ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Дука Юлія Володимирівна

УДК: 141.7:316.2.02

ОПОДАТКУВАННЯ
ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА:
СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

09.00.03 – соціальна філософія та
філософія історії

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Запоріжжя – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії Запорізького державного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: – доктор філософських наук, доцент Кривега Люд-мила Дмитрівна, завідувач кафедри філософії Запорізького державного університету.

Офіційні опоненти:– доктор філософських наук, професор Жадько Ві-талій Андрійович, Гуманітарний університет “За-порізький інститут державного та муніципального управління”, кафедра адміністративного і госпо-дарського права;–

кандидат філософських наук, доцент Воробйова Любов Сергіївна, Академія державної податкової служби України, кафедра філософії та соціології.

Провідна установа:– Центр гуманітарної освіти Національної Академії наук України (м. Київ).

Захист відбудеться “6” грудня 2002 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.01 по захисту дисертацій в Запорізькому державному університеті Міністерства освіти і науки України (адреса: 69600, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. V, ауд. 326).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Запорізь-кого державного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 69600, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 66, корп. ІІ.

Автореферат розісланий “_5_” _____листопада____ 2002 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Тимченко С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження визначається зростанням інте-ресу до проблеми оподаткування в українському суспільстві, яке пере-буває на стадії соціокультурного оновлення. У зв’язку з цим виникає потреба в дослідженні методологічних принципів, що визначають гармонізацію інтересів особи і держави в різних сферах суспільного буття і, зокрема, в податковій сфері. Податки забезпечують фінансовий супровід розбудови держави, яка не має інших рівноцінних джерел для свого існування. Тому, які б зміни не відбувалися в її розвитку, незмінним її елементом залишається податкове регулювання. Крім того, оподаткування як соціальний інститут завжди виступає одним із основних інструментів вирішення багатьох соціальних проблем. Завдячуючи зібраним податкам, суспільство створює необхідні умови для реалізації людиною її життєвих потреб, розвитку творчого по-тенціалу.

Недосконалість системи оподаткування в сучасній Україні, недос-татня розробленість методологічних принципів утвердження податкових відносин призводить до зародження і сталого функціонування в суспільстві тіньо-вої соціальності взагалі, тіньової економіки зокрема.

Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена фактичною відсутністю нових комплексних розробок у цьому напрямку і практич-ною значимістю питань, необхідність вирішення яких потребує вдоско-налення податкової системи і податкових відносин під кутом зору соціально-філософського, а не тільки вузько економічного чи правово-го, бачення шляхів подолання кризового стану суспільства і його по-дальшого розвитку.

Усе вищесказане визначило вибір теми дисертаційного дослід-ження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робо-та виконана відповідно до державної бюджетної теми кафедри філософії Запорізького державного університету “Вдосконалення змісту та мето-дики викладання філософських дисциплін у вузі як фактор формування свідомості молодого спеціаліста незалежної України” (шифр держ-реєстрації №0194У043134).

Стан наукової розробки проблеми. Розробка теоретичних основ оподаткування і принципів побудови податкових систем з урахуванням конкретних історичних умов розвитку суспільства відображено у працях видатних філософів і науковців минулого, серед яких Ж. Боден, Т. Гоббс, Д. Локк, У. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо, Ф. Кене, Г.В.Ф. Гегель, К. Маркс, Ф. Енгельс, Дж. Кейнс.

Значну увагу дослідженню різних сторін оподаткування в ХХ століт-ті приділяли П. Самуельсон, Дж. Робінсон, А. Лаффер, Ф. Фрідмен, А.В. Бачурін, Г.Л. Мар’яхіна, М.І. Піскотін, С.Д. Ципкін та інші автори. В працях українських вчених В.Л. Андрущенка, В.М. Федосова, В.М. Опаріна, В.М. Суторміної, П.Т. Геги, В.М. Вересова, В.М. Мельни-ка, О.Д. Василика, Л.М. Шаблистої, М.П. Кучерявенка, І.Я. Чугунова висвітлюються економічні, правові, політологічні, соціальні сторони цього явища.

В науковій літературі податки загалом аналізуються лише з точки зору матеріальної і процесуальної сторін. Не розглядаються світоглядні орієнтації людини як платника податків. Поза увагою дослідників – юристів, економістів – залишаються питання впливу оподаткування на розвиток суспільства, що, безумовно, актуалізує інтерес до дослідження соціальної сутності оподаткування.

Метою дисертаційного дослідження є аналіз впливу оподатку-вання на розвиток суспільства.

Досягнення мети передбачає вирішення наступних завдань дослід-ження:–

з’ясування основних підходів до вивчення феномена оподатку-вання;–

осмислення поняття “оподаткування” в науковій літературі;–

визначення специфіки соціально-філософського аналізу оподат-кування;–

характеристика ролі оподаткування у функціонуванні та розвитку суспільства;–

аналіз соціокультурної детермінації процесу оподаткування;–

з’ясування специфіки податкових проблем в українському сус-пільстві;–

виокремлення та аналіз факторів оптимізації розвитку українсь-кого суспільства за допомогою оподаткування.

Об’єктом наукового дослідження є мисленнєва модель оподатку-вання як елемента соціального буття.

