ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Гур'янова Лідія Семенівна
УДК 330.46
МОДЕЛЮВАННЯ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ВЕЛИКОМАСШТАБНИХ СИСТЕМ
Спеціальність 08.03.02 –
економіко-математичне моделювання
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Харків – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському державному економічному університеті Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник – доктор економічних наук, професор
Клебанова Тамара Семенівна,
Харківський державний економічний університет,
завідуюча кафедрою економічної кібернетики
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Заруба Віктор Якович,
Національний технічний університет
“Харківський політехнічний інститут”,
завідуючий кафедрою економічної кібернетики і
маркетингового менеджменту
кандидат економічних наук, доцент
Хижняк Володимир Іванович,
Донецький інститут економіки і господарського права,
декан денного відділення
Провідна установа – Київський національний університет
імені Тараса Шевченка,
кафедра економічної кібернетики
Захист відбудеться 16.05.2002 р. о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К 64.055.02, у Харківському державному економічному університеті за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного економічного університету за адресою: 61001, м. Харків, пр. Леніна, 9-а.
Автореферат розісланий 12.04.2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Красноносова О.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Сучасний етап розвитку економіки України характеризується появою таких нових організаційних структур, як корпорації, концерни, холдинги, фінансово-промислові групи тощо. Найбільш характерною рисою цих великомасштабних систем (ВМС) є наявність складної структури, велика кількість зв'язків з постачальниками та споживачами продукції.
Ефективність роботи великомасштабних систем, які функціонують в умовах нестаціонарного середовища, багато в чому залежить від стану фінансової системи. Одним з напрямків удосконалювання останньої є моделювання якісних показників, які відображають різноманітні сторони фінансової діяльності, як окремих дочірніх підприємств, що входять до складу ВМС, так і всієї системи в цілому.
Великий внесок у розвиток підходів до моделювання фінансової діяльності підприємств внесли роботи як вітчизняних, так і закордонних авторів, таких, як Бланк І.О., Бріхгем Ю., Забродський В.А., Заруба В.Я., Кизим М.О., Клебанова Т.С., Ковальов В.В., Павлова Л.М., Пономаренко В.С., Пушкар О.І., Тридід О.М., Трофімова Л.М., Черняк О.І. та ін. Однак деякі питання проблеми підвищення якості функціонування фінансової системи, особливо пов'язані з моделюванням показників фінансової діяльності, не знайшли належного відображення в наукових працях.
Актуальність названої проблеми, необхідність розробки динамічної системи управління фінансовими ресурсами великомасштабної системи обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та задачі.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертації згідно з держбюджетною темою досліджень Харківського державного економічного університету: “Моделі та механізми антикризового управління підприємством” (номер державної реєстрації 0100U004436) є складовою частиною розробок.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методологічних основ економіко-математичного моделювання якісних показників фінансової діяльності великомасштабних систем, які забезпечують підвищення ефективності її функціонування. У відповідності з сформульованою метою дослідження були поставлені та вирішені наступні задачі:
виявлені особливості управління фінансовою діяльністю великомасштабних систем;
проведений аналіз фінансової діяльності як дочірніх підприємств, що входять до складу ВМС, так і системи в цілому;
проведений аналіз основних підходів до проблеми моделювання якісних показників фінансової діяльності системи;
розроблені концептуальні положення механізму моделювання якісних показників діяльності великомасштабної системи;
запропоновані моделі оцінки й аналізу фінансового стану великомасштабної системи;
розроблена модель діагностики фінансової діяльності системи;
розроблений комплекс моделей відновлення платоспроможності великомасштабної системи.
Об'єктом дослідження є процеси управління фінансовою діяльністю великомасштабних систем.
Предметом дослідження – комплекс моделей аналізу якісних показників фінансової діяльності ВМС.
Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові праці вітчизняних і закордонних вчених у галузі економіко-математичного моделювання (розробки концепції моделювання якісних показників фінансової діяльності ВМС), експертних методів (формування системи діагностичних показників), багатомірного аналізу (побудови системи моделей оцінки й діагностики фінансової діяльності великомасштабних систем), прогнозування (визначення потенційних можливостей підприємств ВМС до нейтралізації кризових явищ), структурного моделювання (розробки комплексу моделей фінансових потоків), фінансового управління (формування системи найбільш привабливих джерел фінансування).
При роботі над дисертацією були вивчені й використані статистичні матеріали періодичних видань, дані Міністерства статистики України та фінансової звітності ряду промислових підприємств.
У дисертації були використані методи таксономії (оцінки рівня фінансової стійкості ВМС), кластерного (побудови класів фінансових ситуацій), дискримінантного (визначення можливих джерел несприятливих фінансових ситуацій), дисперсійного (оцінка фінансової діяльності підприємств системи), факторного (формування напрямків фінансового оздоровлення) аналізу, а також методи аналізу часових рядів (визначення впливу трендової, циклічної, сезонної компонент на рівень фінансової стійкості великомасштабної системи).
