ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ
КУЗНЕЦОВА ІРИНА СЕРГІЇВНА
УДК 338.22
ТРАНСФОРМАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ
08.02.03 – організація управління,
планування і регулювання економікою
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті економічного прогнозування НАН України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Варналій Захарій Степанович,
Апарат Ради національної безпеки
і оборони України,
Керівник Управління економічної безпеки.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,
Воротіна Людмила Іванівна,
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка, професор кафедри
теоретичної та прикладної економіки;
кандидат економічних наук, старший
науковий співробітник
Корнєєв Володимир Вікторович,
НДФІ при Міністерстві фінансів України,
провідний науковий співробітник.
Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут
Міністерства економіки та з питань
європейської інтеграції України,
відділ проблем реформування
відносин власності, антимонопольної
політики і розвитку підприємництва (м. Київ).
Захист відбудеться “12” червня 2002 р. о 14 годині 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.239.01 Інституту економічного прогнозування НАН України за адресою 01011, Київ-011, вул. Панаса Мирного, 26.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту економічного прогнозування НАН України, 01011, Київ-011, вул. Панаса Мирного, 26.
Автореферат розісланий “10” травня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Левчук Н.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Досягнення ділової активності широких верств населення і становлення малого підприємництва є особливо важливими завданнями у контексті стратегічних завдань макроекономічної стабілізації та економічного зростання в Україні.
Актуальність теми. В країнах з розвиненою ринковою економікою сектора малого підприємництва належить важлива роль у забезпеченні сталого економічного зростання, підвищення експортного потенціалу, прискорення науково-технічного прогресу, вирішення проблем ефективного використання народногосподарських ресурсів, а також у сприянні вирішенню ряду соціальних проблем суспільства. Особливого значення розвиток сектора малого підприємництва набуває в умовах перехідної економіки через його високі адаптаційні характеристики та унікальну спроможність створювати сприятливі умови для налагодження дії ринкових механізмів. Тому одним з найважливіших напрямів трансформаційних процесів в Україні є впровадження ефективних механізмів державного регулювання малого підприємництва, що є необхідною умовою для активізації його розвитку.
Значними перешкодами становленню вітчизняного сектора малого підприємництва є недостатня та малорезультативна державна підтримка і штучно ускладнена та невиправдано витратна чинна практика державного регулювання діяльності його суб’єктів. Хід позитивних змін державної політики в сфері малого підприємництва гальмують відсутність системності у впровадженні єдиної регуляторної політики в сфері підприємницької діяльності і високий ступінь тінізації суспільно-економічних відносин у сфері малого підприємництва. Все це свідчить про необхідність докорінного реформування системи державного регулювання сектора малого підприємництва.
В економічній науковій літературі значне місце займають праці, присвячені дослідженню феномену малого підприємництва, визначенню його ролі та місця в перехідній економіці, його “видових” переваг i недоліків у порівнянні з великим підприємництвом, можливих форм та видів кооперації великого та середнього підприємництва, аналізу внеску суб’єктів малого підприємництва у вирішення економічних i соціальних проблем певного регіону. Серед досліджень вітчизняних та російських вчених у цьому напрямі слід виокремити праці Ю.Авксентьєва, В.Афанасьєва, А.Блінова, О.Барановського, З.Варналія, О.Жука, Б.Ічитовкіна, С.Карпенко, О.Невелєва, І.Разумнової, С.Реверчука та ін.
Разом з цим, існують наукові роботи, присвячені пошуку оптимальних меж державної підтримки і регулювання економічних процесів в умовах перехідної економіки, аналізу різнопланових моделей, напрямів, інструментів державного коригування ринкових відносин. Зокрема, слід відзначити праці Л.Безчасного, В.Гейця, В.Голікова, М.Долішнього, П.Єщенка, Б.Кваснюка, А.Кісельова, І.Лукінова, С.Мочерного, В.Савчука, А.Чухна та ін. Окремі моменти організації державного регулювання малого підприємництва присутні в працях Г.Білоуса, Л.Воротіної, Ю.Єханурова, Ю.Клочка, В.Корнєєва, О.Кужель, Д.Ляпіна, К.Ляпіної, С.Третякова та ін.
Проте системне висвітлення проблем побудови ефективних взаємовідносин між державою та сектором малого підприємництва, визначення причин, що стримують реформування державної регуляторної політики в сфері малого підприємництва та розробки методичних рекомендацій щодо їх усунення визначаються недостатньою теоретичною дослідженістю. Недостатньо розробленими залишаються питання дослідження механізмів державного регулювання малого підприємництва, виявлення умов використання об’єктивно високого потенціалу малого підприємництва у сприянні вирішенню нагальних соціально-економічних проблем перехідної економіки України. Саме необхідність підвищення ефективності чинної системи державного регулювання малого підприємництва в Україні i недостатність фундаментальних досліджень цієї проблеми обумовили зміст дисертаційного дослідження та його структуру.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Висновки та пропозиції дисертаційного дослідження використано під час виконання науково-дослідної роботи “Методологічна та нормативна підтримка у сфері стимулювання розвитку підприємницької діяльності та підвищення ділової активності в Україні” (номер державної реєстрації 0101U007011), що проводилась співробітниками відділу інституційних змін та розвитку форм господарювання Інституту економічного прогнозування НАН України на замовлення Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. Внесок автора у виконання науково-дослідної роботи полягає у систематизації проблем розвитку підприємницької діяльності й ділової активності в Україні, розробки заходів з оптимізації державного економічного та організаційно-правового регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, виявлення очікуваних наслідків впровадження запропонованих заходів.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є обґрунтування необхідності трансформації державного регулювання малого підприємництва і розробка комплексу заходів щодо підвищення ефективності чинної державної політики у сфері малого підприємництва в Україні.
