КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДЬЯКОН Юрій Григорович

УДК. 336.22

ОПОДАТКУВАННЯ СУБ’ЄКТІВ

МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

ЗА СПРОЩЕНОЮ СИСТЕМОЮ

Спеціальність 08.04.01. - фінанси, грошовий обіг і кредит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів Київського національного економічного університету, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник : доктор економічних наук, професор

Білик Марія Дмитрівна

Київський національний економічний університет

професор кафедри фінансів підприємств

і страхової справи

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Полозенко Дмитро Васильович

Науково-дослідний фінансовий інститут при

Міністерстві фінансів України,

завідувач відділу фінансових ресурсів держави

кандидат економічних наук, професор,

Данілов Олександр Дмитрович

Академія державної податкової служби,

завідувач кафедри державних фінансів

Провідна установа : Київський національний університет імені

Тараса Шевченка, кафедра фінансів, грошового обігу

і кредиту, Міністерство освіти і науки України, м. Київ

Захист відбудеться “ 18 ” жовтня 2002 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 Київського національного економічного університету за адресою : 03680, м. Київ, просп. Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, просп. Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий “ 17 ” вересня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, професор А.М. Поддєрьогін

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах системної перебудови економіки України, адаптації її до ринку із соціальною орієнтацією об’єктивно необхідним є створення трансформаційних механізмів, які б стимулювали суб’єктів господарювання нарощувати обсяги та підвищувати ефективність виробництва, оновлювати матеріально-технічну базу. В цих умовах підприємництво стає масовим явищем з визначальним впливом на всі сторони суспільного життя. Малі та середні підприємства завдяки гнучкості та чутливості до ринкової кон’юнктури, сприйняття технологічних інновацій здатні розширювати асортимент за незначних капіталовкладень, сприяти зайнятості населення. У країнах з ринковою економікою суб’єкти малого підприємництва (СМП) формують 50-70% ВВП.

Стратегія післякризового розвитку має бути спрямована на забезпечення глибоких якісних зрушень у системі економічних відносин та виведення вітчизняної економіки на шлях сталого зростання. У реалізації цих завдань першорядне значення має підвищення дієздатності держави, формування ефективно діючих ринкових механізмів. Одним з основних засобів забезпечення ефективного впливу держави на макро- та мікроекономічні процеси виступає податкове регулювання.

Ринок диктує необхідність податкового вилучення частини виробленого всіма суб’єктами господарювання, в тому числі і малого підприємництва, додаткового продукту в таких формах і такими засобами, які максимально відповідали б вимогам ефективного розвитку ринкової економіки.

Однією з визначальних умов створення ефективної системи державного регулювання економіки є вироблення єдиної методологічної основи формування податкової політики як важливого регулятора відтворювального процесу та адекватне здійснення її у практиці господарювання.

Оцінка економічних процесів, що відбуваються в Україні, свідчить, що розпочата економічна реформа здійснювалася без достатньо науково обґрунтованої податкової стратегії. Закладення практичних основ податкової політики в Україні при відсутності її цілісної концепції вкрай ускладнило можливості централізованого податкового регулювання підприємництва та викликало загострення взаємовідносин між державою та платниками податків.

Чинна система оподаткування в Україні створює значне податкове навантаження на суб’єктів малого підприємництва. Введення в Україні спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва ще не забезпечило необхідних зрушень в їх розвитку. У той же час, продовжується формування значного тіньового сектора економіки, в тому числі і за рахунок суб’єктів малого підприємництва, що призводить до масового ухилення від оподаткування. У 2000 році було порушено 20000 кримінальних справ з причин несплати податків.

Отже, є необхідність всебічного комплексного дослідження питань, пов’язаних із впливом системи оподаткування на діяльність суб’єктів малого підприємництва, та стимулювання його розвитку.

Проблемам ринкових перетворень в економіці взагалі і, зокрема, розвитку підприємництва, його фінансової підтримки та оподаткування присвячені роботи багатьох вітчизняних вчених - економістів: Варналія З.С., Василика О.Д., Гапонюка М.А., Данілова О.Д., Даниленка А.І., Колота В.М., Лукінова І.І., Мельника П.В., Міщенка В.І., Науменкової С.В., Никифорова А.А., Піддубного Ф.І.,ПоддєрьогінаА.М., Полозенка Д.В.,Сала І.В., Суторміної В.М., Титаренка О.В., Федосова В.М. та інших.

Незважаючи на належний рівень фахових досліджень щодо вирішення проблем фінансової підтримки та оподаткування суб’єктів господарювання, відсутні комплекёні дослідження щодо оподаткування суб’єктів малого підприємства за спрощеною системою.

2

Об’єктивна необхідність подальшого поглиблення теоретичних досліджень і прикладних розробок з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва з метою забезпечення стабільності їх функціонування обумовила вибір теми дослідження та її актуальність.