Розрахунки проводилися з використанням ППП “Statistica”. У процесі роботи використовувалися програма “Analyse”, розроблена кафедрою економічної кібернетики Харківського державного економічного університету.
Наукова новизна. У результаті роботи над дисертаційною роботою були отримані наступні найбільш істотні результати, які мають наукову новизну:
вперше:
розроблено концепцію моделювання якісних показників фінансової діяльності великомасштабної системи, що ґрунтується на механізмах раннього попередження та дозволяє оперативно діагностувати симптоми неблагополучного фінансового стану і підвищити швидкість реагування фінансової системи на вплив зовнішніх і внутрішніх перешкод;
запропоновано комплекс моделей фінансового оздоровлення великомасштабної системи, що на основі методів структурного економетричного моделювання дає можливість визначити параметри фінансових стратегій підприємств системи, досягнення яких дозволяє відновити її платоспроможність до безпечного рівня;
одержала подальший розвиток:
модель діагностики якісних показників фінансової діяльності, за допомогою якої на основі методів дисперсійного, факторного і дискримінантного аналізу визначаються джерела несприятливого фінансового стану великомасштабної системи;
удосконалено:
моделі оцінки й аналізу фінансового стану великомасштабних систем, які на основі експертних методів, методів кластерного аналізу, методів прогнозування дозволяють здійснити всебічний аналіз діяльності системи й оцінити рівень її фінансової стійкості.
Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що запропонована в роботі концепція моделювання якісних показників фінансової діяльності великомасштабної системи, а також комплекс економіко-математичних моделей дозволяють підвищити оперативність прийняття рішень і, як наслідок, знизити втрати за рахунок збільшення швидкості реагування фінансової системи на вплив зовнішніх і внутрішніх перешкод.
Розроблені моделі оцінки й аналізу фінансового стану носять універсальний характер і можуть бути використані для удосконалювання фінансової діяльності підприємств різних напрямків діяльності.
Основні наукові результати були впроваджені на підприємствах ВАТ “Фармацевтична фірма “Здоров'я”, ВАТ “Харківський завод “Оргтехніка”, ТОВ “Виробничо-комерційна фірма “Авторучка”, а також в ХОД АППБ “Аваль”.
Особистий внесок здобувача в роботах, що виконані у співавторстві, за списком опублікованих робіт, які приведені в авторефераті:
розроблена схема взаємозв'язку основних етапів системи діагностики фінансового стану підприємства [1];
розроблена концепція моделювання якісних показників фінансової діяльності великомасштабної системи [4];
побудована алгоритмічна модель оцінки рівня фінансового ризику [6];
визначені види втрат, пов'язані з реалізацією комплексу заходів щодо фінансового оздоровлення підприємства [7];
визначені задачі та моделі механізму локалізації перешкод у фінансовій системі підприємства [8].
Апробація результатів дослідження. Основні висновки, положення та результати дисертаційного дослідження були представлені й обговорювалися: на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації” (м.Дніпропетровськ, 1999 р.); на конференції “Актуальні проблеми сучасної економіки в дослідженнях молодих учених м. Харкова” (м. Харків, 2000 р.); на II міжнародній науково-практичної конференції “Молодь в умовах нової соціальної перспективи” (м. Житомир, 2000 р.); на VI всеукраїнській науково-методичній конференції з проблем економічної кібернетики (м. Харків, 2000р.); на IV науково-практичній конференції молодих економістів “Сучасні проблеми розвитку виробництва” (м. Харків, 2000 р.); на міжнародній науково-практичній конференції “Ризикологія в економіці та підприємництві” (м. Київ, 2001 р).
Публікації результатів дослідження. Результати дослідження опубліковані в 12 наукових працях загальним обсягом 3,29 ум.-друк. арк., з яких автору належить 2,77 ум.-друк. арк.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Робота викладена на 162 сторінках машинописного тексту, матеріал дисертації ілюстрований 21 таблицею і 13 рисунками, які займають 5 повних сторінок. Обсяг додатків складає 28 сторінок. Список використаних джерел включає 127 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначені його мета і задачі, а також об'єкт дослідження, розкрита наукова новизна дослідження та практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі – “УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ ВЕЛИКОМАCШТАБНИХ СИСТЕМ” – виявлені особливості управління фінансовою системою ВМС, проведений аналіз фінансової діяльності великомасштабних систем, визначені основні підходи до моделювання якісних показників фінансової діяльності.