Предметом дослідження є оподаткування як детермінуючий фак-тор соціального розвитку суспільства.

Методологічну основу дисертаційного дослідження складають роз-робки вітчизняних та зарубіжних вчених, а також принципи соціально-філософського дослідження, вироблені в процесі історичного розвитку соціальної філософії.

Специфіка об’єкта, мета дослідження вимагають застосування між-дисциплінарних і філософських методів. Це, насамперед, аналіз і синтез, засобами яких вивчалась наукова література, а також методи аналогії, моделювання, узагальнення, абстрагування, ідеалізації та інші.

У роботі використовуються:–

діалектико-матеріалістичний підхід до аналізу соціальних явищ (оподаткування розглядається в його процесуальній сутності як спосіб вирішення суспільних протиріч);–

системний підхід (оподаткування розглядається як складна со-ціальна система, що дозволяє визначити її структуру, та взаємо-зв’язок елементів, а також зміст і соціальну спрямованість функ-цій оподаткування);–

історико-філософський підхід (оподаткування вивчається відпо-відно до визначених періодів розвитку суспільства та історичних типів світогляду);–

інституціональний підхід (оподаткування розглядається як со-ціальний інститут, визначається його специфіка та вплив на роз-виток суспільства).

У дисертаційному дослідженні автор використовує також принципи взаємного зв’язку, розвитку, об’єктивності, логічного та історичного, єдності соціальної теорії і практики.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження зумовлена тим, що вперше феномен оподаткування обраний як об’єкт соціально-філософського аналізу. Це дозволило отримати і сформулювати поло-ження, які можуть бути винесені на захист як наукові здобутки:–

виявлено логіку саморозвитку феномена оподаткування в історії становлення суспільства і знайдено об’єктивний критерій виді-лення етапів генези оподаткування, яким є його вплив на ефек-тивне функціонування суспільства. Це дало можливість виокре-мити етапи: 1) з часів стародавнього світу – до ХV ст. н.е., опо-даткування в цей період у зв’язку з випадковим та тимчасовим характером функціонування відіграє незначну і другорядну роль у суспільстві; 2) ХV-ХVIII ст.: зародження товарно-грошових відносин перетворює оподаткування на постійне і звичне дже-рело державних доходів, сприяє посиленню цент-ралізованої державної влади; 3) ХІХ ст. – поч. ХХІ ст.: оподат-кування виступає одним із найважливіших інструментів управ-ління соціумом із боку держави;–

встановлена тенденція, згідно якої процеси глобалізації сприяють зближенню національних систем оподаткування, а їх роль як інструмента управлінського втручання держави в суспільні про-цеси посилюється: від фрагментарного – на першому, постійного, але не визначального, – на другому, до одного із головних важелів цілеспрямованого впливу на соціальні процеси – на третьому етапі;–

вдосконалена методологія соціально-філософського аналізу опо-даткування, виділені основні поняття, які характеризують оподат-кування і його вплив на розвиток суспільства – “податкова діяль-ність”, “засоби податкової діяльності”, “мета оподаткування”, “суб’єкт оподаткування”, “об’єкт оподаткування”;–

уточнено існуюче визначення понять “оподаткування” і “пода-ток” внесенням до їх змісту соціальних аспектів: оподаткування – поняття, що характеризує процес перерозподілу суспільних ресурсів з метою відтворення та розвитку суспільства й особи, що є структурним елементом суспільного буття, ефективним інструментом соціального управління; податок – поняття, що відображає частину створених людиною суспільних благ, приму-сово стягуваних державою;–

розкрито сутність соціокультурної детермінації оподаткування, на функціонування та розвиток якого найбільшою мірою впливає суспільний устрій, економічна сфера життєдіяльності суспільст-ва, релігія, ідеологія, політика, глобалізація; всі детермінанти впливу розподілено на природні, економічні, політичні та ду-ховні;–

здійснено всебічний аналіз специфіки податкових проблем у сучасній Україні і визначено, що головними причинами наявності податкових проблем є: відсутність адекватного сучасним соціаль-ним реаліям регулювання податкових відносин, невирішеність протиріч між інтересами людини і держави в сфері оподатку-вання; недостатня науково-теоретична розробленість принципів і механізмів оподаткування, змісту понять суб'єкта та об'єкта оподаткування; не визначеність державної політики щодо оподаткування;–

вперше визначено і системно обґрунтовано соціальні детер-мінанти оптимізації процесу оподаткування, серед яких: розробка суб'єктами державотворення конструктивних цілей соціального розвитку та ефективного механізму їх досягнення; формування соціально-конструктивних податкових орієнтацій у свідомості громадян; прийняття Податкового кодексу України; гармонійне використання формально-правового і морально-традиційного ре-гулювання податкових відносин; створення гідної людини подат-кової системи, зорієнтованої не стільки на фіскальну, скільки на стимулюючу функцію щодо суспільного виробництва, підпоряд-кованого становленню соціально-орієнтованої економіки;–

поглиблено знання про оптимізацію суспільного розвитку засо-бами оподаткування, яке, з одного боку, може сприяти збере-женню цілісності соціального організму та стабільності його розвитку, з іншого – призводити до кризового стану суспільства; оподаткування здатне усувати недоліки ринку шляхом підтримки соціально-важливих, але не прибуткових сфер життєдіяльності суспільства, диференціювати соціальні процеси;–

доведено, що оподаткування є елементом механізму саморегу-лювання соціуму: його доцільність і раціональність визначається здатністю сприяти вирішенню суспільних протиріч і подальшому прогресивному розвитку суспільства.