У дисертаційній роботі зроблена спроба комплексно дослідити оподаткування суб’єктів малого підприємництва в сучасних умовах ринкових відносин України та визначити основні шляхи його удосконалення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт КНЕУ (тема ”Реструктуризація фінансової системи в умовах перехідної економіки”) реєстраційний № 01011003065. Особисто аспірантом було розроблено параграф ”Роль малого підприємництва у фінансовій системі держави” розділу ”Оптимізація податкової системи України”.

Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково–теоретичне та практичне обґрунтування удосконалення оподаткування суб’єктів малого підприємництва як інструмента регулювання їх діяльності, направленого на підвищення ефективності.

Відповідно до зазначеної мети у роботі визначені наступні задачі:

–

–

–

–

–

–

Об’єктом дослідження є сучасна практика податкового регулювання діяльності суб’єктів малого підприємництва в умовах трансформації економіки.

Предметом дослідження є фінансові відносини, що виникають між державою та суб’єктами малого підприємництва з приводу залучення податкових платежів до бюджету за спрощеною системою.

Методи дослідження Методами дослідження є діалектичний підхід до вивчення становлення і розвитку суб’єктів малого підприємництва та їх оподаткування. На підставі діалектичного методу наукового пізнання у роботі проведено аналіз та синтез загальних понять, поєднання історичного і логічного в еволюції оподаткування суб’єктів господарювання, зокрема, малого підприємництва, та їх місця у формуванні доходів бюджету України. У процесі дослідження застосовувались прийоми групування, статистичних порівнянь, а також методи аналізу, синтезу, спостереження, узагальнення та графічного зображення даних.

При дослідженні використовувалися законодавчі акти України, нормативні документи, роботи провідних учених – економістів, матеріали науково – практичних конференцій, семінарів, а також власні дослідження автора дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації проведено комплексний аналіз оподаткування суб’єктів малого підприємництва за спрощеною системою як інструменту стимулювання та регулювання їх розвитку. На захист виносяться такі нові наукові результати:

3

- уточнено поняття сутності категорії податків, досліджено їх еволюцію та доведено, що податкова система повинна враховувати особливості підприємництва, зокрема малого, в ринковій економіці України;

- доведено неузгодженість окремих податків системи спрощеного оподаткування суб’єктів малого підприємництва з вихідними її принципами та обґрунтовано необхідність удосконалення цієї системи на принципово новій основі;

- встановлено залежність зростання податкового тиску для приватних підприємців при збільшенні кількості залучених ними найманих працівників, що в значній мірі перешкоджає вирішенню проблем зайнятості населення, та доведено необхідність врахування цієї залежності при встановленні критеріїв для переходу на спрощену систему оподаткування;

- суттєво доповнено методичні підходи щодо обґрунтування доцільності вибору спрощеної системи оподаткування для суб’єкта малого підприємництва, що полягає у наданні цінових знижок для покупців товарів за відсутності податкової накладної, регулювання доходів і витрат;

- розроблено пропозиції щодо впровадження принципово нових підходів щодо організації контролю за діяльністю суб’єктів малого підприємництва, які сприятимуть підвищенню ефективності їх діяльності: встановити більш довгу періодичність контролю діяльності СМП при введенні відповідальності за її дотримання; ув’язати періодичність контролю СМП з величиною отриманого ними прибутку; поставити в залежність розмір фінансових санкцій від повторного порушення податкового законодавства, виявленого попередньою перевіркою; впровадити як обов’язкову форму самоконтролю СМП за валовими доходами і валовими витратами на базі прозорого механізму; встановити підвищені фінансові санкції за приховування виручки від реалізації продукції (робіт, послуг);

- розроблено концепцію удосконалення спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва на базі встановлення: єдиного режиму оподаткування, що передбачає введення для всіх СМП податку з обороту, нормативного фіксованого доходу; визнання єдиного господарюючого суб’єкта при визначенні нормативного доходу щодо підприємств, які знаходяться у власності окремої особи чи групи пов’язаних осіб; виключення кількості працівників як кваліфікаційного критерію для переходу на спрощену систему оподаткування; використання касового методу визначення доходу для розрахунку податкових зобов’язань платників, що мають обороти нижче встановленого.

Практичне значення одержаних результатів. Основні висновки та пропозиції дисертаційної роботи можуть бути використані в роботі органів Держпідприємництва; при розробці нормативно–правових актів; в навчальному процесі; науково–дослідними установами.

