична державна, приватна, колективна й інші форми;
-
становленні конкуренції: ліквідація державної монополії на господарювання сприяє появі різноманітних організаційно-правових видів економічних суб'єктів, а також створенню ринкового конкурентного середовища;
-
формуванні ринкової мотивації господарюючих суб'єктів, оскільки ліквідуються перешкоди і заборони на здійснення приватнопідприємницької діяльності, а також прикріпленість працівника до робочого місця;
-
перерозподілі економічних ресурсів із нежиттєздатних і відсталих у технічному плані галузей у галузі, які характерні для економіки пізньоіндустріального та постіндустріального типу.
Будучи необхідним елементом ринкової трансформації, ПНК не є достатнім для формування здорової ринкової системи. Потенціал, який воно створює, ще потрібно актуалізувати, проводячи обмірковану державну політику, спрямовану на перетворення цього процесу у виробниче нагромадження капіталу й економічне зростання.
У другому розділі "Механізм процесу первісного нагромадження капіталу і його соціально-економічні наслідки (на прикладі України)" досліджується еволюція методів ПНК у відповідності з визначеними етапами цього процесу у вітчизняній економіці, вплив ПНК на формування в економіці України передумов економічної системи ринкового типу, а також формулюються пропозиції щодо завершення процесу ПНК і перетворення його у виробниче нагромадження.
Механізм процесу ПНК складається з потужних перерозподільних процесів як між секторами економіки, так і між економічними суб'єктами. Їх результатом стало переміщення коштів із виробничого сектора економіки в сферу обігу, а також значна концентрація капіталів у руках відносно невеликої групи осіб.
ПНК в постсоціалістичній економіці здійснюється в прямій та опосередкованій формах, а також у легальній і кримінальній. Кожна з форм об'єднує властиві їй методи, а останні реалізуються через відповідні механізми. Застосування того або іншого методу ПНК обумовлюється, насамперед, інституціональними особливостями кожного періоду розвитку цього процесу.
Джерелами ПНК в умовах постсоціалістичної економіки виступають майно і фінанси державних підприємств, державні фінанси, фінанси недержавних підприємств і населення.
Кризові явища економіки перехідного періоду (інфляція, криза платежів, послаблення державного контролю за використанням бюджетних коштів і державної власності та інші) повною мірою були використані суб'єктами господарювання з метою ПНК. Значна частина перерозподільних операцій відбувається у тіньовому секторі економіки, підвищуючи загальний рівень її криміналізації, що дискредитує саму ідею ринкових реформ.
Аналіз впливу ПНК на інституціональні зміни в економіці України (у сфері відносин власності, господарської мотивації і конкурентних відносин) свідчить, що вони відбулися, але носять переважно формальний характер, фактично не закінчені і потребують змістовного наповнення, оскільки:
-
слабка специфікація прав власності збільшує трансакційні витрати обміну легально зафіксованими правочинностями, гальмує процес формування класичної державної власності, робить різноманіття форм власності формальним, створює передумови для політичного вторгнення в економічні процеси, забезпечує фактичний контроль вузької групи приватних осіб, тісно пов'язаних із державою, над величезними майновими активами;
-
для економічної поведінки суб’єктів підприємницької діяльності характерною є рентна мотивація, яка сформувалася під впливом нормативно-ціннісних, правових і економічних чинників. Це сприяє відтворенню і консервації монополізму та криміналізації, а отже завдає прямий збиток вітчизняній економіці і гальмує розвиток в ній цивілізованих конкурентних відносин;
-
незважаючи на те, що процес ПНК сприяє появі передумов формування вільного ринку робочої сили і працівника ринкового типу, в сфері трудових відносин теж відбувається деформація мотиваційних механізмів;
-
формуванню конкурентного середовища перешкоджає практика як вибіркової підтримки, так і селективної дискримінації господарюючих суб’єктів з боку держави.