Практичне значення результатів, одержаних дисертантом, полягає в можливості їх використання для:–

удосконалення діючої податкової системи, що, в свою чергу, до-поможе становленню та розвитку цивілізованих суспільних від-носин, гармонізації інтересів платника податків, органів місцево-го самоврядування та держави;–

визначення впливу оподаткування на розвиток соціуму та подаль-ших наукових досліджень проблем оподаткування як фактора розвитку українського суспільства;–

навчально-методичних цілей у процесі підготовки студентів в га-лузі соціальної філософії, соціології, політології, права, еконо-міки.

Висновки дисертаційного дослідження можуть слугувати методич-ною базою діяльності, спрямованої на удосконалення процесу форму-вання демократичного суспільства та ринкових відносин взагалі, ста-новлення податкової культури як необхідного чинника громадянського суспільства в Україні зокрема.

Апробація результатів наукового дослідження. Дисертаційне дос-лідження обговорювалося на кафедрі філософії Запорізького держав-ного університету, на проблемному семінарі аспірантів та докторантів кафедри філософії ЗДУ та кафедри суспільних і гуманітарних наук За-порізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Основні положення і висновки дослідження знайшли відображення в доповідях на таких міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: VII Харківські міжнародні Сковородинівські читання “Практична філософія і правовий порядок” (Харків, 2000); “Ідеологія державотворення і суспільствознавча наука” (Запоріжжя, 2001); “Бюд-жетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи роз-витку)” (Ірпінь, 2001); “Україна в контексті глобалізації: нові реалії та національна стратегія” (Дніпропетровськ, 2001); “Громадянське сус-пільство і місцева влада: контури взаємодії” (Дніпропетровськ, 2002); “Бізнес та соціальна справедливість” (Київ, 2002); наукові конференції викладачів та аспірантів Запорізького держуніверситету (Запоріжжя 1999-2002).

Основні результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 10 публікаціях, у тому числі у 5 фахових наукових ви-даннях.

Структура роботи зумовлена метою і основними завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, вис-новків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації налічує 195 сторінок, список використаних джерел (у кількості 234 наймену-вань) займає 20 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі міститься обґрунтування актуальності теми дисерта-цій-ного дослідження, аналіз стану наукової розробки проблеми, формулю-ються мета і завдання дослідження, викладається засіб їх реалізації, визначаються об'єкт і предмет дослідження, розкривається наукова новизна роботи, теоретичне та практичне значення одержаних резуль-татів.

Перший розділ – “Методологічні засади соціально-філософського аналізу оподаткування” – присвячений аналізу становлення і розвитку оподаткування як соціального явища.

У першому підрозділі роботи – “Феномен “оподаткування” в кон-тексті історії суспільствознавчої думки” показано, що оподаткування виступає предметом дослідження вчених зі стародавніх часів до сьогодення. В роботі розглянуті різні підходи до визначення сутності та змісту оподаткування в історії філософії, а також в сучасній науці. Дисертантом виділено правовий, економічний та політологічний аспекти вивчення оподаткування: правовий – визначає суб’єктів, вказує на об’єкт регулювання та намічає шляхи вдосконалення правових відно-син у сфері оподаткування; економічний – розглядає роль оподатку-вання в системі регуляторів економічних процесів, визначає розмір податкових ставок, механізм стягування податків, джерела отримання коштів, вплив податків на господарсько-виробничі відносини в сус-пільстві; політологічний аспект розглядає його як ресурс для само-відтворення соціальної системи, а також висвітлює напрямки і характер впливу різних політичних сил розподіл бюджетних коштів, на розвиток політичної ситуації в суспільстві, зумовлений системою оподаткування взагалі;

Дисертант зазначає, що з поля зору дослідників випали питання соціального призначення оподаткування, відсутній соціально-філо-софський аналіз понять, що характеризують історичний генезис, зміст і структуру оподаткування, недостатньо досліджена специфіка оподатку-вання як фактора соціального розвитку, не пояснена соціокультурна детермінація цього явища.

При спробі дати визначення поняття “оподаткування” у сучасній науковій літературі склався певний стереотип, що полягає в декларуванні наявності визначених якостей, які мають кількісний або якісний вимір. Такий “декларативний” підхід знайшов своє відображення в багатьох дослідженнях і його сутність зводилась до каталогізації характерних особливостей оподаткування.

Важливу роль у державному регулюванні соціально-економічних процесів відіграють економічні важелі, до яких належить і оподатку-вання. Оподаткування відбиває стан соціально-економічного розвитку держав, низку національних особливостей, що склалися в цих країнах протягом певного історичного розвитку. Принципи побудови систем оподаткування залежать від прихильності владних структур країни до тієї чи іншої концепції оподаткування, але вони мають загальний характер, хоча і розрізняються певними рисами, що пов’язано з різним трактуванням окремих понять і положень та національними особли-востями. Проте можна виявити дві головні загальні риси, притаманні системам оподаткування різних країн: це – постійний пошук шляхів збільшення доходів держави та побудова податкової системи на засадах суспільної згоди між громадянами – платниками податків і державою щодо прийнятих у цьому суспільстві принципів про рівність, справед-ливість та ефективність оподаткування.