Пропозиції автора по вдосконаленню чинного законодавства України з оподаткування враховано Державною податковою адміністрацією при доопрацюванні проекту Податкового Кодексу; Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ ; Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” від 02.03.2000р. № 1523-ІІІ ; Закону України “Про Державний бюджет України на 1999 рік” від 31.12.1998р. №378- ХІV; Закону України “Про Державний бюджет України на 2000 рік” від 17.02.2000р. №1458-ІІІ ; Закону України “Про Державний бюджет України на 2001 рік” від 07.12.2000р. №2120-ІІІ (довідка Державної податкової адміністрації України – № 8368/6/37–0016 від 28.12.2001 р.).

Розробки автора стосовно оподаткування дивідендів, які виплачують суб’єктам малого підприємництва, отримання пільг при інвестуванні житла для військовослужбовців, що розроблені спільно з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України використано при підготовці проекту Закону України “Про внесення змін до п. 22.3 статті 22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 20.09.2001 р. №2711- ІІІ , постанови

4

Кабінету Міністрів України від 18.10.1999р. №1909 “Питання інвестування житлового будівництва для військовослужбовців та членів їх сімей” та постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2000 р. №1569 “Про внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1997 року №568” (довідка Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України – № 72–3/267 від 28.12.2001 р.).

Основні положення і висновки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі при викладанні курсу: “Податкова система” в Київському національному економічному університеті (довідка КНЕУ від 20.12.2001р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібно написаною науковою працею, де автором науково обґрунтовано удосконалення оподаткування суб’єктів малого підприємництва за спрощеною системою як інструменту стимулювання їх ефективного розвитку.

Наукові результати є певним вкладом здобувача у розвиток практики оподаткування суб’єктів малого підприємництва.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи і отримані автором результати наукового дослідження було покладено в основу доповідей дисертанта на науково–практичних конференціях, семінарах і засіданнях круглого столу: ”Небезпечні проблеми Податкового Кодексу – 2001 рік” (м. Київ, 10 грудня 2001 р. Круглий стіл Інституту конкурентного суспільства); ”Економіка України в період ринкових перетворень” (м. Київ, 17 вересня 1999 р. Науково-практичний семінар Міністерства економіки України); ”Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України”(м.Суми,1999 р.).

Крім того, про результати дослідження автор доповідав на тематичних зборах Державної податкової адміністрації України при обговоренні доповнень в проекти чинного податкового законодавства.

Наукові публікації. Результати досліджень знайшли відображення у п’яти наукових працях, які надруковані у фахових виданнях загальним обсягом 1,3 д. а.

Структура і зміст роботи. Дисертація складається із вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

Повний обсяг дисертації – 224 сторінки, 47 таблиць на 48 сторінках, 14 рисунків на 9 сторінках, 2 схеми на 2 сторінках. Список використаних джерел становить 126 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі висвітлено стан розробки теоретичних та практичних питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва, визначено важливість цього напряму дослідження для утвердження ринкових засад та реформування економіки України, обґрунтовано актуальність теми дисертації, зв’язок роботи з напрямами, програмами і темами наукових досліджень. Сформульовані мета та завдання дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, надано інформацію стосовно апробації та публікації результатів дисертаційного дослідження.

У розділі 1 ”Теоретичні основи оподаткування” досліджуються сутність та функції податків, просторово-часові трансформації систем оподаткування, принципи їхньої побудови; податкове регулювання, становлення та розвиток малого підприємництва в Україні.

Підприємницька діяльність значною мірою залежить від наявної системи управління, форм і методів державного регулювання економіки. Останнє здійснюється через систему заходів (регуляторів) правового та економічного характеру, як прямого і непрямого впливу.

Форми регулювання з боку держави тісно пов’язані між собою, але в конкретних умовах той або інший засіб державного регулювання все одно буде мати пріоритетний характер, тому, що дозволяє більш повно реалізувати основну мету розвитку національної економіки.

5

Автор прийшов висновку, що податкове регулювання повинно стати пріоритетним, так як дозволяє досягти підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання з одного боку, та найбільш повно реалізувати непрямі методи економічного регулювання держави з другого .

Вплив держави на економіку, участь її у ринкових економічних процесах можливі через реалізацію економічних функцій Уряду. Одним із засобів реалізації його економічних функцій є податкова система, тому в процесі дослідження значна увага приділена вивченню функцій оподаткування. Економічне регулювання неможливе без здійснення продуманої податкової політики. Податкове середовище підприємницької діяльності обумовлено макроекономічними умовами, ринковим перерозподілом податкового навантаження, діючою системою оподаткування та її особливостями. Підприємницька діяльність в Україні, що не має досвіду податкового менеджменту, слабко адаптована до умов вкрай нестабільного, суперечливого податкового законодавства. Податкова система повинна враховувати особливості розвитку підприємництва в Україні.