Досягнення цієї мети зумовило необхідність вирішення наступних завдань:
-
уточнити сутність малого підприємництва як сектора економіки та встановити його потенціал у вирішенні найважливіших трансформаційних, економічних i соціальних проблем країн iз перехідною економікою;
-
проаналізувати особливості розвитку сектора малого підприємництва в Україні, систематизувати проблеми, що негативно впливають на розвиток малого підприємництва, а також визначити напрями їх вирішення;
-
дослідити механізми, обсяги та ефективність державної підтримки малого підприємництва в Україні, виявити потенційні можливості щодо підвищення її стимулюючої дії;
-
проаналізувати механізми державного регулювання діяльності суб’єктів малого підприємництва в Україні, виявити потенційні можливості підвищення ефективності державного регулювання;
-
вивчити стан організаційно-правових умов проведення регуляторної реформи у сфері малого підприємництва в Україні;
-
встановити причини, що гальмують процеси проведення регуляторної реформи в Україні;
-
дослідити тінізаційні процеси, які мають місце у сфері малого підприємництва в Україні;
-
розробити комплекс пропозицій щодо підвищення ефективності державного сприяння розвитку малого підприємництва та його детінізації.
Об’єктом дослідження є мале підприємництво як сектор економіки, а також заходи щодо його державного регулювання та підтримки.
Предметом дослідження є система відносин між державою та суб’єктами малого підприємництва, що виникають з приводу державного регулювання та підтримки сектора малого підприємництва в Україні.
Методи дослідження. Під час вирішення поставлених завдань використовувалися загальнотеоретичні та економіко-статистичні методи.
Діалектичними методами досліджувалась економічна природа малого підприємництва, його роль та місце в економіці, проблеми становлення малого підприємництва в перехідному періоду. Діалектичними і економіко-статистичними методами проведено аналіз стану розвитку сектора малого підприємництва в Україні. Методами системного та структурного підходів досліджувалися чинні механізми державного регулювання та підтримки малого підприємництва, проблеми формування організаційно-правових та інституційних умов трансформування державного регулювання малого підприємництва. За допомогою діалектичних методів, структурного та системного підходів розроблено комплекс заходів щодо державного регулювання i підтримки малого підприємництва і його детінізації в Україні.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обгрунтуванні необхідності трансформації державного регулювання малого підприємництва в Україні на сучасному етапі і розробці комплексу пропозицій, спрямованих на підвищення ефективності державного регулювання та підтримки малого підприємництва і сприяння його детінізації. Зокрема, наукова новизна дослідження полягає у наступному:
-
запропоновано зміни та доповнення до чинної системи критеріїв визначення суб’єктів малого підприємництва в Україні, тобто розв’язання протиріч між існуючими кількісними критеріями визначення суб’єкта малого підприємництва шляхом систематизації законодавства з цього питання, проведення законодавчого виокремлення реально існуючих секторів малого та середнього підприємництва, впровадження в практику гнучкої системи критеріїв віднесення суб’єктів підприємницької діяльності до малого підприємництва;
-
систематизовано сукупність проблем розвитку малого підприємництва шляхом виділення проблем об’єктивного характеру, пов’язаних з економічною природою малого підприємництва, і штучно створених регуляторних проблем, пов’язаних з неефективністю системи державного регулювання малого підприємництва;
-
запропоновано визначення категорії “державна підтримка малого підприємництва” як сукупності важелів державної економічної політики, що спрямовані на усунення об’єктивних проблем розвитку суб’єктів малого підприємництва і мають на меті компенсацію природної слабкості останніх відносно суб’єктів середнього та великого підприємництва. Запропоновано ієрархію форм державної та суспільної фінансово-кредитної підтримки розвитку малого підприємництва в умовах перехідної економіки за критерієм бюджетоємності та відповідності принципу мінімальної достатності державного втручання в економічні процеси;
-
розроблено пропозиції щодо впорядкування чинної системи оподаткування малого підприємництва, що спрямовані на протидію поширенню тінізації підприємницької діяльності і фіктивного підприємництва шляхом впровадження системи диференційованих сум податкових платежів суб’єктів малого підприємництва - фізичних осіб залежно від обсягу реалізації продукції;
-
запропоновано визначення “регуляторної реформи в сфері малого підприємництва” як комплексу заходів державних органів влади з метою усунення існуючих штучно створених проблем розвитку малого підприємництва та запобігання подальшому їх виникненню. Визначено “дерегулювання” та “фільтрацію проектів регуляторних актів” як головні складові регуляторної реформи;
-
визначено сутність i причини поширення тінізації діяльності суб’єктів малого підприємництва в Українi, визначено тінізацію суспільно-економічних відносин як один iз головних чинників зниження ефективності заходів регуляторної реформи в сфері малого підприємництва в Україні;
-