У другому підрозділі – “Специфіка соціально-філософського ана-лізу оподаткування” – зазначається, що оподаткування виступає, з одно-го боку, як об’єктивне явище, з іншого – як важлива соціальна та світог-лядна проблема. Методологічний аспект соціальної сутності оподатку-вання передбачає з’ясування питання про теоретичні основи та методо-логічні принципи вивчення досліджуваної проблеми.

Соціально-філософська рефлексія оподаткування здійснюється, на наш погляд, за допомогою таких методологічних підходів: діалектико-матеріалістичний, системний, історико-філософський та інституціональ-ний.

У рамках історико-філософського підходу оподаткування вивчаєть-ся у відповідності до визначених періодів розвитку суспільства та історич-них типів світогляду. Здійснено змістовний огляд генезису оподаткування, який дозволяє зробити висновок, що податкові системи виникли в результаті тривалої еволюції оподаткування від простих, зародкових, перехідних до більш зрілих і досконалих форм. Запровадження та вкорінення цих форм відбувалося лише за умови створення відповідних об'єктивних і суб'єктивних передумов, у взаємозв'язку з розвитком економічного, політичного і духовного життя суспільства, розбудовою державних інститутів, у тому числі фіскальних. У роботі здійснено аналіз поетап-ного розвитку оподаткування, його якісної зміни з нерегулярних виплат до цілеспрямованого інструменту регулювання розвитком суспільства. Лише форми оподаткування, підготовлені об'єктивною логікою роз-витку історичного процесу, демонструють високу ефективність, що сприяє їх укоріненню в суспільному житті й поступовому розповсюд-женню в різних країнах.

Згідно з системним підходом оподаткування досліджується як певна кількість елементів, взаємозв’язок яких обумовлює цілісні властивості цієї системи. Оподаткування як система включає наступні складові: сукупність певних соціальних інститутів, податкових відно-син, наявну нормативну базу.

За допомогою інституціонального підходу оподаткування досліджується як соціальний інститут, завдяки якому відбувається функціону-вання соціального організму країни. Оподаткування в цьому випадку є певною формою організації суспільної діяльності у фінан-совій та господарчій сфері функціонування суспільства, що протистоїть спонтанній, стихійній активності, структуруючи та схематизуючи її. Відповідно до своїх особливих цілей, а саме – наповнення державного бюджету, оподаткування заохочує, винагород-жує, хоча, а з іншого боку, пригнічує і гальмує ті чи інші види діяльності податкоплатників.

У другому розділі роботи – “Оподаткування як чинник соціаль-ного розвитку” – з’ясовано взаємозалежність розвитку оподаткування та суспільства, а також впливу оподаткування на функціонування суспільства та впливу різних за природою факторів на функціонування самого опо-даткування.

У першому підрозділі – “Соціокультурна детермінація процесу оподаткування” – здійснюється аналіз факторів соціокультурної обумов-леності оподаткування. Відповідно до принципу детермінізму, зумовле-ність податкових відносин має в одних випадках регулярний, упорядко-ваний характер, а в інших – довільний, невпорядкований, стихійний. Соціальний розвиток взагалі й оподаткування зокрема у своїй основі зумовлені впливом багатьох факторів: суспільний устрій, економічна сфера життєдіяльності суспільства, ідеологія, релігія, політика, мента-літет тощо. Впливаючи на відносини в податковій сфері, фактори еконо-мічного, політичного, соціального життя виявляються факторами, через дії яких реалізуються відносини детермінації. В свою чергу, податкові відносини, формуючись під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів, змінюючись і будучи наслідком, разом з тим є причиною і передумовою універсального характеру розвитку різних сфер суспільного життя.

Розглядаючи вплив географічного середовища на оподаткування, автор зазначає, що воно певною мірою впливає на розвиток податкових відносин і є постійною та необхідною матеріальною передумовою існу-вання та розвитку системи оподаткування. Дефіцити тих чи інших при-родних ресурсів обумовили появу відповідних податків, наприклад, на сіль, землю, спеціальне використання таких природних ресурсів, як вода, земля, ліси, корисні копалини. У двадцятому столітті екологічна проблема породжує податок на забруднення навколишнього середо-вища.

Відзначаються зумовленості типу й характеру оподаткування залежно від історичних типів і способів суспільного виробництва. Кількість по-датків збільшується із розширенням галузей народного господарства, вироблених товарів та суспільних послуг. Але все різноманіття людсь-кої діяльності зафіксувати в тих чи інших видах податків неможливо, і практика оподаткування, яка існує в сучасному суспільстві в подальшому відмовиться від спроби введення все нових і нових видів податків. Більш перспективним є узагальнення об’єктів оподаткування у великі групи: діяльність та результати діяльності (продукт, послуги та прибуток); використання природних та соціальних ресурсів.