Виходячи з того, що податкове регулювання підприємницької діяльності держава здійснює за допомогою податків, в роботі: досліджено становлення та розвиток оподаткування з початку виникнення податків до сучасної пори; виділено особливості оподаткування за складом податків та формування доходів бюджетів за рахунок податків у різних країнах та в Україні; проаналізовано визначення сутності податків, змісту їх функцій та значення в умовах ринкової економіки; зроблено спробу дати авторське визначення податків.

Сутність податків та їх специфіка найбільш повно розкривається через фіскальну і регулюючу функцію. Щодо фіскальної функції, то вона отримала гіпертрофований розвиток з негативними наслідками. Перехід української економіки на ринкові основи обумовлює необхідність іншої ролі податку. Він повинен стати дійовим інструментом стимулювання розвитку підприємницької діяльності, особливо суб’єктів малого підприємництва.

Становлення системи господарювання суб’єктів малого підприємництва є закономірним результатом і складовою частиною ринкової трансформації економіки України. Формування багатосуб’єктного конкурентного середовища

об’єктивно зумовлено необхідністю приведення в дію ринкових механізмів узгодження попиту й пропозиції, використання підприємницького потенціалу суспільства, знаходження оптимальних варіантів співвідношень та взаємодії малого, середнього та великого підприємництва.

Система ринкових відносин підприємницького типу характеризується поведінкою суб’єктів господарювання. Особливе місце серед них посідають суб’єкти малого підприємництва, які здатні до самоорганізації та самооновлення, формування цілісного дрібнотоварного укладу, що поєднує різні форми власності.

Становлення малого підприємництва як інституціального сектора економіки - не одноразовий акт, а поступовий, послідовний процес проходження всіх фаз його розвитку з відповідними структурними перетвореннями.

Виходячи із задач стимулювання розвитку діяльності малого підприємництва, як життєвої, органічно доцільної складової ринково зорієнтованої економіки, необхідної для стабілізації економічної системи суспільства, структурної перебудови економіки, насичення ринку товарами та створення умов для конкуренції, в дисертації проаналізовано умови його функціонування, визначено проблеми, що потребують першочергового розв’язання.

Автор дійшов висновку, що еволюція малого підприємництва в Україні відбувалася у складних умовах економічної кризи. Однак, і за таких умов за останні десять років спостерігається тенденція до систематичного збільшення як числа малих підприємств, так і їх частки у загальному обсягу валового внутрішнього продукту. Порівняно з 1991 роком у 2000 році кількість малих підприємств збільшилася з 47084 до 217930 одиниць, тобто в 4,6 рази, а внесок малих підприємств у створення ВВП досяг 9-10%. При зростанні суб’єктів малого підприємництва в цілому по Україні галузева їх структура характеризується значними коливаннями. Найменшу питому вагу в

6

загальній кількості займали малі підприємства освіти (0,7%), охорони здоров’я та соціального забезпечення (0,9%), сільського господарства (2,3%). Це характерно і для регіонів України. Крім того, мають місце постійні зміни профілю діяльності суб’єктів малого підприємництва з виробничого на торгово-посередницький; досить значна частка малих підприємств України працює у неформальному секторі, або не зареєстровані малі підприємства, які діють поза межами офіційної економіки або ж лише частково оприлюднюють обсяги та результати своєї діяльності.

Найбільш вагомими чинниками, що гальмують розвиток малого підприємства, є: нестабільність та недосконалість чинного законодавства, відсутність у СМП фінансових ресурсів, фіскальний характер оподаткування.

З метою оцінки дій владних структур по стимулюванню розвитку малого підприємництва в роботі проаналізовано прогнозовані показники на 2001-2002 рр. за Програмою м. Києва. Вони характеризуються зростанням кількості приватних підприємців, малих підприємств, створених робочих місць, частки СМП у виробництві продукції, кількості працюючих та податкових надходжень від суб’єктів малого підприємництва до бюджету відповідно на 36,8%; 26,4%; 20,0%; 15,4%; 34,7%. Разом з тим автором виявлено, що за загальною позитивною тенденцією приховується негативна - зростання більш високими темпами дрібних невиробничих підприємств, що, в свою чергу, перешкоджає збільшенню чисельності працюючих на цих підприємствах та кількості створених нових робочих місць, обумовлює необхідність змін у регуляторній політиці держави і опосередкованому стимулюванні діяльності суб’єктів малого підприємництва через податки та надання їм фінансової підтримки.

Подальший розвиток малого підприємництва, на думку автора, може бути забезпечений не тільки через удосконалення форм фінансової підтримки ( розроблення гнучкого механізму), а, в значній мірі, через удосконалення оподаткування, який би стимулював ефективну їх підприємницьку діяльність, що, в свою чергу, призведе до зростання податкових надходжень від суб’єктів малого підприємництва до бюджетів різних регіонів, його частки у ВВП.