Однією з основних тенденцій розвитку національної економіки є створення таких організаційних форм, як корпорації, концерни, холдинги, фінансово-промислові групи й таке інше, які відносяться до класу великомасштабних систем. У порівнянні з іншими організаційними формами ВМС мають ряд переваг, що дозволяють швидше освоювати нові ринки, підвищувати стійкість прибуткової діяльності, знижувати збутові та виробничі витрати, швидше реалізовувати науково-технічні програми тощо.
Для великомасштабних систем характерним є високий ступінь складності, що пояснюється включенням до її складу підприємств різного профілю, багатогранністю зв'язків, зростанням масштабів виробництва, динамічністю функціонування і т. ін. У силу цього створення таких нових для національної економіки організаційних форм потребувало і розробки нових методів управління ними.
До числа найбільш важливих задач управління великомасштабною системою відноситься аналіз показників, які дають якісну характеристику різних сторін її діяльності. Серед таких показників центральне місце займають фінансові показники. Пов'язано це, насамперед, з тим, що життєздатність підприємства визначається не стільки динамікою рентабельності та прибутку, скільки наявністю коштів на його рахунках. Іншими словами, ефективність діяльності як дочірніх підприємств, так і системи в цілому в значній мірі визначається їхньою фінансовою діяльністю.
Зростаючу роль фінансів у функціонуванні великомасштабних систем можна розглядати як тенденцію, що діє в усьому світі. Висування на перший план саме фінансової сторони є однією з найбільш характерних рис економічного життя таких систем у країнах з розвинутою ринковою економікою. Це положення цілком підтверджується досвідом українських підприємств у процесі економічних реформ.
Динаміка зміни значень фінансових показників, що характеризують різні аспекти фінансової діяльності дочірніх підприємств однієї з аналізованих великомасштабних систем, а також системи в цілому, представлена на рис. 1. Незважаючи на те, що кілька дочірніх підприємств до кінця аналізованого періоду відновили свою платоспроможність, завдяки реалізації простроченої дебіторської заборгованості, ефективній політиці фінансування, зростанню рентабельності продажу, спостерігається зниження значень фінансових показників щодо системи в цілому. Результати аналізу фінансової діяльності досліджуваних ВМС свідчать про аритмію в русі фінансових коштів, пов'язану з недостатньо високим ступенем реагування фінансової системи на несприятливі зміни зовнішнього середовища.
Проведений аналіз системи управління фінансовою діяльністю
досліджуваних великомасштабних систем показав, що зараз питанням підвищення їх динамічності приділяється недостатня увага, що в умовах нестаціонарної економіки в остаточному підсумку призведе до неплатоспроможності та банкрутства.
Розробка механізмів моделювання якісних показників фінансової
діяльності таких систем дозволить вчасно діагностувати симптоми неблагополучного фінансового стану, знизити втрати за рахунок збільшення швидкості реагування фінансової системи на вплив зовнішніх і внутрішніх перешкод і, як наслідок, підвищити ефективність функціонування як дочірніх підприємств, так і системи в цілому.
У другому розділі – “МОДЕЛІ ДІАГНОСТИКИ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЕЛИКОМАСШТАБНОЇ СИСТЕМИ” – сформульована концепція моделювання якісних показників фінансової діяльності великомасштабної системи, заснована на механізмах раннього попередження фінансової дестабілізації. Схема взаємозв'язку механізмів і комплекс моделей кожного з них приведені на рис. 2.
Механізм оцінки й аналізу фінансового стану необхідний для своєчасного виявлення відхилень, які свідчать про втрату системою фінансової стійкості. Результатом реалізації першого механізму є оцінка можливостей фінансування різних видів діяльності, а також ступеня тягаря фінансових зобов'язань.
Призначенням механізму діагностики є виявлення джерел несприятливого фінансового стану. Реалізація задач цього механізму дозволяє визначити ті дочірні підприємства, діяльність яких призводить до зниження результативності фінансової діяльності всієї системи, а також фактори, які викликають несприятливу для ВМС у цілому динаміку їхнього фінансового стану.
Змістом механізму моделювання процесів фінансового оздоровлення є формування напрямків відновлення платоспроможності системи. За допомогою цього механізму оцінюються можливості для усунення погрози неплатоспроможності, визначаються параметри збутового, виробничого й іншого видів діяльності великомасштабної системи, досягнення яких дозволить відновити її фінансову стійкість до безпечного рівня.
Комплекс моделей першого механізму включає: моделі фільтра системи фінансових показників, моделі класифікації фінансових ситуацій, моделі оцінки якості класів фінансових ситуацій, моделі ідентифікації фінансових ситуацій, моделі прогнозування фінансових ситуацій.
Моделі фільтра дозволяють сформувати систему показників фінансового стану ВМС. Добір показників здійснюється на трьох рівнях: експертному, статистичному, інформативному. Перший рівень фільтра дає можливість
виключити з первісного списку всі другорядні, з погляду експертів, показники, другий – показники, що дублюють інформацію, третій – показники, значення яких на даному етапі функціонування системи квазіпостійні.