На формування податкових відносин впливає духовна сфера життє-діяльності суспільства. Властивості культури суспільства характери-зують його економічну культуру, в якій кристалізуються найбільш успішні, вивірені часом і практикою зразки думки, дій, взаємовідносин. Процес оподаткування активно впливає на сучасну культуру, а саме, –творить ту культуру відносин, яка може відповідати нагальним змінам і вимогам часу. Культуру сплати податків можна розглядати як певну сукупність правил, норм, нормативів, якими керуються соціальні суб’єкти, платники податків у процесі оподаткування. Вибір правил поведінки платників змінюється в часі залежно від зміни відносин власності, конкуренції та інших соціокультурних характеристик, що приймалися суспільством у певний період свого розвитку.

Дисертант звертає увагу на вплив менталітету того чи іншого етносу щодо сплати податків. Культуру сплати податків автор характеризує трьома групами властивостей:–

акумулятивність, для якої характерна схильність культурної спільноти до збереження або сприйняття відкритих нею чи іншими спільнотами способів, механізмів діяльності, форм взає-модії в податковій сфері;–

мінливість – здатність спільноти збагачувати або оновлювати свої культурні податкові традиції з метою адаптації до змін у со-ціальному середовищі;–

мобілізаційна сила – здатність спільноти самоорганізовуватися, забезпечувати необхідні для процесу розвитку суспільства кошти, отримані за допомогою механізмів оподаткування.

Значним фактором впливу на сучасні соціальні процеси є глоба-лізація. Вона сприяє спрощенню процедури оподаткування та поширенню універсальних форм адміністрування стягнення податків. До наслідків глобалізації в оподаткуванні можна віднести проблему ухилення соціальних суб’єктів від сплати податків, а також перемі-щення національних коштів в регіони з пільговим оподаткуванням.

Якісна зміна детермінант впливає на розвиток не лише оподат-ку-вання, але і розвиток суспільства взагалі.

У другому підрозділі – “Роль оподаткування в функціонуванні та розвитку суспільства” – розглядається вплив оподаткування на функціо-нування суспільства. Воно аналізується як частина самокерованої та самокеруючої системи, якою є суспільство. Оподаткування виступає важливим механізмом національної та соціальної інтеграції, а податок – одним із основних засобів політичного управління й економічного регулювання соціальними процесами в сучасному суспільстві. У по-датках виражаються загально-формальний (публічно-правовий) і мате-ріальний (соціально-економічний) зв’язки податкових суб’єктів, які від-творюють єдиний соціальний організм країни. В сучасному суспільстві значення соціального контролю взагалі, податкового зокрема суттєво зростає – він широко використовується для обмеження дезорганізації суспільства. Виявлено, що в суспільстві із соціально-ринковою еконо-мікою за допомогою оподаткування забезпечується соціально-еконо-мічний адаптаційний аспект життєдіяльності соціального організму. Воно розглядається:

а) як інструмент управління, що за допомогою певних соціальних норм впроваджує в життя суспільства, правила поведінки, ідеї, ідеали.

б) як соціальний інститут, що виконує фіскальну, регулятивну, сти-мулюючу, продуктивну, репродуктивну, інтегративну функції.

Для подальшого збільшення впливу оподаткування на функціону-вання суспільства необхідна зміна пріоритетів, що буде сприяти роз-витку суспільства. Акцент із фіскальної функції оподаткування повинен змінитися в бік стимулюючої. Ефективність оподаткування найбільшою мірою розкривається в суспільних відносинах перерозподілу обмежених ресурсів соціуму, через які здійснюється регулювання економічними, політичними, соціальними, культурологічними процесами суспільства. В такому разі воно сприяє виробленню достатньої кількості суспільних благ у галузях охорони здоров’я, освіти, науки, оборони, сприяє зміц-ненню державницьких начал у розвитку нації.

Третій розділ – “Оподаткування як фактор оптимізації соціаль-ного розвитку України” – присвячений аналізу сучасного українського суспільства під зазначеним кутом зору. Доводиться, що оптимізація суспільного розвитку передбачає розробку суб'єктами державотворення конструктивних цілей і засобів їх досягнення. При виявленні детермі-нант оптимізації податкових процесів розглядаються складнощі і супе-речності трансформаційного періоду, який переживає країна, визна-чаються передумови, за яких оподаткування може сприяти зближенню інтересів держави та громадянина, утвердженню правового суспільства.

В першому підрозділі – “Специфіка податкових проблем в українському суспільстві та шляхи їх подолання” – наводиться перелік причин, що породжують труднощі в здійсненні оподаткування. Дисертант зазначає, що вони мають загальний та частковий характер і є проявом деяких об’єктивних тенденцій та наслідком суб’єктивних про-рахунків.

Розвиток системи оподаткування в Україні за останні одинадцять років був складним, зигзагоподібним, значною мірою невизначеним у плані основних напрямків і принципів побудови та функціонування суспільства, що зумовило її недостатню соціальну ефективність. Автор стверджує, що впорядкованість податкових відносин визначається тео-ретичною розробленістю принципів, наявністю моделей побудови та функціонування інституту оподаткування.

Успіх податкової реформації українського суспільства значною мірою залежить від урахування в політиці та управлінській практиці особливостей повсякденного життя українців. Слід зазначити таку властивість: якщо в “житті на людях” людина “вдягається” в різноманітні соціальні маски, то в повсякденному житті вона знімає соціальну маску та залишається сама собою, зі своїм егоїзмом та утилітарно-прагматичною корисливістю.