У розділі 2 роботи ”Оцінка спрощеної системи оподаткування суб’єктів малого підприємництва” проведено аналіз оподаткування юридичних та фізичних осіб за спрощеною системою; здійснено оцінку правових основ переходу суб’єктів малого підприємництва на спрощені режими оподаткування; проведено дослідження ефективності оподаткування суб’єктів малого підприємництва за спрощеною системою.

З метою забезпечення обґрунтованості висновків та пропозицій в роботі здійснено багатоаспектний аналіз оподаткування малого підприємництва. Зокрема, проаналізовано рівень охоплення спрощеною системою оподаткування малих підприємств в розрізі областей та оцінено вплив їх регіонального розміщення на рівень зайнятості населення. У результаті проведеного аналізу встановлено, що питома вага платників єдиного податку коливається від 1,3% у Волинській області, до 10% у м. Києві, а регіональне їх розміщення відповідає рівню зайнятості населення.

Стимулювати регіональний та галузевий розвиток малого підприємництва, на погляд автора, необхідно через один із найважливіших чинників – оподаткування, а саме його диференціацію. Вибір спрощеної чи традиційної систем оподаткування суб’єктами малого підприємництва України в розрізі галузей економіки представлено в табл.1.

7

Таблиця 1

Характеристика платників єдиного податку

за галузями економіки України на початок 2000 року |

Кількість платників єдиного податку

№ | Галузі | Всього | в тому числі:

п/п | За ставкою 6% | За ставкою 10%

всього | пито-ма ва-га, % | всього | пито-ма ва-га, % | Всього | Питома вага, %

1. | Матеріальне виробництво | 4127 | 14,4 | 3972 | 14,6 | 155 | 10,5

2. | Торгівля | 9369 | 32,8 | 8996 | 33,2 | 373 | 25,3

3. | Побутове обслу-говування | 3790 | 13,3 | 3556 | 13,1 | 234 | 15,9

4. | Сільське госпо-дарство | 545 | 1,9 | 509 | 1,9 | 36 | 2,4

5. | Інші види діяль-ності | 10753 | 37,6 | 10075 | 37,2 | 678 | 45,9

Всього | 28584 | 100,0 | 27108 | 100,0 | 1476 | 100,0

* Примітка. Таблицю складено за даними Державної податкової адміністрації України.

Наведені дані свідчать про те, що найбільша кількість платників єдиного податку спостерігається в сфері торгівлі (32,8%) та інших видів діяльності (37,6%), що пояснюється спрощеним порядком діяльності та швидкою окупністю вкладеного капіталу. Дані табл. 1 дозволяють зробити висновок, що в основному малими підприємствами (МП) у 1999 р. (коли впроваджено спрощену систему оподаткування) було вибрано оподаткування єдиним податком за ставкою 6%.

На сплату єдиного податку за ставкою 6% у 1999 році перейшли 27108 малих підприємств, що склало 94,8% від загальної кількості всіх платників єдиного податку. Вибір ставки єдиного податку (6% чи 10%) суб’єктами малого підприємництва обумовлений необхідністю збереження покупців продукції (товарів, робіт, послуг), що досягається в певній мірі наданням податкової накладної з ПДВ. Тому переважна більшість МП вибрали ставку єдиного податку 6% від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тоді як на сплату єдиного податку за ставкою 10% у 1999 році перейшли тільки 1476 малих підприємств, або 5,2%.

В роботі оцінено зміни величини податкових платежів до бюджету за звичайної та спрощеної систем оподаткування, що певною мірою свідчить про рівень податкового тиску. В процесі дослідження виявлено загальну тенденцію зменшення податкового тиску за спрощеної системи оподаткування. Однак більш правильною була б його оцінка, за умов, що на оподаткування єдиним податком перейшли б всі МП, які мають право, разом з новоствореними. Зменшення податкового тиску має бути оцінено також за часткою виручки, що направляється на сплату податків та кількості інших, крім єдиного, податків.

Дослідженням встановлено, що крім єдиного податку протягом 1999 року малі і середні підприємства України сплачували в середньому до 9 різних податкових платежів, а за даними опитування респондентів частка виручки, яка направляється на сплату, складає 21-30% із значним відхиленням по регіонах.

З найбільшим податковим тиском зіткнулись суб’єкти малого підприємництва м. Козятина. Майже половина респондентів (48%) зазначили, що на сплату всіх податків направлено більше 50% їх виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

8

У процесі аналізу величини надходжень виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) суб’єктів малого підприємництва і частки, направленої ними на сплату податків, встановлено значне її приховування від оподаткування. Питома вага прихованої виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) наведена в табл. 2.