Для формування класів фінансових ситуацій використовуються методи кластерного аналізу. Характеристика виділених класів фінансових ситуацій для однієї з досліджуваних великомасштабних систем приведена в табл. 1. Основним видом втрат для класу “нестійкий фінансовий стан” є втрати, пов'язані з екстреним залученням фінансових ресурсів, тимчасовою неплатоспроможністю підприємств системи; для класу “кризовий фінансовий стан” – втрати, пов'язані з втратою фінансової безпеки системи.
Таблиця 1
Характеристика класів фінансових ситуацій
Номер фі-нансових си-туацій, що увійшли в клас |
Назва класу |
Характеристики класу
4, 5, 6, 9, 10, 11 | стійкий фінансо-вий стан | Підприємство має нормальний рівень фінансової стійкості. Спостерігається високий рівень автономності, величина по-зикового капіталу, який припадає на одиницю власних кош-тів, незначна. У структурі заборгованості переважає довго-строкова. Підприємство використовує помірну політику фі-нансування оборотних активів. Постійна частина оборотних активів фінансується за рахунок довгострокових джерел фо-рмування.
14, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29 | нестійкий фінансо-вий стан | Підприємство має середній рівень автономності. Спостері-гаються порушення в пропорціях фінансування оборотних активів. Рівень ліквідності знаходиться в припустимих ме-жах, однак у структурі дебіторської заборгованості є сум-нівна.
У цілому, підприємство відчуває дефіцит довгострокових джерел формування оборотних активів. Товарно-матеріальні запаси формуються в основному за рахунок кредиторської заборгованості, що призводить при несвоєчасному пога-шенні дебіторської заборгованості до зростання коротко-строкових пасивів, рівня зовнішньої залежності.
1, 2, 3, 7, 13, 15, 16, 17, 19, 20, 8, 12, 18 | кризовий фінансо-вий стан | Підприємство має низький рівень автономності. У струк-турі заборгованості переважає короткострокова. Запаси і ви-трати формуються за рахунок короткострокових пасивів. Рівень ліквідності балансу нижче нормативного. Надхо-дження від дебіторів тільки на 50% покривають кредитор-ську заборгованість, спостерігається висока частка сумні-вної дебіторської заборгованості. Для того, щоб розрахува-тися з кредиторами, підприємство у випадку непередбачених обставин повинне буде реалізувати найменш ліквідну час-тину активів - товарно-матеріальні запаси. Рівень ліквідно-сті відповідає максимально припустимому для збереження незалежності підприємства рівню фінансового ризику.
Призначенням моделей оцінки якості класів фінансових ситуацій є перевірка отриманих класів на однорідність. Необхідність такої перевірки зумовлена диференційованою вартістю невірної класифікації.
Моделі ідентифікації класу фінансових ситуацій дають можливість віднести діагностовану фінансову ситуацію до одного з виділених класів. Огляд методів фінансового аналізу показав, що існують різні підходи до рішення задачі ідентифікації. Більшість із них ґрунтуються на формуванні діапазонів зміни значень фінансових показників, що дозволяють віднести розглянуту ситуацію до одного з виділених типів фінансової кризи. Такий підхід дозволяє ідентифікувати клас, але не відбиває положення діагностованої фінансової ситуації в класі. Тому в основі запропонованих моделей ідентифікації класів фінансових ситуацій лежить інтегральний показник рівня фінансової стійкості , який дозволяє не тільки визначити клас, до якого відноситься діагностована фінансова ситуація, але й положення, яке вона займає в розглянутому класі і, як наслідок, розробити диференційовані стратегії фінансування.
Моделі прогнозування рівня фінансової стійкості спрямовані на оцінку можливості нейтралізації погрози неплатоспроможності в майбутньому періоді. Традиційно для рішення цієї задачі використовується розрахунок коефіцієнта відновлення (втрати) платоспроможності. Розрахункові формули запропонованих коефіцієнтів не враховують коливань параметрів фінансової діяльності усередині розглянутих часових періодів, тому для прогнозування рівня фінансової стійкості в роботі використовуються моделі часового ряду значень цього показника, які дозволяють оцінити вплив сезонного і циклічного компонента на платоспроможність великомасштабної системи.
Отриманий на основі розроблених моделей прогноз фінансових ситуацій дозволив виявити для ряду досліджуваних великомасштабних систем прогресуючу фінансову дестабілізацію. Для визначення факторів, дія яких привела до несприятливого фінансового стану великомасштабних систем, розроблена модель діагностики фінансової діяльності ВМС, заснована на методах дисперсійного, факторного і дискримінантного аналізу (рис. 3). Основними її блоками є: діагностика фінансової діяльності ВМС у цілому; діагностика фінансової діяльності підприємств, що входять до складу великомасштабної системи.