обгрунтовано напрями і механізми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні та протидії його тінізації, серед яких: удосконалення системи державної підтримки малого підприємництва з метою сприяння вирішенню об’єктивних проблем малого підприємництва та підвищення привабливості легальної роботи для суб’єктів малого підприємництва, удосконалення системи державного регулювання малого підприємництва з метою усунення штучно створених перепон розвиткові малого підприємництва, проведення соціальних заходів щодо сприяння розвиткові малого підприємництва і його детінізації.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій щодо підвищення стимулюючої ролі механізмів державної підтримки малого підприємництва в Україні, оптимізації його економічного та організаційно-правового регулювання, зростання результативності заходів регуляторної політики у сфері малого підприємництва, сприяння процесам детінізації малого підприємництва. Пропозиції дослідження використано Інститутом економічного прогнозування НАН України під час підготовки наукової доповіді “Стратегія економічного та соціального розвитку України на 2002-2011рр.” та пропозицій до розділів Концепції Програми діяльності Кабінету Міністрів України (№135-389, 23.08.2001); Управлінням регуляторної політики у сфері підприємництва Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України під час розробки проекту заходів Державної програми соціального та економічного розвитку України на 2002 р., під час формування Стратегії державного регулювання процесів розвитку підприємництва на 2003 р. та до 2011 р. (№68-26/246, 29.03.2002), Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва при підготовці Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” №2063-ІІІ від 19.10.2000 і проектів Законів України “Про загальні засади державної регуляторної політики у сфері підприємницької діяльності” та “Про державну реєстрацію суб’єктів господарської діяльності” (№3-32/1557, 19.03.2002), Спілкою підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України під час підготовки та проведенні круглих столів і семінарів для підприємців з актуальних проблем державного регулювання та підтримки малого підприємництва в Україні (№75, 05.03.2002). Основні рекомендації дослідження надані для використання Адміністрації Президента України (№135-229, 24.04.2002).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались на науково-практичних конференціях: “Проблеми перехідної економіки” (2001 р., м. Київ), “Малий та середній бізнес в Україні: стан і перспективи розвитку” (2001 р., м. Донецьк), “Оптимум-2001“ (2001 р., м. Харків), на науково-методичному семінарі “Проблеми розвитку малого і середнього підприємництва в Україні” (2001 р., м. Київ), на круглих столах “Проблеми і перспективи розвитку малого і середнього бізнесу в Україні” (2001 р., м. Київ), “Державна регуляторна політика у сфері підприємництва” (2002 р., м. Київ). Основні положення та висновки дослідження обговорювались на засіданнях відділу інституційних змін та розвитку форм господарювання Інституту економічного прогнозування НАН України.
Публікації. За результатами дисертації опубліковано 5 одноосібних робіт у наукових виданнях загальним обсягом 2,8 д.а., у тому числі 4 роботи у фахових виданнях загальним обсягом 2,5 д.а.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 190 сторінках друкованого тексту, містить 10 таблиць, що розміщені на 5 сторінках, список використаних джерел, який нараховує 172 найменування та розміщений на 15 сторінках, чотири додатки, розміщені на 15 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У першому розділі "Мале підприємництво як об’єкт державного регулювання" висвітлено теоретичні аспекти малого підприємництва, проведено аналіз його ролі в країнах iз ринковою та перехідною економікою, виявлено тенденції і особливості становлення сектора малого підприємництва в Україні, систематизовано проблеми, що негативно впливають на розвиток малого підприємництва.
У світовій та вітчизняній економічній науці не встановлено єдиного визначення малого підприємництва як сектора економіки і не існує універсальної міжнародної системи критеріїв визначення його суб’єктів, що пов'язано зі значною різноманітністю та неоднорідністю економічних суб’єктів, що мають ті чи інші характерні риси суб'єкта малого підприємництва. Створення оптимальної системи кількісних критеріїв визначення суб'єкта малого підприємництва має важливе значення в процесі виокремлення кола об’єктів для особливого режиму державної підтримки та регулювання.
В Україні має місце суперечлива система кількісних критеріїв визначення суб’єкта малого підприємництва, що потребує впорядкування та конкретизації. З цією метою має сенс провести наступні заходи. По-перше, усунути внутрішні протиріччя означеної системи шляхом систематизації законодавства. По-друге, законодавчо виокремити реально існуючі сектори малого та середнього підприємництва. По-третє, за досвідом Великобританії, впровадити в практику гнучку систему критеріїв визначення суб’єкта малого підприємництва, згідно з якою суб’єктом малого підприємництва є фірма, показники якої не перевищують встановлених меж двох iз трьох критеріїв: чисельність зайнятих (до 75 чол. – у будівництві та виробництві, до 50 чол. – в інших галузях виробничої сфери, до 25 чол. – у галузях невиробничої сфери, до 15 чол. – у роздрібній торгівлі, річний валовий дохід (до 500 тис. євро), вартість власних активів (до 1 млн. євро).
Аналіз ролі та місця сектора малого підприємництва в країнах світу свідчить про його високий потенціал щодо сприяння вирішенню низки найгостріших проблем трансформаційного, економічного та соціального характеру, притаманних країнам з перехідними економіками (табл. 1).
Суб’єктів сектора малого підприємництва відзначає слабка життєстійкість та висока чутливість до несприятливих зовнішніх чинників об’єктивного і штучного походження. Об’єктивні проблеми малого підприємництва пов’язані із внутрішніми його властивостями як економічного феномену. Серед них: обмежений доступ до фінансових та кредитних ресурсів; незбалансованість досвіду підприємця-початківця, високий рівень ризику підприємницької діяльності та ін. Засобом компенсації об’єктивних проблем малого підприємництва є заходи з державної підтримки малого підприємництва.