Рівень приховування виручки значно коливається у регіонах. Так, у містах Луганськ, Макіївка, Черкаси, Козятин, Чернігів найбільша частка суб’єктів малого підприємництва за даними респондентів приховує від оподаткування до 20% виручки; в Каховці, Луцьку, Конотопі, Мукачеві - від 21 до 30%; в містах Сімферополь, Миколаїв - 31-40% і в м. Керчі - 41-50% від її обсягу.

Таблиця 2

Обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг),

що прихована від оподаткування за даними 200 респондентів

у 1999 р.

№ п/п | Процент респондентів за містами обстеження | Прихована виручка від оподаткування

(у відсотках від отриманої)

1-10% | 11-20% | 21-30% | 31-40% | 41-50% | 51-60% | >60% | Усього

1. | Сімферополь | 12 | 16 | 20 | 23 | 21 | 5 | 3 | 100

2. | Керч | 0 | 4 | 6 | 17 | 28 | 26 | 19 | 100

3. | Миколаїв | 0 | 3 | 24 | 41 | 29 | 2 | 1 | 100

4. | Каховка | 0 | 18 | 32 | 22 | 24 | 4 | 0 | 100

5. | Луганськ | 31 | 34 | 14 | 15 | 6 | 0 | 0 | 100

6. | Макіївка | 8 | 49 | 21 | 3 | 15 | 0 | 4 | 100

7. | Луцьк | 9 | 22 | 26 | 14 | 15 | 8 | 6 | 100

8. | Мукачеве | 18 | 13 | 21 | 13 | 18 | 8 | 9 | 100

9. | Черкаси | 17 | 41 | 10 | 9 | 12 | 9 | 2 | 100

10. | Козятин | 13 | 52 | 10 | 10 | 3 | 0 | 12 | 100

11. | Конотоп | 18 | 24 | 35 | 0 | 21 | 0 | 2 | 100

12. | Чернігів | 10 | 30 | 13 | 22 | 14 | 10 | 1 | 100

Середнє значення | 11 | 24 | 19 | 18 | 17 | 7 | 4 | 100

* Примітка. Таблицю складено за даними обстеження МСП Міжнародною фінансовою корпорацією.

Узагальнення результатів проведених досліджень дозволяє зробити наступні висновки:

переважна більшість респондентів – суб’єктів малого підприємництва (85%), постійно приховують доходи від оподаткування, у половини з них частка прихованих доходів складає від 20 до 50%;

через різний податковий тиск суб’єкти малого підприємництва використовують такі варіанти спрощеного оподаткування, види та обсяги діяльності, що дозволяють приховувати значні суми виручки від оподаткування;

обґрунтуванням необхідності удосконалення спрощеної системи оподаткування є дослідження оподаткування СМП за регіонами.

9

Важливим напрямом досліджень в роботі є оподаткування приватних підприємців, де виявлено, що основним недоліком їх оподаткування за традиційною системою є сплата до бюджету, крім прибуткового податку з громадян, великої кількості різних податків і зборів (обов’язкових платежів), що значно ускладнює їх діяльність. Основою традиційної системи оподаткування приватних підприємців є залежність сплати податків від кінцевих результатів їх операційної та інших видів діяльності.

У роботі проаналізовано динаміку надходжень прибуткового податку від приватних підприємців до бюджету, оцінено зміни темпів надходжень, їх зменшення з введенням спрощених режимів оподаткування. Оподаткування приватних підприємців за традиційною системою обумовлено, частіше за все, невідповідністю умов їх діяльності вимогам законодавства для переходу на спрощену систему оподаткування або високим рівнем їх матеріальних витрат.

У процесі аналізу спрощеного оподаткування суб’єктів малого підприємництва доведено, що найпривабливішим для приватних підприємців є фіксований податок. Сплата його є вигідною для тих підприємців, які займаються малим та дуже малим бізнесом, тому що доходи, отримані від такої діяльності, не включаються до складу їх сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною.

У роботі проаналізовано динаміку надходжень фіксованого податку від приватних підприємців та оцінено частку його в загальній сумі надходжень; виявлено темпи зростання цих надходжень ( майже в 2 рази) в порівнянні з 2000 роком та розмір податку в розрахунку на одного платника.

Серед податків особливо виділяється за величиною надходжень оподаткування єдиним податком приватних підприємців. У 2000 р. у порівнянні з 1999 р. надходження єдиного податку до бюджету від суб’єктів малого підприємництва - фізичних осіб в цілому по Україні зросло в 3,9 рази, за найвищих темпів зростання цих надходжень в АР Крим і найменших - в Одеській області; кількість платників єдиного податку - приватних підприємців, зросла на 116 383 чол. або в 2,8 рази; надходження єдиного податку до бюджету в розрахунку на одного платника в цілому по Україні зросли на 41,41%, тоді як у Волинській області за 2000 р. в порівнянні з 1999 р. цей показник зріс у 5 раз.