У першому блоці здійснюється розрахунок інтегральних показників рівня фінансової стійкості; формується діагностична таблиця, що включає дані про зміну рівня фінансової стійкості великомасштабної системи при різних рівнях фінансової стійкості дочірніх підприємств; оцінюються результати фінансової діяльності підприємств системи; визначаються підприємства, що роблять
дестабілізуючий вплив на функціонування системи в цілому. На модельному рівні цей блок підтримується методами дисперсійного аналізу, які дозволяють визначити частку варіації рівня фінансової стійкості системи, що пояснюється результатами діяльності окремих дочірніх підприємств і їхніх груп. Результатом реалізації блоку є оцінка ефектів взаємодії, що інтерпретується таким способом: при різних рівнях фінансової стійкості вплив одного дочірнього підприємства на результати фінансової діяльності іншого та на рівень фінансової стійкості ВМС буде неоднаковим. Як кількісну міру таких ефектів розглядають індекс детермінації, значимість якого оцінюється за допомогою критерію Фішера. Результати реалізації моделей першого блоку діагностики для однієї з досліджуваних великомасштабних систем приведені в табл. 2.
Таблиця 2
Оцінка результатів фінансової діяльності дочірніх підприємств
Умовна позначка підприємства | Розрахункове значення критерію Фішера ( ) | Граничне значення критерію Фішера ( ) | Висновок | Кількісна оцінка впливу
Дочірнє підприємство №1 | 0,3937 | 4,24 | Вплив несуттєвий | 1,44%
Дочірнє підприємство № 2 | 0,2565 | 4,24 | Вплив несуттєвий | 0,94%
Спільний вплив дочірніх підприємств | 2,1318 | 4,24 | Вплив несуттєвий | 7,79%
Отримані результати свідчать про те, що несприятливий фінансовий стан великомасштабної системи пояснюється фінансовим станом головного підприємства. Виявлення джерел такого стану є змістом другого блоку приведеної вище алгоритмічної моделі фінансової діяльності великомасштабних систем. Основними етапами цього блоку є: фільтрація факторів, які впливають на фінансовий стан; формування системи інтегральних діагностичних показників; розрахунок значень інтегральних діагностичних показників; виявлення факторів-джерел несприятливого фінансового стану.
Аналіз практики функціонування підприємств, що входять до складу ВМС, показав, що несприятливий фінансовий стан може бути викликаний дією цілого ряду зовнішніх і внутрішніх факторів. Тому діагностика фінансового стану повинна здійснюється за допомогою цілого ряду показників, що відбивають не тільки фінансову, але й інші види діяльності. З одного боку, чим ширшим є аналізований спектр показників, тим вище ймовірність “ранньої діагностики” факторів фінансового неблагополуччя, а отже, більше можливостей для запобігання кризового фінансового стану. З іншого боку, даний підхід значно затрудняє процес діагностики, оскільки показники часто мають різнонаправлений характер, що утрудняє їхню інтерпретацію. У силу цього одним із етапів блоку є формування системи інтегральних діагностичних показників за допомогою методів факторного аналізу, які дозволяють перейти від первісної системи показників Х1, Х2,…,Хn до системи головних компонентів F1, F2,…,Fp, p<n, які пояснюють практично всю варіацію розглянутої системи показників. Результати реалізації моделей даного етапу для однієї з досліджуваних великомасштабних систем приведені в табл. 3.
Таблиця 3
Система інтегральних діагностичних показників для однієї з досліджуваних великомасштабних систем
Назва показника | Факторні навантаження
DEL_ACT | RENT | LIKV
Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,76 | 0,35 | 0,47
Коефіцієнт проміжної ліквідності | 0,12 | 0,29 | -0,89
Коефіцієнт поточної ліквідності | -0,28 | 0,10 | -0,91
Коефіцієнт рентабельності продажів | -0,05 | -0,85 | -0,42
Коефіцієнт рентабельності капіталу | -0,71 | -0,66 | 0,09
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу | -0,72 | -0,65 | 0,08
Рентабельність основних коштів і інших позаоборотних активів | -0,73 | -0,65 | 0,07
Коефіцієнт оборотності капіталу | 0,89 | -0,39 | 0,03
Коефіцієнт оборотності власного капіталу | 0,88 | -0,40 | 0,09
Коефіцієнт оборотності засобів виробництва | 0,94 | -0,23 | -0,06
Коефіцієнт оборотності основних засобів | 0,87 | -0,41 | 0,11
Коефіцієнт оборотності мобільних засобів | 0,92 | -0,32 | -0,07
Коефіцієнт оборотності запасів і витрат | 0,96 | 0,09 | -0,01
Коефіцієнт оборотності готової продукції | 0,92 | 0,17 | -0,27
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | 0,81 | -0,48 | -0,20
Власні числа | 8,78 | 3,19 | 2,21
Кумулятивні власні числа | 8,78 | 11,98 | 14,20
Відсоток поясненої дисперсії | 58,53 | 21,32 | 14,75
Кумулятивний відсоток поясненої дисперсії | 58,53 | 79,85 | 94,61
Отримані результати свідчать про те, що на фінансовий стан досліджуваної системи впливають три прихованих фактори, які відбивають ділову активність (DEL_AKT), рентабельність (RENT) і ліквідність підприємства (LIKV).