Аналіз динаміки інвестиційних процесів та структурних змін в економіці України свідчить, що міжгалузеве переміщення капіталу, яке відбувається в рамках ПНК, лише частково відповідає меті розвитку у народному господарстві України галузей, що є характерними для економіки пізньоіндустріального типу. Серед останніх тільки галузі виробничої інфраструктури показали за десять років реформ позитивну динаміку. В цілому ж галузева структура економіки України навіть погіршилася. Зазначені вище та деякі інші негативні структурні зрушення стають загрозою економічній безпеці України і гальмують розвиток її господарства.
Для повернення в Україну фінансових активів, набутих в результаті перерозподільних процесів, що відбуваються в рамках ПНК, і вивезених за кордон, потрібен комплекс заходів, пов'язаних з ліквідацією шляхів відтоку капіталу, створенням сприятливого інвестиційного клімату та встановленням партнерських відносин між органами влади і громадянами держави.
У заключній частині підбито основні підсумки дослідження, сформульовано висновки і пропозиції.
ВИСНОВКИ
Проведене дисертаційне дослідження ПНК в умовах постсоціалістичної економіки дозволяє зробити такі основні висновки та пропозиції.
1.
Еволюційна обумовленість ПНК полягає в тому, що цей процес — один з проявів тенденції децентралізації, яка актуалізується кожного разу, коли економічна система потрапляє у стан індивідуальної нестійкості, здійснюючи перехід з натуральної фази розвитку у товарну, і починає прямувати у бік стихійного порядку. Аналіз економічних процесів, що відбуваються у постсоціалістичних країнах, дозволяє стверджувати, що їх економічні системи знаходяться саме у стані індивідуальної нестійкості, тому початок ПНК за таких умов є закономірним.
2.
Передумовою ПНК був прихований елемент відносин соціалістичної власності — тіньове володіння. Ця передумова актуалізувала ПНК, щойно в надрах адміністративної системи почали посилюватися процеси децентралізації економічної влади. Під час розпаду адміністративної системи приватновласницьке присвоєння перетворилося з прихованого елементу на основний, ставши головною засадою нової — ринкової — системи господарювання.
3.
Глибинна сутність ПНК полягає у децентралізації сумісної власності, що передбачає диверсифікацію форм власності, дисперсію та консолідацію прав власності.
На більш поверхневому рівні сутність ПНК виявляється у ліквідації формального права суспільної власності і закріпленні фактичного відчуження робітника від засобів виробництва, яке мало місце в умовах адміністративної системи господарювання.
4.
ПНК здійснюється один раз і більш не відтворюється у тій самій формі. Його завданням в постсоціалістичній економіці є створення передумов формування ринкової системи, що пов'язані з інституціональною і структурною перебудовою:
-
розвитком різноманітних форм власності;
-
становленням конкуренції;
-
формуванням ринкової мотивації господарюючих суб'єктів;
-
перерозподілом економічних ресурсів між галузями у відповідності з метою формування структури економіки пізньоіндустріального типу.
5.
Оскільки ринкова трансформація інверсійного типу відбувається у країнах, для яких властивий "наздоганяючий" тип розвитку, поступове трудове нагромадження капіталу за сучасних умов не є характерним для процесу ПНК. Зміст останнього в постсоціалістичних економіках складає капіталотворення за допомогою механізму масштабного і динамічного перерозподілу активів між галузями і суб'єктами економіки. Перерозподільні процеси носять стихійний або цілеспрямований характер. Перші — пов'язані з недосконалостями виробничих відносин транзитивної економіки, другі — проводяться в рамках програми реформування економіки.
6.
Процес ПНК відбувається у прямій і опосередкованій формах, а також у легальній і кримінальній. Кожна форма об'єднує притаманні їй методи ПНК, причому більшість з них має декілька механізмів здійснення.