Результати проведеного автором аналізу спрощених режимів оподаткування суб’єктів малого підприємництва свідчать, що проблемою для СМП є обґрунтування доцільності вибору такого режиму на основі оцінки його ефективності.

У роботі здійснено оцінку ефективності спрощеної системи оподаткування та на конкретних розрахунках доведено, що ця система не сприяє зростанню швидкими темпами кількості малих підприємств та зайнятості населення, а навпаки стимулює розвиток “дрібних” підприємств, що обумовлює необхідність кардинальних змін щодо критеріїв для переходу на спрощений режим оподаткування та розробки нових концептуальних принципів цієї системи.

У розділі 3 ”Удосконалення оподаткування суб’єктів малого підприємництва” розглянуто методичні підходи до обґрунтування доцільності вибору суб’єктом малого підприємництва системи оподаткування; контроль державних органів за дотриманням податкового законодавства СМП, його вплив на ефективність їх діяльності та концептуальні основи удосконалення спрощеної системи оподаткування.

Для обґрунтування доцільності вибору спрощеної системи оподаткування суб’єктами малого підприємництва – юридичними особами запропоновано використовувати такі методичні підходи: просте порівняння суми податків та обов’язкових платежів за звичайної та спрощеної систем; моделювання умов функціонування підприємств, за яких вигідним буде сплата єдиного податку; обґрунтування величини цінових знижок, що можуть бути надані покупцям товарів, коли продавцем не може бути надана податкова накладна; регулювання величини доходів і витрат. Вказані пропозиції в роботі підтверджено розрахунками.

10

Методичні підходи до обґрунтування доцільності застосування спрощеної системи оподаткування приватними підприємцями в роботі запропоновано здійснювати за допомогою моделювання умов функціонування підприємства за встановлених обмежень - обсягу виручки та чисельності працюючих - 10 чоловік.

Доведено, що вибір приватними підприємцями системи оподаткування їх доходів багато в чому обмежується встановленими вимогами чинного законодавства щодо дотримання критеріїв віднесення їх до категорії суб’єктів малого підприємництва. За повного дотримання вимог законодавства, у більшості випадків, доцільно переходити на сплату податку за одним із спрощених режимів оподаткування.

На вибір системи оподаткування, крім необхідності дотримання максимального рівня обсягів валового доходу та інших обмежень, значний вплив справляє структура витрат приватного підприємця, співвідношення доходів і чисельності найманих працівників. У структурі витрат вирішальну роль для вибору способу сплати податку відіграють витрати на оплату праці. На величину податку при використанні спрощених систем оподаткування безпосередньо впливає чисельність найманих працівників. Тому збільшення суми податку на доходи, що закладено в механізм оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, повинно забезпечуватися відповідним зростанням доходів приватного підприємця.

Поряд з оподаткуванням не сприяють розвитку малого підприємництва і перевірки з боку державних органів, які проводяться не тільки часто, але й одночасно різними контролюючими органами. Кількість перевірок зростає при зменшенні розміру підприємств. Встановлено, що найдовше перевіряють МП податкові органи. У 1999 р. за середньої тривалості усіх перевірок державних органів - 13 днів - перевірки податкових органів склали – 5, 6 днів.

При цьому в процесі аналізу виявлено, що за меншого обсягу виручки від реалізації продукції, підприємства зазнають більших втрат під час перевірок. На підприємствах з обсягом виручки від 10 до 100 тис. грн. втрати досягають 0,82%, від 100 до 500 тис. грн. - 0,5%, від 500 тис. до 1 млн. - 0,24%, і більш як 1 млн. грн. - 0,08% від суми виручки. Втрати малих підприємств вибіркової сукупності, що обумовлені перевірками, в середньому (на одне підприємство) складали 1397 гривень.

Взаємозв’язок величини втрат і кількості перевірок суб’єктів малого підприємництва обумовлює необхідність оцінки динаміки змін кількості перевірок та застосованих до них штрафів. За даними респондентів (більше 40%), кількість перевірок майже не змінилась.

Наведені дані дозволяють зробити висновок, що масові перевірки є однією з основних форм втручання в діяльність СМП, в певній мірі гальмують його розвиток.

Оцінювання контролю СМП державними органами свідчать про необхідність кардинальних змін, які, на думку автора, мають бути здійснені за двома напрямами: 1) регулювання державою механізму контролю діяльності суб’єктів малого підприємництва відповідними органами; 2) розробка та впровадження алгоритму самоконтролю СМП, що повинен включати валові доходи, валові витрати, рентабельність, податки й платежі та якість продукції, що ними випускається. Автором запропоновано удосконалення контролю за діяльністю суб’єктів малого підприємництва:

Важливим напрямом стимулювання ефективної діяльності суб’єктів малого підприємництва є удосконалення спрощеного їх оподаткування. У роботі проаналізовано та оцінено пропозиції вчених, а також проект Податкового Кодексу, щодо доцільності їх впровадження.