У третьому розділі – “МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ФІНАНСОВОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ” – побудований комплекс економетричних моделей платоспроможності підприємств системи, запропонована система одночасних рівнянь фінансових потоків підприємств ВМС, розроблені моделі відновлення платоспроможності.
Одним із основних принципів фінансового керування є інтегрованість з загальною системою управління. Це пояснюється тим, що всі види діяльності підприємства взаємозалежні, і будь-яке рішення, прийняте у виробничій, маркетинговій, комерційній, інвестиційній або якійсь іншій сфері, відбивається на величині фінансових потоків. Розроблені економетричні моделі платоспроможності дають можливість визначити параметри різних видів діяльності підприємства, досягнення яких дозволить відновити платоспроможність до безпечного рівня. Отриманий комплекс моделей для підприємств однієї з досліджуваних великомасштабних систем представлений у табл. 4.
Таблиця 4
Економетричні моделі платоспроможності підприємств
Умовна позначка підприємства | Вид моделі | Коефіцієнт детермінації
Підприємство №1 | FIN_UST=0,06+1,420,0008^DEL_ACT | 0.96
Підприємство №2 | FIN_UST=0,58-0,87DEL_ACT | 0.97
Підприємство №3 | FIN_UST=-0,68+0,25RENT-0,33RENT^2+0,28LIKV-
-0,002LIKV^2 | 0.96
Підприємство №4 | FIN_UST=0,695-2,9170,0002^DEL_ACT | 0.97
Підприємство №5 | FIN_UST=1,06-2,95DEL_ACT-0,13DEL_ACT^2-
-2,51LIKV+1,82LIKV^2 | 0.98
Підприємство №6 | FIN_UST=0,41-1,18DEL_ACT+1,1DEL_ACT^2 | 0.98
У залежності від того наскільки велика роль окремих підприємств у виробництві загальної продукції великомасштабної системи, наскільки рентабельна та перспективна їхня діяльність і наскільки вона важлива для всього об'єднання, ряд підприємств може бути підтриманий за рахунок внутрішньосистемних резервів. Для формування напрямків перерозподілу фінансових ресурсів ВМС за допомогою методів структурного моделювання розроблені моделі фінансових потоків підприємств системи.
Вибір напрямків фінансового оздоровлення здійснюється за допомогою запропонованого алгоритму оцінки втрат, пов'язаних з альтернативними схемами перерозподілу фінансових ресурсів. Алгоритм включає два основних блоки: оцінку локальних втрат; оцінку загальносистемних втрат. Моделі оцінки локальних втрат дозволяють визначити величину зниження обсягів прибутку окремих підприємств, пов'язаних зі створенням страхових фінансових резервів для підтримки платоспроможності ВМС у цілому. Моделі оцінки загальносистемних втрат дають можливість визначити величину зниження прибутку по системі в цілому, пов'язану зі створенням страхових фінансових резервів на окремих підприємствах при різних рівнях фінансової підтримки підприємств об'єднанням.
Реалізація запропонованих вище моделей дозволила визначити параметри діяльності досліджуваних великомасштабних систем, досягнення яких дозволить відновити їхню платоспроможність до безпечного рівня.
ВИСНОВКИ
Дисертаційні дослідження дозволили зробити наступні висновки:
1. У сучасних умовах фінансова система ВМС стає однією з найважливіших підсистем управління, ефективність функціонування якої багато в чому визначає ефективність функціонування ВМС у цілому.
2. Фінансові процеси протікають під впливом великої кількості зовнішніх і внутрішніх перешкод, тому в умовах нестаціонарної економіки на перший план висуваються питання підвищення динамічності фінансової системи.
3. Розробка концепції моделювання якісних показників фінансової діяльності дозволить вчасно діагностувати симптоми неблагополучного фінансового стану, знизити втрати за рахунок збільшення швидкості реагування фінансової системи на вплив зовнішніх і внутрішніх перешкод.
4. Запропонована концепція моделювання якісних показників являє собою комплекс взаємозалежних механізмів і включає механізм оцінки фінансового стану, механізм діагностики якісних показників фінансової діяльності, механізм моделювання процесів фінансового оздоровлення.