Прямим методом ПНК є приватизація державних підприємств, землі і частково державного житлового фонду. У чистому виді тільки безоплатна приватизація є методом ПНК. Але і платна приватизація може бути використана з тією ж метою, якщо в процесі купівлі-продажу майна порушена еквівалентність обміну.
До опосередкованих методів ПНК ми відносимо інфляцію, приховане субсидування господарюючих суб'єктів за рахунок бюджету, спекулятивні банківські і фінансові операції, неплатежі, ухилення від сплати податків та інші.
7.
Використання тих чи інших методів та механізмів ПНК обумовлене, насамперед, інституціональними особливостями економіки на кожному з етапів розвитку цього процесу. В Україні вони є такими:
1)
1960-ті_ рр. — відсутність інституціональних можливостей для здійснення приватновласницького присвоєння у легальній формі;
2)
1985_ рр. — формування інституціональних можливостей для легалізації частини кримінальних методів ПНК, різке посилення перерозподільних процесів, розширення кола суб'єктів, залучених до цих процесів;
3)
починаючи з 1992 р. — легалізація приватної власності, поява нових стихійних і початок цілеспрямованих перерозподільних процесів.
8.
Протягом усіх років реформ держава діяла відповідно до потреб ПНК, створюючи умови для відділення працівника від засобів виробництва і позбавлення його життєвих коштів шляхом:
-
лібералізації внутрішньої і зовнішньої економічної діяльності;
-
неконтрольованої лібералізації цін в умовах монопольної структури економіки;
-
приватизації суспільної власності;
-
вибіркової підтримки і селективної дискримінації суб'єктів підприємницької діяльності з боку державних органів;
-
порушення принципів податкової політики (соціальної справедливості і загальної обов'язковості);
-
послаблення контролю за зовнішньоекономічними операціями і використанням бюджетних коштів;
-
ігнорування порушень трудового законодавства з боку приватного бізнесу;
-
затримки виплат зарплати бюджетним працівникам і соціальної допомоги непрацездатним.
9.
Однією з основних умов завершення процесу ПНК є поглиблення специфікації прав власності. З цією метою запропоновано наступне:
§
підвищити відповідальність керівників підприємств, що мають значну частку державної власності в статутному фонді, за ефективне використання державного майна, зробивши основною умовою продовження їх трудових контрактів поліпшення результатів діяльності очолюваних ними підприємств;
§
з метою посилення внутрішнього корпоративного контролю за діяльністю вищого менеджменту прийняти спеціальний закон про акціонерні товариства, який би чітко встановив права й обов'язки акціонерів, а також відповідальність за їх порушення;
§
розвивати зовнішні механізми корпоративного контролю — фондовий ринок та інститут банкрутства;
§
чітко відокремити власне майнові права від всіх інших суспільних відносин, що несуть у собі недиференційовані права власності, посиливши відповідальність представників влади за свої антиконкурентні дії;
§
зміцнити систему примусу до виконання господарського законодавства і контрактних зобов'язань (інфорсмент) шляхом реформування судової системи та поліпшення матеріально-технічної бази і кадрового складу органів правопорядку.
10.
Приватизаційні процеси не змогли суттєво змінити монопольну структуру, притаманну переважній частині вітчизняних ринків. Становленню конкурентних відносин в економіці України заважає, насамперед, феномен зрощення влади і власності. Тому для створення конкурентного середовища діяльності підприємств потрібно, у першу чергу, змінити принципи державної політики в цій сфері за такими напрямками:
§
оптимізувати діяльність органів державної влади: в рамках адміністративної реформи переглянути функції і повноваження владних структур, регулюючих підприємницьку діяльність, зосередивши їх у компетенції мінімальної кількості відомств; з метою боротьби з корупцією зробити прозорими і стандартними бюрократичні процедури, запровадити ротацію кадрів в органах державної влади;
§
розвивати систему управління державним сектором економіки на основі удосконалення процедур прийняття рішень, системи оцінки, контролю і відповідальності посадових осіб;
§
переглянути державну політику в сфері субсидій, податкових пільг і державних гарантій: з метою підвищення їх економічної ефективності посилити фінансовий контроль за цільовим використанням кредитів під гарантії уряду, а також коштів, зекономлених за рахунок податкових пільг;
§
створити систему інформаційної, консалтингової, кредитної підтримки малого і середнього бізнесу;
§
використовувати в якості інструмента конкурентної політики гнучку систему державних замовлень на конкурсній основі.