Таблиця 1
Потенціал малого підприємництва щодо внеску у вирішенні проблем країн iз перехідною економікою
Групам
проблем | Функція малого
підприємництва у вирішенні проблеми | Внесок суб’єктів малого підприємництва у вирішення суспільно-економічної проблеми
Трансформаційні | середовище | сприяння запуску та функціонуванню ринкових механізмів;
сприяння формуванню “середнього класу”;
сприяння селекції суб’єктів підприємницької діяльності;
сприяння первинному накопиченню капіталу у населення;
сприяння у надбанні досвіду ведення підприємницької діяльності;
новатор | селекція науково-технічних розробок;
розробка нових форм організації виробництва, управління, збуту та ін.
Економічні | виробник | гальмування спаду виробництва;
наповнення споживчого ринку товарами;
створення конкуренції іноземним виробникам;
індивідуалізація виробництва;
субпідрядник | виконання допоміжних функцій на великих підприємствах;
утилізатор ресурсів | введення в господарчий обіг ресурсів, не задіяних у великому виробництві;
трансформація нерентабельних потужностей у прибуткові;
платник податків | внесок у вирішення проблеми дефіциту державного бюджету.
Соціальні | роботодавець | створення додаткових робочих місць;
амортизатор соціальної
напруги | закріплення у населення думки про реальну можливість самостійно працювати;
підвищення загального рівня доходів населення.
Штучно створені проблеми малого підприємництва мають корені в неефективності державної регуляторної політики і проявляються через надмірну ускладненість та витратність економіко-адміністративних процедур, пов’язаних з легалізацією та веденням підприємницької діяльності. Потенціалом усунення наявних штучно створених регуляторних проблем є трансформація державного регулювання малого підприємництва, зорієнтована на дотримання принципу мінімальної достатності державного втручання в підприємницьку діяльність.
До загальних проблем перехідного періоду, що негативно впливають на розвиток малого підприємництва в країнах з перехідною економікою, належать проблеми економічного, інституційного, соціально-політичного характеру, пов’язані з процесами реформування економіки, серед яких: обмеженість фінансово-кредитних ресурсів держави (для надання допомоги суб’єктам малого підприємництва) та населення (для створення власної справи); відсутність інфраструктури малого підприємництва; відсутність традицій підприємництва у суспільстві та ін. Означені проблеми притаманні перехідному періоду і мають вирішуватись поступово в процесі формування ринкових відносин. Проте, більшість наявних проблем малого підприємництва, пов’язаних iз перехідним періодом, мають бути компенсовані комплексом заходів з державної підтримки та регулювання малого підприємництва.
Розвиток вітчизняного малого підприємництва в Україні є складним, нерівномірним і суперечливим процесом, про що, зокрема, свідчить невідповідність між приростом загальної кількості малих підприємств і зниженням питомої ваги частки їх продукції в ВВП. Результати регіонального аналізу розвитку малих підприємств вказують на помітну диференціацію значень показників загальної кількості та темпів приросту кількості малих підприємств, частки реально діючих малих підприємств у загальній кількості малих підприємств i внеску малих підприємств у обсяги виробництва за регіонами. Результати галузевого аналізу доводять переважну орієнтацію малих підприємств на функціонування в сфері торгівлі та громадського харчування, а динаміка кількості виробничих малих підприємств характеризується нестабільністю та відсутністю односпрямованості. Отже, потенціал малого підприємництва в Українi не може бути використаний через недостатній рівень його розвитку. Останнє зумовлено загостренням об’єктивних, штучно створених проблем малого підприємництва і загальних проблем перехідного періоду, яке викликанe недостатньою ефективністю чинної державної підтримки та регулювання сектора малого підприємництва в Україні.
У другому розділі роботи "Механізми державного регулювання малого підприємництва в Україні" проведено критичний аналіз ефективності інструментарію державного регулювання в Україні, визначено потенційні можливості щодо підвищення ефективності його дії.
Існування основної суперечності малого підприємництва між його об’єктивно високою економічною та соціально-політичною значущістю і особливою вразливістю щодо негативних факторів, спричинюють необхідність здійснення заходів його державної фінансово-кредитної, організаційно-технічної, консультативної підтримки, а також підтримки в процесі пошуку ринків збуту продукції. Форми державного сприяння вирішенню фінансово-кредитних проблем малого підприємництва можуть бути розташовані в ієрархічному порядку за критеріями потреб у бюджетних коштах i ступеня відповідності принципу мінімальної достатності державного втручання в економічні процеси. З цієї точки зору, найменш доцільним елементом є пряме фінансування і пільгове оподаткування малого підприємництва, а оптимальним – недержавне кредитування і гарантування, наприклад, через товариства взаємного гарантування. Такі організації гармонічно вбудовуються в ринкові процеси, а державне сприяння їх розвитку полягає у законодавчій регламентації діяльності, наданні інформаційної, консультативної, гарантійної і, лише у крайніх випадках, фінансової підтримки.