5. Комплекс моделей механізму оцінки фінансового стану великомасштабної системи на основі методів експертного, кластерного аналізу та методів прогнозування дозволяє здійснити всебічний аналіз діяльності ВМС і оцінити рівень її фінансової стійкості.
6. Для виявлення джерел фінансового неблагополуччя запропонована модель діагностики фінансової діяльності ВМС, яка включає два основних блоки: діагностику фінансової діяльності великомасштабної системи в цілому; діагностику фінансової діяльності підприємств системи.
7. Для фінансового оздоровлення КМС запропонований комплекс моделей, який дозволяє визначити параметри діяльності підприємств системи, досягнення яких дозволить відновити її фінансову стійкість до безпечного рівня.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Клебанова Т.С., Смышляева Л.С. Система диагностики финансового состояния предприятия // Економічний вісник національної гірничої академії України. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації”, 21–22 травня 1999 р. – Т3. – Дніпропетровськ: Національна гірнича академія України, 1999. – С. 142 – 143.
2. Смышляева Л.С. Некоторые аспекты финансовой диагностики крупномасштабной системы // Молодь в умовах нової соціальної перспективи. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. – Житомир: Видавничий відділ ЖДПУ, 2000. – С. 149 – 151.
3. Смышляева Л.С. Оценка уровня платежеспособности элементов крупномасштабной системы // Вісник Харківського університету. Сер. “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова”. Ч.1. – 2000. – № 456. – С. 158 –160.
4.Смышляева Л.С., Берест М.Н. Механизм финансовой диагностики крупномасштабной системы // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. “Технический прогресс и эффективность производства”. Вып. 91’00. – Харьков: ХГПУ, 2000. – С. 102 – 105.
5. Гурьянова Л.С. Модели диагностики финансовой деятельности крупномасштабной системы // Зб. матер. Четвертої науково-практичної конференції молодих економістів “Сучасні проблеми розвитку виробництва“. – Харків: Модель Всесвіту, 2000. – С. 265 – 268.
6. Клебанова Т.С., Гурьянова Л.С. Оценка финансового риска в крупномасштабных системах // Зб. наук. праць за матеріалами Міжнародної науково-практичної конф. 27–28 березня 2001 р. "Ризикологія в економіці та підприємництві". – К.: КНЕУ, Академія ДПС України, 2001. – С. 170 – 171.
7. Лю Ли, Гурьянова Л.С. Модели локализации помех в системе финансового регулирования // Сборник научных трудов. "Модели управления в рыночной экономике". Вып. 4. – Донецк: ДонНУ, 2000. – С. 97 – 99.
8. Клебанова Т.С., Лю Ли, Гурьянова Л.С. Механизмы системы финансового регулирования // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Еконо-мічна серія № 530. "Проблеми прискорення розвитку економіки". – 2001. – С. 275 – 279.
9. Гурьянова Л.С. Формирование системы диагностических показателей финансовой деятельности предприятия // Вісник Харківського державного економічного університету. – 2001. – №2(18). – С. 80 – 82.
10. Гурьянова Л.С. Оценка риска при формировании финансовой корпоративной стратегии // Вісник Харківського державного економічного університету. – 2001. – №2(18) спецвипуск. – С. 93 – 95.
11. Гурьянова Л.С. Анализ распределения финансового риска в крупномасштабных системах // Вестник Харьковского государственного политехнического университета. “Технический прогресс и эффективность производства”. Вып. 131’01. – Харьков: ХГПУ, 2001. – С. 120 – 125.
12. Гурьянова Л.С. Комплекс моделей диагностики финансовой устойчивости предприятия // Зб. наук. праць "Економіка: проблеми теорії та практики". Вип. 94. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2001. – С. 92 – 98.
АНОТАЦІЯ
Гур'янова Л.С. Моделювання якісних показників діяльності великомасштабних систем. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 – економіко-математичне моделювання. - Харківський державний економічний університет, Харків, 2002.
У дисертаційній роботі запропонована концепція моделювання якісних показників діяльності великомасштабних систем, заснована на механізмах раннього попередження дестабілізації їхнього функціонування. До числа таких показників відносяться, насамперед, ті, котрі характеризують фінансову діяльність системи.
Для реалізації механізмів концепції розроблено комплекс економіко-математичних моделей оцінки й аналізу фінансового стану великомасштабних систем, діагностики якісних показників діяльності, вибору напрямків фінансового оздоровлення.
Запропонований комплекс моделей управління фінансовою діяльністю великомасштабних систем дозволяє оперативно діагностувати симптоми неблагополучного фінансового стану, знизити втрати за рахунок підвищення швидкості реагування фінансової системи на вплив зовнішніх і внутрішніх перешкод і, як наслідок, підвищити ефективність функціонування ВМС у цілому.
Ключові слова: економіко-математична модель, система, фінансова діяльність, діагностика, платоспроможність.