11.
Результати перерозподільних процесів відбилися у соціальній структурі суспільства. Концентрація економічної влади в руках відносно невеликої групи осіб супроводжується зубожінням решти населення. Майнове розшарування, яке в умовах України набуло значних масштабів, закріпило поділ суспільства на класи власників і невласників засобів виробництва. Для нейтралізації зазначених негативних наслідків ПНК держава має здійснювати активну соціальну політику, яка б включала наступні заходи:
§
пенсійну реформу з ціллю формування додаткових механізмів соціального захисту і стимулювання детінізації доходів;
§
реформу системи соціальної допомоги шляхом поступової заміни діючих пільг на адресну грошову соціальну допомогу або на соціальні послуги;
§
виробку комплексу заходів щодо податкового стимулювання активізації спонсорської і благочинної діяльності;
§
створення сприятливих економічних та організаційно-правових умов для розвитку малого і середнього бізнесу з метою активізації підприємницького потенціалу населення України і боротьби з безробіттям.
12.
ПНК створює тільки загальні передумови для формування ринку робочої сили і працівника ринкового типу, але воно не здатне самотужки зробити цей ринок цивілізованим, тобто таким, що враховує інтереси не тільки роботодавців, але і працівників. З таким завданням може справитися тільки держава, спираючись на сильні профспілкові організації і активно регулюючи трудові відносини шляхом:
§
реформування системи оплати праці з метою повернення заробітній платі її стимулюючої та відтворювальної функцій;
§
розвитку системи соціального партнерства з метою розв'язання протиріч між працівниками та роботодавцями: вдосконалення процедури укладання колективних договорів та контролю за їх виконанням;
§
податкового стимулювання інвестицій у створення нових робочих місць;
§
збільшення бюджетного фінансування галузей соціальної сфери (охорони здоров'я, освіти, культури) з метою підвищення якості робочої сили.
13.
Процес капіталотворення в економіці України слабко пов'язаний з інвестиційними процесами. Результатом масштабного перерозподілу фінансових активів, у який були залучені усі ланки фінансової системи, стало переміщення грошових коштів з продуктивного у фінансовий сектор економіки, а також у сферу обігу. Первісно нагромаджений у такий спосіб капітал лише частково реінвестується у реальний сектор економіки. Значно більша його частка продовжує обертатися в межах фінансової системи і сфери обігу, переводитися у тіньовий сектор або вивозитися за кордон. Причинами цієї ситуації є незавершеність інституціональних перетворень, рентна мотивація суб'єктів підприємницької діяльності, відсутність відповідного інвестиційного клімату.
14.
Важливе значення для перетворення ПНК у виробниче нагромадження має створення сприятливого інвестиційного середовища через:
§
зниження податкового тиску на суб'єктів господарювання шляхом як перегляду ставок оподаткування у бік їх оптимізації по кожному податку, зменшення загальної кількості сплачуваних податків, так і скасування численних пільг (за винятком тих, що мають соціальне або інноваційне спрямування);
§
удосконалення інструментів зниження інвестиційних ризиків шляхом розвитку системи страхування, а також створення гарантійних і заставних фондів, у тому числі і за участю держави;
§
проведення зваженої і поміркованої протекціоністської політики, спрямованої на поступове імпортозаміщення на тих ринках, де вітчизняна продукція потенційно є конкурентоспроможною, а також у галузях, які виробляють товари, що мають відношення до забезпечення національної безпеки;
§
запровадження механізму спрямування частини коштів, отриманих від приватизації державного майна, на інноваційне інвестування підприємств на конкурсній основі.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у фахових наукових виданнях
1. Дзюба Н.В. О сущности первоначального накопления капитала в постсоциалистической экономике // Вісник Харківського державного університету.- № .- Економічна серія.- Харків: ХДУ, .- С. _(0,3 д.а.).