Особливістю сучасного стану державної підтримки малого підприємництва в Україні є невідповідність між великим попитом з боку суб’єктів малого підприємництва щодо отримання державної підтримки і практичною неможливістю для пересічного суб’єкта малого підприємництва її отримання. Такий стан спричинено обмеженістю бюджетних коштів, що спрямовуються підтримку малого підприємництва, і неефективністю їх використання. Потенціалом підвищення ефективності державної підтримки малого підприємництва в Україні є переорієнтація бюджетних коштів iз дискретних заходів фінансово-кредитної підтримки на надання масової організаційної, інноваційної, консультативної допомоги. З огляду на важливість державної підтримки у вирішенні фінансово-кредитних проблем потенційних та діючих суб’єктів малого підприємництва і враховуючи обмеженість бюджетних коштів, є сенс надавати перевагу найменш “бюджетоємним” заходам державної політики у цьому напрямі, коло яких може бути окреслено із використанням запропонованої в роботі ієрархії форм державної підтримки.
Державне економічне регулювання секторa малого підприємництва реалізується через систему оподаткування доходів його суб’єктів. Недоліки чинного стану спрощеної системи оподаткування пов’язані з високим рівнем тінізації малого підприємництва, що призводить до нерівних умов функціонування легальних i тінізованих суб’єктів, а також із наявністю “вузьких місць” в нормативно-процедурній базі, що створює можливості для ухилення від оподаткування. Зокрема, має місце значний розрив податкового навантаження на одну й ту саму суму виручки для суб’єкта малого підприємництва-юридичної особи та суб’єкта малого підприємництва-фізичної особи, що сприяє частковому ухиленню від оподаткування суб’єктів малого підприємництва-юридичних осіб шляхом утворення та використання рахунку фіктивного суб’єкта малого підприємництва-фізичної особи. Потенціалом підвищення ефективності економічного регулювання малого підприємництва є впорядкування нормативної бази з орієнтацією на дотримання умов ефективності механізмів оподаткування та проведення заходів з детінізації малого підприємництва.
Організаційно-правове регулювання малого підприємництва в Україні характеризується наявністю штучно створених проблем, що гальмують розвиток малого підприємництва та створюють умови для поширення його тінізації. Зокрема, коренями таких проблем, що мають місце в процедурі легалізації малого підприємництва, є невпорядкованість нормативних положень щодо проведення процедур легалізації; невпорядкованість системи органів легалізації; поширена практика вимагання органами легалізації документів дозвільного характеру, не встановлених чинним законодавством; значні витрати часу та коштів підприємницького сектора на проходження процедур легалізації. Шляхом усунення штучно створених проблем є систематизація нормативно-правової бази проходження суб’єктами малого підприємництва обов’язкових адміністративних процедур; підвищення кваліфікації та відповідальності державних службовців; активізація механізмів державної (судової) та громадської протидії ненормативному втручанню посадових осіб у підприємницьку діяльність; проведення заходів iз детінізації малого підприємництва.
У третьому розділі "Напрями оптимізації державного регулювання малого підприємництва в Україні" викладено теоретичні та практичні аспекти регуляторної реформи в сфері малого підприємництва в Україні, розглянуто стан формування організаційно-правових умов проведення регуляторної реформи; визначено тінізацію суспільно-економічних відносин як основного чинника, що гальмує проведення регуляторної реформи в сфері малого підприємництва; запропоновано до впровадження комплекс заходів зі сприяння розвитку малого підприємництва та його детінізації.
Зміни державної регуляторної політики, що мають місце на сьогодні, спрямовані на кардинальне трансформування системи державного регулювання, отже, вони носять характер регуляторної реформи. Регуляторна реформа в сфері малого підприємництва являє собою комплекс заходів державних органів влади, метою яких є скасування штучно створених проблем розвитку малого підприємництва та запобігання їх подальшому виникненню. Складовими елементами регуляторної реформи є дерегулювання та фільтрація проектів нормативно-правових актів. Дерегулювання являє собою процес первинного статичного та подальшого систематичного проведення аналізу чинних регуляторних актів з метою усунення недоцільного державного регуляторного втручання у підприємницьку діяльність. Фільтрація проектів регуляторних актів являє собою певною мірою циклічний процес вирішення питання щодо доцільності введення запропонованих регуляцій, що відбувається на передпроектній та проектній стадіях створення регуляторного акту. Критерієм ефективності державної регуляторної політики в сфері малого підприємництва є нейтралізація і попередження виникнення штучно створених регуляторних проблем.
В Україні створені необхідні організаційно-правові умови для проведення регуляторної реформи, з урахуванням надбань світового досвіду розроблені дерегуляційні та фільтраційні механізми. Проте, комплекс штучно створених проблем малого підприємництва залишається невирішеним, що вказує на наявність перешкод проходженню регуляторної реформи.
Результати дослідження свідчать, що ефективність державного регулювання малого підприємництва значною мірою залежить від врахування факторa високого рівня тінізації підприємницької і державно-адміністративної діяльності. Практична результативність регуляторної реформи в сфері малого підприємництва (критеріями якої є досягнення “критичної маси” економічно активних суб’єктів малого підприємництва, збільшення питомої ваги продукції малого підприємництва у ВВП, переорієнтація малого підприємництва з торговельно-посередницького на виробничо-інноваційний напрям діяльності тощо) не може бути досягнута лише шляхом удосконалення важелів регуляторної політики, без подолання “державної тіні” (прошарку державних службовців, що практикують нерегламентоване чинними нормативними актами регулювання підприємницької діяльності з метою отримання власної вигоди), що є продуцентом ненормативних перешкод розвитку малого підприємництва; без легалізації діяльності масиву тінізованих суб’єктів малого підприємництва і без створення ефективно діючих інститутів протидії розвитку тіньових явищ.