АННОТАЦИЯ
Гурьянова Л.С. Моделирование качественных показателей деятельности крупномасштабных систем. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.02 – экономико-математическое моделирование. – Харьковский государственный экономический университет, Харьков, 2002.
В диссертационной работе предложена концепция моделирования качественных показателей финансовой деятельности крупномасштабных систем, основанная на механизмах раннего предупреждения дестабилизации их функционирования. К таким механизмам относятся механизм оценки и анализа финансового состояния КМС, механизм диагностики качественных показателей финансовой деятельности системы, механизм моделирования процессов финансового оздоровления.
Целевой направленностью первого механизма является выявление отклонений, свидетельствующих о потере системой финансовой устойчивости, оценка возможностей финансирования различных видов деятельности, а также степени тяжести финансовых обязательств. Для реализации задач этого механизма разработан комплекс моделей, включающий модели фильтра диагностических показателей, модели формирования классов финансовых ситуаций, модели идентификации класса финасовых ситуаций, модели прогнозирования финансовых ситуаций, модели оценки устойчивости финансового кризиса.
Назначение второго механизма состоит в выявлении источников неблагоприятного финансового состояния. Комплекс моделей данного механизма позволяет определить те дочерние предприятия, деятельность которых приводит к снижению результативности финансовой деятельности всей системы, а также факторы, которые вызывают неблагоприятную для КМС в целом динамику их финансового состояния.
Содержанием третьего механизма является оценка возможностей по устранению угрозы неплатежеспособности, определение параметров сбытовой, производственной и других видов деятельности крупномасштабной системы, достижение которых позволит восстановить ее финансовую устойчивость до безопасного уровня. Модельный уровень этого механизма включает модели платежеспособности предприятий системы, модели формирования параметров устойчивого функционирования, модели оценки потерь, связанных с созданием страховых финансовых резервов, модели финансовых потоков системы, модели выбора финансовых доноров, модели восстановления платежеспособности крупномасштабной системы.
Синтез предложенных экономико-математических моделей позволяет оперативно диагностировать симптомы неблагополучного финансового состояния, снизить потери за счет повышения скорости реагирования финансовой системы на воздействие внешних и внутренних возмущений и, как следствие, повысить эффективность функционирования КМС в целом.
Ключевые слова: экономико-математическая модель, система, финансовая деятельность, диагностика, платежеспособность.
SUMMARY
Guryanova L. Modelling of quality indicators of activity of large-scale systems. – Manuscript.
Postgraduate degree thesis on a speciality 08.03.02 - economic-mathematical modelling. – Kharkov State Economic University, Kharkov, 2002.
The degree thesis proposes the concept of modelling of quality indicators of financial activity of the large-scale systems, based on mechanisms of the early prevention of destabilisation of their functioning.
The mechanism of an estimation and the analysis of financial condition large-scale system (LSS), the mechanism of diagnostics of quality indicators of financial activity of system, the mechanism of modelling of processes of financial improvement concern to such mechanisms.
Target orientation of the first mechanism is revealing the deviations testifying to loss of system financial stability, the estimation of opportunities of financing of various kinds of activity, and degrees of weight of financial circumstances. For realisation of problems of this mechanism the complex of models is developed including models of the filter of diagnostic parameters, models of financing of classes of financial situations, models of identification of a class of financial situations, models of forecasting of financial situations, models of an estimation of stability of financial crisis.
The purpose of the second mechanism is revealing an adverse financial condition. The complex of models of the given mechanism allows to define those branches whose activity results in decrease of productivity of financial activity of the whole system and factors which cause dynamics of their financial condition adverse for LSS as a whole.
The content of the third mechanism is an estimation of opportunities for elimination of threat of insolvency, definition of parameters of selling, industrial and other kinds of activity of large-scale system achievement of which will allow to restore its financial stability up to a safe level. The modelling level of this mechanism includes models of solvency of the enterprise of system, models of normalisation of parameters of steady functioning, models of an estimation of the losses connected to creation of insurance financial reserves, models of financial streams of system, model of a choice of financial donors, models of restoration of solvency of large-scale system.
Гур'янова Лідія Семенівна
МОДЕЛЮВАННЯ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ВЕЛИКОМАСШТАБНИХ СИСТЕМ
Спеціальність 08.03.02 – економіко-математичне моделювання
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Відповідальний за випуск Дубровіна Н.А.
Підписано до друку
Віддруковано на ризографі
Зам. № | Формат 60х84 1/16
Обл.-вид. арк. 1,0
Тираж 100 прим. | Папір офсетний
Ум. друк. арк. 1,1
Ціна договірна
Видавництво Харківського національного автомобільно-дорожнього університету
ХНАДУ, 61002, Харків-02, вул. Петровського, 25
Свідоцтво державного комітета інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції,
серія № ДК №407 від 09.04.2001 р.