2. Дзюба Н.В. Место процесса первоначального накопления капитала в эволюции экономических систем // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.- № .- Економічна серія.- Харків: ХНУ, .- С. _(0,4 д.а.).
3. Дзюба Н.В. О необходимости использования синергетического метода в исследованиях транзитивной экономики // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Харківського державного політехнічного університету. Збірка наукових праць. Вип. . Частина .- Харків: ХДПУ, .- С. _(0,2 д.а.).
4. Дзюба Н.В. Вплив процесу первісного нагромадження капіталу на формування інституціональних передумов ринкової економіки в Україні // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Національного політехнічного університету "Харківський політехнічний інститут". Збірка наукових праць. Вип. . Частина .- Харків: НТУ "ХПІ", .- С. _(0,2 д.а.).
5. Дзюба Н.В. Синергетический подход как методологическая база исследований транзитивной экономики // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.- № .- Економічна серія.- Харків: ХНУ, .- С. _(0,3 д.а.).
6. Дзюба Н.В. Опосередковані методи первісного нагромадження капіталу // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.- № .- Економічна серія.- Харків: ХНУ, .- С. _(0,3 д.а.).
Інші роботи
7. Дзюба Н.В., Петрова Е.Я. Экономические преступления и правонарушения в сфере приватизации как угроза экономической безопасности Украины // Економічна безпека: проблеми і стратегія забезпечення в Україні.- Харків: ХІБМ, .- С. _(0,2 д.а.).
8. Дзюба Н.В., Петрова К.Я. Проблеми іноземного інвестування в економіку України // Вісник Університету внутрішніх справ. Вип. 3_.- Харків: Ун-т внутр. справ, .- С. _(0,3 д.а.).
9. Дзюба Н.В. Цели первоначального накопления капитала в постсоциалистической экономике // Матеріали міжнародної наукової конференції “Проблеми теорії і практики становлення соціально орієнтованої ринкової економіки”.- Харків: ХДАДТУ, .- С. (0,1 д.а.).
10. Дзюба Н.В. Про зміст трансформаційних процесів в постсоціалістичній економіці // Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у ІІІ тисячолітті. Зб. наукових праць Рівненського економіко-гуманітарного інституту.- Рівне: "Тетіс".- 2000.- С. _(0,3 д.а.).
11. Дзюба Н.В., Петрова Е.Я. Государственное регулирование экономики и первоначальное накопление капитала // Вісник Харківського університету.- № .- Серія: Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова. Ч. .- Харків: ХНУ, .- С. _80 (0,2 д.а.).
12. Дзюба Н.В., Петрова К.Я. Первісне нагромадження капіталу та інвестиційні процеси в економіці України // Исследование и оптимизация экономических процессов "Оптимум _2001". Труды ІІІ_ей международной научно_практической конференции.- Харьков: НТУ "ХПИ", .- С. _170 (0,1 д.а.).
АНОТАЦІЯ
Дзюба Н.В. Первісне нагромадження капіталу в умовах постсоціалістичної економіки. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теорія.
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна МОН України, Харків, 2002.
На підставі використання синергетичного методу дослідження в роботі доведена еволюційна закономірність первісного нагромадження капіталу в умовах постсоціалістичної економіки, розкрита його сутність, передумови та зв'язок з іншими трансформаційними процесами.
Розглянута еволюція методів первісного нагромадження капіталу у відповідності з виділеними автором етапами цього процесу в економіці України. Досліджується вплив первісного нагромадження капіталу на формування в економіці України передумов розвитку економічної системи ринкового типу. Сформульовані пропозиції щодо завершення процесу первісного нагромадження капіталу та перетворення його на виробниче нагромадження.