У зв'язку з цим дисертант використовує кантівське вчення про антиномії розуму, згідно якого людина завдяки своїм розумовим здібностям може обґрунтувати прямо протилежні позиції залежно від власних інтересів. Так і в податковій теорії існує декілька науково обґрунто-ваних методик реалізації найбільш оптимальних податкових відносин між державою і суб'єктом господарювання. Але жодна з них, будучи втіленою в той чи інший проект Податкового кодексу, не була прийнята Верховною Радою, оскільки не відповідала інтересам інших, ніж автори проекту, угруповань.

Оподаткування як новий соціальний інститут в Україні виступає підґрунтям формування конструктивних податкових традицій. При виявленні детермінант оптимізації податкових традицій слід врахову-вати всі складнощі і суперечності трансформаційного періоду українсь-кого суспільства. У випадку аналізу податкових традицій оптимізація бачиться як вибір найкращого варіанта розвитку традицій із безлічі важ-ливих.

У другому підрозділі – “Оптимізація розвитку українського сус-пільства засобами оподаткування” – дисертант доводить, що об’єкт дослідження вимагає окреслення загальних рис оптимальної моделі соціального розвитку, яка була б спроможна гармонізувати інтереси держави в податковій сфері з прагненням різноманітних суспільних груп, автономних асоціацій та окремих індивідів. Саме такий підхід мо-же сприяти обранню конструктивного напрямку соціально-економіч-ного розвитку України.

Серед детермінант ефективного розвитку українського суспільства суттєвими засобами оподаткування є: посилення людиновимірних аспектів процесу оподаткування; легалізація тіньового капіталу як важливого джерела податкових надходжень; розв’язання засобами опо-даткування нагальних соціальних, економічних та культурних проблем українського суспільства; розробка суб’єктами державотворення (Вер-ховною Радою, Президентом України, Урядом) цілей соціального роз-витку України, формування соціально-конструктивних податкових орієнтацій у свідомості громадян України; прийняття рішень у сфері оподаткування має ґрунтуватися на врахуванні соціально-культурних і психологічних особливостей українського народу; використання як фор-мально-правових, так і морально-традиційних важелів регуляції подат-кової поведінки громадян; створення податкової системи, яка базується не стільки на фіскальній функції оподаткування, скільки на продук-тивній, регулятивній, соціалізуючій, стимулюючій функціях оподат-кування, які сприяють розвитку суспільства.

Сучасний соціальний світ являє собою перехідний період до вста-новлення панування аксіологічної парадигми осягнення суспільних явищ. Тому інститут оподаткування потребує подальшого вдоскона-лення і під таким кутом зору виконання ним соціального призначення.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ВИСНОВКИ
ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Дисертаційна робота “Оподаткування як фактор розвитку суспільст-ва: соціально-філософський аналіз” містить ряд вихідних положень і висновків теоретичного й практичного характеру.

Усвідомлення соціальної сутності оподаткування виступає однією з актуальних проблем соціальної філософії, одним із напрямків пошуку гідного людини цивілізаційного способу існування та самореалізації людини в суспільстві.

В сучасній науковій літературі існують правовий, економічний, політологічний підходи до висвітлення оподаткування. Але основні по-няття, що характеризують оподаткування та процеси його здійснення, в силу міждисциплінарного характеру досліджуваної проблеми, недостат-ньо теоретично розроблені, не уточнені методологічні підвалини до їх визначення. Розкриття сутності оподаткування в сучасній економічній, правознавчій та політологічній науках носить вузькопрофесійний ха-рактер. У дослідженнях науковців-юристів, економістів, політологів відсутнє комплексне уявлення про сутність та соціальне призначення оподаткування як важеля регулювання суспільних відносин ті форми перерозподілу соціальних ресурсів у суспільстві на соціально пріори-тетні цілі та завдання. Дослідження оподаткування у вітчизняній науці носять фраґментарний та частковий характер. Аналіз оподаткування як чинника соціального розвитку відсутній у сучасній філософській науці.

Завдяки діяльності такого соціального інституту, як оподаткування, відбувається нормальне і стабільне функціонування соціального орга-нізму країни. Оподаткування забезпечує соціалізацію індивідів, регулю-вання, координацію та впорядкування соціальних відносин, ціннісних орієнтацій, звичаїв, традицій, моделей і норм поведінки. Оподаткування задовольняє важливу суспільну потребу, яка полягає у фінансово-грошовому забезпеченні діяльності держави і в реалізації нею свого соціального призначення. На функціонування та розвиток оподатку-вання впливають такі фактори, як суспільний устрій, економічна сфера життєдіяльності суспільства, релігія, ідеологія, політика, глобалізація. Всі детермінанти, що впливають на розвиток оподаткування, можна розподілити на природні, економічні, політичні та духовні. Найбільш вагомим на сучасному етапі розвитку оподаткування в Україні є полі-тичний вплив. Невизначеність державницької ідеології перешкоджає вдосконаленню процесу оподаткування взагалі і формуванню ефектив-ної податкової системи зокрема.