Оцінку доцільності запропонованих підходів щодо удосконалення оподаткування суб’єктів малого підприємництва Державним Комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва (Держкомпідприємництва) та представленого Урядом (у схваленому в першому читанні проекті) Податкового Кодексу України здійснено при порівнянні та аналізі їх з діючою системою оподаткування. Аналіз ключових елементів існуючої системи спрощеного

11

оподаткування та запропонованих підходів обумовлює необхідність першочергово виділити проблеми, які містить діюче законодавство. У роботі доведено, що вони зводяться до: існування різних податкових режимів для суб’єктів малого підприємництва; необґрунтованості величини податкових зобов’язань за спрощеною системою оподаткування. Остання передбачає менші податкові зобов’язання ніж за загальною системою оподаткування при відсутності механізмів, які б перешкоджали незаконному застосуванню (зловживанню) альтернативних спрощених режимів. За нині діючих правил великі підприємства “штучно” поділяють на менші для того, щоб мати право на оподаткування за спрощеною системою, що призводить до втрат податкових надходжень до бюджету.

Оцінка діючого податкового законодавства та запропонованих підходів по удосконаленню оподаткування суб’єктів малого підприємництва дозволяє виявити цілий ряд недоліків, що не сприяють розвитку малого підприємства. Для стимулювання ефективної діяльності суб’єктів малого підприємництва слід провести цілий ряд необхідних заходів, серед яких найнеобхідними є подальше удосконалення спрощеного режиму оподаткування на нових концептуальних засадах, які запропоновані в роботі.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, пов’язаної з обґрунтуванням і запровадженням нових концептуальних основ оподаткування суб’єктів малого підприємництва, що безпосередньо спрямовано на стимулювання його розвитку.

Основні висновки виконаного дисертаційного дослідження полягають у наступному:

1. Головним суб’єктом, який діє за умов ринкової економіки, підприємець, людина, зайнята видами діяльності, що мають ринкову цінність. Мале підприємництво виконує особливу функцію в економіці, суть якої зводиться до оновлення економічної системи, створення інноваційного середовища, відкриття шляху до перетворень, та стає силою, що прискорює рух економіки по шляху ефективності, раціоналізації, бережливості та постійного оновлення. Розвитку малого підприємництва заважають цілий ряд економічних та організаційних перешкод, де особливу роль відіграє механізм його оподаткування;

2. Підприємницька діяльність значною мірою залежить від наявної системи управління, форм і методів державного регулювання економікою. З метою зростання ефективності суспільного виробництва необхідно повніше реалізувати усі інші непрямі методи економічного регулювання з боку держави. Податкове регулювання має стати пріоритетним. Податкова система повинна враховувати особливості розвитку малого підприємництва в Україні та у процесі трансформації набувати нових структурних форм, відповідних змінам економічного середовища;

3. Оцінка спрощеного оподаткування суб’єктів малого підприємництва, що проводилася у взаємозв’язку з їх розвитком, дозволила виявити ряд проблем загального та регіонального аспектів. У регіонах спостерігається нерівномірність розвитку малого підприємництва, загальна кількість малих підприємств зростає за рахунок їх створення у великих містах, що обумовлює надзвичайно гостру проблему зайнятості населення в невеликих містах та селищах, де цей показник знаходиться на критичному рівні. Одним із стимулів більш інтенсивного розвитку малого підприємництва може стати ефективний механізм оподаткування. Першим етапом реформування податкової системи повинні стати кардинальні зміни щодо послаблення податкового тиску, запровадження такої системи оподаткування, яка відповідала б реальній структурі української економіки.

4. Удосконаленням оподаткування підприємств взагалі і, зокрема, суб’єктів малого підприємництва стало введення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, яка

12

сприяла зростанню чисельності малих підприємств, хоча темпи їх зростання були меншими у порівнянні з початком їх розвитку. Однак мають місце значні коливання темпів зростання у галузевому аспекті. Найбільшу питому вагу складають малі підприємства в галузі торгівлі та інших видів діяльності. Їх частка у складі платників єдиного податку є найвагомішою. Нагальною потребою є розвиток малого підприємства у виробничій сфері;

5. Пріоритетним видом є спрощений режим оподаткування у формі сплати єдиного податку за ставкою 6% за паралельного оподаткування ПДВ, при відносно невеликій кількості працівників підприємств. Взаємозв’язок залежності вигідності спрощеного режиму оподаткування від кількості працівників, залучених суб'єктами малого підприємництва, встановлено проведеними дослідженнями за вибірковою сукупністю опитаних підприємців із 12 міст України. Респондентами вказано на відносно значний