Ключові слова: первісне нагромадження капіталу, синергетичний метод, постсоціалістична трансформація економіки, приватизація, еволюція економічних систем, децентралізація сумісної власності.
АННОТАЦИЯ
Дзюба Н.В. Первоначальное накопление капитала в условиях постсоциалистической экономики. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория.
Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина МОН Украины, Харьков, 2002.
На базе использования синергетического метода исследования в работе доказана эволюционная закономерность первоначального накопления капитала в условиях постсоциалистической экономики.
Обосновано, что в основе ПНК лежит процесс децентрализации совместной собственности, а на более поверхностном уровне сущность ПНК состоит в уничтожении формального права общественной собственности и правовом закреплении фактической отчужденности работника от средств производства, которое имело место в условиях административной системы хозяйствования.
Установлено, что предпосылкой ПНК стал скрытый элемент отношений социалистической собственности — теневое владение.
Показано, что ПНК тесно связано с другими трансформационными процессами: оно направлено на решение задач институциональной и структурной перестройки экономики (развитие разнообразных форм собственности, становление конкуренции, формирование рыночной мотивации хозяйствующих субъектов, перераспределение экономических ресурсов из нежизнеспособных и отсталых в техническом плане отраслей в отрасли, характерные для экономики позднеиндустриального и постиндустриального типа).
Предложена классификация форм и методов ПНК по двум критериям: способу перераспределения имущественных активов и законности применяемых методов ПНК. Рассмотрена эволюция методов и механизмов ПНК в соответствии с выделенными автором этапами этого процесса в экономике Украины.
Исследуется влияние первоначального накопления капитала на формирование в экономике Украины предпосылок развития экономической системы рыночного типа. Показано, что институциональные изменения (в сфере отношений собственности, хозяйственной мотивации и конкурентных отношений) носят преимущественно формальный характер, фактически не окончены и требуют содержательного наполнения. Сделан вывод о том, что процесс капиталообразования оказался слабо связан с инвестиционным процессом. Сформулированы предложения по завершению процесса первоначального накопления капитала и превращению его в производственное накопление.
Ключевые слова: первоначальное накопление капитала, синергетический метод, постсоциалистическая трансформация экономики, приватизация, эволюция экономических систем, децентрализация совместной собственности.
SUMMARY
Dzyuba N.V. Previous accumulation of capital under the conditions of postsocialist economy. - Manuscript.
Thesis for getting of candidate degree of economic sciences in speciality 08.01.01 - economic theory.
Kharkiv National University named by V.N. Karazin, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2002.
In the thesis the evolutionary objective laws of previous accumulation of capital under the conditions of postsocialist economy are proved on the basis of synergetic method application. The essence, preconditions, purposes of previous accumulation of capital and its interconnection with other transformation processes are revealed.
The evolution of methods of previous accumulation of capital is considered according to the periods of this process in economy of Ukraine, divided by the author. The influence of previous accumulation of capital on formation of preconditions of market type economic system development in economy of Ukraine is investigated. The offers how to end the process of previous accumulation of capital and to transform it into production accumulation are formulated.
Key words: previous accumulation of capital, synergetic method, postsocialist transformation of economy, privatization, evolution of economic systems, decentralization of the joint property.
Дзюба Наталія Вікторівна
ПЕРВІСНЕ НАГРОМАДЖЕННЯ КАПІТАЛУ
В УМОВАХ ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНОЇ ЕКОНОМІКИ
Спеціальність 08.01.01. — економічна теорія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Відповідальний за випуск
к.е.н., проф. Петрова К.Я.
Підписано до друку Формат 60х84/16
Папір . Друк офсетний. Обсяг 0,9 ум.-друк. арк.
Тираж 100 прим. Зам. № . Безкоштовно.
Надруковано на РІЗО Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна,
61077, м. Харків, пл. Свободи, 4