Будучи чинником соціального розвитку, оподаткування виступає і як інструмент втручання та контролю з боку держави в діяльність госпо-дарюючих суб’єктів. За допомогою оподаткування держава перероз-поділяє значну частину національного багатства на соціально-пріори-тетні цілі та завдання. Роль оподаткування розкривається в суспільних відносинах перерозподілу обмежених ресурсів соціуму, через які здійс-нюється регулювання економічними, політичними, соціальними проце-сами.

За допомогою оподаткування, як інструмента регулювання, держава виконує функції та цілі, поставлені суспільством, вирішує про-тиріччя між інтересами суб’єктів господарювання. Вплив оподаткуван-ня на розвиток суспільства розкривається через зміст його функцій: репродуктивну, регулятивну, соціалізуючу, продуктивну, фіскальну, стимулюючу, інтегративну.

Для процесу оподаткування в сучасній Україні характерні такі недоліки: відсутність стабільності, порушення принципу обо-в'язковості, відсутність визначення співвідношення прямих та непрямих податків, необґрунтованість та диференційованість розміру податку на прибуток щодо суб'єктів господарювання, невиконання місцевими зборами і податкам своїх функцій, нестабільність у розподілі податків між центром та місцевими бюджетами.

Оподаткування, з одного боку, може сприяти збереженню цілісності соціального організму країни та стабільності його розвитку, а з іншого – призводити до кризового стану суспільства. Такий інструмент регулю-вання соціальними процесами, як оподаткування, може усувати недоліки ринку шляхом підтримки соціально-важливих, але не прибуткових сфер життєдіяльності суспільства, серед яких освіта, наука, охорона здоров’я, мистецтво. Завдяки оподаткуванню в соціальному організмі відбуваєть-ся диференціація соціальних процесів. Одні залишаються на існуючому рівні, а інші, завдяки інвестиціям суспільних ресурсів, розгортаються в новій якості. Оподаткування є елементом механізму саморегу-лювання соціумом. Доцільність і раціональність оподаткування визна-чається його здатністю сприяти вирішенню суспільних протиріч і по-дальшому соціальному розвитку.

Вплив оподаткування на розвиток суспільства полягає і в мож-ливості засобами оподаткування усувати дисфункції в процесі взаємодії елементів соціуму між собою.

Для посилення позитивного впливу оподаткування на соціально-економічний розвиток українського суспільства необхідна імплемен-тація позитивного світового досвіду оподаткування. В умовах глоба-лізації пільгове оподаткування в деяких регіонах світу сприяє відтоку національного капіталу, що погіршує умови суспільного виробництва та знижує рівень добробуту населення країни.

Автор дисертаційного дослідження зазначає, що подальшої глибокої розробки потребують такі питання:

1. Світоглядні орієнтації податкоплатника в українському сус-пільстві.

2. Вплив податкових українських традицій на сучасний стан опо-даткування в Україні.

3. Осмислення податкової норми як явища суспільного буття.

4. Причини протиріч інтересів платника податків і держави в сфері податкових відносин.

5. Вплив глобалізації на якісні зміни національних систем оподат-кування.

Становлення та розвиток України як незалежної держави, форму-вання ринкової моделі господарювання вимагає пошуку нових теоре-тичних і методологічних підходів до організації системи оподаткування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

а) статті у фахових виданнях:

1. Дука Ю.В. Генезис феномена налогообложения // Нова парадигма. Альманах наукових праць. – Запоріжжя: ЗДУ, 1999. – Вип. . – С. .

2. Дука Ю.В. Социально-философский анализ функций налогообло-жения // Нова парадигма: Альманах наукових праць. – Запоріжжя: ЗДУ, 2000. – Вип. . – С. .

3. Дука Ю.В. Оподаткування як соціальна проблема сучасної України // Грані: Науково-теоретичний і громадсько-політичний альма-нах. – Дніпропетровськ, 2000. – №4(12). – С. .

4. Дука Ю.В. Оподаткування: проблема гармонізації інтересів особи та держави // Гуманітарний вісник Запорізької державної інженер-ної академії. – Запоріжжя, ЗДІА, 2001. – №5. – С. .

5. Дука Ю.В. Оподаткування: соціально – правовий аспект // Вісник Запорізького державного університету. – Запоріжжя: ЗДУ, 2001. – №3. – С. .

6. Дука Ю.В. Оподаткування як принцип соціального розвитку // Нова парадигма: Альманах наукових праць. – Запоріжжя: ЗДУ, 2002. – Вип. 27. – С. .

б) тези виступів на конференціях:

7. Дука Ю.В. Оподаткування в Україні як чинник державотворення: “Тези всеукраїнської науково-теоретичної конференції “Ідеологія державотворення і суспільствознавча наука”. – Запоріжжя, 2001. – С. .

8. Дука Ю.В. Формування конструктивних світоглядних орієнтацій студента щодо податкового порядку // Всебічний розвиток особис-тості студента: Матеріали науково-практичної конференції / За редакцією академіка АПН України Д.О. Тхоржевського. – Ірпінь, 2001. – С. 65-68.

9. Дука Ю.В. Проблема самореалізації і вільний час студента // Мате-ріали науково-практичної конференції “Вільний час студентів: теорія, досвід, перспективи”. – Запоріжжя, ЗДУ, 2001. – С. .