Чинниками, що стимулюють тінізацію відносин у сфері малого підприємництва, є дисбаланс позитивних і негативних моментів легального виконання суб’єктом підприємницьких або адміністративних функцій, відсутність ефективного контролю за економічними та регуляторними процесами в країні.
Вирішення проблеми активізації розвитку малого підприємництва в Україні вимагає реалізації комплексної державної політики щодо сприяння його розвиткові та детінізації за такими напрямами.
Удосконалення державної підтримки малого підприємництва з метою компенсації об’єктивних проблем сектора малого підприємництва та підвищення привабливості легальної діяльності для його суб’єктів.
У межах цього напряму пропонуються, по-перше, заходи зі сприяння вирішенню фінансово-кредитних проблем малого підприємництва. Зокрема, створення за прикладом японської державної Корпорації страхування кредиту вітчизняної установи для страхування гарантій повернення кредитів, що надаються недержавними комерційними установами з гарантування кредитів малому підприємництву; перенос акценту діяльності Кредитно-гарантійної установи з кредиторських на функції гарантування; здійснення комплексної нормативно-гарантійної підтримки поширенню товариств взаємного гарантування; систематизація та поширення інформації про бізнес-проекти малого підприємництва серед потенційних іноземних інвесторів і надання гарантувально-страхового супроводження іноземних інвестицій у вітчизняне мале підприємництво; запровадження пільгового страхування підприємницьких ризиків малого підприємництва з метою підвищення життєстійкості його суб’єктів та ін.
По-друге, пропонуються заходи щодо збільшення асортименту, обсягів і підвищення якості організаційних, техніко-технологічних, інформаційних, навчально-консультативних послуг потенційним і діючим суб’єктам малого підприємництва. Зокрема, запровадження практики безкоштовного надання у використання науково-технічних розробок, винаходів та інформації, розроблених на умовах бюджетного фінансування; проведення масового ознайомлення підприємців-початківців, представників соціально-вразливих верств населення з практичними аспектами започаткування та ведення підприємницької діяльності; створення мережі місцевих центрів інформаційної підтримки за напрямами: кон’юнктура місцевих ринків, пропозиції оренди матеріально-технічних об’єктів, зміни нормативно-правового середовища малого підприємництва, інформація про регіональні інфраструктурні об’єкти малого підприємництва, асортимент і умови отримання їх послуг та ін.
По-третє, здійснення заходів державної підтримки суб’єктів малого підприємництва в процесі адаптації на ринку. Зокрема, підтримка поширення коопераційних зв’язків між суб’єктами малого, середнього та великого підприємництва; проведення змін у чинній системі розподілу державних замовлень на користь малого підприємництва з приділенням особливої уваги організації державної закупівлі продукції фермерських господарств; сприяння суб’єктам малого підприємництва у виході на світовий ринок шляхом створення за корейським прикладом вітчизняної зовнішньоторговельної асоціації та ін.
Разом з цим, вважається за необхідне проведення розробки стандартних схем розподілу дискретних заходів державної підтримки між суб’єктами малого підприємництва з метою підвищення прозорості відносин у цій сфері.
Удосконалення державного регулювання малого підприємництва i сприяння підвищенню результативності регуляторної реформи з метою усунення штучно створених проблем, що гальмують розвиток малого підприємництва та сприяють його тінізації.
У межах цього напряму запропоновано до впровадження, по-перше, заходи щодо реформування податкової системи шляхом систематизації нормативної бази оподаткування малого підприємництва; впорядкування спрощеної системи оподаткування малого підприємництва (усунення розриву податкового навантаження на виручку суб’єктів малого підприємництва-юридичних осіб і суб’єктів малого підприємництва-фізичних осіб; встановлення диференційованої шкали податку в залежності від обсягу продажу суб’єктів малого підприємництва-фізичних осіб); кардинального скорочення загальної кількості та обсягів податкових пільг, а також встановлення державного та громадського контролю за розподілом суспільно-необхідних податкових пільг тощо.
По-друге, запропоновано заходи регуляторного характеру, зокрема, спрощення процедур легітимації підприємницької діяльності (скорочення списку груп товарів та послуг, що підлягають ліцензуванню і обов’язковій сертифікації, поширення практики добровільної сертифікації і декларування виробником відповідності його продукції стандартним критеріям якості та безпеки на тлі підвищення відповідальності виробників за порушення декларації, виключення дублювання функцій органами ліцензування та сертифікації); забезпечення дотримання встановлених процедур підготовки та прийняття регуляторних актів; активізація дерегуляційних процесів на місцевому рівні та ін.
По-третє, заходи адміністративного характеру, зокрема, нормативно-правове обмеження дискреційних повноважень державних службовців щодо втручання в підприємницьку діяльність; підвищення виконавчої дисципліни на місцях шляхом підвищення вимог щодо рівня кваліфікації посадових осіб державних органів влади, чіткої регламентації посадових прав і обов’язків, посилення персональної відповідальності посадових осіб за перевищення посадових повноважень і прийняття рішень, що суперечать засадам єдиної регуляторної реформи в сфері підприємницької діяльності; ретельне виявлення і переслідування за законом проявів тінізації підприємницької діяльності. Проведення комплексу соціальних заходів iз метою формування механізмів державного та громадського захисту прав підприємців, протидії ненормативному втручанню в підприємницьку діяльність органів державної влади, формування негативної суспільної думки щодо проявів тінізації суспільно-економічних відносин у сфері малого підприємництва.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і наукове вирішення наукової проблеми, що виявляється в обгрунтуванні необхідності трансформації державного регулювання малого підприємництва в Україні та розробці комплексу пропозицій щодо оптимізації державного регулювання і підтримки вітчизняного малого підприємництва.