10. Дука Ю.В. Недоліки функціонування податкової системи в сучас-ній Україні // Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку). Збірник наукових праць за матеріалами науково-практичної конференції (20-22 грудня 2001 р.). – Ірпінь: Академія ДПС України, 2002. – С. .

АНОТАЦІЯ

Дука Ю.В. Оподаткування як фактор розвитку суспільства: со-ціально-філософський аналіз. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.03 – соціальна філософія та філософія істо-рії. – Запорізький державний університет, Запоріжжя, 2002.

Дисертацію присвячено соціально-філософському осмисленню проблеми оподаткування. Усвідомлення соціальної сутності оподатку-вання виступає однією з актуальних проблем соціальної філософії, одним із напрямків пошуку гідного людини цивілізованого способу існування та її самореалізації в суспільстві.

У роботі аналізуються поняття, які характеризують сутність оподаткування, логіку його розвитку, а саме: “податкова діяльність”, “засоби податкової діяльності”, “суб’єкт оподаткування”, “об’єкт оподаткування”, “мета оподаткування”.

Виявлено місце та роль оподаткування в соціальному розвитку сус-пільства. Розглянуто фактори соціокультурної детермінації оподатку-вання. З'ясовані детермінанти оптимізації розвитку українського сус-пільства засобами оподаткування.

Ключові слова: оподаткування як фактор розвитку суспільства; податкові орієнтації сучасної особи, людиновимірчі аспекти оподатку-вання, соціальні функції оподаткування.

АННОТАЦИЯ

Дука Ю.В. Налогообложение как фактор развития общества: социально-философский анализ. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 – социальная философия и философия истории. – Запорожский государственный университет, Запорожье, 2002.

Диссертация посвящена социально-философскому анализу влияния налогообложения на развитие общества. Анализ работ зарубежных и отечественных ученых позволил подробно рассмотреть вопросы гене-зиса налогообложения в истории человечества и на современном этапе развития украинского общества.

В диссертации всесторонне рассматриваются понятия, раскрываю-щие сущность налогообложения: “налог”, “налоговая система”, “налого-вые ориентации личности”, “деятельность в сфере налогообложения”, “цель налогообложения”.

Автор анализирует специфику проблем налогообложения и выде-ляет такие: неадекватное социальным реалиям регулирование налого-вых отношений, неразрешенность противоречий интересов налогопла-тельщика и государства как получателя налоговых платежей, недоста-точная теоретическая разработанность принципов и механизмов функ-ционирования налогообложения, что в конечном счете приводит к неод-нозначному, некорректному использованию терминов в законода-тельных актах, регулирующих деятельность субъектов хозяйствования в сфере налогообложения.

Анализ функций, раскрывающих сущность налогообложения как элемента общественного бытия показал, что для развития и стабили-зации общественно- экономических отношений необходима переориен-тация государственного регулирования с использования фискальной функции на стимулирующую. Тем самым, налогообложения с одной стороны может способствовать стабильному развитию общества, с дру-гой – тормозить его.

Налогообложение обусловлено природой общественного бытия человека, производственно-материальными отношениям, политическим режимом, способом жизнедеятельности той или иной общности людей, ее духовной, материальной культурой, ментальностью, религией. Конф-ликт интересов государства и общества, государства и личности в сфере налогообложения и его разрешение является причиной развития и функционирования налогообложения как элемента социального бытия.

Проанализированы налоговые детерминанты оптимизации развития общества. Дается теоретическая разработка путей усиления гуманисти-ческих аспектов налогообложения.

Результаты работы могут быть использованы для дальнейшего углубленного исследования влияния налогообложения на развития об-щества; для усовершенствования налоговой системы Украины, а также в образовательном процессе подготовки кадров в сфере налогообложения.

Ключевые слова: налогообложение как фактор развития общест-ва, налоговые ориентации современного человека, человеческое измере-ние налогообложения, социальные функции налогообложения.

SUMMARY

DuokaTaxation аs a Factor of Society’s Development: Social and Philosophic Analysis. – Manuscript.

Dissertation for the Degree of Candidate of Philosophic Science by speciality 09.00.03 – social philosophy and philosophy of history. – The Zaporizhia State University, Zaporizhia, 2002.

The dissertation is devoted to the social and philosophic comprehension of the problem of taxation.

The understanding of the social essence of taxation is one of the actual problems of social philosophy, one of the ways of searching for a noble civilised human life and self-realisation in society.

The analysis of the notion “taxation” in modern economic, legal and politological science is fragmental and has a transience and discussional character. The matter of social role of taxation have not been analysed be the researchers. Social and philosophy analysis of the notions that characterise historic genesis, content and structure of taxation as a factor of social development are not researched sufficiently. The notions that characterise the essence of taxation, the logic of its development are defined in the paper. They are “tax activity”, “means of tax activity”, “subject of taxation”, “object of taxation”, “aim of taxation”.

The place and role of taxation in social development of society were discovered. The factors of sociocultural determination of taxation were analysed. The determinants of optimisation of taxation process were cleared up. The theoretical work out of ways of improvement of human aspects of taxation is given.

Key words: taxation a factor of society’s development, tax orientations of a moindividual, taxation, human aspects of taxation, social functions of taxation.