1.
Розвиток сектора малого підприємництва має велике економічне та соціальне значення для країн з розвинутою ринковою і перехідною економікою. Сектор малого підприємництва є невід'ємним елементом розвинутої ринкової економіки, потужним двигуном економічного та науково-технічного прогресу у суспільстві, важливим стабілізаційним механізмом, засобом реалізації особистого підприємницького потенціалу населення країни, а також важливим потенціальним інструментом вирішення багатьох найгостріших проблем трансформаційного, економічного та соціального характеру, що притаманні країнам iз перехідними економіками.
2.
Сектор малого підприємництва в Україні не отримав належного розвитку і, відповідно, його потенціал щодо сприяння вирішенню трансформаційних, економічних і соціальних проблем країни є нереалізованим. Тенденціями розвитку сектора малого підприємництва в Україні є зменшення питомої ваги економічно активних суб’єктів, значні обсяги тінізації підприємницької діяльності, зниження внеску малого підприємництва у загальний обсяг виробництва продукції в країні, нерівномірність процесів розвитку малого підприємництва у регіональному розрізі, орієнтація переважної частини суб’єктів малого підприємництва на діяльність у сфері торгівлі та громадського харчування, нестабільність процесів розвитку виробничих суб’єктів малого підприємництва. Такий стан вказує на наявність невирішених проблем, що гальмують розвиток малого підприємництва в Україні.
3.
Факторами, що здійснюють негативний вплив на розвиток малого підприємництва, є об’єктивні проблеми, штучно створені регуляторні проблеми. Об’єктивні проблеми проявляються через відносно низьку життєстійкість суб’єктів малого підприємництва і мають корені в природі малого підприємництва як економічного феноменa. Виникнення штучно створених проблем зумовлено неефективністю державного регулювання малого підприємництва.
4.
Формою компенсації об’єктивних проблем, що перешкоджають розвитку сектора малого підприємництва, є державна підтримка, спрямована на підвищення життєстійкості його суб’єктів, компенсацію їх природної слабкості відносно суб’єктів середнього та великого підприємництва. Особливістю державної підтримки малого підприємництва в Україні є наявність великого попиту з боку суб’єктів малого підприємництва щодо отримання фінансово-кредитної, організаційної, освітньої, інформаційно-консультативної, науково-технічної державної підтримки і відсутність фінансових та організаційних можливостей його задоволення. Потенціалом підвищення ефективності державної підтримки малого підприємництва в Україні є кардинальне зниження питомої ваги “бюджетоємних” заходів (субсидування, пільгове оподаткування, пряме кредитування та ін.) і поширення масових заходів нефінансового характеру з урахуванням світових надбань у цій сфері.
5.
Формою усунення штучно створених проблем, що гальмують розвиток малого підприємництва, є проведення регуляторної реформи, складовими якої є дерегулювання та фільтрація проектів нормативно-правових актів. Дерегулювання являє собою процес первинного статичного та подальшого систематичного проведення аналізу чинних регуляторних актів на предмет виявлення та скасування неефективних регуляторних процесів з метою усунення недоцільного державного регуляторного втручання у підприємницьку діяльність. Фільтрація проектів регуляторних актів являє собою комплексний, певною мірою циклічний процес вирішення питання щодо доцільності впровадження проектів регуляторних актів. Критерієм ефективності державної регуляторної політики в сфері малого підприємництва є нейтралізація і попередження виникнення штучно створених регуляторних проблем.
6.
Важливим чинником, що перешкоджає реформуванню регуляторних відносин між державою і сектором малого підприємництва, є тінізація суспільно-економічних відносин у сфері функціонування та державного регулювання малого підприємництва.
7.
З метою активізації зростання сектора малого підприємництва і розкриття його потенціалу щодо вирішення проблем перехідної економіки України, доцільним є впровадження комплексу заходів щодо державного сприяння розвитку малого підприємництва та його детінізації, напрямами якої мають бути: удосконалення системи державної підтримки з метою сприяння вирішенню об’єктивних проблем розвитку малого підприємництва та підвищення привабливості роботи в легальному секторі економіки для суб’єктів малого підприємництва; удосконалення системи державного регулювання з метою усунення штучно створених проблем, що гальмують розвиток малого підприємництва та сприяють його тінізації; комплекс соціальних заходів, спрямованих на створення ефективних механізмів захисту прав суб’єктів малого підприємництва, протидії практиці ненормативного регулювання та тінізації підприємницької діяльності.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.
Кузнецова І.С. Мале підприємництво: внесок в економіку та проблеми функціонування // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць НДЕІ. – 2000. – Вип. 10. – С. 59-62. (0,6 д.а.)
2.
Кузнецова І.С. Проблеми податкового регулювання малого підприємництва в Україні // Малий і середній бізнес. – 2001. - №1-2. – С. 12-19. (1,0 д.а.)
3.
Кузнецова І.С. Фінансова підтримка малого підприємництва // Фінанси України. – 2001. - №6. – С. 72-79. (0,6 д.а.)
4.
Кузнецова І.С. Розрахунок тенденції розвитку малих підприємств в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2002. - №2. – С. 49-53. (0,4 д.а.)
5.
Кузнецова І.С. Проблеми становлення нормативного середовища малого підприємництва в Україні // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”. Збірник наукових праць. – Вип. 24. – Харків: НТУ “ХПІ”, 2001. – 236 с. – С. 200-203. (0,2 д.а.)
6.
Кузнецова І.С. Систематизація проблем розвитку малого підприємництва в Україні // Малий та середній бізнес в Україні: стан і перспективи розвитку: Матеріали другої загальноукраїнської науково-практичної конференції, м. Донецьк, 27-28 жовтня 2001 р. – 81 с. - С.46-48.
АНОТАЦІЯ
Кузнецова І.С. Трансформація державного регулювання малого підприємництва в Україні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук із спеціальності 08.02.03 – організація управління, планування і регулювання економікою. – Інститут економічного прогнозування Національної академії наук України, Київ, 2002.
Дисертація присвячена дослідженню проблем розвитку сектора малого підприємництва і проблем трансформування державного регулювання та підтримки малого підприємництва в Україні. В роботі виявлено потенціал сектора малого підприємництва у вирішенні проблем перехідного періоду і систематизовано проблеми його розвитку, проведено аналіз важелів державної підтримки та регулювання сектора малого підприємництва в Україні, виявлено потенційні можливості щодо підвищення ефективності їх дії, визначено тінізацію соціально-економічних відносин як головний чинник гальмування регуляторної реформи в сфері малого підприємництва в Україні. Розроблено комплекс заходів щодо державного сприяння розвитку малого підприємництва та його детінізації.
Ключові слова: мале підприємництво, державна підтримка, державне регулювання, регуляторна реформа, дерегуляція, детінізація.
АННОТАЦИЯ
Кузнецова И.С. Трансформация государственного регулирования малого предпринимательства в Украине. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – организация управления, планирования и регулирования экономикой. – Институт экономического прогнозирования Национальной академии наук Украины, Киев, 2002.
Работа посвящена исследованию проблем развития сектора малого предпринимательства и проблем трансформации государственного регулирования и поддержки малого предпринимательства в Украине.
Рассмотрены теоретические аспекты малого предпринимательства как объекта государственного регулирования. Выявлен потенциал малого предпринимательства в решении проблем переходной экономики. Проведен анализ особенностей становления сектора малого предпринимательства и систематизированы проблемы, негативно влияющие на процессы его развития. Проанализирована эффективность механизмов государственного регулирования и поддержки малого предпринимательства в Украине как основных инструментов устранения проблем, противодействующих его самовоспроизводству.
Выявлено, что особенностью государственной поддержки малого предпринимательства является дисбаланс между существующим спросом на государственную поддержку и ее недоступностью для среднестатистического субъекта малого предпринимательства. Потенциал устранения такого дисбаланса заложен в переориентации средств с дискретной финансово-кредитной на массовую нефинансовую поддержку и выборе мероприятий государственного участия в решении финансово-кредитных проблем малого предпринимательства по принципу оптимальности соотношения величин эффекта и расходов бюджетных средств.
Указано, что государственное регулирование характеризуется чрезмерным регуляторным давлением на субъектов малого предпринимательства. Потенциал оптимизации государственного регулирования малого предпринимательства заключаются в систематизации законодательства, сокращении перечня обязательных административных процедур, стандартизации алгоритма их прохождения, повышении квалификации государственных служащих и персональной ответственности за принятие неэффективных решений, активизации общественного противодействия ненормативному вмешательству в предпринимательскую деятельность и тенизации малого предпринимательства.
Определено тенизацию общественно-экономических отношений в сфере малого предпринимательства как ведущий фактор, противодействующий реформированию регуляторных отношений. Разработан комплекс мер по повышению эффективности государственной политики в сфере регулирования малого предпринимательства, среди которых: усовершенствование механизмов государственной поддержки с целью устранения объективных проблем малого предпринимательства и повышения привлекательности работы в легальном секторе экономики; усовершенствование механизмов государственного регулирования и повышения результативности регуляторной реформы с целью устранения искусственно созданных регуляторных проблем, которые противодействуют развитию малого предпринимательства и активизируют развитие теневых процессов; комплекс социально-психологических мер, направленных на противодействие тенизации социально-экономических отношений в сфере малого предпринимательства.
Ключевые слова: малое предпринимательство, государственная поддержка, государственное регулирование, регуляторная реформа, дерегулирование, детенизация.
ANNOTATION
Kuznetsova I.S. Transformation of state regulation of small business in Ukraine. – Manuscript.
A scientific work of obtaining a degree of the candidate of economic science, on specialty 08.02.03 – Administrating, planning and regulation of economy. - Institute for Economic Forecasting National Academy of Science of Ukraine, Kyiv, 2002.
A scientific work is devoted to searching the problem of small business development and support.
This work highlighted an innate potential of small business in problem solving within the transition period and analyses in State system support and regulation of small business in Ukraine.
It also manifested a potential opportunity in increasing the effecting in its activity, determined the shadow based economy of social-economic relationship that hampers the economic reforms in the
